План.

1. Визначення понять природа і природознавство.

2. Науково-технічна революція,як сучасний етап пізнання і освоєння природи людиною.

Основні поняття про науку,як сферу людської діяльності націленої на пізнання природи.

3. Сучасні знання людини про всесвіт та космічний простір,

4. Земля та її будова

5. будова речовин

6. будова живих організмів

7. освоєння людиною надр землі.

8. Проблеми збереження і відтворення природи .

9. Висновок.

1.Повітря,вода,земля,люди,рослини,тварини,планети,Сонце,зорі – увесь матеріальний світ, який оточує нас називається природою .

Природа ніким не створена, завжди була і буде. Вона перебуває у безперервному русі: рухаються планети і зорі, річки змінюють русла, сніг навесні тане , рослини ростуть і розвиваються. Складовою частиною Природи є живі організми ,а серед них найрозвиненішими вважаються люди. На відміну від інших організмів вона має здатність осмислювати себе і навколишній світ. Людина вносить у природу зміни завдяки своєму розуму і праці. Вона побудувала міста і села фабрики і заводи зорала і засіяла поля винайшла різні машини. Внаслідок такого осмислення виникла і постійно розвивається наука. Перші відомості про Природу виникли в період розквіту культури народів Стародавньої Греції – орієнтовно 2,5 тисяч років тому. В той час знання про навколишній світ були загальними .

Мета наук про природу – відкрити ,вивчити її закони і використати для потреб людини. Науку що об’єднувала всі наявні тоді знання, згодом назвали натурфілософією. У процесі більш глибокого пізнання навколишнього світу та поступового нагромадження нових знань натурфілософія поділилася на окремі науки: фізику, астрономію , біологію та хімію. Всі вони називаються природничими науками.

Метою науки є вивчення і пояснення Законів Природи та використання набутих знань для практичних потреб людини в тому числі й з метою передбачення подій в природі.

Все з чого складається природа називається матерією. Все те що ми думаємо чи знаємо про матерію називають свідомістю або духовним здобутком людини і суспільства. Тому умовно навколишній світ поділяють на світ матеріальний і світ духовний.

Фізика ,астрономія та інші природничі науки вивчають матеріальний світ і тим самим збагачують духовний світ людини.

Нерідко природничо наукові знання є засобом само осмислення людиною і себе і свого місця в природі .

Природа – середовище існування людини та всього живого на планеті. Вона відіграє різноманітну роль у їхній життєдіяльності.

Природа - джерело не тільки матеріальних благ. Вона невичерпне джерело позитивних емоцій , натхнення для митців.

Суспільство безперервно взаємодіє з природою. Без такої взаємодії людина існувати не може. Ця взаємодія становить основу людської історії є боротьбою за життя людського роду і полягає в впливі природнього середовища на діяльність суспільства і в впливі господарської діяльності суспільства на навколишнє середовище. Природа для людини – середовище життя і діяльності джерело до існування світ великих пізнавальних і естетичних цінностей краси і радості. Усі свої матеріальні потреби людства задовольняє за рахунок природи. Особливості природи прискорюють чи затримують розвиток суспільного виробництва .

2. Науково – технічна революція – це якісний стрибок у розвитку продуктивних сил, що відбувається в результаті поєднання процесів наукової та технічної революції. Основні риси сучасної науково – технічної революції такі:

Небувало швидкий розвиток науки, її взаємодія як з матеріальним виробництвом , так і іншими видами діяльності , перетворення науки в безпосередню продуктивну силу.

Всеосяжність національно – технічної революції, яка охоплює не тільки матеріальне виробництво, а й обслуговування, побут, культуру впливає на психологію та ментальність жителів передових країн.

Корінним чином змінюється технічна і технологічна база господарства світу. Національно – технічна революція розвивається і вглиб – освоюється мікросвіт атома, генна інженерія, нові фізико – хімічні процеси, і вшир – в нових технічних конструкціях поєднується традиційні механічні та електричні системи з мікропроцесорною технікою, системи управління – з мережами ЕОМ електронного зв’язку та кібернетичними пристроями.

Науково – технічна революція впливає і на зміни в розширенні господарства світу. Так, географія промисловості , що склалася під впливом чинників, які діяли наприкінці XIX – першій половині XX століття доповнюється такими новими рисами :

Відбулась переорієнтація базових матеріаломістких галузей промисловості від орієнтації на місцеву сировину до орієнтації на ринки збуту кінцевого продукту.

Основними центрами і регіонами, до яких тяжіє розміщення виробництва й інших видів економічної активності, стали осередки і території з передовою наукою та освітою.

Сучасні процеси перебудови світового господарства привели до високої територіальної концепції виробничої діяльності і населення .

