Загалом куріння є фактором ризику більше ніж 20 хвороб, які становлять майже 75% у структурі причин смертності населення. За науковими даними, куріння скорочує тривалість життя на 5 років для 35-річної жінки, яка палить, або 7 років для 35-річного чоловіка-курця.

В останні роки в Україні спостерігається збільшення курців серед чоловіків віком 30-59 років, юнаків - підлітків 1417 років та жінок віком 18-55 років і старше. Найвищий показник поширеності куріння реєструється: у чоловіків серед осіб віком 3059 років (62,0%), жінок – серед осіб 1829 років (10,5%).Саме висока поширеність куріння, насамперед серед популяції чоловіків, стає вагомим прикладом для наслідування, зокрема для підростаючого покоління. Поширеність куріння серед жінок віком від 18 років і старше дуже залежить від місцевості мешкання: його розповсюдженість у 45 разів вища у мешканок міської місцевості в порівнянні з сільською.

Так, якщо серед селянок віком від 18-29 років курять 3,8%, то серед мешканок міст цей показник досягає 13,2% тощо. У значної кількості курців відзначається високий ступінь залежності від нікотину: у майже 41% з них індекс курця перевищує 200 (кількість випалюваних сигарет на день х 12). Це свідчить про необхідність застосування медикаментозної терапії для позбавлення їх від куріння.

В Україні середній вік прилучення підлітків до цієї шкідливої звички припадає на 1213 років. На момент повноліття 82% юнаків та 72% дівчат вже здійснили від 12 до 40 і більше спроб курити.

За даними всеукраїнського репрезентативного опитування населення, більшість (53%) населення України принаймні щодня відчуває вплив тютюнового диму; одна третина робочих місць в Україні не має обмежень щодо куріння. Це ж опитування показало, що 94% громадян України усвідомлює шкідливість мимовільного вдихання тютюнового диму, а 96% - вважає за необхідне захистити права тих, хто не курить, через заборону куріння в громадських місцях.