версія для друку

РЕГIОНИ

ФОТО АВТОРА

Закарпаття зустрічає «гостей»

До Закарпаття прибув зведений загін внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ. 500 бійців базуватимуться в Мукачеві й стільки ж в Ужгороді. Офіційна версія мети такого підсилення місцевої міліції — очищення ринків від рекетирів, а кордонів — від контрабандистів. Координує дії загону нинішній заступник міністра МВС, добре відомий закарпатцям — генерал Геннадій Москаль. Підрозділ із Київського гарнізону житиме у військових містечках і пробуде в Закарпатті до 26 березня.

Вимагають «дати»? Телефонуйте!

Іще під час свого представлення нинішній голова Житомирської облдержадміністрації Павло Жебрівський заявив, що для більш ефективної боротьби з хабарництвом буде організований так званий «телефон довіри», по якому можна буде повідомити як про корупційні, так і інші дії посадових осіб органів влади, пов’язані зі зловживанням службовим становищем. Сказано — зроблено. Наприкінці минулого тижня такий телефон у Житомирі запрацював. Щоправда працівники облдержадміністрації, які приймали дзвінки, констатують, що до 90 відсотків звернень було так би мовити «не по темі», тобто не пов’язаними з роботою тих чи інших чиновників або владних структур. Завідувач відділу взаємодії зі ЗМІ та зв’язків із громадськістю облдержадміністрації Василь Стах (ця справа поки доручена цьому підрозділу) сказав «Дню», що від окремих звернень склалося враження, що люди просто або ображені на когось, або, не виняток, хочуть комусь нашкодити. Із дзвінків прийнято до розгляду п’ять звернень, два з яких стосувалися претензій щодо розпаювання землі, два — зловживань працівників міліції, скаржились люди також на сільського голову, який нібито небезкорисливо протегує місцевій хлібопекарні. На думку В. Стаха, телефон довіри як мінімум може послужити заходом превентивної дії, який дасть ефект в плані покращання ставлення чиновників до звернень громадян.

Місцеві скептики стверджують, що бажаної мети ініціатива губернатора не досягне, оскільки хабарі, як правило, дають і беруть без свідків, а учасники «угоди» не афішують її з огляду на відповідні статті Кримінального кодексу. Є і неявні форми підкупу чиновників. Оптимісти — навпаки, сподіваються, що підвищення ймовірності потрапити під пильне око того чи іншого свідомого громадянина хоча трохи зупинить посадовців від спроб погріти руки за рахунок «сидіння» в тому чи іншому кріслі. Моральний бік справи — тобто, чи не стає в даному випадку «телефон довіри» каналом для доносів, поки не розглядається. А може варто було б?

На зорі інформатизації

За сценарієм найкращого бойовика розгорнулися наприкінці тижня драматичні події у комп’ютерному клубі на вулиці Проскурівській у Хмельницькому. «Близько п’ятої ранку двоє невідомих у масках увірвалися до закладу та, погрожуючи власникові й завсідникам, що заподіють їм лихо, зажадали від них, аби не рипалися. За переконливий аргумент щодо того, що можуть виконати свій намір, правило щось схоже на пістолет у руці одного з розбійників», — повідомив для «Дня» начальник центру громадських зв’язків управління МВС у Хмельницькій області Віктор Коверзюк. Постраждав не тільки власник комп’ютерного клубу, який залишився без 14-ти системних блоків і добової виручки. Зловмисники змусили і трьох завсідників (25, 19 і 16 років) викласти з кишень на столи все, із чим прийшли. Ті, звісно ж, не наважилися спокушати лиху долю — виконали вимогу. Розбійники «експропріювали» мобільні телефони, гроші, а в одного із них — і паспорт громадянина України. Це — перший розбійний напад на комп’ютерний клуб, який, мабуть, увійде в історію інформатизації міста.

№36, вівторок, 1 березня 2005

версія для друку

Інші матеріали цієї шпальти:

• Революція «на брудершафт»
• Рівняння — на «Пору»
• Названі пропагандисти українського
• Технологія виконання скандалу, частина 2
• Коротко / УКРАЇНА

Коментарі читачів: