Народ i перемога
Опозиційна «трійка» відродилася просто на багатотисячній акції «Народ не подолати!» в центрі Києва. У другому турі кандидата від опозиції Віктора Ющенка підтримав не лише Олександр Мороз, і навіть не тільки Анатолій Кінах Дмитро ЛИХОВІЙ   

Заанонсована штабом Віктора Ющенка на суботу всеукраїнська акція «Народ не перемогти» ще до початку підтвердила суть своєї назви. Справа в тім, що міський голова Києва Олександр Омельченко виступив проти проведення масового мітингу «ющенківців» на столичному майдані Незалежності, посилаючись чи то на своє звичне переконання, що більше 15-20 тисяч осіб жодна площа столиці не вміщає (хоча як тоді бути, скажімо, з акціями до Дня Києва, Дня незалежності або Нового року, які збирають і по півмільйона учасників?), чи то на вимогу не заважати киянам 6 листопада святкувати в центрі 61-шу річницю звільнення Києва від фашистів. Те, що в такому ставленні столичних властей до «помаранчевих» не обійшлося без політики, засвідчило й рішення очолюваної тепер уже екс-кандидатом у президенти Омельченком партії «Єдність» не підтримувати в другому турі виборів жодного з Вікторів («Єдність» рекомендувала своїм прихильникам «голосувати по совісті й за переконаннями»). Натомість поки що по совісті вчинив Шевченківський районний суд Києва, який відмовив у задоволенні скарги Київській міській держадміністрації, що намагалася заборонити проведення акції «Народ не здолати!». У сам «день ікс» суд не побачив «правових підстав для обмеження в реалізації права на проведення мирних зібрань 6 листопада», повідомила прес-служба штабу Ющенка. «Ми не сумнівалися в позитивному характері цього рішення, оскільки всі заперечення та претензії Київської міської адміністрації та особисто Олександра Омельченка носили голослівний характер. Більше того, я вважаю, що на київського голову просто тиснули «згори», — заявив у коментарі один із керівників Ю.-штабу, народний депутат «нашоукраїнець» Тарас Стецьків.

Подвійне бідацтво
Подвійне громадянство — пережиток колоніалізму? Воно більш потрібне Росії й аж ніяк — Україні Наталя ДМИТРЕНКО   

Заява Прем'єр-міністра України Віктора Януковича про необхідність введення подвійного громадянства з Росією налякала не те що тверезомислячих українців, а й відверто здивувала декого з політологів, наближених до команди Я. «Як на мене, це виглядає дивним, тому що на початках у програмі кандидата тези про подвійне громадянство не було, — коментує для «УМ» політолог Кость Бондаренко. — З'являється вона десь на початку жовтня, коли виборча кампанія в розпалі, і на кого вона спрацювала, яку категорію громадян могла привабити, я не розумію. Є багато інших проблем і гасел, які можна було б експлуатувати, щоб отримати голоси». На думку Бондаренка, теза про подвійне громадянство не додала Януковичу голосів, навіть відняла, принаймні у вільних від донецького впливу центральних та західних регіонах України.
Дійсно, питання подвійного громадянства повинен вирішувати народ, а не високий держчиновник. Тобто цю делікатну тему слід винести на всенародне обговорення, намацати найпроблемніші точки, як-то сплата податків чи військова повинність. Та й узагалі, невже у нас більше заробітчан мігрує у напрямку Північної Пальміри, аніж на береги Середземного моря? Точно, що ні. Тому чом би не розпочати дебати на тему введення подвійного громадянства з Італією чи Німеччиною, де наших Василів також вистачає? Ця ідея виглядає значно привабливішою за озвучену Прем'єром, хоча б тому, що європейський паспорт дає можливість вільно рухатися світовими просторами. Як вам така ідея, Вікторе Федоровичу?

Олег Рибачук: Шансів на загальну перемогу в Януковича немає
Керівник офісу Ющенка у чат-інтерв'ю розповів про паралельний рахунковий сервер Медведчука і заявив, що перед другим туром виборів на місцевому рівні діятиме схема співпраці всіх опозиційних сил — «Нашої України», БЮТ, соціалістів і навіть комуністів Михайлина СКОРИК   

На інтернет-конференцію в «Телекритику» керівник офісу Віктора Ющенка Олег Рибачук приїхав у вже звичному для «нашоукраїнців» оранжевому светрі, з бойовим настроєм і при доброму гуморі. Від початку він попросив не причісувати запитання: «У нас все без цензури та купюр». Щоправда, замість гострих «чому» отримував від інтернет-користувачів здебільшого докори, що регіональні штаби кандидата в президенти від опозиції працюють не досить активно.
Прощаючись, Рибачук пояснював уже нам, журналістам, що навіть у офісі на Сагайдачного, 23 важко задовольнити кожного. «Дефіцитом» стає не лише час, а й помаранчева агітація. Після того, як встановили ліміт — по дві оранжеві стрічки й хустинки в одні руки, люди почали приходити з довжелезними списками бажаючих, затвердженими печатками державних установ і комерційних фірм, та вимагати на підставі цих документів видати більше продукції.
«Ми переможемо, ТОМУ ЩО ви з нами», — сказав Олег Борисович, вибачаючись, що не встиг відповісти кожному.