Europa > The European Union in the World > Delegations EN - [УКР]
Представництво Європейської Комісії
в Україні
RSS | Головна сторінка | Контакти | Мапа сайту | Посилання | Вакансії | Стажування

18 квітня 2006

Свобода для бізнесу, зниження цін для споживачів. Незабаром товари і послуги в Європі зможуть транспортуватися з мінімальними перешкодами, а бізнес – поширювати свою діяльність на всю територію ЄС, заощаджуючи час та гроші. Цьому посприяє нова, переглянута Європейська директива з послуг, проект якої ухвалила Європейська Комісія 4 квітня.

Це перша стадія упровадження Директиви в дію після того, як у лютому цього року Європейський парламент ухвалив її в першому читанні. Директива визначає ряд заходів, спрямованих на формування єдиного внутрішнього ринку послуг для об’єднаної Європи, а також містить вказівки для країн-членів стосовно руху робочої сили всередині ЄС. Окремо буде визначено структуру єдиної системи охорони здоров’я.

Значне полегшення одержить бізнес: всі формальності можна буде залагодити через інтернет, швидко і в одному “вікні”. Ринок послуг також стане максимально вільним і не обмежуватиметься внутрішніми кордонами між країнами-членами ЄС. Передбачають, що Директива сприятиме також кращому захистові прав споживачів.

“Це цілком реалістичне, практичне і правильне рішення, – каже Комісар з внутрішнього ринку та послуг Чарлі МакКріві. – Це початок процесу, який спричинить повнішу інтеграцію і більшу правову впевненість для продавців і покупців послуг. Бізнес стане вільнішим, а споживачі матимуть більший вибір і нижчі ціни.”

З переліку послуг, порядок і принципи надання яких визначатиме Директива, виключено фінансові послуги, телекомунікації, послуги транспорту й пошти, так само як і загалом некомерційні послуги (адміністративні, приміром, або освітні).

Тепер ухвалений Європейською Комісією проект Директиви надійде на розгляд країн-членів ЄС, які незабаром повинні висловити спільну позицію щодо неї на засіданні Ради міністрів. >>>далі

Візами Лукашенка скористаються білоруські студенти. Після недавніх виборів у “проблемних” з погляду демократії і прав людини країнах Європейський Союз переглядає своє ставлення до них. На засіданні Ради із загальних справ та зовнішніх зв’язків 10 квітня йшлося головним чином про підсумки виборів у Білорусі та Палестинській автономії. Як заявила міністр закордонних справ Австрії Урсула Пласснік, “відтепер накладено заборону на в’їзд до ЄС президента Лукашенка та ще тридцятеро чиновників, відповідальних за порушення прав людини та придушення демократичних виступів у своїй країні. Життєво важливо підтримати зараз громадянське суспільство в Білорусі, тому ми плануємо посилювати контакти з опозиційними лідерами та розглянути їхню пропозицію полегшити одержання вищої освіти в ЄС для білоруської молоді”.

А угрупованню Хамас, яке зараз перебуває при владі у Палестинській автономії, загрожує ще більша ізоляція, ніж режимові Лукашенка. Пані Пласснік попередила, що ЄС не має наміру фінансувати тероризм і масові вбивства коштом своїх платників податків. Таким чином, може йтися про цілковите припинення допомоги Палестині в разі, як не станеться змін у ставленні Хамасу до цінностей вільного суспільства. Пані Пласснік наголошує: ЄС прагне не повалити нинішній палестинський режим, а змусити його прийняти європейські критерії. Серед питань, які також було розглянуто на засіданні – ситуація в Україні та проблема іранської ядерної програми. >>> далі

Енергетика ЄС: квітневі тези. Віднині Європейський Союз має десять принципів енергетичної політики та створення спільного ринку енергоносіїв, якими повинні керуватися всі країни-члени об’єднання. Ці принципи, вироблені на семінарі з політики в енергетичній сфері, що відбувся на початку року у Відні, було ухвалено 10 квітня на засідання Ради загальних справ і зовнішніх зв’язків і викладено у її підсумковому зверненні. Перший принцип стверджує виняткове значення енергії для стабільного розвитку економіки і суспільства, другий визначає пріоритетність потреб кінцевого споживача на всіх рівнях, а третій – вимагає збалансувати нерівний доступ до послуг, пов’язаних з енергією (наприклад, у селі і в місті). Інші принципи торкаються проблем енергозбереження, впровадження нових технологій, безпеки довкілля та соціального виміру рішень у галузі енергетики. Ці десять принципів ЄС розглядає ще й як свій головний месидж з приводу програми ООН зі стабільного розвитку на найближчі два роки. >>> далі

