«Дерибан» на Хоривиці З 7511 (2003) року, відколи громади Рідної Православної Віри з’явились в Києві, свої великі свята та недільні Православлення вони проводили на славнозвісній Замковій горі м. Києва, яка ще зветься Хоревиця. На той час це місце було обжите київськими неформалами та любителями слабо- і міцноалкогольних напоїв. Твердістю і наполегливістю позиції, Київська громада Рідної Православної Віри «Покон Рода» дала зрозуміти киянам, що відтепер Хоревиця відроджена в своєму колишньому статусі – духовної святині Руси-України.

Нагадаємо для усіх, що жодна рідновірська громада, окрім громад Рідної Православної Віри, свої обряди та славлення на Хоревиці не проводила. 22 травня 7512 (2004) р., після І Віча Православних Вогнищан, на якому було проголошено намір зареєструвати Духовний центр «Родове Вогнище Рідної Православної Віри», київські рідновіри, на знак єднання, запросили представників запорозьких громад відвідати нашу святиню (світлина №1 додається).
Тоді було проведено славлення та ім’янареченя кількох рідновірів (серед них і модератора сайту «Родове Вогнище» Святозара Подільського). Жодні умови - ні дощ, ні сніг, ні холод, ні спека не могли відвернути православних рідновірів від Хоревиці. За всіх умов Родове Вогнище стояло на цій святині і славило Богів.

Восени 7513 (2005) р. Родове Вогнище проводить великий обряд Овсеня на Хоревиці (світлина №2 додається).
Як завжди те було проходять ім’янаречення Русини, які вирішили прийняти Рідну Православну Віру. Серед них і невідома до того часу Ольга Туз (світлина №3 додається).
Навесні 7514 р. Ольга Туз (псевдонім Арсенія Гай) пропонує Родовому Вогнищу звести вівтар на Хоревиці і зобов'язується фінансово допомогти. Ця ідея була усіляко підтримана. В громади направляється ось такий документ:

РОЗПОРЯДЖЕННЯ
№2/7514 від 10.04.2006 р.
1. В зв’язку з відкриттям Капища Рідних Богів в Стольному Городі Києві, усім Громадам Рідної Православної Віри на 23.04.2006 р. направити по два мужі для облаштування Святині.
При собі мати одежу для виконання земляних та будівельних робіт.
Початок робіт: 23 квітня о 08.00, завершення о 20.00 годині.
Прізвища членів Громади повідомити за номером моб. телефону 8 066 27 23 163 до 20 квітня 2006 р.
2. Ім’я кожного будівничого закарбувати на пам’ятній плиті Капища Рідних Богів.
Хранитель Родового Вогнища влх. Богумир


На будівництво вівтаря з’їхались не тільки київські, але й громади Рідної Православної Віри з Хмельницького, Дніпропетровська, Харкова, Одеси та інших міст. Ніякої громади/товариства «Хоривичі» в той час не існувало, і не планувалось. Верховний Волхв Володимир, Волхв Богумир, Волхв Твердислав – брали безпосередню участь в піднятті кількох тон каміння на гору, власноруч мурували вівтар, та встановлювали таблички з Карбами відання Покону Рода Всевишнього. Жодна з рідновірських громад не допомогала нам ні морально, ні матеріально. Нагадаємо, що окрім зведення капища, громадою «Покон Рода» було відновлено близько 70 залізних східець, варварськи понівечених збирачами металів, що ведуть на гору з Андріївського узвозу.
24 квітня 7514 р. ми святково відкрили Капище Ярила і Лелі (світлина №4 додається).
На відкриття, з усіх запрошених, прийшли тільки представники громади «Трійця». Представники РУНВіри, ОРУ, товариства «Перунова Рать» дружно проігнорували захід. Але православних рідновірів то найменше хвилювало, бо ми знали, що Хоревиця найперше є в наших серцях.

Одразу після відкриття була направлені низка листів до київських можновладців з проханням визнати Хоревицю – Всеслов’янським місцем паломництва: Результатом наших прагнень стало те, що Капище на горі Хоревиця, було внесено в генплан міста Києва як місце паломництва. Упорядником місця паломництва, природно, визначено Духовний центр «Родове Вогнище Рідної Православної Віри».

Тричі релігійними фанатиками руйнувався наш вівтар на Хоревиці, тричі ми його відбудовували силами київських громад Рідної Православної Віри «Покон Рода» та «Русини». А на весну 7516 (2008) р. заплановано встановлення кам’яних кумирів Ярила та Лелі.

