This version of the page http://www.perehid.kiev.ua/boryspil.html (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2008-02-23. The original page over time could change.
::: Локомотив цивілізації - частина перша :::
  

© 1999-2000. "Перехід-IV"   ISBN 966-634-001-1
Реєстраційне свідоцтво КВ №3972 від 26.01.2000

 В ЯКОСТІ НАШ УСПІХ - 

- переконаний Микола КУРИЛО, заступник Генерального директора, керуючий авіаційною безпекою та режимом Державного міжнародного аеропорту  БОРИСПІЛЬ. 


Цим матеріалом журнал “Перехід-IV” розпочинає серію публікацій про високотехнологічні підприємства України та їхніх лідерів, які своєю працею досягнули світових стандартів і мають амбіції стати найкращими. Першим у наше поле зору потрапив Державний міжнародний аеропорт Бориспіль. Після особистого знайомства з його вищим керівництвом ми переконалися, що маємо справу з одним із “локомотивів цивілізації” — тобто з тими, хто виривається вперед і тягне за собою інших. 

 

Про журнал

Анонс останнього числа

Попередні числа

ПЕРЕХІД-форум

Як отримати журнал

Корисні лінки

Народний оглядач

Школа кшатрiя

Контакти

 Журнал "Перехід-IV" видається в рамках проекту “Золота Стежка” за участю Українського клубу, Центру з інформаційних проблем територій Національної Академії Наук України, Державного міжнародного аеропорту “Бориспіль”, інтернет-студії “Гармонія” і Корпорації “Колос”.

© 2000. Перехід-IV. Всі права застережено.
При частковому або повному використанню матеріалів посилання на "Перехід-IV" з одночасною публікацією адреси журналу в мережі Інтернет - http://www.perehid.kiev.ua
обов'язкове.

 

 ЛОКОМОТИВИ ЦИВІЛІЗАЦІЇ 

В ЯКОСТІ НАШ УСПІХ -

МИКОЛА КУРИЛО, ЗАСТУПНИК ГЕНЕРАЛЬНОГО ДИРЕКТОРА, КЕРУЮЧИЙ АВІАЦІЙНОЮ БЕЗПЕКОЮ ТА РЕЖИМОМ ДЕРЖАВНОГО МІЖНАРОДНОГО АЕРОПОРТУ БОРИСПІЛЬ. 


— Миколо Петровичу! Існує відомий афоризм: «Якщо хочеш щось зрозуміти — пізнай, як воно виникло”. Як виникла служба авіаційної безпеки аеропорту Бориспіль?

— На початку 1996-го року я закінчив службу в прикордонних військах України і у званні полковника вийшов у запас. До мене звернувся генеральний директор аеропорту Бориспіль Шматко Микола Павлович і запропонував очолити службу авіаційної безпеки (АБ) та попрацювати разом над її розвитком, щоб вона відповідала світовим стандартам. 

      Справа була зовсім новою, тому одним з перших кроків стала поїздка на навчання в США.Головним відкриттям стало усвідомлення того, що за рівнем професіоналізму ми вже не поступаємось американцям. Оскільки навчання в Америці коштує дуже дорого, то прийняли рішення створити власний навчальний центр. Він почався з невеликих курсів у грудні 1996 року — виключно для потреб аеропорту Бориспіль. А коли через два роки нас відвідала делегація ICAO (Міжнародна організація цивільної авіації), то виявилося, що наш рівень авіаційної безпеки відповідає їхнім стандартам. 26 березня 1998 року президент Ради ІСАО доктор Асад Котайте вручив нам прапор ІСАО і офіційно визнав наш навчальний центр Європейським субрегіональним навчальним центром з питань авіаційної безпеки.

 

Генеральний директор аеропорту Микола Шматко (справа) і президент Ради ІСАО доктор Асад Котайте на церемонії інавгурації Навчального центру з авіаційної безпеки

— На якому рівні сьогодні знаходиться авіабезпека аеропорту Бориспіль у порівнянні з Європою?

