This version of the page http://www.malakava.com.ua/print_d.php (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2008-03-10. The original page over time could change.
Інформаційна агенція "MALAKAVA". Довідкова Станіславова.


Міста


  Івано-Франківськ
Обласний центр Івано-Франківської області, розташоване на берегах річок Бистриця-Надвірнянська та Бистриця-Солотвинська. Залізничний вузол, аеропорт.

Поселення в 1437 р. У 1662 р. Отримало магдебурське право. Заснував польський коронний гетьман С. Потоцький, який назвав його на свою честь Станіслав. До 300-річчя місто було перейменовано на Івано-Франківськ.

Перша згадка про місто, засноване як фортеця для захисту від набігів кримських татар та опорний пункт польських магнатів Потоцьких на галицькій землі, відноситься до 1662 року, коли воно одержало магдебурзьке право. Місто-фортеця неодноразово витримувало облогу турецьких та російських військ.

Станиславів починався з Ринкової площі й ратуші, збережені у видозміненому стані понині. У його подальшій розбудові знайшли відбиття містобудівні ідеї Ренесансу про «ідеальне місто», яких втілено у плануванні середмістя, в його вулицях, храмах і кам'яницях. За оригінальність архітектури місто інколи називають «малим Львовом».

У XVIII -XIX ст. місто було значним торгово-ремісничим осередком Польщі, а від 1772 року — імперії Габсбургів (від 1804 — Австрійської імперії, від 1867 — Австро-Угорщини). У розвиток його ремесел і культури крім українців зробили свій внесок: поляки, євреї і вірмени — національні громади яких були тут досить численними.

Громадське життя сколихнула революція 1848 року. У Станиславові створено «Руська раду» поряд з польською, організовано загін Національної гвардії, почала виходити перша газета. До новоствореного парламенту було обрано депутатів-українців.

Друга половина 19 століття відзначена швидким розвитком промислових відносин, створенням підприємств. Чималий поштовх цьому дало прокладення залізниці у 1866 році: тоді ж беруть початок локомотиворемонтний завод, лікеро-горілчане об'єднання, шкірфірма «Плай».

У 1884 році відома громадська діячка й письменниця Н.Кобринська провела у місті установчі збори «Товариства руських женщин» (пізніша назва — «Союз українок»). Цим був покладений початок організованому жіночому рухові в Україні.

Під час першої світової війни, у 1915-1916 роки за місто точились жорстокі бої. Частину історичної забудови міста було зруйновано — і відновлено вже у новітніх архітектурних формах.

Після розпаду Австро-Угорщини в 1918 році було створено Західно-Українську Народну Республіку, а Станиславів протягом січня-травня 1919 року був її столицею. Саме у ці роки тут побували такі визначні українські діячі, як-от: М.Грушевський, В.Винниченко, С.Петлюра, Є.Коновалець.

З вересня 1939 по червень 1941 року Станиславів — у складі Радянського Союзу. Цей період відзначався репресіями проти населення, апогеєм яких став таємний розстріл працівниками НКВС в'язнів та підозрюваних (невинних людей), що перебували у Станиславівській в'язниці на момент розв'язання Німеччиною війни проти СРСР. Тіла їх поховано у спільній могилі в урочищі Дем'янів Лаз біля міста. У 1989 році в урочищі були проведені розкопки та віднайдено рештки 586 осіб: у більшості жертв — кульові отвори у потилиці. На перепоховання зібралося близько 300 тисяч українців. В урочищі Дем'янів Лаз відкрито меморіальний комплекс, регулярно проводяться поминальні богослужіння.

Під час другої світової війни місто три роки (1941-1944) було під фашистською окупацією. Боротьбу із загарбниками очолили підпільники Організації Українських Націоналістів — Української Повстанської Армії. У серцях прикарпатців досі відзивається болем прилюдний розстріл окупантами 27 патріотів у центрі міста в листопаді 1943 року. Всього у Станиславові та його околицях фашисти знищили понад 100 тисяч мирних громадян.

У 1962 році місто відзначило своє 300-річчя: його було переіменовано — відтоді носить ім'я видатного письменника та громадського діяча Івана Франка, який неодноразово тут побував, мав добрих друзів, писав і читав свої твори.

Івано-франківці разом з усіма мешканцями Галичини захоплено сприйняли демократичні перетворення 1990-х років, були їхньою рушійною силою. Національні синьо-жовті прапори піднялися над містом уже в квітні 1990 року, а на референдумі 1991 року масово проголосували за незалежність України.

Залізничне і автобусне сполучення має з Болгарією, Білоруссю, Молдовою, Німеччиною, Польщею, Росією, Румунією, Словаччиною, Чехією, країнами Балтії. Аеропорт відправляє і приймає літаки з Києва, Манчестера (Великобританія), Москви (Росія).


IA MALAKAVA НОВИНИ ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА

www.malakava.com.ua/dovidka.php?id=1081&id_cat=133
www.malakava.com.ua