Весь цей час ми спостерігали активну роботу пані Ольги Туз (Арсенії Гай) у становленні капища на Хоревиці. Але, на жаль, ми не зрозуміли, що пані Ольга на всіх етапах робіт помилково розцінювала Хоревицю як свою вотчину.

9 грудня 7515 (2007) р., як те було вже на протязі кількох років, ще до появи в громаді Ольги Туз, православні рідновіри зійшлись на Хоревиці аби славити Богів. Рідновіри підготували до священнодійства жертовник, розклали багаття, тощо. Але розпочати православлення Волхву Твердиславу заважала пані Ольга Туз яка вставала між ним і жертовником і кричала, що вона не дасть йому провести священнодійство. Обуреним її поведінкою людям пані Ольга пояснювала, що відтепер саме вона, від імені неіснуючої і незареєстрованої громади/товариства паломників (?!!!) «Хоривичі» буде вирішувати хто і коли вестиме славлення на капищі Ярила та Лелі. І що сьогодні за її рішенням славлення на Хоривиці має провести голова незареєстрованої організації «Руське Православне Коло» Світовит Пашник. При чому сам Світовит на запитання: «чому він заважаєте проведенню славлення?», відповідав: «вирішуйте все з Арсенією, я тут по її запрошенню». Діями Світовита на Хоривиці скеровував Ярослав Бабич, який навіть на капищі при людях підтвердив, що спрямовує свою діяльність на розвал Родового Вогнища Рідної Православної Віри. Після довгих перемовин, Світовит Пашник все ж таки погодився провести славлення після громад Родового Вогнища, але це не влаштувало пані Арсенію, яка тепер наполягала, щоб славлення проводилось одночасно двома людьми, і кричачи на людей намагалась змусити всіх провести славлення спільно, що ми маємо єднатися. Чи не дивне єднання, коли зухвало влазять до тебе в хату і плюють тобі ж в обличчя?! На протязі більш як двох годин Ольга Туз та деякі гості з Вінниці (очевидно тільки таким десантом «Руське Православне Коло» може допомогти своєму провідникові) перешкоджали здійсненню права громадян на свободу віросповідання, вільного проведення релігійних обрядів. Представники Родового Вогнища змушені були викликати наряд міліції, але коли правоохоронці запропонували запроторити до буцегарні непроханих гостей, ми категорично відмовились і попросили дати нам можливість самим розв’язати ситуацію. Аби не творити розбрату, переважаюча чисельністю, громада Рідної Православної Віри «Покон Рода» дала можливість прихильникам Ольги Туз провести своє Славлення. Що теж не влаштувало пані Ольгу, і вона ще певний час намагалась змусити людей прийняти участь у славленні разом з нею. Православні рідновіри відійшли в сторону, почекали поки закінчать славлення прихильники Ольги Туз, і потім провели своє православлення.

Аби в подальшому уникнути зайвих непорозумінь Духовний центр «Родове Вогнище Рідної Православної Віри» звертається до усіх рідновірів, громад та об’єднань громад:

• 1. Ніякого «дерибану» священних місць Українського народу, місць паломництва Рідної Православної Віри ми не допустимо.
• 2. Хоревиця є місцем паломництва відкритим для обрядодіяння та священнодійства усіма рідновірами.
• 3. Капище на горі Хоревиці збудоване громадами Рідної Православної Віри, усі відповідні документи на місце паломництва оформлені на Духовний центр «Родове Вогнище Рідної Православної Віри», відтак, як упорядник і будівельник Капища, ми повідомляємо, що свої щонедільні славлення ми проводимо з 10.00 до 12.00 год. Решта часу є вільним для обрядодіяння.
• 4. В разі крайньої необхідності проведеня обрядів в неділю з 10.00 до 12.00, слід звертатись для узгодження до волхва Твердислава (8-066 75 64 814).

Хай буде між нами мир і злагода! Слава Рідним Богам! Хранитель Родового Вогнища Рідної Православної Віри Волхв Богумир

Для додатку фото з ходи "За Рідну Віру - 2006", яке Родове Вогнище розпочало з Хоревиці, всі решта рідновірів були на Десятинній горі.

Головна · Віровідання · Обрядодіяння · Волхвування · Святилища · Образи · Пісні · Світогляд · Дослідження · Літопис · Світлини · Форум · Слов'янська спільність · Посилання · Наші банери · Контакти