22 жовтня 2007 року Національний інститут проблем міжнародної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України спільно з Регіональним представництвом Фонду Фрідріха Еберта в Україні та Білорусі провів міжнародну конференцію на тему: “Україна та Росія в політичному просторі «єдиної Європи»”.

До участі у заході було запрошено представників органів державної влади, міністерств, наукових установ України та Російської Федерації, неурядових і міжнародних організацій, дипломатичних представництв.

На чотирьох сесійних засіданнях було розглянуто проблематику інституціоналізації багатосторонніх взаємин України та Росії на новому етапі становлення «єдиної Європи»; двосторонніх політичних відносин України та Росії у фокусі європейського співробітництва; відносин України та Росії в європейському форматі з акцентуванням на активізації нових суб’єктів українсько-російських відносин в новій соціальній реальності «єдиної Європи»; а також місця та ролі України та Росії в загальноєвропейському медіа-просторі.

27 вересня 2007 р. у Національному інституті проблем міжнародної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України відбувся Круглий стіл на тему «Східний вимір політики ЄС».

У роботі Круглого столу взяли участь заступник міністра закордонних справ України Андрій Веселовський, директор Національного інституту проблем міжнародної безпеки Олександр Власюк, координатор програм з політико-правових питань ОДЕР–ГУАМ Георгій Назаров, перший секретар Посольства Румунії в Україні Адіна Генча, перший секретар Посольства Азербайджанської Республіки в Україні Єгяна Кавказли, радник Посольства Республіки Болгарія в Україні Любомир Келчев, директор Інституту зовнішньої політики Дипломатичної академії України при Міністерстві закордонних справ України Григорій Перепелиця, директор департаменту Міністерства економіки України Володимир Шевченко, директор департаменту Держкомстату України Анатолій Фризоренко, заступник начальника управління Міністерства фінансів України Олег Канцуров, президент Центру міжнародної безпеки та стратегічних студій Олександр Гончаренко, директор Програми воєнно-стратегічних досліджень Українського центру євроатлантичної інтеграції Олександр Маначинський та інші експерти, представники державних органів, неурядових, наукових організацій і дипломатичних установ.

Учасники заходу основну увагу приділили питанням Європейської політики сусідства (ЄПС), геополітичній ситуації у Чорноморсько-Каспійському регіоні, політико-безпековим складовим східного виміру політики ЄС, ініціативі ЄС “Чорноморська синергія”, енергетичній безпеці у Європі.

Нижче наведено тези виступів деяких учасників Круглого столу.

Відкриваючи засідання Круглого столу, директор Національного інституту проблем міжнародної безпеки Олександр Власюк наголосив на тому, що проблематика відносин ЄС із країнами Східної Європи та Південного Кавказу є актуальною на сьогодні, оскільки цей регіон переживає радикальні трансформації. Ефективні рішення щодо існуючих політичних та енергетичних проблем зумовлюватимуть напрям подальшого розвитку цього регіону, визначатимуть, чи вдасться забезпечити подальше поширення демократичних цінностей разом зі стабільністю та сталим економічним розвитком. Від успіхів у розв’язанні цього завдання залежатиме не лише безпека і стабільність у країнах регіону, а й безпека і стабільність на всьому Євразійському континенті. Оцінка нової політики ЄС, яка передбачає посилення співробітництва з країнами Чорноморського регіону, є важливим завданням для політиків та експертної спільноти, особливо тепер, коли розробляють нові угоди, що визначатимуть становище України на майбутні роки.

Заступник міністра закордонних справ України Андрій Веселовський у своєму виступі відзначив основні напрями східної політики ЄС, що безпосередньо стосуються України, насамперед Європейську політику сусідства та ініціативу “Чорноморська синергія”. Він підкреслив, що Європейська політика сусідства не повною мірою відповідає інтересам України, оскільки Україна проголосила своїм наміром інтеграцію до Європи, а документи ЄПС такої інтеграції не передбачають, і відмітив, що позиція України може бути посилена лише за рахунок регіоналізму, зокрема співробітництва в рамках ГУАМ.

