 Нарешті дочекались! Герой вітчизняного кіно (щоправда вітчизняного лише наполовину, оскільки стрічка україно-американська) перестав бути пригнічено-патріотичним і натурально-непривабливим. Нарешті і в нього з’явилось те, за що так люблять західних кіноакторів - він здобув шарм, став сміливим, благородним, вольовим і по-голівудськи гарним!
Саме такого величного і легендарного, справжнього сина української землі побачив глядач в історичній драмі "Нескорений", що розповідає про останні роки життя генерала Української повстанської армії Романа Шухевича (Тараса Чупринки).
І навіть якщо актор Григорій ГЛАДІЙ, який виконав головну роль у фільмі, дещо прикрасив образ Шухевича своєю дуже вдалою грою і мужньою зовнішністю, це лише на користь тим, хто намагається повернути статус воїнам УПА і визнати їх воюючою стороною у Другій cвітовій війні.
Хоча автор сценарію Василь ПОРТЯК, на мою думку, не намагався дати глибоку оцінку діям наших дідів, які обрали собі таку долю понад півстоліття тому, образи цих самовідданих своєму народові хлопців викликають більше позитивних, ніж навіть просто нейтральних емоцій. Тим більше, що фільм знято напередодні 60-річниці заснування УПА і він, напевно, є першою публічною спробою поглянути на діяльність українських повстанців не через призму "совєцької" свідомості, а в рамках нормального громадянського розуміння.
У кінострічці "Нескорений", знятій на кіностудії ім. О.Довженка, постать Романа Шухевича - це постать великої людини, харизматичного лідера. В незламну зірку генерала Шухевича вірять, як в батька і вчителя, за ним йдуть у бій і... гинуть, захищаючі право на незалежність, але знаючі, що це необхідно для світлої справи. І він в кінці-кінців розділяє страшну долю, долю «його хлопців», він стає одним з них, і, прощаючись з життям, бачить кольорові картинки своєї юності.
Яскравим штрихом до портрета героя стала сцена його зустрічі з коханою дружиною. Шухевич свідомо відмовляється від ситого життя з родиною і обирає вузьку стежину переховувань в лісах і схронах. Він добровільно прирік себе на боротьбу одночасно з трьома фронтами розуміючі, що в УПА більше ворогів ніж друзів. З УПА воює Польща, з УПА воює Німеччина, і з УПА ж воюють "Совєти" і саме “Совєти” виявляються найбільш завзятими у цій кривавій бійні. А УПА ж, за словами головного героя, не воює і не намагається помститись, вона відстоює право на життя свого народу, народу - на вірність якому присягала.
Суттєво оживляє фільм і гра таких популярних українських акторів, як Вікторія Малекторович та Володимир Горянський. В.Малекторович, відома за серіалом “День народження буржуя –2”, грає фронтову товаришку Шухевича, що віддана йому щиро і до самої смерті. А кумедний "старий друже" Горянський несподівано вражає тим, що з'являється в образі вишкіреного в усмішці "енкавеесника", який власноруч, зі смаком, катує молоду дівчину-зв’язну Шухевича, вибиваючі з неї інформацію.
Завершення трагічної кіноісторії про життя, вірність, незламність і душевну вроду Романа Шухевича показана авторами сценарію, на мою думку, дуже ефектно і глибоко: все життя людини - це лезо по якому вона йде, але навіть перед очима смерті кожен справжній чоловік не повинен перетворюватись на залякану тварину, а повинен залишатись чоловіком і не втрачати той природній шарм, який іноді, не часто, але таки стає головною складовою тієї ж "харизми".
На додаток трохи історії.
14 жовтня 2002 року на Івано-Франківщині відбулись урочистості з нагоди 60-річчя Української Повстанської Армії. Мітинги та святкові концерти відбулися в селі, де народився Степан Бандера, - Старому Угринові Калузького району, та в селі Тишківцях Городенківського району, біля пам'ятника генерал-хорунжому УПА Роману Шухевичу, хоча досі, через 11 років після здобуття Україною незалежності, воїни УПА не визнані.
Навесні 2002 році на Івано-Франківщині було знайдено архів Української повстанської армії. Його знайшли у лісі неподалік міста Болехів під час лісорозробок. Документи УПА знаходились у двох бідонах. Це були матеріали відділу пропаганди штабу УПА - листівки, відозви, накази командувача Романа Шухевича тощо. У знайденій криївці (підземна споруда вояків УПА) також було чимало підпільної літератури і релігійних видань, проте не всі вони належно збереглись. Спеціалісти архівної справи висловили журналістам упевненість, що зможуть їх реставрувати. Поки що документи зберігаються в управлінні МВС Івано-Франківської області і невдовзі має відбутись їх презентація. |