ЗНАМЕНИТИЙ ПРАЗЬКИЙ ГРАД. ЗМІНА КАРАУЛУ — ОДНЕ З НАЙУЛЮБЛЕНІШИХ ВИДОВИЩ ТУРИСТІВ
ПОБАЧИТИ Й ПОЧУТИ УКРАЇНУ МОЖНА БУЛО НЕ ЛИШЕ У ВИСТАВКОВОМУ ПАВІЛЬЙОНІ. ПРИПУСКАЛИ, ЩО ЦІ КОЗАКИ ПРИВЕРНУТЬ УВАГУ ВІДВІДУВАЧІВ ДО НАШОГО СТЕНДУ
ЩОРОКУ ПОМИЛУВАТИСЯ ПАМ’ЯТКАМИ ОПОВИТОЇ ЛЕГЕНДАМИ ПРАГИ ПРИЇЖДЖАЮТЬ 10 МІЛЬЙОНІВ ТУРИСТІВ
Обізнані люди стверджують, що, побачивши це місто, можна далі по Європі не подорожувати — таку величезну кількість пам’ятників і соборів все одно навряд чи десь побачиш. Тут кожний житель вважає своїм обов’язком випити за рік не менш як 160 літрів пива, причому обов’язково в компанії й обов’язково дивлячись співрозмовникові в очі. А ще, зустрівши готового слухати туриста, — розказати з півсотні захоплюючих легенд.
Звісно, мова йде про Прагу. Минулого тижня в рамках прес-туру, організованого Національною туристичною організацією (НТО), її відвідали українські журналісти. Мета візиту — авторитетна виставка «Holiday World», на якій наша країна вперше виступила офіційним партнером. Забігаючи наперед, варто сказати, що для України виставка обернулася справжнім тріумфом. Із 47 східноєвропейських країн, які вирішили продемонструвати свої туристичні можливості, найкращими визнали саме нас. І керівнику НТО Віктору Безверхому вручили гран-прі «Holiday World» за найкращий стенд і вдалу презентацію.
ЯК РЕКЛАМНА КАМПАНІЯ — КАМПАНІЯ ПРЕЗИДЕНТСЬКА
До неї ж, судячи з усього, готувалися не один день. Принаймні, як полюбляють говорити рекламісти, були використані всі можливі методи впливу. Для початку стандартні — роздавання рекламних буклетів і показ відеоматеріалів з докладною аргументацією: чому саме треба відпочивати в Україні. Потім була, так би мовити, презентація національного колориту. Біля лотків з писанками, оформленими в червоно-чорних тонах, і прикрасами з бісеру всі три виставкові дні товпилися відвідувачі. Не кажучи вже про обереги, значення та історію яких довго й докладно розповідали дівчата в національних костюмах. Був навіть атракціон. Київський гончар Іван Панков пропонував усім бажаючим вдягти солом’яний головний убір і вишиванку і за допомогою кола виліпити що-небудь самостійно. Як правило, це були традиційні глечики та невеличкі свічники. Окраса ж рекламної кампанії України виявилася, м’яко кажучи, неоднозначною — нею стала недавня кампанія президентська. Оранжевий стенд, оранжеві повітряні кульки, знаменитий знак оклику на тлі підкови... Більше того, працюючим на виставці іноземним туроператорам пропонувалося також ознайомитися з подробицями передвиборної програми нинішнього президента. Аж до завдання створити 5 мільйонів робочих місць і скоротити термін служби в армії. Організатори українського стенду цей неординарний крок пояснили просто: останні події прорекламували Україну набагато краще, ніж цілеспрямована туристична політика. Є навіть цифри. За словами глави Держтурадміністрації Валерія Цибуха, помаранчева революція зекономила рекламному туристичному бюджету 1 мільярд гривень.