Координатор програм з політико-правових питань ОДЕР–ГУАМ Георгій Назаров розглянув низку спільних для країн ГУАМ аспектів, пов’язаних із відносинами з ЄС, окреслив основні перспективи співробітництва ГУАМ з Євросоюзом та його пріоритетні напрями, зокрема: «чотири свободи» пересування між країнами–членами ГУАМ (товарів, послуг, капіталу, робочої сили), правоохоронна діяльність, боротьба з організованою злочинністю. Також він висловив сподівання, що ГУАМ зміцнюватиме свою позицію в регіоні, а з часом стосунки ГУАМ і ЄС будуть належним чином інституалізовані.

У своїй доповіді державний експерт відділу глобальної безпеки та європейської інтеграції НІПМБ Галина Яворська увагу приділила Європейській політиці сусідства, можливостям, проблемам та викликам, пов’язаним з її реалізацією. Ключовим моментом ЄПС є те, що вона повністю узгоджується з європейською стратегією безпеки та розглядається як невід’ємна складова останньої. Базовими завданнями ЄПС є розвиток економічного співробітництва, підтримка демократії, стабільності й розширення безпекової співпраці. Крім того, було зазначено, що ЄПС не поширюється на країни, що входять до стратегії розширення ЄС, а відтак для ЄПС не передбачається перспектив членства. Г. Яворська зазначила, що є відмінності у рамках ЄПС щодо східних та південних сусідів ЄС, адже, на відміну від східного вектора політики ЄС, південний (середземноморський) базується на асоціації. Єдиною ж перспективою для східних сусідів, зокрема України, є так звана посилена політика сусідства, що передбачає лише створення зони вільної торгівлі, енергетичне співробітництво, підтримку діяльності регіональних організацій, зокрема таких як ГУАМ. Низка позитивних для країн східної Європи ідей не отримала належної підтримки у ЄПС. Також Г. Яворська окреслила виклики для України та інших країн східної Європи у контексті реалізації ЄПС.

Президент Центру міжнародної безпеки та стратегічних студій Олександр Гончаренко зазначив, що східний вимір політики ЄС є наслідком більш складних процесів, що виходять далеко за рамки системи відносин ЄС та його сусідів. На його думку, східну політику ЄС варто розглядати у контексті відносин по лінії Росія – ЄС – США – Україна, що пов’язано з укоріненою у сприйнятті західних держав ідентифікацією східних сусідів ЄС зі сферою інтересів Москви, а також з глобальними процесами.

Провідний науковий співробітник Інституту світової економіки та міжнародних відносин НАН України Рустем Жангожа свій виступ зосередив на питанні транскаспійського газопроводу та співвідношенні політичних і економічних його складових. В Європі зростає інтерес до проекту Транскаспійського газопроводу, що є кращим за інші проекти. Проте Росія називає цей проект суто політичним, який спрямований не на розширення шляхів постачання природного газу до Європи, а на зменшення ролі для ЄС «Газпрому». Ідея Транскаспійського газопроводу, що була запропонована США 1996 р., передбачала будівництво газової магістралі з Казахстану до Туркменистану, а далі до Азербайджану, де вона мала з’єднатися з газопроводом Баку–Тбілісі–Ерзерум та трубопроводом Nabucco. Це дало б змогу оминути «Газпром», який на сьогодні дуже турбує Європу. На сьогоднішній день Туркменистан позитивно ставиться до ідеї будівництва Транскаспійського газопроводу, США вже виділили кошти на розробку ТЕО проекту. Позиція Казахстану з цього питання досить обережна. У свою чергу, Москва ініціювала перед Казахстаном та Туркменистаном ідею альтернативного Прикаспійського газопроводу.

