версія для друку

Три тунелі, два мости

Архітектори знають, як ліквідувати затори на вулицях Києва

  Наталія ЯРОШ

ФОТО МИХАЙЛА МАРКІВА / «День» НА ДУМКУ МІСТОБУДІВНИКІВ, НИНІШНЮ СИТУАЦІЮ З ЗАТОРАМИ НА КИЇВСЬКИХ ДОРОГАХ МОЖНА БУЛО ПЕРЕДБАЧИТИ. ЯКЩО ЗА РАДЯНСЬКИХ ЧАСІВ ПЛАНИ З ЖИТЛОВОГО БУДІВНИЦТВА ВИКОНУВАЛИСЯ В ПОВНОМУ ОБСЯЗІ, ТО ПОКАЗНИКИ З БУДІВНИЦТВА ТРАНСПОРТНИХ МАГІСТРАЛЕЙ ЛЕДВЕ ДОТЯГУВАЛИ ДО 40 ВІДСОТКІВ

Напевно, сьогодні всі кияни та гості столиці одностайні в думці, що головна незручність життя в столиці — затори на дорогах. Причому це однаковою мірою стосується і пасажирів неповоротких тролейбусів і власників спритних Феррарі — всі стоять годинами в очікуванні.

Тим часом автомобілів на дорогах столиці стає з кожним днем усе більше. Очевидно, що директивними методами цього не вирішити — за допомогою наказів порядок зростання інтенсивності транспортних потоків обмежити неможливо. І єдино можливим розв’язанням цієї проблеми є комплексний підхід при розробці нової схеми транспортного сполучення в місті. Саме цю тему обговорювали на недавньому засіданні містобудівної ради.

Проект комплексної схеми транспорту в Києві на період до 2020 року представив заступник головного інженера проекту ДП «Інститут Київгенплан» АТ «Київпроект» Юрій Марков. У ньому передбачено 500 км вулиць і доріг, 100 транспортних розв’язок, три мости через Дніпро (у тому числі й директивний) і 200 позавуличних пішохідних переходів. У найближчому майбутньому буде ліквідовано центральний автовокзал на Московській площі, на місці якого побудують багатоярусний транспортний вузол. Нові автовокзали з’являться на Теремках і в районі Харківської площі, забезпечивши зручний під’їзд з боку Борисполя. Просто сьогодні багато маршрутів приміського транспорту заходять глибоко на територію міста, створюючи додаткову штовханину на багатолюдних станціях метро «Либідська», «Лівобережна», «Нивки», «Дарниця».

Особлива увага приділятиметься водному транспорту. У районі міста Українка збудують вантажний річковий порт для того, щоб баржі з піском, щебенем і цементом не заходили в основну гавань. Передбачено також реконструкцію річкового вокзалу — будівництво нових пасажирських причалів, що дозволить відновити колись дуже популярні перевезення річкою. Не залишиться поза увагою і повітряний транспорт. Планується завершити будівництво аероповітряного комплексу в аеропорту Київ (Жуляни) і збільшити пропускну спроможність у Борисполі.

За словами транспортників, наразі щодня будується два кілометри метрополітену. Якщо цей показник збільшити до трьох кілометрів на добу, до 2020 року протяжність київського метрополітену подвоїться — з’явиться ще 110 км шляхів і 85 нових станцій. Негайної реконструкції вимагає лінія швидкісного трамваю, який навряд чи можна назвати швидкісним. Нова ділянка траси пройде від Політехнічного інституту до Вокзальної, впритул до залізниці. А повітряна естакада дозволить продовжити, розширити і зробити двосторонньою трасу по Борщагівській і Жулянській вулицях.

Особливу увагу привернула схема будівництва тунелів. Найближчим часом буде здійснено будівництво трьох — меридіонального, широтного та під вулицею Чорновола з виходом на Подільський міст. Справа ця досить дорога, але дуже ефективна. На думку авторів проекту, саме будівництво тунелів багато в чому полегшить транспортну проблему столиці. Крім того, на під’їзді до Києва передбачено будівництво автотранспортних терміналів, стоянок і кемпінгів, де іногородні автомобілісти за невелику плату зможуть залишити машину.

Окрема тема для містобудівників — перспектива будівництва нового залізнично-автомобільного мосту на ділянці Київ-Московський — Дарниця. Головний архітектор Києва Василь Присяжнюк закликав присутніх прийняти факт будівництва цього об’єкту як питання, що вже остаточно вирішене і оскарженню не підлягає. Було відзначено, що на це будівництво вже витрачено близько 2 млрд. гривень державних грошей, а тому його необхідно закінчити найближчим часом. І нову транспортну схему Києва розглядати з урахуванням цієї споруди.

Тим часом не всі визнали за можливе підтримати таку позицію. На думку корифеїв архітектури, введення в експлуатацію такого важливого об’єкта, як мостова переправа через Дніпро, не передбаченого Головним містобудівним документом — Генпланом — може спричинити дуже серйозні наслідки. Справа в тому, що цей міст передбачає наявність нового вокзалу, транспортних під’їздів і розв’язок, на даний час відсутніх. Крім того, введення в експлуатацію мосту з проектною інтенсивністю руху 35— 37 тисяч приведених одиниць на добу, збільшить транспортне навантаження саме на центральну частину міста, коли мета комплексної транспортної схеми, що розглядається, максимально його зменшити.

Начальник Київської міської служби української державної інвестиційної експертизи «Київдержекспертиза» Анатолій Кармінський вважає, що доцільність цього будівництва знаходиться під великим питанням — до цього потрібно поставитися дуже серйозно і не поспішати виносити проект транспортної схеми в такому вигляді на затвердження Київради. Його служба щомісяця проводить моніторинг мосту, що будується і, за підрахунками експертів, там освоєно набагато менше коштів від заявленого — з усіма натяжками не більше мільярда. З’ясовувати, куди поділася решта грошей — справа інших структур. Але якщо завтра після введення мосту в місті буде колапс, це обійдеться всім набагато дорожче.

Цю думку підтримав і Юрій Іржіцький — глава правління компанії «Мостобуд», який бере участь у будівництві моста, названого в народі «мостом Кирпи». За його словами, мостобудівники 12 років сиділи без роботи і з радістю взялися за новий об’єкт. Однак розрахункова вартість моста перевищує 6 млрд. гривень і, ймовірно, надалі буде ще вищою. Це набагато більша сума, ніж обійдеться будівництво Подільського моста. За такі гроші, запевняють експерти, можна побудувати два мостові переходи...

№37, середа, 2 березня 2005

версія для друку

Інші матеріали цієї шпальти:

• «Разом нас багато» по-львівськи
• РЕГIОНИ
• ЦЕРКВИ СВIТУ

Коментарі читачів: