Кіку но секку, або свято хризантем

Японці мають одну рису характеру, яка мені особливо подобається – це вміння поімчати і цінувати навіть найменші прояви прекрасного. Дуже яскраво це помітно у ставленні до природи: ще з давніх часів все, що оточувало японця, ставало предметом споглядання – зимова слива, сакура, півники, молоде листя і трава, хризантеми, сніг, багряне листя клена.

Хризантема в цьому ряду займає особливе місце, адже відповідно до уявлень, запозичених з Китаю, ці квіти мають магічну силу і можуть продовжувати життя: китайська легенда розповідає про ченця, який жив до нашої ери – він прожив понад 700 років завдяки тому, що пив росу з хризантем.

Хризантему не просто люблять – їй вклоняються малі та старі, імператор і останній жебрак. З давнини, коли починали цвісти 菊 (きく, кіку, хризантеми), прості люди прикрашали ними будинки, а знать розважалась катанням на «хризантемових» човнах. Про хризантеми складали вірші, співали пісні, заради них влаштовували поетичні турніри. На довгих паперових стрічках тушшю з особливим старанням писали вірші відомих поетів і розвішували їх на деревах, щоб вітер розніс славу про красу квітів по всьому світу. Так було в эпоху Хейан, багато з того живе й по сьогодні – в наші дні в імператорському палаці влаштовують літературний турнір, на якому свій вірш може прочитати і звичайний японець і імператор.

Історія цього свята почалася у 1186 році, коли при дворі імператора вперше відбулося 九月節句 (くがつせっく, Кугацу секку) – свято дев'ятого місяця. А у 1211 році його почали святкувати 9-го числа 9-го місяця за місячним календарем і змінили назву на 重陽の節句 (ちょうようのせっく, Чьойо секку) – дату обрали не випадково: дев'ятка у східній традиції вважається щасливим числом, а дві дев'ятки поряд (сховані у назві свята) – означають «довголіття». Оскільки хризантема і є символом довголіття, то пізніше свято отримало другу назву – Свято хризантем. В епоху Токугава воно увійшло до п'яти державних свят – 五節句 (ごせっく, Госекку)¹.

В цей день готували особливу страву – рис із каштанами. Так з'явилась ще одна назва – 栗の節句 (くりのせっく, Курі-но секку) – свято каштана.

Хризантему давно використовують у японській кухні – салати, настоянки, вино. У наші дні японці створюють фантастично красиві ласощі わがし, вагаші. А до сезонних свят створюють дещо особливе – у вересні можна побачити вагаші у вигляді квітки 菊 (きく, кіку, хризантеми), 月 (つき, місяця), кролика, кленового листя.

Дивіться також: фото різноманітних вагаші інших видів.

В селі

Існували особліві повір'я та ритуали, пов'язані з хризантемами. Бажаючи комусь здоров'я та довголіття – підносили йому саке з пелюстками хризантем. Ще робили настоянку з квітів, листя та стебел хризантем, яку зберігали цілий рік і пили аж у наступне свято. Тканиною, просякнутою росою з хризантем, красуні протирали обличчя, щоб зберегти юність та вроду. В епоху Хейан квіти хризантем використовували для «відвертання лиха» – їх завертали у бавовняну тканину, щоб вона прсякнула пахощами квітів і потім цією тканиною обтирали тіло, заради здоров'я та довголіття.

Сьогодні найгарніших дівчат японці називають О-Кіку-сан, порівнюючи їх з 菊 (きく, кіку) хризантемами та сонцем.

В день «Свята хризантем»

Молитви про довге життя у японців були тісно пов'язані з культом предків – 9-го числа 9-го місяця буддійські ченці у храмах проводили поминальні служби. Під час служби використовували хризантеми, звідси і її назва – кіку-куйо. Дуже відоме богослужіння у храмі Каннон в Асакуса, в якому особливе місце відводилось хризантемам – їх підносили Будді, а по закінченню служби квіти забирали додому. Вважлося, що тепер хризантеми отримували здатність відганяти хвороби і незгоди.

В епоху Хейан свято відбувалося виключно при дворі, куди за запрошенням імператора збиралися придворні, музиканти, поети. Всі повинні були скласти святкового вірша на китайський манер. В часи сьогуната ця традиція збереглася, і вже сьогуни на свято призивали до себе своїх дайме.

Хризантема для японців не тільки магічна квітка й провісниця осені. Довгий час її зображення вважали в Японії священним і лише імператор та члени його сім'ї мали право носити одяг з малюнками хризантем. Порушників цього закону карали на смерть.