Директор Інституту зовнішньої політики Дипломатичної академії України при Міністерстві закордонних справ України Григорій Перепелиця зазначив, що політику єс слід розглядати за трьома основними напрямами: євроінтеграційна концепція, концепція сусідства, концепція співробітництва. Пострадянський простір і країни СНД випадають з євроінтеграційної концепції. Ми можемо розраховувати лише на політику сусідства, хоча бажано було б виробити окрему політику щодо співробітництва з ЄС поза політикою сусідства, оскільки вона виключає реалізацію євроінтеграційного курсу України. В Україні нині спостерігається тенденція до орієнтації на побудову відносин з Євросоюзом за аналогією відносин РФ–ЄС, тобто на базі енергетичного проекту. Російський чинник буде вирішальним для східної політики ЄС, хоча Україна також могла б зіграти роль у реалізації стратегічних інтересів Євросоюзу. На сьогоднішній день Україна має розробити концептуальні засади, які висвітлювали б перспективу відносин з ЄС.

Директор департаменту Міністерства економіки України Володимир Шевченко проаналізував динаміку товарообігу України з країнами ЄС за останні роки. Також він розкрив питання, пов’язані зі створенням зони вільної торгівлі з країнами ЄС і зазначив, що на сьогоднішній день відсутні економічні розрахунки, які демонстрували б вигідність укладання такої угоди для України. Крім того, він приділив увагу перспективам розвитку торговельно-економічних відносин України з Бразилією, Росією, Індією та Китаєм.

Експерт з енергетичних програм центру ім. О. Разумкова Володимир Омельченко розглянув основні пріоритети співробітництва України з ЄС у нафтогазовій галузі на період до 2015 р. Серед них: забезпечення надійності роботи нафто- та газотранспортних систем України, диверсифікація джерел надходження нафти й газу, реформування газового сектору шляхом адаптації національного законодавства до нормативно-правових актів ЄС, перехід України до системи укладання довгострокових контрактів на імпорт природного газу за моделлю, яка діє в ЄС.

Директор департаменту Держкомстату України Анатолій Фризоренко висвітлив проблеми, пов’язані зі статистикою в галузі енергетики. Він зазначив, що на сьогодні відсутня законодавча та нормативно-правова база для розвитку цієї галузі, а також немає належних розробок зі створення енергетичного балансу. Така ситуація потребує термінових змін, оскільки недостатня кількість основних даних може призвести до помилок при прийнятті політичних рішень.

На думку заступника директора Українського науково-дослідного інституту спирту та біотехнології продовольчих продуктів Євгена Міхненка, виробництво біоетанолу є технологічним проектом, цікавим для всіх країн ГУАМ. Він висвітлив основні питання, пов’язані з розвитком такого виробництва в Україні, а також перспективи для просування цього проекту, насамперед у контексті співробітництва з Молдовою.

Проректор Державного економіко-технологічного університету транспорту Віктор Чорний розглянув співробітництво України, країн ГУАМ та країн СНД у галузі транспорту, насамперед залізничного, виокремив чинники, що перешкоджають ефективній співпраці в цій галузі. Також він наголосив на необхідності надання вагомішого статусу тарифній угоді між цими країнами та набуття нею статусу міжнародного договору, принаймні в межах СНД.

Підбиваючи підсумки Круглого столу, директор НІПМБ Олександр Власюк зазначив, що виступи учасників конференції були цікавими та змістовними, а спільна дискусія експертів, які взяли участь, дає можливість напрацювати певну спільну позицію, виробити пропозиції для владних структур з метою подальшого розвитку східноєвропейського вектора української зовнішньої політики.

19 вересня 2007 року Національний інститут проблем міжнародної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України спільно з Державним підприємством Міністерства оборони України “Укроборонлізинг” та Посольством Польщі в Україні провів “круглий стіл” на тему: “Утилізація рідинних компонентів ракетного палива на пострадянському просторі: проблеми та шляхи їх розв’язання”.
До участі у заході було запрошено представників органів державної влади, міністерств, наукових установ, неурядових і міжнародних організацій та дипломатичних представництв.