Перший світ простягає руку третьому. Європейський Союз збирається ухвалити План дій з подолання гуманітарних криз у країнах, що розвиваються. Така вимога міститься у висновках Ради із загальних справ та зовнішніх зв’язків від 10 квітня, які стосуються стратегії ЄС щодо охорони здоров’я у країнах “третього світу”. План дій, що його гостро потребує Європа, повинен визначити системи фінансування допомоги найбіднішим країнам, впровадження інновацій у їхню практику, створити досконалі механізми міграції медичних працівників тощо. Передбачено, що розробкою Плану дій займатиметься спеціальна робоча група в рамцях Європейської Комісії. >>> далі

Молдову хвалять, але просять робити більше. Європейський Союз закликає Молдову до поглиблення співпраці в межах ухваленого торік Плану дій. Про це було повідомлено під час восьмої зустрічі Ради зі співпраці Молдова – ЄС, яка відбулася 11 квітня в Люксембурґу. В зустрічі під проводом міністра закордонних справ Австрії Урсули Пласснік взяли участь Беніта Ферреро-Вальднер (від Єврокомісії) та прем’єр-міністр Молдови Васіле Тарлев. Європейська сторона відзначила суттєвий поступ Молдови в царині демократичних реформ. Представники ЄС із задоволенням виокремили роботу місії на українсько-молдовському кордоні, яку вони назвали чудовою. Однак, разом з тим, учасники зустрічі закликали Молдову посилити зусилля у таких важливих ділянках, як свобода медіа та верховенство права. Окремо було обговорено придністровське питання. Поза тим, представники сторін підписали першу двосторонню угоду про повітряне сполучення між ЄС та Молдовою. >>> далі

В Європейській Комісії жінок стане більше. Європейська Комісія збільшує кількість жінок, що обіймають відповідальні керівні посади. Намір досягти більшого залучення жінок до управління викладено в оприлюднених 12 квітня завданнях з набору працівників на поточний рік. Як зазначають у Єврокомісії, попри досягнутий значний успіх у справі ґендерної рівності, відповідальні посади все одно належать чоловікам. Цього року тенденцію збираються переламати: визначено квоти для жінок серед персоналу. Таким чином, близько чверті керівників найвищого рівня мусять належати до жіночої статі; серед нижчої адміністрації жінки складуть 30%, тимчасом як на некерівних посадах чоловіків і жінок буде порівну. Сьогодні жінки складають 48% штату Комісії. Серед топ-менеджерів їх уже тільки 16%, серед менеджерів середньої ланки – 19%, а нижчі керівні пости посідають 34% жінок. І це при тому, що за останній рік уже відбулося зростання всіх показників на 3 – 5%. >>> далі

ЄС переорієнтовується на малий бізнес. Становище європейського малого та середнього бізнесу невдовзі поліпшиться – із запровадженням нової політики ЄС щодо нього. Як заявив 12 квітня у Празі Владімір Шпідла, член Єврокомісії, відповідальний за зайнятість, соціальні справи та рівні можливості, “зі статистики відомо, що малий та середній бізнес охоплює 99% всіх підприємств у Європі, тому очевидно, що ми повинні орієнтуватися на вимір дрібного бізнесу в усіх наших стратегіях”. Компонентами та пріоритетами нової політики ЄС стануть інноваційний розвиток, забезпечення фінансових можливостей, заохочення підприємництва та розвиток навичок у населення, участь малого та середнього бізнесу в стандартизації товарів та послуг, податкові пільги тощо. Швидше за все, європейські посадовці на цьому не зупиняться, і в подальшому будуть робитися наступні кроки назустріч дрібному бізнесу. “Малі та середні підприємці заслуговують на нашу увагу, адже економічне зростання в усій Європі прямо залежить від їхньої здатності зростати. Комісія готова вислухати всі їхні прохання і задовольнити всі потреби”, – відзначив пан Шпідла. >>> далі

Рух трудових ресурсів: кордони неактуальні. Вплив вільного руху робочої сили на економічний розвиток прикордонних регіонів Європи виглядає як вельми сприятливий. До такого висновку дійшов у своєму звіті Європейський комітет з економічних та соціальних справ, який досліджував цю тему на прохання Австрії, що головує тепер в ЄС. На думку експертів Комітету, транскордонна міграція робітників є дуже значущим фактором зростання економіки. Однак у ЄС досі залишаються тимчасові перешкоди вільному пересуванню робочої сили, тож Комітет закликає всіх держав-членів переглянути доцільність продовження обмежень на в’їзд робітників зі Східної Європи. До кінця квітня “старі” члени ЄС повинні визначитися, чи продовжать вони обмеження для працівників з “нових” європейських країн. Комітет наголошує, що скасування більшості лімітів позитивно позначиться на всіх зацікавлених сторонах. >>> далі

