|
|
|
| 24.01.2008 г. |
| Як «хакер» Костенко Генпрокурора Медведька до суду довів |
Сказати направду, розповідаючи півтора місяці тому про унікального працівника Секретаріату Президента Євгена Костенка (http://www.ord-ua.com/categ_1/article_52229.html), який навчився безперешкодно влазити в систему «Рада» та маніпулювати результатами голосування в українському парламенті, ми не плекали жодних ілюзій щодо подальшого перебігу подій. Навіть після того, як на наше прохання в Службі безпеки України дали свідчення люди, яким Костенко свого часу показував, як лише натискуванням двох клавіш з будь-якого комп’ютера, підключеного до мережі Верховної Ради, можна заблокувати картки народних депутатів та перетворити 227 голосів, поданих «за» те чи інше питання, на 225.
Звісно, про покарання Костенка мова йти не могла. Навіть не про покарання, а про те, щоби його хоча б офіційно опитати в СБУ. Бо на пропозицію СБУ-шників прийти та дати відповіді на запитання пан Євген просто послав служивих у пішу еротичну екскурсію. Якби Костенко не був переконаний у своїй абсолютній недоторканності, він чи навряд зважився б на такий крок – інакше сильно ризикував би миттєво позбутися доступу до документів, що містять державну таємницю (а найвідоміший український «хакер», між іншим – начальник відділу Секретаріату Президента й має 4-й ранг державного службовця), а відтак – кулею вилетіти з роботи. Але, вочевидь, підстав хвилюватися за своє майбутнє у довіреної особи пана Балоги не було, не має й бути не може. Бо, як любить говорити Віктор Іванович, закон один для всіх. А народу – багато. Тож деяким того закону покуштувати й не доводиться.
Втім, чимало хвилювань наші публікації принесли іншій людині – заступникові Голови СБУ Миколі Герасименку, який очолював «розслідування» тих дивних речей, що трапилися 11 грудня 2007 року в будинку під скляним куполом під час голосування по кандидатурі прем’єр-міністра України. Попри те, що Микола Михайлович ледь не щодня бігав у Секретаріат Президента, узгоджуючи деталі операції по нейтралізації наших статей, він таки добігався до чергового скандалу. Причому – якраз у день свого 50-ти річчя, коли ми, після спроби «зламати» сайт «ОРД» та бездарного вербовочного підходу СБУ-шників до колишнього технічного працівника нашого ресурсу, взяли й вкатали в Генеральну прокуратуру України заяву про порушення кримінальної справи http://www.ord-ua.com/categ_1/article_52267.html . Бо керівник «розслідування» виявився близьким знайомим пана Балоги – настільки близьким, що коли влітку 2006 року слідчий ГПУ оглянув його приватний гараж, то виявив там масу документів, що викривали нинішнього керівника Секретаріату Президента та його брата в скоєнні численних злочинів на теренах Закарпатської області. Ті документи були колись долучені до матеріалів кримінальної справи, що перебувала в провадженні пана Герасименко, але незрозумілим чином зникли із сейфу. І лише огляд гаражу дозволив, нарешті, з’ясувати, у який спосіб Віктору Івановичу Балозі вдалося знищити накопичений у СБУ компромат на нього та його брата.
Ясна річ, ніхто й гадки не мав про те, що проти Герасименка буде порушена кримінальна справа за фактом зловживання посадовим становищем на користь пана Балоги та його підлеглого «хакера». Але ми сподівалися отримати бодай якусь писульку – мовляв, так і так, шановний журналісте, Ваше повідомлення про злочин Генеральною прокуратурою перевірено, факти підтвердилися, але в порушенні кримінальної справи відмовлено за відсутністю в діях Герасименка (а також, свят-свят, Балоги й Костенка) ознак злочину за статтею 6 пункт 2 Кримінально-процесуального кодексу України. Але Генпрокурор Медведько настільки перелякався, що в приступі «ведмежої хвороби» дав наказ взагалі не розглядати нашу заяву. Про що ми й були повідомлені листом з ГПУ.
