Новини ЄС-Україна

Український День Європи знову пройде з розмахом

День Європи святкуватимуть цього року в Києві в суботу 15 травня: про це домовилися глава делегації Європейської комісії в Україні Норбер Жустен та столичний мер Олександр Омельченко. “Це станеться за два тижні після розширення ЄС, - зазначив Норбер Жустен. – І буде гарною можливістю показати, що ЄС не забув за Україну, навіть якщо вона й не є членом союзу”. Минулого року “український” День Європи відзначили вперше з розмахом у центрі столиці, це відбулося 17 травня. Під час зустрічі з Олександром Омельченком Норбер Жустен сказав, що вважає тодішнє святкування успішним, але цього року Європейська комісія має намір минулорічний успіх перевершити. Взагалі, “європейський” День Європи відзначають 9 травня. Саме цього дня 1950 року тодішній міністр закордонних справ Франції Робер Шуман виголосив свою історичну промову, в якій вперше пролунав заклик до всеєвропейського об’єднання. Тобто до того, що називається нині Європейським союзом.

Новини ЄС

Єврокомісари попрацюють тандемами

Європейська комісія, яка після 1 травня побільшає на 10 представників від нових членів ЄС, визначилася з методами плавного влиття новачків до свого колективу. Буде утворено своєрідні тандеми: кожен з новобранців працюватиме в парі з одним із нинішніх комісарів. Наприклад, Данута Хубнер з Польщі - з “торгівельним” комісаром Паскалем Ламі, словенець Янеж Поточнік – з куратором розширення союзу Гюнтером Ферхойгеном, Сандра Калнієте з Латвії - з Францом Фішлером, комісаром з питань сільського господарства, риболовлі та сільського розвитку. Навіть кабінети новим комісарам готують поруч із кабінетами їхніх партнерів. Про якусь другорядність новачків не йдеться: вони відіграватимуть таку саму роль в ухваленні рішень комісії, як і нинішні комісари. “ Ми з нетерпінням очікуємо на спільну працю з нашими колегами з нових країн-членів, - заявив президент Єврокомісії Романо Проді. – Вони справді досвідчені люди з неабиякими якостями, і я впевнений у їхньому активному й позитивному внескові в роботу цієї комісії”. Перехідний період триватиме до 31 жовтня, тобто до завершення повноважень її нинішнього складу. А 16 березня у Брюсселі відбудеться неформальна зустріч Романо Проді із кандидатами на пости членів Єврокомісії від країн-вступників.

Громадяни хочуть мати Конституцію ЄС

Опитування, проведене Євробарометром (соціологічною службою Європейської комісії) засвідчило: громадяни нинішніх країн-членів та країн-вступників хочуть, аби їхні уряди досягли таки компромісу й ухвалили Конституцію ЄС. За це висловилися 62% опитаних. Причому до поступок у з боку власних держав у дискусійних питаннях більше готові громадяни “старих” членів: на відповідне запитання ствердно відповіли 64%, тоді як у країнах-новобранцях – 55%. З чотирьох держав, які у грудні минулого року були найактивнішими учасниками дискусії щодо Конституції і які, зрештою, так і не дійшли згоди (Німеччина, Франція, Іспанія й Польща) найупертішими виявилися іспанці: 46% “проти” поступок, тоді як понад дві третини німців висловилися “за”. Соціологи дослідили разом з тим рівень знань громадян ЄС−25 про сам проект Конституції. Як виявилося, 71% вважають, що інформовані про документ погано, причому все ж таки краще виглядають мешканці країн-вступників. Найбільше “добре поінформованих” у Словаччині – 48%, а найменше – у Фінляндії (13%).

Болгарії й Румунії призначили додаткові “стипендії”

Поки нова десятка збирається остаточно переступити поріг Євросоюзу, у Брюсселі вже думають про наступних вступників: Європейська комісія схвалила пропозиції щодо фінансування Болгарії й Румунії протягом трьох років після їхнього вступу. Тобто, на період 2007−2009 років. Єврокомісія пропонує виділити цим двом країнам близько 15,4 млрд. євро. “Ця пропозиція є щирою та реалістичною водночас, - заявив комісар ЄС з питань розширення Гюнтер Ферхойген. – Якщо вона буде схвалена, то це допоможе Румунії й Болгарії повністю скористатися членством в ЄС і відігравати активну роль рівноправних і шанованих членів союзу”. Найбільше з пропонованої суми планується виділити на структурні перетворення (понад 8 млрд. євро) та на сільське господарство (близько 5,5 млрд). Решта коштів призначені на здійснення внутрішньої політики в різних сферах та адміністрування. Тепер пропозиції Європейської комісії має обговорити Рада ЄС, після чого вони повернуться до комісії на детальніше опрацювання.

Парламентарії радять вступникам не розслаблятися

Комітет Європейського парламенту у закордонних справах радить десяти країнам-вступникам не розслаблятися й після вступу до ЄС, а продовжувати вдосконалюватися аж до повної відповідності європейським стандартам. Про це йдеться у схваленій комітетом доповіді, яку підготував німець Елмар Брок. Чехія, зокрема, повинна далі працювати над недопущенням незаконного переміщення людей, особливо дітей, через чесько-німецький кордон; естонський уряд закликали, серед іншого, докласти зусиль для розв’язання проблеми “негромадян”; Угорщині, Польщі, Латвії, Словаччині вказано на потребу посилення боротьби з корупцією. Угорщині, крім цього, парламентарії радять звернути увагу на незначний економічний спад й покращити торгівельний дефіцит. У “передовиках” Литва, Словенія та Мальта, до них закордонний комітет ЄП має порівняно незначні зауваження. Окремим випадком є, зрозуміло, Кіпр – у доповіді висловлено сподівання, що проблема об’єднання острова буде вирішена до 1 травня. Пильно стежити за тим, щоб майбутні новобранці “не розслаблялися”, парламентарії закликали Європейську комісію.

На паспорти ЄС очікує “біометрична” реформа

Можливо, вже у наступному році громадяни країн-членів Євросоюзу матимуть паспорти нового зразка із так званим біометричним фото людини – продуктом нової лазерної технології. Відповідні пропозиції Європейської комісії розглянула Рада міністрів юстиції та внутрішніх справ ЄС, і тепер, як очікується, протягом кількох наступних місяців має бути ухвалене рішення. Комісія пропонує зробити обов’язковим для всіх саме лицеве фото, тоді як країни-члени зможуть самостійно вирішувати щодо присутності в документах ще й відбитків пальців та інших біометричних даних. Крім паспортів, “біометрична” реформа може торкнутися віз та посвідок на проживання в країнах ЄС. “Із застосуванням біометрії, цієї нової ключової технології, ми зможемо значно посилити безпеку, - заявив міністр внутрішніх справ Німеччини Отто Шилі. – Біометричні ознаки, такі як відбитки пальців або лазерне фото, полегшують ідентифікацію особи, спрощують порівняння паспортних даних з вихідниим даними людини”.

Китайці зможуть їхати в Європу групами

Нова угода між ЄС та Китаєм зробить можливим груповий китайський туризм до країн-членів союзу. Документ має назву “Статус затвердженого місця призначення” (Approved Destination Status). Очікується, що він набере чинності до літа, тобто до початку туристичного сезону. Відтоді групи китайських громадян через визначені турагенції зможуть за спрощеною процедурою отримувати візи для подорожі в ЄС. Водночас угодою обумовлюється повернення тих, хто раптом захоче в Євросоюзі “затриматися”. “Це є доброю новиною і для Китаю, і для Європи, - прокоментував подію комісар ЄС з питань зовнішніх відносин Кріс Паттен. – Я сподіваюся, що багато китайських туристів скористаються новими можливостями для подорожей. Ця угода допоможе Китаю й Європі зрозуміти одне одного краще, а також принесе комерційні вигоди”. Укладення угоди є природною реакцією ЄС на бурхливий розвиток Китаю та зростання добробуту його громадян: статистика свідчить, що 2003-го року за межі батьківщини подорожували близько 20 млн. китайців! Водночас групові тури до країн ЄС досі були для них заборонені. Щоправда, стороною нинішньої угоди між ЄС та КНР не є Велика Британія, Ірландія та Данія: вони вирішили укласти з Пекіном двосторонні угоди.

