ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

БЛИЗЬКИЙ СХІД

Європейський Союз відповідає на ліванську кризу

Європейський Союз докладає найактивніших зусиль з уреґулювання ліванської кризи. Про це йдеться в спільному інформаційному повідомленні, поширеному прес-службами Ради ЄС, Європейської Комісії та уряду Фінляндії (країни-голови Ради ЄС).

Минулого тижня реґіон відвідали високопосадовці ЄС, відповідальні за зовнішні відносини. Високий представник ЄС з питань спільної зовнішньої та безпекової політики Хав’єр Солана здійснив низку візитів і провів змістовні зустрічі з прем’єр-міністром та головою Парламенту Лівану, а також прем’єр-міністром, міністром іноземних справ і міністром оборони Ізраїлю. Реґіон також відвідувала Європейський Комісар із зовнішніх відносин та Європейської політики сусідства Беніта Ферреро-Вальднер.

ЄС ініціював низку дій, спрямованих на пришвидшення ефективної евакуації з Лівану як громадян держав-членів ЄС, так і громадян третіх країн. Союз забезпечує належну евакуаційну інфраструктуру на Кіпрі, що став важливим посередницьким пунктом між Ліваном та територіями держав-членів ЄС. Нині на території цієї країни знайшли свій тимчасовий притулок понад 50 тисяч осіб. Процес репатріації громадян ЄС відбувається під ретельним наглядом служб Механізму захисту цивільного населення, яким керує Європейський Комісар Ставрос Дімас.

ЄС ініціює надання гуманітарної допомоги ліванському населенню та численним біженцям. Уже нині Європейська Комісія виділила 20 мільйонів євро на потреби гуманітарної допомоги. Союз висловив свою готовність знайти нові джерела, зокрема використати кошти європейського Резерву допомоги за надзвичайних ситуацій.

Ситуація на Близькому Сході загострилася 12 липня, коли бійці збройної організації Хезболла, базованої в південному Лівані, захопили двох ізраїльських прикордонників. Акція стала відповіддю на ізраїльську військову операцію в Ґазі. Натомість Ізраїль негайно розгорнув проти Хезболли масштабні військово-повітряні дії, що супроводжувалися масовими бомбардуваннями південного Лівану та транспортних мереж в околицях Бейрута. У відповідь сили Хезболли випустили сотні ракет по містах північного Ізраїлю.

Конфлікт уже уніс життя понад півтисячі осіб. Унаслідок воєнних дій понад півмільйона ліванців були вимушені залишити свої рідні міста та селища у південних реґіонах країни. Кілька близькосхідних провінцій опинилися на межі гуманітарної катастрофи.

Одразу після розв’язання конфлікту Європейський Союз став докладати активних зусиль для припинення кровопролиття та для полегшення гуманітарної ситуації в реґіоні >>> далі

Європейська Комісія закликає зупинити кровопролиття на Близькому Сході

Слід негайно зупинити кровопролиття на Близькому Сході, вважає Європейський Комісар із зовнішніх відносин та Європейської політики сусідства Беніта Ферреро-Вальднер.

Про своє бачення лівано-ізраїльського конфлікту та можливі шляхи його розв’язання Комісар розповіла на Міжнародній конференції з ситуації в Лівані, що відбулася у Римі 26 липня.

У своєму виступі Комісар висловила цілковиту згоду з вимогами Організації Об’єднаних Націй негайно зупинити кровопролиття, звільнити заручників та забезпечити вреґулювання конфлікту міжнародним континґентом, що діятиме на підставі чіткого мандату Ради безпеки ООН.

Комісар зазначила, що Європейська Комісія активно допомагає цивільному населенню. За її словами, найближчими тижнями розмір гуманітарної допомоги ЄС сягне 50 мільйонів євро. Водночас пані Ферреро-Вальднер закликала сторони конфлікту ґарантувати безпечний доступ до території івану та мережу коридорів усередині країни для надання допомоги та евакуації мирного населення.

Комісар запевнила, що Європейський Союз докладатиме всіх можливих зусиль для забезпечення евакуаційного процесу. При цьому йдеться не лише про громадян держав-членів Європейського Союзу, а й про громадян третіх країн, особливо тих, що не мають належних ресурсів для забезпечення евакуації. Для цих цілей на прохання Міжнародної міґраційної організації Європейська Комісія виділила 11 мільйонів євро.

Після участі у Міжнародній конференції з ситуації в Лівані Комісар Беніта Ферреро-Вальднер разом із міністром іноземних справ Фінляндії (нинішньої країни-голови ЄС) Ерккі Туоміоя негайно вилетіла до Бейрута. >>> далі

Європейський Союз бере участь у Міжнародній конференції з ситуації в Лівані

Міжнародна спільнота глибоко занепокоєна ситуацією на Близькому Сході. Таким є лейтмотив Міжнародної конференції з ситуації в Лівані, що відбулася 26 липня в Римі.

У конференції, серед інших, взяла участь „Трійка” Європейського Союзу: Високий представник ЄС Хав’єр Солана, Європейський Комісар із зовнішніх відносин та Європейської політики сусідства Беніта Ферреро-Вальднер та міністр іноземних справ Фінляндії (країни-голови ЄС) Ерккі Туоміоя. Серед учасників конференції були також п’ять найбільших держав-членів ЄС: Велика Британія, Іспанія, Італія, Німеччина та Франція.

Учасники конференції висловили свою готовність надати негайну гуманітарну допомогу ліванському народові та висловили глибоке співчуття з приводу масових жертв серед мирного населення, руйнації найважливіших мереж країни та ескалації міґраційної ситуації. Вони також висловили своє прагнення досягти негайного перемир’я для припинення насильства, стабілізації гуманітарної ситуації та досягнення тривалого миру.

Водночас учасники зауважили, що умовою стабільності в Лівані є забезпечення повного контролю території країни ліванським урядом. Істотними правовими та політичними рамками забезпечення стабільності є виконання відповідних Резолюцій Ради безпеки ООН, а також Таїфських угод, що затверджували суверенітет Бейрута над усією територією країни та вимагали роззброєння недержавних військових угруповань.

Нинішній конфлікт на Близькому Сході значною мірою зумовлений непідконтрольністю ліванському урядові збройних угруповань, зокрема базованої в південному Лівані шиїтської міліції Хезболла. >>> далі

БАЛКАНИ

Про майбутній статус Косово ведуть перемовини

24-го липня у Відні відбувся перший раунд прямих переговорів про майбутній статус Косово. У перемовинах взяли участь представники Сербії та Косово, Спеціальний представник Генерального секретаря ООН Мартті Ахтісаарі та Високий представник ЄС Хав’єр Солана.

За словами Високого представника ЄС, зустріч є „важливим кроком”, що відкриває „нову сторінку в розвитку процесу”. Зауваживши, що сербська та косовська сторони висловили різні бачення розвитку ситуації, пан Солана закликав перемовників до конструктивної роботи, гнучкості та діалогу. Метою процесу має стати „демократичне, дієве та багатоетнічне Косово”.

Офіційно Косово залишається територією, що від 1999 року перебуває під адміністративним мандатом ООН. Втручання ООН було зумовлене масштабним геноцидом косовських албанців, що здійснювався режимом Слободана Мілошевича у 1998 році. Нині перспективи майбутнього статусу Косово коливаються між входженням до складу Сербії на правах автономії та отриманням повної незалежності. >>> далі

РОЗШИРЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Розширення є взаємовигідним процесом

Розширення Європейського Союзу вигідне і для нових, і для старих держав-членів. Так вважають учасники Спільного консультаційного комітету ЄС-Болгарія, що зібрався минулого тижня в Брюсселі. На зустрічі взяли участь представники Європейського економіко-соціального комітету на чолі з Анрі Малоссом та Болгарського Економіко-соціального комітету на чолі з доктором Желязко Хрістовим.