На засіданні “круглого столу” розглянуто проблеми утилізації рідинних компонентів ракетного палива й відновлення територій, забруднених ними, презентовано українсько-польський проект утилізації “меланжу” в Україні та обговорено питання залучення міжнародної технічної й фінансової допомоги для реалізації цього проекту, зокрема через ОБСЄ. Реалізація запропонованого проекту має важливе значення в процесі утилізації паливних елементів ракет, які демонтовано в Україні відповідно до міжнародних угод.

14 червня 2007 року Національний інститут проблем міжнародної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України провів Круглий стіл на тему “Проблеми та перспективи економічного розвитку в рамках ГУАМ”.

У роботі Круглого столу взяли участь заступник міністра економіки України Валерій Мунтіян, директор Національного інституту проблем міжнародної безпеки Олександр Власюк, Генеральний секретар ГУАМ Валерій Чечелашвілі, перший секретар Посольства Румунії в Україні Адіна Генча, радник Посольства Болгарії в Україні Любомир Келчев, радник Посольства Молдови в Україні Петро Тишаков, директор Центру акредитації у сфері оцінки відповідності продукції (Республіка Молдова) Євгенія Спояле, генеральний директор Міжнародного інституту безпеки та якості харчових продуктів Геннадій Миронюк, директор енергетичних програм центру “номос” Михайло Гончар, директор департаменту Міністерства економіки України Володимир Шевченко, завідувач відділу Секретаріату Президента України Євген Капінус, заступник начальника управління Міністерства фінансів України Олег Канцуров, заступник директора департаменту Міністерства економіки України Валентина Ткаченко, завідувач відділу “Укрзалізниці” Сергій Проценко та інші провідні вітчизняні й зарубіжні експерти у сфері економічної безпеки, енергетики, міжнародних відносин, представники органів державної влади, неурядових, наукових організацій та дипломатичних установ.

Головною метою Круглого столу було обговорення ключових проблемних питань та перспектив розвитку економічного співробітництва в рамках ГУАМ. Під час заходу було презентовано Міждержавну програму економічного проекту ГУАМ «Придунайський енерготранспортний міст», розглянуто питання енергетичного, транспортно-комунікаційного й торговельно-економічного співробітництва в рамках ГУАМ.

Основну увагу було зосереджено на таких аспектах: аналіз товарообігу країн–членів ГУАМ, проблеми енергетичної безпеки, питання ефективного використання транспортних коридорів, визначення можливих шляхів поглиблення торговельно-економічних відносин, розгляд ролі економічної складової у процесах політичної взаємодії, актуальні аспекти співпраці країн–членів ГУАМ у транспортно-комунікаційній галузі.

Ці питання обговорювалися і на пленарному засіданні при відкритті конференції, і в рамках двох сесій.

Нижче наведено тези виступів деяких учасників Круглого столу.

На думку директора Національного інституту проблем міжнародної безпеки Олександра Власюка, ефективна реалізація такого пріоритетного напряму зовнішньоекономічної політики України, як економічне співробітництво в рамках ОДЕР–ГУАМ вимагає узгодження на зовнішньополітичному рівні, створення оптимальної конфігурації міжнародних відносин, досягнення економічних цілей, впровадження ефективних структурно-організаційних механізмів. Економічна співпраця може і повинна стати могутнім локомотивом, який виведе країни ОДЕР–ГУАМ на авторитетні позиції в європейській економіці. У цьому зв’язку на особливу увагу заслуговує економічний проект ГУАМ “Придунайський енерготранспортний міст”, який актуальний і перспективний для економічного наповнення ОДЕР–ГУАМ як міжнародної організації, розуміння її ролі й значення для кожної держави-учасниці.

Генеральний секретар ГУАМ Валерій Чечелашвілі окреслив основні завдання і напрями співробітництва в рамках ГУАМ. Серед них: повноцінне функціонування зони вільної торгівлі, посилення боротьби з організованою, в тому числі транснаціональною, злочинністю, активізація культурно-гуманітарного співробітництва.

Заступник міністра економіки України Валерій Мунтіян розглянув перспективи економічної співпраці в рамках ГУАМ, наголосив на необхідності регулярного обговорення пов’язаних з цим питань, ініціюванні конкретних заходів та програм з метою ширшого залучення до співробітництва зацікавлених держав та фінансових інститутів. Також він окреслив основні питання, на яких зосереджено увагу Робочої групи з питань економіки і торгівлі в рамках ГУАМ.