— Ми на рівні кращих міжнародних аеропортів Європи, а за деякими показниками є серед лідерів, які фактично формують світові стандарти. Наприклад, стандарти ІСАО передбачають перехід на 100-відсотковий контроль пасажирів, багажу і пошти з 2002-го року. У нас ця вимога витримується вже з 96-го року. Рівень, до якого Європа піднімалася 10-20 років, ми досягнули за 4 роки. Якщо без зайвої скромності, то наша система авіаційної безпеки є найкращою на теренах Східної Європи, СНД і Балтії. У нас висококласний персонал, чітка організація, найсучасніше обладнання, повний рентгенівський контроль, спеціально навчені службові собаки. Пасажири, що відлітають з аеропорту Бориспіль, можуть бути абсолютно впевненими, що всі вимоги АБ виконані.

— Це можна підтвердити фактами?

— У 97-му році у нас відкрила своє представництво Бритіш Ейрлайнс. Ця компанія працює дуже ретельно і відповідально. Як водиться, під час переговорів вони прислали до нас для вивчення сервісу та авіаційної безпеки команду з 15-ти фахівців. А після ознайомлення з аеропортом залишили лише одного свого представника, оскільки наш рівень сервісу і АБ їх цілком влаштовує.

Тож природно, що на засіданні комітету з АБ асоціації “Аеропорти СНД” у березні цього року в Баку мої колеги з аеропортів Росії зазначили: “З питань авіаційної безпеки аеропорт “Бориспіль” пішов далеко вперед і нам тепер їх треба доганяти років п’ять”.

      Бажаєте новіше підтвердження? Прямо тепер у нашому Навчальному центрі відбувається черговий міжнародний семінар за програмою ІСАО з підготовки керівного складу служб авіаційної безпеки (розмова відбувалася 19-го вересня 2000 р. — примітка редакції). Цього разу до нас приїхали досить великі групи фахівців з Болгарії, Польщі та Казахстану. Приїхали вчитися до нас, а не в США, Європу чи Росію.

 

На міжнародному навчальному семінарі з підготовки 
керівного складу служби авіаційної безпеки
Аеропорт Бориспіль, Європейський субрегіональний навчальний центр, вересень 2000 р.

— Тому що у вас дешевше?

— Справді, ми поки що пропонуємо нижчу вартість, але головна причина не в цьому. Головне — якість навчання та особистісний підхід, тепла дружня атмосфера, неформальне спілкування, повна щирість і відвертість, емоційний і побутовий комфорт. А також цікава і одухотворена культурна програма. На мою думку, Україну нарешті починають відкривати як духовний центр світового значення.

— Ви просто говорите словами нашого журналу. А у чому Ви вбачаєте центральне місце України?

— По-перше, надзвичайно вдале географічне положення, зручне для дозаправки і безпосадочних польотів майже до всіх ключових аеропортів планети. По-друге, у нашої землі є якась особлива містика, особлива притягальна сила. Мені здається, що це найкраще у світі місце для щирих людських взаємин і продуктивного навчання. Парадоксально: всі вважають, що в Україні криза, що тут начебто погано, але вчитися їдуть до нас, бо їм тут добре. 

— Яке місце займає служба авіаційної безпеки в роботі аеропорту?

— Головне. Так склалося, що більшість керівників і провідних фахівців всіх підрозділів нашого аеропорту пройшли через роботу в системі АБ. Тому що тут найкраще налагоджені добір і навчання персоналу, професійно працює психологічна служба. Такий підхід дає ту перевагу, що практично всі функції аеропорту виконуються людьми, особисто знайомими з тонкощами авіаційної безпеки. Цей принцип у формулюванні нашого генерального директора (до речі, головного генератора нововведень) звучить так: “Авіаційна безпека повинна йти на півкроку попереду розвитку аеропорту”. 

 

Спеціалізований навчальний клас. 
Тренування персоналу на навчальному пункті контролю з реальною рентгено-т елевізійною установкою

— Викликає подив ваша динамічність. За рахунок чого досягається такий стрімкий розвиток у відверто застійному економічному середовищі України?

— По-перше, нам пощастило з керівником. Шматку Миколі Павловичу вдалося створити добру команду, самовіддану і надзвичайно працездатну. Це найголовніше.

      По-друге, ми зробили ставку на нову генерацію спеціалістів, рішуче омолодили кадровий склад. При цьому дуже добре, по-людськи поставилися до наших колишніх працівників, вони отримали від аеропорту значну вихідну допомогу і зараз мають пристойну доплату до пенсії. 