Треба зазначити, що серед численних обвинувачень, які лунали на адресу Олександра Медведька, були й закиди щодо його неймовірній корумпованості, і звинувачення у фальсифікації розслідування вбивства Ігоря Александрова, і підозри у зв’язках з організованими злочинними угрупованнями. Єдине, що ніколи не інкримінувалося Генеральному прокуророві – це наявність сірої речовини під лобною кісткою. Тож нас він не здивував нічим, позаяк у цій країні нас дивуються лише дві речі – лицемірство влади та байдужість народу. А тому ми самі вирішили трохи здивувати Олександра Івановича.
Одним словом, все, що Генеральний прокурор Олександр Медведько думає на захист Віктора Балоги, Євгена Костенка та Миколи Герасименка, він тепер зможе висловити в Окружному адміністративному суді м.Києва. На доказ чого подаємо текст нашого позову.
До Окружного адміністративного суду м. Києва
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6
Позивач: БОЙКО Володимир Маркович,
вул. …..., буд. …, кв. …, м.Київ,
04060
тел. (050) ……
Відповідачі: 1) Генеральний прокурор України
МЕДВЕДЬКО О.І.,
вул. Різницька, 13/15, м. Київ-11,
252601
2) Генеральна прокуратура України
вул. Різницька, 13/15, м. Київ-11,
252601
А Д М І Н І С Т Р А Т И В Н И Й П О З О В
про зобов’язання вчинити дії
26 грудня 2007 року я звернувся з повідомленням про злочин у порядку ст. 95 КПК України на ім’я Генерального прокурора України. У зазначеному повідомленні я прохав порушити кримінальну справу за ознаками ст. 364 ч.3 за фактом зловживання працівниками Служби безпеки України своїм службовим становищем, яке полягало в ознайомленні начальника відділу Секретаріату Президента України Є.Костенка з матеріалами незавершеної дослідчої перевірки заяви народних депутатів України щодо збоїв у системі „Рада” під час голосування 11.12.2007 по кандидатурі прем'єр-міністра України.
Повідомлення про злочин було мною зроблено в зв’язку з наступним:
Я є журналістом, зокрема співпрацюю з Інтернет-ресурсом „ОРД” http://www.ord-ua.com. На Інтернет-сторінці цього видання 14.12.2007 було розміщено мою статтю „Не вірю!”, а 17.12.2007 – інтерв'ю з Зоєю Загороднєю (Федорчук). У цій публікації йшлося про діяльність начальника відділу Секретаріату Президента України Євгена Костенка, який у бутність роботи в апараті Верховної Ради України знайшов спосіб маніпулювати даними системи для голосування „Рада” з будь-якого комп'ютера, підключеного до комп'ютерної мережі Верховної Ради України.
Про те, що сайт „ОРД” оприлюднив прізвище людини, яка раніше неодноразово здійснювала несанкціоноване проникнення в систему „Рад”, 14.12.2007 повідомив у телепередачі „Свобода слова з Савиком Шустером” народний депутат України Олесь Доній.
Оскільки на той момент Службою безпеки України здійснювалася дослідча перевірка заяви народних депутатів України щодо втручання в роботи система „Рада” під час голосування по кандидатурі прем'єр-міністра України, я 17.12.07 дав пояснення в СБУ відносно відомих мені фактів з цього приводу. Також працівниками СБУ були опитані народний депутат України Олесь Доній та Зоя Загородня (Федорчук), що мені відомо з їхніх слів. Зокрема Зоя Загородня (Федорчук) розповіла мені, що в СБУ вона повідомила про те, як Костенко особисто їй демонстрував втручання в систему „Рада”, розповідав механізм блокування карток народних депутатів та вихвалявся, що може забезпечити будь-який результат голосування.