Директор департаменту Міністерства економіки України Володимир Шевченко проаналізував структуру взаємного товарообігу країн–членів ГУАМ, шляхи поглиблення торговельно-економічної співпраці між ними, чинники, що стримують позитивні тенденції у торговельних відносинах, серед яких: низький рівень соціально-економічного розвитку країн–членів ГУАМ, внутрішні соціально-політичні трансформації в них, бар’єри на шляху обміну товарами та послугами, зовнішні фактори, зокрема те, що Чорноморсько-Каспійський регіон є перехрестям геополітичних та економічних інтересів впливових держав та міжнародних організацій (США, РФ, ЄС).

Радник директора Національного інституту проблем міжнародної безпеки Давид Прейгер розглянув важливі аспекти реалізації транзитного потенціалу України в рамках ГУАМ, окреслив основні перспективи та проблеми в цій галузі. Серед основних напрямів, на яких Україні слід зосередити увагу, – активізація дій зі зменшення загального енергоспоживання, використання відновлювальних джерел енергії, вдосконалення енергетичного балансу країни, питання участі України у розробці нафтових і газових родовищ за кордоном, у тому числі в рамках співпраці з країнами, що входять до ОДЕР–ГУАМ.

Завідувач відділу НІПМБ Ігор Корнілов розкрив низку питань щодо розробки міждержавного економічного проекту ГУАМ “Придунайський енерготранспортний міст”, зокрема хронологію заходів із забезпечення розробки та реалізації проекту, основні пріоритети регіонального співробітництва у Балто-Чорноморсько-Каспійському регіоні, програму робіт з реалізації проекту на 2007 рік, питання інституціонального забезпечення цієї міждержавної програми, головні принципи, з яких необхідно виходити Україні при визначенні завдань, у яких вона братиме участь у подальшій роботі. Крім того, на його думку, на сьогоднішній день між країнами–членами ГУАМ ще не сформовано загальних принципів організації та обліку результатів економічного співробітництва у форматі міжнародної організації, а економічна складова не розглядається як один із провідних чинників визначення та реалізації спільних багатосторонніх інтересів, тому необхідно створити ефективну інфраструктуру для забезпечення економічного співробітництва.

Завідувач відділу Міністерства економіки України Євген Дібров наголосив на важливості для країн ГУАМ спільного впровадження збалансованої програми економічної інтеграції за конкретними напрямами, а саме: електроенергетика, атомна енергетика, альтернативні й відновлювальні джерела енергії, енергозберігаючі технології, транспорт, промисловість, сільське господарство, рекреаційна сфера.

Завідувач відділу НІПМБ Борис Парахонський у своєму виступі зосередив увагу на питаннях налагодження співробітництва ОДЕР–ГУАМ з міжнародними організаціями та взаємодії з країнами Європейського континенту в рамках різних регіональних утворень, зокрема ОЧЕС, ЦЄІ та ЄС. Також він наголосив на важливості розробки стратегії загального розвитку ОДЕР–ГУАМ, у якій слід визначити можливі напрями взаємодії, механізми їх реалізації, та на необхідності закріплення цих питань у відповідних міжнародних документах, що можуть бути укладені між ОДЕР–ГУАМ та ЄС, ОДЕР–ГУАМ та ЦЄІ і ОДЕР–ГУАМ та ОЧЕС.

Генеральний директор Міжнародного інституту безпеки та якості харчових продуктів Геннадій Миронюк висвітлив основні аспекти розв’язання проблем безпеки харчової продукції в країнах ГУАМ, торкнувся проблеми біотероризму і підкреслив актуальність створення в рамках ОДЕР–ГУАМ єдиної інтелектуально-практичної інфраструктури захисту харчового ланцюга, яка включала б у себе спільні погляди на проблему, мала єдині концепції, підходи та спільний інструментарій: науковий, нормативно-правовий, економічний, дипломатичний.