Учасники висловили надію, що Болгарія успішно завершить передвступний процес та стане членом Європейського Союзу в січні 2007 року. Вступ Болгарії до ЄС, переконані перемовники, покличе за собою збільшення інвестицій до болгарської економіки, поширення інновацій та нових технологій, стимулювання економічного зростання країни та збільшення міжнародної ролі самого Європейського Союзу.

Присутній на зустрічі представник Європейської Комісії Жан-Марі Ґобо зазначив, що для вступу до ЄС Болгарії залишається здійснити лише півкроку. Пан Ґобо висловив сподівання, що вересневий Моніторинґовий звіт Європейської Комісії та жовтневе рішення Ради ЄС будуть позитивними для Софії.

На зустрічі також обговорювали перспективи приєднання Болгарії до єдиної європейської валюти. За свідченнями болгарських посадовців, Софія прагнутиме приєднатися до зони євро якнайшвидше після свого вступу до Європейського Союзу.

Болгарія та Румунія є країнами-кандидатами на вступ до Європейського Союзу. Ніццький договір та відповідні договори про вступ, підписані ЄС з кожною з цих країн, закладають основи для їхнього приєднання уже в січні 2007 року.

Вступ до Союзу, однак, не означатиме автоматичного приєднання до зони євро. Вже нині країни-кандидати мають розробляти середньострокову стратегію для майбутнього приєднання до єдиної європейської валюти. Цей процес може зайняти кілька років і вимагає від країни дотримання чітких фіскальних, бюджетних та інфляційних рамок. >>> далі

ІНШІ ПИТАННЯ ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ ЄС

Іран порушує принципи свободи слова, вважають у Раді ЄС

Європейський Союз висловлює своє занепокоєння ситуацією зі свободою слова в Ірані та статусом іранських правозахисників. Про це йдеться в оприлюдненій 26 липня Декларації уряду Фінляндії, країни-голови Ради ЄС, про ситуацію зі свободою слова в Ірані.

Декларація закликає Іран повною мірою дотримуватися своїх міжнародних зобов’язань. У документі стверджується, що Іран не виконує обов’язків, сформульованих у Міжнародній угоді про цивільні й політичні права та Міжнародній угоді про економічні, соціальні й культурні права.

„ЄС закликає Іран утриматися від покарання людей за мирне здійснення своїх прав, зокрема права на свободу висловлення поглядів, дотримання яких ґарантується міжнародними конвенціями з прав людини”, говориться в Декларації.

Зокрема, Європейський Союз висловлює своє занепокоєння з приводу долі Абдолфаттаха Солтані, іранського правозахисника, звинуваченого в поширенні пропаганди проти іранського режиму та засудженого на п’ять років ув’язнення. Серйозне занепокоєння викликає доля Алі-Акбара Мусаві Хоейні, колишнього члена Меджлісу, заарештованого 12 червня під час демонстрації на підтримку прав жінок та досі утримуваного за ґратами, без права на адвокатську допомогу. ЄС так само стурбований долями юристів-правозахисників Фаршида Ядоллаї та Оміда Берузі, засуджених на однорічне ув’язнення, 74 удари батогом та значні стягнення.

Окрім держав-членів ЄС, до Декларації долучилися чимало країн, що є сусідами та партнерами Союзу, зокрема Україна.

Від часів ісламської революції 1979 року, Іран є ісламською республікою, верховна влада в якій належить шиїтському духовному лідерові аятоллі. Відтоді міжнародна спільнота неодноразово висловлювала свою стурбованість станом прав людини в країні.