Сьогодні хризантема символізує сонце і є символом нації, а стилізоване зображення 16-пелюсткової золотої імператорської хризантеми є основою державного герба. Найвища ж державна нагорода – орден Хризантеми.

Навіть своїм походженням Японія зобов'язана цій квітці. У давні часи, розповідає легенда, у Китаї правив жорстокий імператор. Одного разу до нього дійшли чутки, що за морем, на далекому острові росте магічна квітка – хризантема. Із її соку можна приготувати напій довголіття. Але тільки людина з чистим серцем та добрими намірами може зірвати цю квітку. У імператора та його придворних були чорні та злі серця, й він вирішив послати замість себе на острів 300 молодих юнаків та юнок. Та жоден з них не повернувся назад: вражені красою острова, вони залишились і заснували нову країну – Японію.

У наші дні Кіку-но секку офіційно не святкують, але з хейанських часів дійшов звичай влаштовувати виставки квітів та дивовижних ляльок. Ляльки, як окремі персонажі, так і цілі картини на історичні, релігійні або міфічні сюжети, створюють із живих рослин, для яких готують спеціальний каркас із бамбука, а обличчя, руки та ноги – з воску. Костюми та фон, на якому розгортається дія (гори, водоспади, храми), створюють з листя і квітів різних сортів хризантем. Підбираючи різні форми та відтінки квітів, складають фіолетові накидки придворних – з фіолетових пелюсток, зелені штани хакама – із листя, жовті капелюхи – з жовтих квітів. Двічі на день квіти поливають і картини залишаються чудовими цілий місяць. Діти дуже люблять цих ляльок.

В японії вирощують понад 5 000 сортів хризантем найрізноманітніших форм та кольорів – така безмежна любов до цієї квітки!

А ось що писала Сей Шьонагон в своїх «Записках з-під подушки»:

***

Якщо в дев'ятий день дев'ятого місяця під ранок піде легкий дощик, шматочки вати на хризантемах просякнуть запашною вологою, і пахощі квітів стануть сильнішими.

***

9. З усіх сезонних свят...

З усіх сезонних свят найкраще – п'ятий день п'ятого місяця. У повітрі пливуть аромати аїру та чорнобильнику.

Всі стріхи заслані аїром, починаючи з імператорських палат і аж до бідних халуп простолюду. Кожен намагається прикрасити стріху якнайкраще. Дивовижне видовище! Хіба в інші часи можна побачити подібне?

Небо в цей день зазвичай хмариться. В покої імператриці принесли із служби шиття цілющі шари – кусудама, прикрашені китицями з барвистих ниток. Шари повісили обабіч ліжка в спальні. Там, ще з тогорічного свята дев'ятого дня дев'ятого місяця, висіли хризантеми, загорнуті у простий шовк-сирець. Тепер їх зняли й викинули.

Кусудама теж, мабуть, повинні були б лишатись кілька місяців до наступного свята хризантем, але від них щораз відривають нитки, аби перев'язати пакунок. Так розтріпають, що й сліду не лишиться.

***

130. Якось у пору дев'ятого місяця...

Якось у пору дев'ятого місяця всю довгу ніч до світанку йшов дощ. Вранці він закінчився, сонце зійшло у всьому блиску, але на хризантемах в саду ще лишились великі краплини роси, які готові були от-от упасти на землю.

На тонкому мереживі бамбукових огорож, на стріхах будинків тремтіло павутиння. Росинки були нанизані на ньому, як білі перлини...

Така краса, що аж серце зайшлося!

Коли сонце піднялося вище, роса, що важко пригнула гілки хагі, скотилася на землю, і гілки раптом самі собою злетіли вгору...

А я подумала, що люди нітрохи б цьому не здивувались.

 І це теж дивовижно!

***

Джерела та посилання:

1. «Календарні звичаї та обряди народів Східної Азії. Річний цикл», 1989 р. Москва, «Наука», Головна редакція східної літератури.
2. Японія сьогодні.
3. Хідетосі Міцуо, Свято хризантем.
4. Фотографии хризантем.

¹ 五節句 (ごせっく, Госекку): 

• 1 день 1-го місяця – 新年 (しんねん, Шіннен).
• 3 день 3-го місяця – 雛祭り (ひなまつり, Хіна-мацурі) або 桃の節句 (もものせっく, Момо-но секку).
• 5 день 5-го місяця – 端午の節句 (たんごのせっく, Танго-но секку) або 菖蒲の節句 (しょぶのせっく, Шьобу-но секку).
• 7 день 7-го місяця – 七夕 (たなばた, Танабата) або 星祭り (ほしまつり, Хоші-мацурі).
• 9 день 9-го місяця – 菊の節句 (きくのせっく, Кіку-но секку).