Державний експерт НІПМБ Валерій Кузьменко розглянув роль кооперації в економічному співробітництві країн ГУАМ, її основні напрями та перспективи. Він зазначив, що розвитку ГУАМ може сприяти зацікавленість Європи і США в поступовому залученні цієї частини пострадянського простору до європейських інтеграційних процесів.

На думку головного консультанта НІПМБ Володимира Григоренка, торговельно-економічне співробітництво в межах ГУАМ має важливе значення для економіки України, яка компенсує на цьому просторі втрати на інших векторах. ГУАМ — перспективне інтеграційне об’єднання, яке спроможне реалізувати потенціал усіх країн-членів у багатьох галузях економіки. Участь України у цьому об’єднанні сприятиме надходженню додаткових ПІІ, зменшенню негативного сальдо торговельного балансу, зростанню зовнішньої торгівлі послугами, диверсифікації постачань енергоресурсів, поліпшенню соціально-економічного становища населення та сприятиме формуванню позитивного іміджу вітчизняних товарів на світовому ринку.

Головний консультант НІПМБ Тетяна Стародуб розкрила проблемні питання підвищення ефективності співпраці в економічній сфері України з країнами Чорноморського регіону в рамках ОДЕР—ГУАМ. На її думку, ратифікація Статуту ОДЕР–ГУАМ – це перший крок до енергетичної незалежності країн Чорноморського регіону від РФ. Також вона приділила значну увагу перспективам відносин ГУАМ та Японії.

Головний спеціаліст Міністерства економіки України Ольга Маслова розглянула актуальні аспекти сучасного етапу становлення ОДЕР–ГУАМ, питання, від розв’язання яких залежить зміцнення співпраці держав ГУАМ, та особливості взаємодії ГУАМ і СНД. Також вона представила перелік можливих угод, укладання яких у рамках ГУАМ сприяло б ефективності діяльності цієї організації.

Директор енергетичних програм центру “НОМОС” Михайло Гончар проаналізував перспективи та можливості ГУАМ у контексті зростаючих енергоресурсних потоків у Чорномор’ї та за умов сусідства з розширеним ЄС. Він зазначив, що головна перспектива ГУАМ – простір для розвитку енергетичних комунікацій Каспій–ЄС через територію євроорієнтованих країн, Грузії та Азербайджану та країни–сусіда ЄС – України. Також він підкреслив необхідність зближення ГУАМ з ЄС, зокрема формування спільної з єврокомісією регіональної транзитної політики.

Головний економіст департаменту Держкомстату України Галина Пепелова висвітлила питання значення статистичних даних для моніторингу стану в галузі енергетики, зокрема, для розрахунку енергетичних показників, рівня проникнення конкретних видів енергії на ринок, визначення рівня енергетичної безпеки й залежності, економетричної моделі прогнозування та планування майбутніх інвестицій, а також питання, пов’язані зі збором та поширенням цих даних.

Експерт Українського центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова Володимир Омельченко проаналізував вплив процесів лібералізації газових ринків на рівень енергетичної безпеки країн ГУАМ. На його погляд, адаптація законодавства країн ГУАМ до енергетичного законодавства ЄС має сприяти створенню конкурентних енергетичних ринків, які зможуть поступово інтегруватися в ринок ЄС, що створить додаткові умови для безпеки постачання енергоносіїв та конкурентоспроможності економік держав ОДЕР–ГУАМ.

Завідувач відділу “Укрзалізниці” Сергій Проценко розкрив аспекти сучасного функціонування “Укрзалізниці”, зокрема в контексті співробітництва у цій галузі з Молдовою та Румунією.

За словами директора Національного інституту проблем міжнародної безпеки Олександра Власюка, думки та пропозиції, висловлені в доповідях усіх учасників Круглого столу, будуть враховані у подальшому опрацюванні українськими фахівцями напрямів та пріоритетів економічного співробітництва країн–членів ОДЕР–ГУАМ.

За матеріалами конференції буде видано збірник