Поступальний рух людського суспільства у розвитку науки і техніки називають науково – технічним процесом.

Суспільство безперервно взаємодіє з природою. Без такої взаємодії людина існувати не може . Ця взаємодія становить основу людської діяльності , бо є боротьбою за життя людського роду і полягає у впливі природнього середовища на діяльність суспільства і впливі господарської діяльності суспільства на природнє середовище. Природа для людини – середовище життя і діяльності , джерело засобів до існування , світ великих пізнавальних і естетичних цінностей , джерело знань краси і радості .

3. Всесвіт – це навколишній світ , нескінченний в часі і просторі , його також називають космосом або космічним простором. Всесвіт безмежно різноманітний за тими формами , яких набуває матерія. В ньому ми зустрічаємо величезну кількість космічних тіл та їх систем . Останнім часом виявлено зовсім нові незвичайні об’єкти природа яких ще остаточно не з’ясована. Нескінченність всесвіту в часі означає , що він існує вічно . Нині встановили , що в ньому відбуваються активні процеси в різних масштабах. Зокрема грандіозні космічні вибухи , які призводять до випадів , вивержень і розсіяння матерії і відіграють важливу роль у формуванні і розвитку небесних тіл. Всесвіт – світ величезних просторово – часових масштабів .

Наша Земля - заселена планета – є лише одним з небесних тіл, членами невеликої планетної сім’ї на чолі з Сонцем – звичайнісінькою зорею , яка керує рухом цих планет . Крім дев’яти великих планет , до складу сонячної системи входять також малі планети , комети , супутники планет – природні і штучні , метеорна матерія , між планетний газ. Характерною особливістю Всесвіту є нерівномірний розподіл матерії в світі , в ньому. Хоч зорі і концентрують у собі велику масу, проте основною властивістю Всесвіту є порожнеча. Саме так: Всесвіт – глибокий вакуум. Всесвіт має також ту характерну особливість , що він розширюється ! Багато природних наук вивчають Всесвіт. Зокрема –астрономія , яка вивчає розподіл матерії в космосі , в просторі і часі , різні небесні тіла та їх системи.

Закон за яким будь- які два тіла притягуються одне до одного з силою прямо пропорційною добуткові їхніх мас і обернено пропорційні квадрату відстані між ними – це закон всесвітнього тяжіння. Вікритий Ньютоном в 1687 році закон який експерементально підтвердив інший англійський вчений Кавендіш у 1798 році , у сформульованому вигляді застосований лише , якщо взаємодіючи тіла є матеріальними точками тобто поле їх тяжіння є центральними.

Всесвіт – це те все , що існує. Від найдрібніших пилинок і атомів до величезних скупчень речовини . Вивчення всесвіту істотно змінило наше уявлення про нього , виявлено глибокі зв’язки між процесами , що відбуваються на Сонці, на Землі і в навколоземному просторі . Так, сонячна активність визначає кліматичні ритми на землі , що збігаються з космічним циклами. Такими є й сейсмічні процеси утворення гір. Всесвіт у вцілому один з найскладніших об’єктів наукового дослідження.

4. Земля - це третя в порядку віддалення від сонця велика планета сонячної системи . Історія наукового розв’язання проблеми походження Землі починається з XVIII ст. Спроб пояснити походження Землі висувалося багато, особливо за останнє століття.

Земля – унікальна планета сонячної системи і унікальність її полягає в перш за все в тому , що на ній існує життя. На самій же Землі життя існує завдяки поєднанню кількох сприятливих астрономічних факторів . Серед них – це велика маса Землі достатня для утримання навколо себе захисного шару атмосфери досить сильного магнітного поля ,що захищає земних жителів від згубної дії космічної радіації, наявність великої кількості води необхідної для життя.

Наша Земля – дуже активна планета . Змінюється хоч і повільно обриси її материків і океанів руйнуються цілі гірські хребти вивергаються вулкани , міняється клімат . Безперервно змінюються важливі параметри навколишнього середовища – температура повітря і води , їхній хімічний склад вологість грунту і вміст у них життєво необхідних компонентів . Безперервно оновлюється жива природа – тварини , рослини , мікро організми . Кругообіг хімічних елементів на Землі відбувається переважно за безпосередньої участі живих організмів .

У найдавніші часи Землю уявляли , як плоский диск чи острів оточений океаном . З часів Ньютона Землю почали уявляти як еліпсоїд обертання на малій осі . Земля більш опукла поблизу екватора . Форму Землі характеризує геоїд – геометрично неправильне тіло , поверхня якого в кожній точці перпендикулярна до на пряму сили тяжіння . Форму геоїда має поверхня води спокійного океану.