21.12.2007 пан Костенко взяв участь у телепередачі „Свобода слова з Савиком Шустером”, де заявив, що йому відомо, які саме свідчення дали в СБУ Володимир Бойко, Зоя Загородня (Федорчук) та Олесь Доній. Таким чином, зі слів Костенка витікає, що виступом на телебаченні він був ознайомлений з матеріалами дослідчої перевірки, яку проводить СБУ щодо збоїв у роботі системи „Рада”. Але ознайомлення працівниками СБУ з матеріалами перевірки сторонніх осіб, а тим більш – пан Костенка, на якого очевидці вказують, як на людину, що може бути причетною до втручання в комп'ютерну мережу Верховної Ради України, становить склад тяжкого службового злочину – зловживання посадовим становищем. Більш того, як мені повідомили джерела в Секретаріаті Президента України Є.Костенко на момент свого виступу навіть не був опитаний в СБУ, оскільки на офіційну пропозицію працівників СБУ надати пояснення, він відповів відмовою у нецензурній формі в присутності кількох людей.
Звертаючися до Генерального прокурора України з заявою про злочин, я зазначив, що дослідчою перевіркою збою в системі „Рада” керує заступник Голови СБУ Микола Герасименко, який перебуває в особливих стосунках з главою Секретаріату Президента Віктором Балогою й раніше неодноразово скоював посадові злочини на його користь. Зокрема – викрадав зі Слідчого управління СБУ матеріали кримінальних справ, що компрометують В.Балогу та його брата П.Балогу.
Особливі відносини між М.Герасименком та В.Балогою були встановлені Генеральною прокуратурою України в ході розслідування кримінальної справи №49-1791. Зазначена кримінальна справа була порушеною 28 грудня 2005 року за фактом незаконного закриття кримінальної справи, підроблення документів та повернення коштів працівниками СБУ власникам контрабандного товару. Як з'ясувалося в ході досудового слідства, на теренах Закарпатської області тривалий час діяло злочинне кримінальне угруповання, до складу якого входили В.Балога, його брат П.Балога та начальник першого відділу Слідчого управління СБУ М.Герасименко. Роль останнього полягала, зокрема, в знищенні документів, що викривали В.Балогу та його брата в злочинній діяльності.
Так, наприклад, у ході досудового слідства по кримінальній справі №14-1791 слідчим Генеральної прокуратури та працівниками Управління внутрішньої безпеки СБУ 07.07.2006 було проведено огляд гаража №1038 гаражно-будівельного кооперативу „Сокіл-2” по вулиці Академіка Туполева, 1-а в м.Києві, фактичним власником якого є М.Герасименко. Під час огляду були знайдені та вилучені:
- предмети, що були речовими доказами в кримінальних справах, які знаходились у провадженні Слідчого управління СБУ;
- велика кількість службової документації щодо діяльності Слідчого управління СБУ;
- матеріали багатоепізодних кримінальних справ, порушених свого часу Службою безпеки України за фактами злочинної діяльності В.Балоги, його брата П.Балоги та працівників Чопської митниці. У тому числі – матеріали справи №186, порушеної СБУ за фактом контрабанди П.Балогою легкових автомобілів „Мерседес-Бенц”. Зазначені матеріали вважалися втраченими.
Відповідно до ч.2 ст.97 КПК України прокурор, отримавши повідомлення про злочин, має прийняти одне з трьох рішень: 1) порушити кримінальну справу; 2) відмовити в порушення кримінальної справи; 3) направити повідомлення або заяву за належністю. Відповідно до ч.1 ст. 112 КПК України справи про злочини, вчинені працівниками правоохоронних органів, належать до виключної підслідності органів прокуратури. Таким чином, Генеральний прокурор України, отримавши мою заяву про злочин, мав направити її для перевірки й прийняття процесуального рішення підлеглим працівникам органів прокуратури. За наслідками перевірки я мав бути або проінформований або про порушення кримінальної справи, або – про відмову в порушенні кримінальної справи з видачею мені копії відмовної постанови.
Одначе ці вимоги Кримінально-процесуального кодексу України Генеральним прокурором України виконані не були. Натомість я одержав лист за підписом начальника відділу Головного управління військових прокуратури Генеральної прокуратури України М.Суховія від 16.01.2008 №10/1/1-28952-08, у якому зазначено, що моя заява про злочин розглянута та направлена для вирішення до Служби безпеки України.