Стосунки Ірана з західними демократіями, зокрема з Європейським Союзом, особливо напружилися після перемоги Махмуда Ахмадінеджада на президентських виборах у червні 2005 року. Проголошений відтоді курс на створення іранської ядерної інфраструктури, зокрема продовжувані дослідження зі збагачення урану, викликали осуд міжнародної спільноти. Тоді Європейський Союз висловив занепокоєння тим, що Іран порушує міжнародні угоди, зокрема Договір про нерозповсюдження ядерної зброї. >>> далі

ВНУТРІШНІ ПИТАННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Нові держави-члени

Польщі допоможе нова європейська політика гуртування

Нова політика гуртування надасть Польщі величезні можливості для швидкого розвитку. Таку думку висловила Європейський Комісар з реґіональної політики Данута Гюбнер на конференції „Стратегія національного розвитку Польщі у 2007-2013 роках”, що відбулася 26 липня у Варшаві.

„Це справжній поворотний пункт для Польщі та для цілої Європи”, зазначила пані Гюбнер. „Я присутня тут, - додала Комісар, - аби запевнити вас, що Європейська Комісія робитиме все можливе, щоб якнайефективніше реалізувати нові програми європейської реґіональної політики”.

Мета нових реґіональних програм полягає в стимулюванні конкурентноздатності та зростання економік нових держав-членів. Протягом семи наступних років з бюджету Європейського Союзу виділять загалом 308 мільярдів євро (третина бюджету ЄС) на потреби програм реґіонального розвитку на території всього Союзу. Із цих коштів сама Польща отримає 66 мільярдів євро.

Польща є найбільшим серед десяти нових держав-членів бенефіціаром європейських Структурних фондів та Фонду гуртування. Протягом 2004-2006 років країна отримала майже 8,6 мільярдів євро від європейських Структурних фондів та близько 4,2 мільярди євро – від Фонду гуртування. Загальний розмір європейської допомоги Польщі склав приблизно 1,8 % від рівня ВВП країни.

Структурні фонди та Фонд гуртування були засновані для стимулювання зростання та підвищення рівня зайнятості в менш розвинених реґіонах Європейського Союзу. Структурні фонди реґулюють та розподіляють фінансування ЄС у різних сферах, від транспортної інфраструктури до освіти та розвитку інформаційного суспільства. Фонд гуртування зосереджується передусім на фінансуванні проектів з розвитку транспортних мереж та розв’язанні проблем довкілля.

Ініціювання нової політики гуртування та наповнення її бюджету стане істотним стимулом економічного розвитку нових держав-членів. >>> далі

БЮДЖЕТ

Ухвалення бюджету ЄС: черга Європейського Парламенту

Комітети Європейського Парламенту у серпні працюватимуть над поправками та доповненнями до бюджету Європейського Союзу на 2007-й рік. Тимчасом як сесійні зали Парламенту спорожніють, а більшість депутатів повернуться до своїх рідних країн, відповідальні за формування бюджету ЄС матимуть чималий обсяг роботи. 1800 сторінок проекту бюджету та 1500 бюджетних лінійок не дають підстав сподіватися на легку працю.

Відповідно до бюджетної процедури ЄС, проект річного бюджету формується Європейською Комісією, після чого Рада Міністрів та Європейський Парламент вносять свої поправки та доповнення. Кожна з цих інституцій має по два читання для розгляду бюджетних питань.

3-го травня 2006 року Комісія подала проект бюджету на 2007-й рік, загальний обсяг якого склав 116,4 мільярди євро. 14-го липня, на першому читанні в Раді ЄС, міністри фінансів держав-членів внесли свої поправки, скоротивши обсяг видатків. Нині комітети Парламенту розглядають проект бюджету та запропоновані Радою поправки, і працюють над своїми пропозиціями. Парламент розглядатиме ці пропозиції в своєму першому читанні, що відбудеться у вересні 2006 року.

