Інтернет-Репортер розміщуює ще одну статтю свого постійного автора з іншою версією подій, які розгортаються нині навколо Президента України. Цю статю можна вважати певною відповіддю на іншу нашу публікацію , яка була присвяченуа синові Віктора Ющенко: "Андрій Ющенко: янгол чи хуліган". Інтернет-Репортер готовий і надалі надавати можливості для висвітлення протилежних точок зору.

Майже 6 років тому, після відставки уряду Ющенка, коли стало зрозуміло, що блок «Наша Україна», який створюється навколо нього, має всі шанси перемогти на парламентських виборах 2002 р., проти лідера демократичних сил почалась інформаційна війна, яка з часом переросла у відкритий тиск.

«Звинувачення Ющенка чи то в «пропрезидентності», чи то в «нерішучості» я розцінюю як один із проявів інформаційної війни, що ведеться на замовлення спеціалістів з Банкової; її мета – законсервувати ситуацію в найвищих ешелонах державної влади й не допустити до влади політиків посткомуністичної генерації», – заявив лідер УНП Юрій Костенко 8 серпня 2001 р.

Слова Костенка актуальні й донині: незважаючи на те, що вже майже 1,5 роки Віктор Ющенко замає посаду Президента України, тиск представників колишньої влади Кучми не спадає, навпаки – чим далі, тим він стає відчутнішим.

Пригадаємо, як усе починалося. Перед позаминулими виборами до Верховної Ради Ющенка звинувачували в тому, що він ніякий не опозиціонер, що успіхи його уряду були визначені урядом Пустовойтенка. Звинувачували в нерішучості, проамериканськості, надмірному націоналізмі. За два роки, перед президентськими виборами, до цих звинувачень додалися постійні заяви про те, що дружина Ющенка – американка.

До війни долучилися російські політтехнологи, які перевели її на новий план: зіштовхнули українські регіони: Південь і Схід із Заходом, Північчю та Центром. Крім того, Глєба Павловського називають організатором отруєння Віктора Ющенка. Як би там не було, але попри всі провокації та інформаційну війну, президентом став Ющенко, але перемога була, що називається, піррова.

Ющенко одержав агресивно налаштований проти нього Донбас і Крим, Росію, а також потужну внутрішню опозицію у вигляді Партії регіонів і ПСПУ. Зрозуміло, що за цих умов війна проти Президента не могла згаснути, натомість вона розгорілася куди більш жорстко і в новому руслі.

Тепер головним об’єктом випадів проти глави держави став його старший син Андрій. Все почалося із серії статей «Андрій Ющенко, син Бога?» в «Українській правді» у липні-серпні 2005 р. Зрозуміло, публікації були направлені не проти Андрія, а проти його батька, що, власне, й вилилося назовні на сумнозвісній прес-конференції 25 липня 2005 р., коли Президент у досить грубій формі відповів журналісту Сергію Лещенку.

Емоційний зрив Ющенка тоді виглядав досить логічно, якщо дивитися на Президента як на звичайну людину. Виснажлива виборча кампанія, отруєння, урядовці сваряться між собою, нова влада одержує море критики (ще свіжі були бензиновий і цукровий скандали), рейтинг довіри спадає, а тут ще й інцидент із сином – все це кого-завгодно могло вивести з колії.

Після цього 6 вересня по Ющенку наносить удар Олександр Зінченко, звинувативши близьке оточення Президента в корупції. За цим послідувала відставка уряду, чергове падіння довіри до влади. Знов-таки: як би не виправдовувався Зінченко, його дії були спрямовані проти Ющенка, були складовими «холодної війни».

Остаточно мали «добити» Президента публікації фото Андрія Ющенка на відпочинку з дівчиною в журналі «Папарацці» і підпал автомобіля видавця цього видання Валіда Арфуша, яке начебто було прямо пов’язане з публікацією. Сталося це в жовтні, а в грудні до «війни» долучився російський «Газпром».

Темою кандидатської дисертації Президента Росії В. Путіна було «Стратегічне планування відтворення мінерально-сировинної бази регіону в умовах формування ринкових відносин», в перекладі на звичайну мову – роль енергоносіїв у сучасній політиці. Зараз російський президент реалізовує те, про що писав (чи йому писали – на тему автентичності дисертації Путіна ходить чимало чуток) раніше. Замість політичного тиску, який чинила Російська імперія та Радянський Союз, Російська Федерація використовує економічні важелі впливу, точніше – газ і нафту.