      По-третє, ретельна селекція кадрів. У нас немає роботи “по знайомству” — все вирішують здібності, працелюбність, самодисципліна. Найбільше нас цікавлять випускники всіх спеціальностей навчальних закладів цивільної авіації, а також фахівці з досвідом роботи в елітних частинах армії, СБУ та інших силових структурах. 

      По-четверте, ми постійно вчимося — і на наших навчальних семінарах, коли спілкуємося з іноземними колегами, і через активний пошук кращих зразків в інших країнах. У нас навіть поступово вкоренився принцип: “Побачив передове у сусідів — запровадь його у себе”. 

 

Навчання персоналу, що здійснює контроль на авіаційну безпеку за допомогою інтроскопа (рентгено- телевізійної установки). 
Комп’ютерна навчально- тестуюча програма Safe Passage (Великобританія, 1999)

— У Вас, мабуть, є й інші такого роду професійні принципи?

— Аякже. Наприклад, ми виходимо з традиційного для українців прагнення до неповторності. Тому ще один важливий принцип звучить так: “Брати все краще, але нікого не копіювати”. 

Наступний принцип ми використовуємо при доборі нових кадрів: “Як людина володіє мовою, так вона і мислить”. Тому знайомство з кандидатами, за порадою психологів, починається з диктанту, на вибір однією з трьох мов — українською, російською або англійською. Це начебто простий “фокус”, але насправді річ дуже ефективна. 

Ще один принцип: “Розширюй географію впливу свого аеропорту!” За власною ініціативою ми зобов’язалися для будь-якої країни СНД безкоштовно навчати двох спеціалістів на рік. Це наш внесок у розвиток системи АБ країн СНД, що знайшло схвалення на згаданому вище засіданні асоціації “Аеропорти СНД”. Думаю, за це нас ще більше поважатимуть.

 

Стенд із забороненими предметами, вилученими в пунктах контролю на авіаційну безпеку

— Очевидно, що за всіма Вашими здобутками — колосальна праця. А чи є у Вас людський ідеал, який надихає на таку енергійну діяльність?

— Є такий ідеал. Це українські козаки. Сьогодні ми лише починаємо усвідомлювати феномен запорізького козацтва як військово-чернечого ордену. Це люди, які були здатні до справжніх вчинків, здатні до неможливого. Вони вміли поєднувати абсолютну свободу і абсолютну самодисципліну, неймовірне відчуття власної гідності і повну смиренність перед Богом. У бою один козак був вартий десятьох вояків. Хочеться, щоб кожен з нас також був вартий десятьох. Якщо наші предки могли такими бути, то зможемо і ми. 

— Ваше гасло?

— Не зупинятися!

 

Керуючий авіаційною безпекою та режимом Микола Курило з представниками болгарської делегації. 
Спілкування з іноземними колегами у неформальній атмосфері сприяє продуктивному обміну досвідом і налагодженню дружніх зв’язків, що позитивно впливає на забезпечення АБ

        


        Аеропорт “Бориспіль” — це класичний зразок підприємства з розвиненою корпоративною культурою, яка, як відомо, є найпотужнішим двигуном ефективності та конкурентоспроможності. Саме про такі компанії захоплено розповідається у всесвітньовідомих бестселерах Роберта Уотермена “Фактор оновлення: як зберігають конкурентоспроможність кращі компанії” і Роберта Фостера “Інновації: виграють ті, що атакують”.

         “Бориспіль” має згуртовану команду, яскравих лідерів, чітку систему з небагатьох, але твердих принципів, відкритість до всього нового, сміливість і здорові амбіції стати найкращими — повний “джентльменський набір”. А якщо нашою мовою — арійський стандарт.

    

Українська банерна мережа

 

|  Головна сторінка  |  Анонс  |  Попередні числа   |  Форум  |
|  Як отримати журнал  |  Лінки  |  Народний оглядач |  Контакти  |

 © Перехід-IV, 1999-2000
 © Український клуб, 2000
 © Видавництво "Мандрівець", 2000
 © Інтернет-студія "Гармонія", 2000