Спроба повернутися у 2004 рік

Фактично проект закону — це повернення до тендерного законодавства станом на 2004 рік. До речі, саме про це просили представники місцевих рад під час січневого засідання консультативно-дорадчої ради при Голові Верховної Ради.

Система, що існувала раніше, давала змогу всім органам місцевого самоврядування—розпорядникам коштів здійснювати закупівлю різних товарів. І жодних ускладнень не існувало. Звичайно, подекуди траплялися і зловживання, але мали вони поодинокий характер, стверджує депутат. До того ж діяльність комітету, який існував при кожній міськраді й, власне, виконував усю тендерну процедуру, контролювалася з боку казначейства, КРУ, прокуратури, СБУ та інших органів.

Щоб запобігти корупційним діям, законопроект забороняє замовникові ділити закупівлю товару, роботи, послуги на частини, а особам, які є близькими родичами керівників або учасників, входити до складу тендерного комітету. Не забули автори документа й про вітчизняного товаровиробника. Тож у разі, якщо предметом закупівлі є послуги чи роботи, що здійснюються на території України, замовник має право вимагати від іноземного учасника, що бере участь у процедурі закупівлі, виконання цих послуг чи робіт з використанням вітчизняної сировини, матеріалів та робочої сили. Крім того, якщо предметом закупівлі є сільськогосподарська продукція чи продукти харчування вітчизняного виробництва, участь у тендерах можуть брати виключно вітчизняні сільськогосподарські товаровиробники, підприємства харчової або переробної промисловості.

Загалом, Валерій Баранов переконаний: законопроект сприятиме економії державних коштів, зокрема через зменшення витрат на додаткові консультативні послуги, та більшій прозорості проведення державних закупівель. І нарешті, відновить державне управління та контроль за процесом закупівель.