Таким чином, Генеральний прокурор України не виконав вимоги ст.97 КПК України та не організував належний розгляд мого повідомлення про злочин з винесенням відповідного процесуального рішення у встановлений законом термін. Ніякого процесуального рішення за моїм повідомленням до цього дня не прийнято. Водночас кримінально-процесуальним законодавством не передбачено окремий порядок оскарження бездіяльності службових осіб під час розгляду повідомлення громадянина про злочин.
Виходячи з наведеного, на підставі ст. 55 Конституції України та керуючися ст.ст. 17, 18, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, -
п р о ш у :
1. Визнати протиправною бездіяльність Генерального прокурора України при організації розгляду мого повідомлення про злочин, у якому я прохав порушити кримінальну справу за ознаками ст. 364 ч.3 за фактом зловживання працівниками Служби безпеки України своїм службовим становищем, що полягало в ознайомленні начальника відділу Секретаріату Президента України Є.Костенка з матеріалами незавершеної дослідчої перевірки заяви народних депутатів України щодо збоїв у системі „Рада” під час голосування 11.12.2007 по кандидатурі прем'єр-міністра України.
2. Зобов’язати Генерального прокурора України організувати проведення в термін, установлений ст. 97 КПУ України, з винесенням передбаченого законом процесуального рішення, перевірку мого повідомлення про злочин, у якому я прохав порушити кримінальну справу за ознаками ст. 364 ч.3 за фактом зловживання працівниками Служби безпеки України своїм службовим становищем, що полягало в ознайомленні начальника відділу Секретаріату Президента України Є.Костенка з матеріалами незавершеної дослідчої перевірки заяви народних депутатів України щодо збоїв у системі „Рада” під час голосування 11.12.2007 по кандидатурі прем'єр-міністра України.
3. Стягнути з Генеральної прокуратури України на мою користь судові видатки за розгляд цього адміністративного позову в сумі 3 грн. 40 коп.
Додатки:
1. Копія цього позову в двох примірника;
2. Копія мого повідомлення про злочин від 26.12.2007;
3. Копія листа за підписом начальника відділу Головного управління військових прокуратури Генеральної прокуратури України М.Суховія від 16.01.2008 №10/1/1-28952-08;
4. Квитанція на сплату судового збору
БОЙКО В.М.
24.01.2008
Майбутнє судове рішення передбачати ми не беремося. Скоріше за все, його просто не буде. Оскільки один раз з нами таке вже трапилося – коли автор цих рядків подав позов про визнання незаконними правил акредитації журналістів при Президенті України, у Печерському суді просто виставили охорону й не пустили позивача в судове засідання. А судді в ухвалі записали, що ініціатор позову в суд не з’явився. Тому відтепер про кожний рух у справі за нашим позовом до Медведька ми будемо інформувати шановну громаду й кожного разу закликатиме в судове засідання колег з диктофонами, фотоапаратами й телекамерами. Нехай вся країна, нарешті, довідається, чим займається керівник Секретаріату президента та його обслуга – Костенко, Герасименко й Медведько.
Володимир Бойко, спеціально для «ОРД»
|
| версия для печати |
|
|
| НОВОСТИ |
|
|
Правительство и застройщик “Троицкого” договорились о компенсации
07.02 16:33
Прощай, Билозуб, прощай «К»
07.02 05:47
Немцы срывают финал Евро-2012 на “Олимпийском”
06.02 04:03
НА КІРОВОГРАДЩИНІ ВИКРИТО ЗЕМЕЛЬНУ АФЕРУ НА 30 МІЛЬЙОНІВ ДОЛАРІВ
05.02 06:55
Донецький УБОЗ викрив хабарників, які «окопалися» в державній виконавчій службі
05.02 06:54
Ющенко внесет всех коррупционеров в госреестр
04.02 00:41
В исправительной колонии 123 -- очередной беспредел
03.02 19:59
Скотланд-Ярд прослушивал разговоры английского парламентария
03.02 18:03
О незаконном возмещении НДС на территории г. Одессы и Одесской области
03.02 14:20
Даже армия США не готова к неожиданной атаке на страну
01.02 00:32
|
|
|