Європейці задоволені станом довкілля. Європейська політика щодо екології користується найбільшою підтримкою і популярністю серед європейських громадян. Про це повідомив 11 квітня Комісар з питань довкілля Ставрос Дімас під час візиту до Румунії. За його словами, “ЄС забезпечує високоефективні структури для співпраці в галузі охорони довкілля вже понад 30 років. Саме безпека довкілля є одним з пріоритетів під час вступу до ЄС. Румунія добре попрацювала над цим, але доведеться зробити ще дещо, передовсім стосовно змін у національному законодавстві.” Комісар Дімас підкреслив, що екологічні виклики, які постають зараз перед світовою спільнотою, потребують відповідей, які можна дати тільки в тісній співпраці, як регіональній, так і глобальній. >>> далі

“Візовий режим” стане жорсткішим – для продуктів. Європейська Комісія збирається зробити жорсткішими норми, яким мають відповідати генетично модифіковані продукти (ГМП), розповсюджувані в ЄС. 12 квітня про це оголосили Комісари з довкілля Ставрос Дімас та із захисту прав споживачів Маркос Кипріяну. Нові заходи стосуються головним чином залучення до експертиз ГМП більшої кількості наукових установ, оприлюднення детального обґрунтування відмови чи згоди на продаж того чи іншого товару, ретельнішого дослідження довготермінового впливу ГМП на організм людини. Впродовж останніх п’яти років Європейська Комісія виробила жорстку систему контролю за генетично модифікованими продуктами, які мають бути цілковито безпечними для людей, тварин та довкілля. Згідно з концепцією ЄС, навіть якщо товар було визнано безпечним, громадяни мають право знати про його належність до ГМП. >>> далі

ЄС привітав Міжнародний Суд із ювілеєм. Європейський Союз визнає Міжнародний суд юстиції основоположним органом світового правопорядку та вітає його з 60-річчям від дня створення. Про це йдеться у заяві, оприлюдненій 12 квітня з нагоди ювілею установи Австрією, яка нині головує в ЄС. “ЄС із задоволенням відзначає збільшення кількості розглянутих Міжнародним судом справ за останні десятиліття. Це - очевидне свідчення довіри міжнародної спільноти до Суду, як і до міжнародного законодавства, до мирного вирішення суперечок”, – йдеться в заяві. Європейський Союз закликав усі країни поважати ухвали Суду, утвореного 1946 року як одна з найважливіших інституцій ООН. Крім країн-членів, заяву підтримали й кандидати на вступ до ЄС, а також Україна та Молдова. >>> далі

Київ – не європейська культурна столиця. Поки що. Європейською культурною столицею-2010 стане одне з трьох міст: Ессен (Німеччина), Стамбул (Туреччина) або Пеш (Угорщина). Таке рішення ухвалила Рада з питань культури 12 квітня. Таким чином, зазнали невдачі намагання Києва та німецького містечка Ґьорліц домогтися цього почесного звання, попри те, що Комісар з питань культури, освіти і багатомовності Ян Фіґель відзначив досягнення усіх міст. Остаточне рішення буде ухвалено в другій половині 2006 року, під час головування Фінляндії в ЄС. Усі три міста розробили власні концепції, які запропонували до розгляду. Так, Ессен наголошує на своєму значенні для культурного відродження області Рур, Стамбул позиціонує себе як “міст між Заходом та Сходом”, а Пеш – як точка перетину загальноєвропейської, угорської та балканської культур. >>> далі

Мовне порозуміння: європейський приклад. Європейський Парламент – найбільший у світі роботодавець для перекладачів. Близько 350 постійних працівників та до 400 позаштатних перекладачів в особливо “складні” з погляду багатомовності періоди дають можливість євродепутатам та всім, хто виступає в Парламенті, розмовляти рідною мовою і водночас бути зрозумілими для інших – адже депутатів обирають з політичних міркувань, а не через знання мов. Європейський Союз має 20 офіційних мов, кожною з яких депутат Європарламенту, згідно з регламентом, має право виступати. >>> далі

АНОНСИ

19 квітня – буде оголошено про нові заходи ЄС проти піратства

19 квітня – офіційне відкриття нового центру “Маду плаза” в Брюсселі за участі Віце-президента Комісії Сіїма Калласа

24 квітня – самміт ЄС-Японія в Токіо

Упорядник: Роман Горбик

Шеф-редактор: Інна Підлуська

Відповідальний за випуск: Андрій Кулаков

Інформацію підготували МГО «Інтерньюз-Україна» та Фонд «Європа ХХІ» за підтримки Представництва Європейської Комісії в Україні

нагору