Цілком імовірно, вдалося зекономити й на тому, що Україна виступила офіційним партнером «Holiday World». Цей почесний статус одночасно зобов’язує й дає непоганий карт-бланш. Організатори виставки, як правило, надають партнерам значні знижки на купівлю виставкової площі, а крім того країна постійно перебуває в центрі уваги. На всіляких прес-конференціях для іноземних журналістів, наприклад, Валерій Цибух мав слово буквально відразу після секретаря Всесвітньої туристичної організації Франческо Франжіаллі. Не обходили наш стенд і «високі» делегації. А на прийом до найрозкішнішого залу Празького граду (колись королівського, а нині президентського палацу), який організувала Україна, був запрошений весь дипломатичний корпус Чехії.
У формальній і неформальній обстановці було обговорено чимало нагальних проблем вітчизняного турбізнесу. Наприклад, те, що в нас із держбюджету на рекламу виділяють всього 13 мільйонів гривень на рік, а в успішній у плані туризму Туреччини — 65 мільйонів доларів. Причому, за підрахунками англійців, кожний фунт, вкладений у рекламу, приносить двадцятикратний прибуток. Ще одна причина, через яку до нас не поспішають їхати, — візи. Якщо практично всі європейські країни «запалили одна одній зелене світло», то дозвіл на в’їзд до України обійдеться тому ж чехові в 75 доларів. А терміново — аж у 200 доларів. Про туристичну інфраструктуру й сервіс, напевно, варто умовчати. От і виходить, що лише Прагу щороку відвідує близько 10 мільйонів туристів, а всю Україну — 14 мільйонів.
ПРО ПИВНУ «ШВИДКУ ДОПОМОГУ» І БАРНІ СТІЙКИ В ЛІКАРНЯХ
Самі ж чехи стверджують, що наша країна найближчим часом може подвоїти, а, може, й потроїти свої показники. Як вважає директор празької інформаційної служби Вацлав Новотній, станеться це, якщо на оброблений політиками грунт ляже активна реклама українських визначних пам’яток і курортів. За словами пана Вацлава, в Чехії прорив у туристичній сфері припав одразу на постреволюційний період. Туризм виявився однією з найпривабливіших для капіталовкладення сфер. Що в принципі недивно: навпаки, було б дивно, якби архітектура столиці Чехії, за збереженням якої, до речі, пильно стежить впливове товариство «За стару Прагу», залишилася без уваги. «Ми почали будувати готелі, вкладати гроші в рекламу. Спочатку зіграв ефект новизни й відносно невисокі ціни, потім, відвідавши нас, туристи почали ділитися враженнями зі знайомими...» — розповідає Вацлав Новотній. Сьогодні Чехія посідає вже 6-е в Європі місце за кількістю ночей, які проводять тут туристи, й ця сфера поповнює бюджет країни на 4 мільярда доларів.
Крім туризму державну скарбничку поповнюють також машинобудування та пивна промисловість. Наприклад, кожний п’ятий трамвай у світі — чеський. Щодо пива, то тут навіть не намагалися перерахувати всіх його виробників — по суті, в кожному невеличкому населеному пункті знайдеться пивоварня зі своїм ексклюзивним рецептом. Тому коли говорять про виробництво пива в Чехії, беруть до уваги лише тих, хто виробляє більш як 100 тисяч літрів на рік. Великі шанувальники хмільного напою — чехи — винайшли навіть пивну швидку допомогу. Всі бари тут працюють до останнього клієнта. І якщо цьому останньому клієнту надумалося раптом скуштувати о третій ночі, скажімо, «Кozel», а його раптом не виявилося, гонець тут-таки його відшукає — в спеціальних «пунктах пивної допомоги». Шанувальником пива в Чехії стала навіть офіційна медицина. Вивчаючи тривалий час особливості напою, лікарі дійшли висновку: щодня обов’язково слід випивати келих пива. Для кольору обличчя та нормального обміну речовин. Можете собі уявити подив вихідців із колишнього Союзу, коли в лікарняній палаті вони бачили барну стойку й уже хмільних пацієнтів. Виявилося, що це був період реабілітації після операції на нирках.