Щорічний бюджет ЄС ухвалюється на підставі семирічних фінансових рамок, що визначають загальну структуру витрат і надходжень. Цього року завершується попередня семирічна програма. Бюджет ЄС на 2007-2013 рік формуватиметься на основі нової Фінансової перспективи, що була ухвалена Європейською Радою в грудні 2005-го року і нині має пройти крізь останні процедури міжінституційного погодження. >>> далі

ЕКОНОМІЧНІ ТА ФІНАНСОВІ ПИТАННЯ

Європейська Комісія оприлюднила щорічний звіт з питань фінансової інтеґрації

„Монітор фінансової інтеґрації” (МФІ, FIM) – таку назву має щорічний звіт Європейської Комісії, присвячений питанням фінансової інтеґрації Європейського Союзу. Звіт аналізує як зовнішньоекономічний, так і внутрішньоекономічний виміри фінансових процесів в ЄС.

Цьогорічний звіт є вже третім випуском „Монітору фінансової інтеґрації”. Ідея дослідження народилася у липні 2000-го року, коли Рада Міністрів звернулася до Комісії з проханням розробити систему індикаторів для оцінювання стану фінансової інтеґрації ЄС.

Ця ініціатива робить дієвішими дискусії щодо вироблення політик у різних сферах діяльності ЄС, підпираючи арґументи потужним статистичним та аналітичним матеріалом. >>> далі

ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я

Чи стало життя європейців тривалішим та здоровішим?

Відповісти на це питання було покликане профінансоване Європейською Комісією дослідження загального стану здоров’я громадян держав-членів ЄС. Результати дослідження дали позитивну відповідь. Однак це не означає зняття всіх проблем тривалості життя та здоров’я європейців.

У період між 1995 та 2003 роками середня тривалість життя зросла в усіх 14-и досліджуваних країнах. Чоловіки стали в середньому жити довше на 3 місяці, жінки – на 2 місяці. У 2003 році найвищі показники тривалості життя чоловіків було зафіксовано у Швеції, найнижчі – у Португалії. Натомість середня тривалість життя жінок найвища у Франції та Італії, найнижча - в Данії.

Втім, залишається нагальним питання якості тривалішого життя. За словами професорки Лейстерського університету Кероль Джеґґер, куратора Європейського підрозділу з моніторинґу середньої тривалості життя (EHEMU), „істотним залишається питання, чи стає триваліше життя людей здоровішим”.

Згідно з проведеними дослідженнями, найздоровішими країнами є Бельгія, Італія та Іспанія. Натомість у низці інших країн підвищення середньої тривалості життя не супроводжується поліпшенням здоров’я старших людей.

За цієї ситуації нагальним є дослідження причин відмінностей між різними країнами та реґіонами та невідповідностей між зростанням середньої тривалості життя та поліпшенням здоров’я людей. Низка нинішніх проектів Європейської Комісії спрямовані на прояснення цих питань. Від таких досліджень залежатимуть майбутнє подовження та поліпшення життя європейців. >>> далі

Пропонуємо Вам найцікавіші веб-ресурси та інформаційні джерела, які висвітлюють політики Європейського Союзу

ВЕБ-САЙТ ТИЖНЯ

Веб-сторінка Генерального директорату з зовнішніх відносин Європейської Комісії:

Тут можна знайти інформацію про позицію Європейського Союзу щодо ситуації в Лівані, гуманітарну допомогу ЄС ліванському та палестинському населенню, заходи ЄС із евакуації громадян держав-членів ЄС та третіх країн тощо. На сторінці можна підписатися на інформаційний вісник Генерального директорату.

Анонси

1 серпня - відбудеться позачергова зустріч Ради Міністрів ЄС для обговорення ситуації в Лівані та підготування подальших дій Європейського Союзу в реґіоні. >>> далі

Упорядник: Володимир Єрмоленко

Шеф-редактор: Інна Підлуська

Відповідальний за випуск: Андрій Кулаков

Інформацію підготували МГО «Інтерньюз-Україна» та Фонд «Європа ХХІ» за підтримки Представництва Європейської Комісії в Україні