Газета АКБ Промінвестбанк, Центральної Ради профспілки
працівників Промінвестбанку, Партії національно-економічного розвитку
України.
Весняні турботи українського села
З початку року Промінвестбанк надав українським сільгосппідприємствам кредитів на суму 689 мільйонів 200 тисяч гривень
Пізня весна внесла значні корективи у посівну кампанію. Наприкінці березня – на початку квітня, як правило, селяни вже сіють повним ходом, проте цього року погода дозволила розпочати роботи лише на півдні країни. Засіяли тільки 400 тис. га, тоді як минулого року в цей період було вже близько 4 млн. га. Площі ярових культур у Криму, Одеській, частково Луганській, Миколаївській, Херсонській областях становили близько семи відсотків усіх, які треба посіяти навесні. У Центральній та Західній Україні ще багато де навіть на початку квітня не розмерзлася земля, місцями лежав сніг. Міністр аграрної політики Олександр Баранівський повідомив, що складність цієї посівної кампанії в тому, що всі роботи в полі доводиться виконувати одночасно: 17 млн. га потрібно посіяти ранніх зернових, підживити 7,6 млн. га озимих плюс технічні культури.
Внутрішня потреба зерна в Україні – понад 40 млн. тонн, включаючи фуражне та насіннєве зерно. Якщо виникають такі ситуації, коли є зерно і комбікорми, які ніде реалізувати, це відбувається не тому, що у нас їх перевиробництво, а тому, що за останні роки в країні було практично знищено тваринництво. Міністр впевнений, що у нас є куди дівати зерно – нам треба нарощувати виробництво м'яса. Додає оптимізму те, що припинилось падіння поголів'я великої рогатої худоби, яке тривало 11 років. Але разом з тим все ще залишається великий дисбаланс у мільйон тонн щороку. Тож будуть оголошені тендери по закупівлі м'яса як в Україні, так і за її межами. Також цього року розширені програми з розведення риби у внутрішніх водоймах.
Традиційно, основне питання навесні – забезпечення села паливом, мінеральними добривами, кредитними ресурсами. Відставання по забезпеченню мінеральними добривами від минулого року становить 17%, і це не задовольняє. Проблема в тому, що підприємства-виробники мінеральних добрив, не виконавши відповідного доручення Кабінету Міністрів, не зробили запаси мінеральних добрив для вітчизняних виробників, а масово (майже мільйон тонн) відправили на експорт. А зараз потужності хімічних заводів не встигають забезпечити внутрішні потреби.
Із 600 тис. тонн пального наприкінці березня виробники відвантажили селянам до 15% за пільговими цінами. Частину пального господарствам вдалося взяти за пільговими твердими цінами – по 2400 гривень за тонну. Зараз доводиться купувати за ціною 2800 гривень за тонну, і ціна на дизельне паливо зростає. Це досить небезпечно, адже підвищення ціни вплине на подорожчання продукції, а також вимагатиме додаткових вільних коштів селян на придбання паливно-мастильних матеріалів. Цього року встановлено більш жорсткий контроль за операторами на ринку пального для того, щоб запобігти спекуляціям. Проте схоже, що певні спроби цього робляться з боку нафтопереробників.
Міністр розповів журналістам, що стало відомо про «таємну вечерю» – зібрання, на якому виробники пального домовилися підняти ціни. Він зазначив, що відчувається, що сьогодні заводи притримують паливо, відмовляючись укладати угоди з сільгоспвиробниками.
Олександр Баранівський відзначив, що міністерство дуже вдячне банкам, які погодилися кредитувати сільське господарство під 17%. Це було позитивно сприйнято всіма сільгоспвиробниками, і на селекторній нараді практично всі області з вдячністю відгукувались про роботу банків. На 1 квітня сільгосптоваровиробники фактично узгодили кредитних ресурсів на 2166,6 млн. гривень. Як повідомили в Департаменті фінансово-кредитної та податкової політики Міністерства агрополітики України, це становить більше половини потреби у кредитних ресурсах для проведення комплексу весняно-польових робіт. Підприємства АПК отримали кредитних ресурсів 1672,2 млн. грн, що становить 77% загальної суми узгоджених кредитів. З них пільгових – 1140,0 млн. грн, або на 75% більше порівняно з минулим роком. Загалом кредитів аграріями вже взято вдвічі більше, ніж за відповідний період минулого року.
Стосовно нового бюджету-2005 міністр зазначив, що в цілому він задоволений. Хоча коштів передбачено менше, ніж їх реально потрібно для села, але все одно фінансування збільшилося. Радує Олександра Баранівського те, що вперше з'явилась така стаття, як газифікація населених пунктів, яка передбачає на це двовідсотковий збір від реалізації газу. Цього року це близько 450 млн. грн. Основні напрями, куди надходитимуть бюджетні кошти, – підтримка виробництва м'яса (яловичина, свинина та птиця), селекція в рослинництві і тваринництві, підтримка вівчарства та бджільництва, програма будівництва житла для молодих сімей, які проживають у сільській місцевості. Також передбачено фінансування програми здешевлення кредитів обсягом до 350 млн. грн.
Дуже актуальними цього року є питання готовності аграрного сектора нашої держави при вступі України до Світової організації торгівлі. Олександр Баранівський заявляє, що треба дуже відповідально поставитися до прийняття рішень щодо митних тарифів сільськогосподарських товарів. Адже це не тільки продукція, а ще робочі місця, наповнення бюджету, продовольча безпека країни. Україна повинна виробляти і мати на ринку 90% своєї продовольчої продукції. Олександр Баранівський поділився своєю стурбованістю:
– Я був на переговорах у Женеві і відчував тиск з боку країн СОТ. Нам безапеляційно заявляють, що ми маємо відкрити свої кордони. Якщо ми відкриємо свій ринок, наприклад, для австралійського цукру, і при цьому кожні 100 тисяч тонн сирцю знищують 70 тисяч робочих місць, якщо ввезти мільйон тонн такого цукру, то 700 тисяч людей втратять роботу. Я запитую їх: для чого нам тоді вступ у СОТ? Ми повинні вступити. Це відкриває нам нові ринки і нові технології, але ми повинні захистити нашого товаровиробника.
Клим ЩЕРБАТИЙ
Фото УКРІНФОРМ
Україні потрібні міцні банки
Україні потрібні міцні банки, які мають професіоналізм, капітал, можуть брати на себе ризики та бути інноваційними, заявив президент Європейського банку реконструкції та розвитку Жан Лем’єр на зустрічі з українськими журналістами. Жан Лем’єр відвідав Україну з метою широкого залучення інвестицій в українську економіку. Він повідомив, що цей візит був дуже корисний для нього. Президент ЄБРР провів багато зустрічей. Обговорювалися такі питання, як розвиток української економіки, вступ країни до ЄС, заходи щодо поліпшення інфраструктури та інвестиційного клімату.
Жан Лем’єр сказав, що дійсно вірить в те, що Україна має дуже великий потенціал, і треба розблокувати цей потенціал, відкрити його шляхом відповідної політики.
– Коли я зустрічаюся з інвесторами, стає зрозуміло, що тепер вони зацікавлені в Україні. Вони бачать тут нові можливості для себе, звертають увагу на поліпшення клімату для ведення бізнесу, правового середовища. Ми думаємо, що це дуже хороша еволюція, і ми хотіли б її підтримати, – зазначив президент ЄБРР.
Цього року ЄБРР готовий інвестувати 500 – 600 млн. євро в українську економіку. Фінансист повідомив, що є цілий ряд проектів, які вже підготовлені і затверджені урядом, і тепер потребують лише ратифікації парламентом. Йдеться, насамперед, про автошляхи, залізниці, питання ядерної безпеки. Також до них можуть бути включені проекти енергетики, портової інфраструктури і розвитку комунальної сфери. На стадії підготовки перебувають проекти, які стосуються приватного сектора економіки, зокрема, сільського господарства, промисловості, а також інвестицій у банки. Жан Лем’єр зазначив, що ЄБРР вирішив надати українським банкам 200 млн. доларів, щоб ті фінансували малі та середні підприємства і видавали мікрокредити.
Клим ЩЕРБАТИЙ
Фото Сергія ЦИГАНКОВА
між іншим
За роки незалежності України Промінвестбанк інвестував в українську економіку понад 41 млрд. доларів США.