Євросоюз заохочує країни, що розвиваються

Онлайнову інформаційно-довідкову службу започатковано Європейським союзом для того, аби допомогти доступу на його ринки підприємцям з країн, що розвиваються. Новостворена веб-довідка містить інформацію про митні тарифи, необхідну для здійснення імпорту документацію, преференції, торгівельну статистику, а на тамтешньому “форумі” можна зав’язати бізнес-контакти. І це не раптовий широкий жест Брюсселя: ЄС є найбільшим у світі надавачем преференцій для імпорту з країн, що розвиваються, але лише 52% з продукції, яка може користуватися цими преференціями, насправді ними користується. “Ми хочемо надати експортерам країн, що розвиваються, максимум інформації та допомогти їм у доступі до ринку ЄС, - заявив комісар ЄС з питань торгівлі Паскаль Ламі. – Ми хотіли б зробити так, щоб мало місце якомога ширше використання торгівельних преференцій ЄС. Це є наочним прикладом виконання наших зобов’язань з надання технічної допомоги країнам, що розвиваються”. Торгівельними преференціями Євросоюзу користуються нині 178 держав цієї категорії, 40% всього імпорту до ЄС надходить з таких країн. Зокрема, Європейський союз є споживачем номер один для їхньої сільськогосподарської продукції, імпортуючи її більше, ніж США, Японія та Канада разом узяті.

Змагання за європосади

Понад 4000 привабливих робочих місць в інституціях розширеного Євросоюзу очікують на тих представників нових країн-членів, що пройдуть ретельний і непростий відбір. З 17 000 кандидатів на посади адміністративних помічників, перекладачів, секретарів та мовників перший бар’єр (усну співбесіду) подолали 6000, котрі й склали недавно письмові тести. На тих, хто здолає й цю перепону, в Брюсселі очікує серйозний “допит” на знання тематики ЄС та володіння однією з офіційних мов союзу. Боротися кандидатам є за що: європосади відомі своїми непоганими зарплатами. Наприклад, початковий оклад помічника адміністратора становить 4,5 тисяч євро на місяць – для Польщі, Чехії чи Словаччини великі гроші. Нині в інституціях ЄС працюють 34 000 осіб. Найбільший апарат має Європейська комісія – 24 000, за нею слідує Європейський парламент – 4 500. А найнечисельнійший штат закріплено за Європейським омбудсменом – усього 30 чоловік.

Мовне різноманіття ЄС: гордість і виклик водночас

Поміж іншого, наступне розширення Євросоюзу несе його інституціям ще один виклик: кількість офіційних мов союзу зросте з 11 до 20. У Європейській комісії підрахували, що обсяги перекладів тільки в її структурах збільшаться на 40%: з 1 млн. 400 тис. у 2003 році до 2 млн. 065 тис. нинішнього, а 2005-го ця цифра сягне 2 млн. 370 тисяч. А відповідні витрати зростуть з 230 млн. євро що 320 млн. лише для комісії, а для всього ЄС – з 550 млн. до 808 млн. Нічого не поробиш: інституції Євросоюзу повинні спілкуватися з громадянами країн ЄС їхньою мовою, задовільняючи відповідні права громадян. У цьому сенсі союз є єдиною в світі, а тому унікальною міжнародною організацією, а Генеральний директорат Єврокомісії з перекладу - найбільшою на планеті перекладацькою структурою. Нині в його штаті 1300 мовників і 500 допоміжних працівників, плюс перекладачі, що працюють за наймом. Підраховано, що після розширення на кожну офіційну мову союзу потрібно буде 60 додаткових перекладачів, а разом із обслуговуючим персоналом і найманими ця цифра сягне 100 чоловік!

Корисні для висвітлення тематики ЄС інтернет-джерела

Інтернет-джерела ЄС:

Європейський союз в інтернеті - http://www.europa.eu/
Інформаційний бюлетень ЄС – http://europa.eu/newsletter/index_en.htm
Європейський парламент - http://www.europarl.europa.eu
Європейська комісія - http://www.http://ec.europa.eu
Генеральний директорат Єврокомісії з питань зовнішніх відносин – http://http://ec.europa.eu/external_relations/index.htm
Інформаційний бюлетень Генеральний директорат Єврокомісії з питань розширення – http://http://ec.europa.eu/enlargement/docs/newsletter/latest_weekly.htm
Делегація Європейської комісії в Україні - www.delukr.ec.europa.eu
Рада Європейського Союзу - http://ue.eu.int/en/summ.htm
Євростат – http://ec.europa.eu/eurostat
Євробарометр - http://ec.europa.eu/public_opinion/index.htm

Спеціалізовані сайти:

EU for journalists – http://www.eu4journalists.com
EUobserver – http://www.euobserver.com
EurActiv - http://euractiv.com
EUpolitix - http://www.eupolitix.com

Стаття "Єврокомісія: амбітні цілі потребують належного фінансування"

Ще з 1988 року в Європейському союзі існує правило думати над надходженнями й витратами на багато років уперед. Регулярно здійснюване відтоді Європейською комісією планування по-простому називається “фінансові перспективи”. Метою його є дотримання бюджетної дисципліни й прогнозування витрат на середньострокову перспективу. “Процвітаюча Європа: політичний розклад та бюджетні ресурси, 2007−2013” – таку назву має документ, схвалений Єврокомісією недавно.

Представляючи комунікацію у Європейському парламенті, президент Єврокомісії Романо Проді наголосив: “У наступні роки Європейському союзу треба покращити зростання й конкурентоздатність, створити більше привабливих робочих місць, захистити права громадян й краще боронити їх від злочинності й нелегальної іміграції. Союз повинен прагнути захистити довкілля й мати вагоміший голос у світі. Водночас ми маємо продовжувати підтримку внутршньої солідарності, згуртованості, спільної сільськогосподарської політики. Запропонований на наступний період бюджет має на меті створити засоби для реалізації цих амбіцій”.

Єврокомісія планує поступове суттєве підвищення витратної частини бюджету з 124 млрд. євро в 2007 році до понад 143 млрд. у 2013-му. Надходження мають зрости з 133 млрд. до 158 млрд. відповідно Пропозиції комісії повинні пройти довгий шлях обговорення та затвердження; очікується, що остаточне рішення буде ухвалене на початку 2005-го року. Але вже зараз означено одну з головних точок майбутньої дискусії.

Шість країн-членів, які вносять до союзної скарбниці більше, аніж звідти отримують (так звані “net contributors”), намагаються добитися скорочення витрат. А конкретніше, знизити “стелю власних ресурсів” союзу , яка вираховується у відсотках до сукупного валового національного продукту всіх країн ЄС. Ще у грудні минулого року Франція, Німеччина, Велика Британія, Швеція, Нідерланди та Австрія направили Романо Проді листа з пропозицією обмежити власні ресурси 1%, замість 1, 24%, як планувала комісія. Зрозуміло, що таке бажання продиктоване прагненням сплачувати менше до союзного бюджету. З іншого боку, саме національні внески складають найвагомішу частину спільної скрабниці – на 2004-й рік це 73,4%. Отож Єврокомісія залишилася непохитною: у 2007−2013 стелю власних ресурсів пропонується встановити на 1,24%. Безкомпромісна боротьба за відсотки зрозуміла: за кожною з десятих стоять мільярди євро.

Виступаючи в Європейському парламенті, Романо Проді відповів на намагання скоротити внески твердо й дипломатично водночас. “Щоб досягти всього того, до чого ми закликаємо, нам потрібен бюджет набагато більший, аніж ми маємо сьогодні, - сказав він. – Однак Єврокомісія є реалістом. Все проаналізувавши, ми вирішили, хоча й не без труднощів, залишити нинішній ліміт власних ресурсів союзу в 1,24% від загального ВНП...” Позицію глави Європейської комісії цілковито підтримав Президент Європейського парламенту Пат Кокс. “ Зараз не час будувати Європу задешево, так само не час для відступу чи нерішучості, - заявив він. – Ми не можемо йти до завтрашньої амбіційної Європи з порожнім паливним баком”. Неформальна внутрішня дискусія триває. Очікується, що перший її офіційний етап відбудеться на Європейській Раді 23 березня.

* * *
Розповсюдження наступного випуску “Європейського вісника” заплановано на 9 березня