Ізяславський історико-краєзнавчий музей відновив свою роботу 24 грудня 2003 року, після відповідного рішення районної ради.
      Раніше в нашому старосвітському місті вже був музей, що з'явився у 20-30-их роках ХХ століття. Під його приміщення було віддано церкву Івана Хрестителя, що на Старому місті.
      У 1941 році богослужіння в церкві було поновлено і музеєм ніхто не займався.
      20 лютого 1950 року Рада міністрів УРСР звернулася до Кам'янець-Подільської обласної Ради з “пропозицією щодо доцільності існування Заславського музею.” Відтоді музейні фонди розпорошено: найцінніші речі помандрували до Росії, малоцікаві експонати осіли в обласних сховищах.
      Нині, коли музей відновив свою роботу, розпочалася ретельна робота зі створення експозицій, наповнення фондів, активізації дослідницької та пошукової роботи.
   Допомагають музею небайдужі люди. Так місцевий художник, скульптор Микола Іванович Ткачук подарував для міста свої роботи. Це 40 чудових полотен та 7 скульптур (серед них різьблені з дерева).
    Таким чином була започаткована картинна галерея. Розмістилася вона в одній з виставкових зал музею.
    Миколу Івановича – непосидющого митця – шанувальники краси знають протягом багатьох років. Його роботи експонувалися на виставках в Хмельницькому, Тернополі, Києві, Львові, Рівному, а також у Кракові та Москві.
    Народився Микола Іванович 28 січня 1936 року в Ізяславі у сім`ї робітника. З дитинства зазнав багатьох поневірянь. У 1938 році під час масових репресій був заарештований та страчений його батько. Ще малим пережив роки війни. Після семи класів мусив іти навчатися. Закінчив Рівненське ремісниче училище.
    Про ті важкі роки згадує у вірші "Я бачив сльози матері моєї":

Я бачив сльози рідної матусі,
Терзалась плачем тим моя душа.
Як в шкарбанах і дідовім кожусі
Пішов навчатись з дому без гроша.

     Захоплення образотворчим мистецтвом прийшло ще в шкільні роки, коли ще «босоногим бігав на Понору і кози пас на Бабиній Горі». Вже тоді природа рідного краю захоплювала та полонила душу. Тому більшість картин пейзажного жанру відображають красу саме Ізяславщини.
     Як і кожний справжній митець, Микола Іванович не зупиняється на досягнутому. Постійно творчо самовдосконалюється, багато працює. Майстерня художника знаходиться у батьківській хаті, чи не тому вдача та натхнення супроводжують його протягом життя. Рідна хата, рідне подвір`я немов оберіг для митця.

Іду до хати, мов до храму.
Туди стежина пролягла.
Здається сам зустріну маму…

     Митець не лише бачить навколишній світ, він відчуває його багатогранність, вміє відтворити той чи інший настрій у природі. Будь-яка пора року по-своєму приваблює художника. Усі пейзажі пронизані любовним сонетом до неповторної краси рідного краю.
    Серед робіт, що експонуються у музеї можна побачити картини й інших жанрів: натюрморти, портрети. Всі вони вражають своєю майстерністю виконання. Скульптурні твори промовляють пластичністю форми та ніжністю ліній.

Ласкаво просимо до нашого музею!