Росії не потрібна Україна-колонія. Пройшли ті часи, коли політичний вплив над державою був визначальним. Незалежність у сьогоднішньому світі визначається ступенем економічної самостійності, а без власних енергоносіїв її здобути важко.

Чому потрібна Україна Росії, цілком зрозуміло. Багато в чому транзит газу в Європу з Росії залежить від України. Цю свою роль Україна ніколи не використовувала, в основному через те, що Кучма ставився до Росії занадто лояльно, звідки пішли низькі ціни на транзит і розміщення Чорноморського флоту. Путін віддячив дешевим газом. Крім того, Росія стала монополістом у поставках енергоносіїв для України: фактор, який є визначальним у визначенні незалежності, а тому неприпустимим.

Після поразки на президентських виборах потрібного кандидата, Росія втратила лояльність, уряд почав говорити про альтернативу російським енергоносіям, після чого Кремль став наполягати на піднятті плати за газ, а трохи пізніше Росія ввела ембарго на імпорт українського м’яса та молока.

Тези Москви відразу підхопили опозиція та ЗМІ, які почали використовувати це у своїх інтересах. А інтереси опозиції полягали, передусім, у здобутті якомога більшої кількості голосів на майбутніх виборах до Верховної Ради. Для цього слід дискредитувати владу, Президента. Що їм і вдалося: блок «Наша Україна», який асоціюється з Ющенком, набрав малу кількість голосів.

Вже після виборів на Ющенка посипалися чергові удари. Знову в центрі уваги опинився старший син Президента Андрій. Інцидент із побиттям і пораненням прокурора Бориспільського району Олександра Кузовкіна вже другий тиждень активно «обсмоктується» ЗМІ. Тепер не важливо, чи був причетний до цього епізоду син Президента. Після того, що писалося в пресі про Андрія Ющенка минулого року, мало хто віритиме у те, що син глави держави не винен. В очах громадськості особа Андрія демонізована: він виглядає невихованим і нестриманим хлопцем, який занадто багато собі дозволяє.

Заангажовані мас-медіа навряд чи цікавлять коментарі Ющенка-молодшого у зв’язку з цим інцидентом, як і не цікавлять коментарі глави держави. Юрія Луценка, який заявив про непричетність Андрія Ющенка до стрілянини в Кузовкіна, відразу охрестили ворогом демократії, звинуватили в порушенні закону. Для продовження «холодної війни» виправдання сина Президента її ініціаторам невигідне.

Мовчання Андрія також можна зрозуміти. Його коментар після виходу першої частини статті «Андрій Ющенко, син Бога?», озвучений прес-секретарем Президента Іриною Геращенко, фактично не був почутий, складалося враження, що головним завданням було злити весь бруд, виправдання лише заважали цьому. Те ж саме відбувається і сьогодні.

Цікаво, що за часів минулої влади розповідати про життя дітей можновладців у негативному тоні було табу. Лише під час президентської кампанії спливли факти про те, що сини Януковича їздять на шикарних авто і часто змінюють, проте далі справа не пішла.

Слід зауважити, що так звана проблема дітей можновладців є у багатьох країнах. Фото доньки Джорджа Буша-молодшого, яка знімає трусики серед білого дня, вже кілька років гуляють Інтернетом. Як ходить інформація про те, що доньки Президента США полюбляють спиртні напої. Проте американські журналісти не використовують ці факти проти свого Президента, не звинувачують його в тому, що не зміг належним чином виховати своїх чад.

Такі ж проблеми були й у Радянському Союзі. Діти важливих осіб у компартії завжди вирізнялися серед своїх ровесників. Щоправда запитань і нарікань з цього приводу у ЗМІ не виникало: за це можна було загриміти на довгі роки.

Отож, про що свідчать скандали з Андрієм Ющенком і російська істерія? Заборона на ввезення продукції тваринницького походження сталася при владі Ющенка і в момент, коли політична ситуація є напруженою. Не важко здогадатися, хто мав виграти в ній. Те ж саме стосується і сина Президента. Від того, що про нього говоритимуть чимало негативу, в Україні краще жити не стане, проте рейтинг Президента помітно спадає.

Кому все це вигідно? Відповідь одна: тому, хто прагне зайняти місце Президента. А в боротьбі за владу не гребують жодними засобами.

Ярослав ЗАГОРУЙ, спеціально для І-РЕПОРТЕРА

обговорити на форумі

	КОМЕНТАРІ:
	Ася   2006.06.07, 19:11 Ми не забули проти кого був МАЙДАН. Але приватизовувати народну революцію почали чи не того дня, коли люди зібралися на Майдані. В цьому і є корінь зла. А ще народ має право знати про все: про родину і дітей, про кумів на високих посадах, про оборудки і т.д. Ми розумні, ми не "хахли", ми розберемося. Бо вже зрозуміли хто є хто в українській політиці.
	Вавілен   2006.06.05, 17:48 Цікаво, а проти кого воює п.Президент, звільнивши за ПОЛІТИЧНИМИ МОТИВАМИ двох голів облдержадміністрацій - п.Червонія та п.Жовтяка, членів Української Народної Партії, патріотів і творців Незалежності України?Та хіба тільки їх. А звільнити голову Черкаської райдержадміністрації п.Котка,теж члена УНП, який до цього два строки був найкращим селищним головою у цьому районі? Як кажуть - без коментарів.
	Liza   2006.06.05, 16:20 Враження від статті - "чорне - це біле, бо Ющенко-ТАК!". Повний БРЄД! Всі кругом винні, змовники, провокатори, один Ющенко- білий і непідсудний. А тези Костенка - також брєд, який підтверджується його знаходженням на смітнику свого Ідола.Скільки вже можна подібну ахінею молоти ?
	Марія   2006.06.04, 00:55 Гарно написано. Можна було би сказати, що очевидні речі, та насправді вони мало кому очевидні. Ніколи в нас не було і не буде нормальної опозиції. Ці шарлатани тіко й кричати гаразд. Ганьба!
	Дмитро   2006.06.03, 14:11 Поділяю думку автора. Ми забули, проти кого боролись на Майдані. Вчора поливали лайном одних, сьогодні - інших. Замість того, щоб поливати, краще б державу будували, а то звикли ніфіга не робити і чекати, щоб усе було.
	Сергій   2006.06.02, 16:33 Так, дійсно, шановний Гоген. Хочу правди. Мені байдуже щодо походжень Ющенка молодшого, але є багато інших речей, до яких я дуже й дуже не байдужий. А стаття мене засмутила. Автор невдало спробував виправдати родину президента. В результаті вийшло тільки гірше.
	Гоген   2006.06.02, 15:08 Сергію: Так ти передмову редакційну читав? Вони ж написали, що дають і таку інфу, і таку. От тобі і "демократія і свобода слова в цій країні". Є дві версії подій. Яку хочеш-таку і обирай. Чи ти хочеш лише одну обов'язкову для всіх "правду"?
	Серій   2006.06.02, 14:25 Тоді давайте позаплющаємо очі, позатуляєм вуха, позатикнемо собі роти, а на чоло почіпим "ПЕРЕВІРЕНО - ДУМОК НЕМА". І якщо пристати на те, що старшому Ющенкові (Вікторові Андрійовичу)нема в чім дорікнути, а молодшого (Андрія Вікторовича)безпідставно оговорили - то одночасно потрібно визнати, що всі слова того ж старшого Ющенка про демократію та свободу слова в цій країні, не більше ніж гази на вітер.

	ім'я:
	коментар:            коментар буде доданий після перевірки адміністратором

ДО РЕЧІ
	Андрій Ющенко: янгол чи хуліган?

ОСТАННІ МАТЕРІАЛИ ЦІЄЇ РУБРИКИ:
	Київ охопили «дворові революції»!
	Взятки за крымскую землю бьют рекорды
	Земля, земля, це Черновецький. Політ триває нормально. Частина 2
	Земля, земля, це Черновецький. Політ триває нормально
	ТЕРАКТ В ТОЛЬЯТТИ: ПРОКУРАТУРА НАШЛА НЕОСТОРОЖНОГО ПАССАЖИРА
	Зіпсовані земельним питанням, або Хто отримує землю в Києві
	Фірташизація Януковича
	Хроніка виборів-2007 (оновлюється)
	Як заробити гроші на виборах
	Партія регіонів топитиме комуністів?