ЧОМУ В ПРАЗІ ТАК БАГАТО ІНВАЛІДІВ
Однак повернімося до речей більш повчальних. Наприклад, Прага також посідає перше в Європі місце за кількістю інвестицій. Таких оптимістичних показників вдалося досягнути завдяки цілеспрямованій роботі. Керівництво країни ухвалило рішення: ті, хто вкладає в розвиток промисловості більш як 10 мільйонів доларів, звільняються від податків на 10 років, а крім того, отримують право безмитного ввезення обладнання. Готуючись вступити до Євросоюзу, країна також досягла великих успіхів у питаннях соціальної політики. За що, до речі, 2000 року була оцінена золотою медаллю. Наведемо декілька прикладів. Екскурсоводи розповідають, що туристи з країн СНД ставлять завжди одне й те саме запитання: а чому це в Празі так багато інвалідів? Насправді, у відсотковому співвідношенні їх не більше й не менше, ніж в Україні. Просто кожна станція метрополітену тут свого кольору — щоб глухонімим було зрозуміло, де вони перебувають. А певне клацання в транспорті інформує пасажирів зі слабким зором, що скоро буде зупинка. Звісно, кожна будівля тут обладнана пандусами, й жоден житловий будинок не здається без експертизи людей з особливими потребами. До речі, наскільки зручна для них Прага, свого часу вирішив перевірити сам міністр соціальної політики. Декілька днів поспіль він об’їжджав місто в інвалідному візку.
На празьких вулицях важко знайти безпритульних тварин. Раз на тиждень на центральному телеканалі виступає яка-небудь знаменитість. Головний герой передачі — кішка або собака, які опинилися на вулиці. Поки відома чехам особистість розповідає про всі достоїнства тварини, внизу екрана з’являється рухомий рядок з номером розрахункового рахунку в банку. Навіть якщо й так станеться, що чотириногим ніхто не зацікавиться, «придане» йому все одно забезпечене.
Як розповідають чехи, у їхній країні дуже чітко стежать за дотриманням прав людини. З молодших класів школи дітям розповідають, куди треба звертатися, якщо батьки поводяться з ними не зовсім адекватно. Аналогічна історія і з дитячими «розбірками» — образивши однокласника, будь ласка, як мінімум декілька разів вибачся, а, може, й покайся письмово. Щоб ніхто не придбав фальсифікований або неякісний товар, магазини постійно перевіряють. Не дай Боже, з партії, скажімо, йогурту знайдеться один прострочений — власникові гарантований значний штраф.
Розроблена в Чехії й демографічна політика, адже країна посідає передостаннє в Європі місце з народжуваності, а фахівці стверджують, що через 50 років замість 9 мільйонів у країні залишиться всього 60 тисяч. Тому, щоб стимулювати народжуваність, у Чехії кожній «новій» мамі виплачують 60 тисяч крон — близько 2700 доларів. А тим, хто тільки взяв шлюб, по 13 тисяч доларів. На перший внесок за квартиру. Як стверджують чехи, таким чином для молодої сім’ї житлове питання знімається саме собою. Протягом 15—20 років виплачується решта суми, притому що відсоткова ставка кредиту становить усього лише 3%.
ЧЕХІЯ В ЄС: ДЕСЯТЬ МІСЯЦІВ ПОТОМУ
Проте сьогодні чехів не можна назвати задоволеними життям. Недавній вступ їхньої країни до ЄС досить-таки сильно вдарив по кишені. Середня зарплата тут становить близько 700 доларів, але при цьому комунальні послуги, «схоплені» лічильниками, обходяться в 150—350 доларів (залежно від того, чи приватизована квартира). Якщо говорити про побут, то мало хто з чехів може дозволити собі прийняти ванну — душ набагато економніший. Одразу після вступу до ЄС різко зріс податок на додаткову вартість — з 5 до 19%. Разом з ним поповзли вгору й ціни.
Водночас практично кожна чеська сім’я може дозволити собі купити автомобіль, з’їздити відпочити за кордон, а молодь — навчатися в будь- якому вузі як Чехії, так і інших європейських країн. Хоча останнє буває рідше — тут дуже люблять свою країну. І найпопулярнішими туристичними маршрутами вже багато років поспіль залишаються внутрішні. Практично кожний чех може хоча б стисло розказати історію того чи іншого пам’ятника, показати туристу який-небудь обряд і, звісно, переконати в тому, що чеська кухня найсмачніша.
