РОЗДІЛ VII

ВПЕРТІ БОЇ НА НАШОМУ ЛІВОМУ КРИЛІ

Бої 19.VI. Сх. ч. 15.

19 червня бої виникають з новою силою на цілому фронті груп С.С. і Волинської, яка після бою, відходить в неладі на південний схiд, відкриваючи залізничу колію Війтівці-Чорний Острів большевикам щастить захопити ст. Війтівці-Наркевичі і наблизитися на 3-4 верстви до Чорного Острова.

Деякий опір їм роблять стійкіші частини Волинської групи та охоронна сотня Штабу Дієвої Армії, але перехід одного куріня Північної дивізії на сторону большевиків вкрай деморалізує цю групу.

Далі на північ вони успіху не мають, зіткнувшися із 7-ю Запорізькою дивізiєю, що вже зосередилась на чотирнацятий час в зазначений їй район (Пахутинці-Ставчинці). Також був неуспішним наступ большевиків і на лівий фланг групи С.С.

Зустрічні бої 20.VI. і 21.VI.

20.VI. лівий фланг С.С. і 7-а Запорізька дивізія переходять в контрнаступ на широкому фронті від Миколаєва до Чорного Острова. Зав'язуються зустрічні бої з большевиками, що були спробували розвинути свій успіх в бік Миколаїв-Чорний Острів. 21.VІ. бої ще тривають. Наслідком цих боїв нам удалося розгорнути свій лівий фланг і завдати большевикам тяжких втрат, особливо на північний захід від Чорного Острова. Наше ударне крило просунулося наперед на 3-4 верстви.

Таким чином, ситуація на лівому флангові надвечір поліпшала. Ми відборонили Чорний Острів і Миколаїв і потиснули ворога трохи назад. Остаточно ж большевиків зломити не повелося.

Велику ролю в цих боях відограла 7-а дивізія.

Наступ 8-ї Запорізької дивізії, підтриманої частинами 9-ї Залізничої дивізії на Староконстантинів ще наслідків не дав, на Жмеринському ж напрямку під Деражнею ще точилися уперті бої.

Тому командування видає розпорядження про зосередження 8-ї Запорізької дивізії за річкою Бужок в с. Заруддя у свою резерву, щоби мати змогу у випадку скрути підтримати групу С.С. або 6-у Запорізьку дивізію.

До Штабу Армії 21 червня приїжджає Головний Отаман Петлюра, а також командувачі груп С.С. і Запорізької. На нараді у Начальника Штабу ухвалено: підсилити через виділення з запорізьких частин Жмеринського напрямку 7-у Запорізьку, дивізію двома полками піхоти з кіннотою і гарматним дивізіоном і чинити далі рішучі операції проти західньої большевицької групи (Таращанської дивізії).¹⁷ 8-у Запорізьку дивізію, що вела ще бій за Староконстантинів, відтягнути на ранок 22.VI. в резерву командування. На Староконстантинівському напрямку - залишити партизанський загін Павловського.

Становище надвечір 21.VI. Сх. ч. 17.

Взагалі надвечір 21-го червня ситуація утворилаcя така: наступ большевикiв на наш лівий фланг успіху не мав - їх було відкинено. 8-й Запорізькій дивізії нарешті повелося заволодіти Староконстантиновом.

Третій совєтський Богунівський піший полк та інші большевицькі частини, які боронили Староконстантинів з трьома бронепотягами, поспішно відходять на північ. На Жмеринському і Могилівському напрямках удалося зломити ворога.

6-а Запорізька дивізія після триденних боїв розбиває большевиків, що наступали від ст. Деражня і були захопили в тилу її ст. Богданівці, і забирає в них кулемети і полонених. Бої з обох сторін визначалися заїлою запеклістю. Командира полку і двох курінних большевицького Балтського полку вбито. Партизанський большевицький загін, що захопив був ст. Богданівці, майже знищено до щенту, а недобитки його подались на північ. Захоплено три гармати та інші трофеї.

3-я дивізія наступає на Котюжани, загрожуючи Єлтушкову, в наслідок цього 2-а дивізія здобуває його.

Взагалі 21.VІ. ми взяли верх на цілому фронтi.

Бої 22.VI. Сх. ч. 16.

На лівому флангрві 7-а Запорізька дивізія з частинами групи С.С. після впертих боїв здобуває ряд сіл, ст. Юхимівці, роз'їзд Шаркевичі і наскоком захоплює Пахутинці. В наші руки дістаються полонені, між ними командир Таращанського полку, та інші трофеї. Особливо зраділи Запоріжці печеному хлібові та огнеприпасові, що залишили большевики.

Щоби підтримати свою західню групу, большевики форсують р. Случ в напрямку Красилова і здобувають його. 9-а Залізнична дивізія, не поставивши потрібного опору, відійшла на південь і заступила позицію на висотах по північному березі р. Бужка.

8-а Запорізька дивізія не встигла підтримати 9-у дивізію, бо всупереч наказу вона не зосередилась на ранок 22.VІ. в с. Заруддя і виступила з Староконстантинова тільки о 13 год. 22.VІ. Цей прорив примусив комгрупи С.С. відтягнути свій правий фланг на висоти по північному 6ерезі р. Бужка і залишити переправи на р. Случ.

Таким чином за 22.VІ. большевики потиснули нас від переправ на р. Случ, але в найбільш небезпечному для нас напрямку, на Миколаїв-Чорний Острів, ми одержали успіх і відкинули їх.

Бої 23.VI. Сх. ч. 16.

23.VІ. в Проскурівському районі загальне перегрупування, і бойове затишшя.

Західня большевицька група, зазнавши на передодні невдачі, припинила свої активні чини.

Група С.С. підготовлювалась до рішучого наступу (вже прибули до неї свіжі частини з Запорізької групи). Також затихли бої і на переправах на р. Случ в районі 8-ї та 9-ї дивізій. Большевики не наступали, а 8-а дивізія після великого переходу прибула тільки на ранок 23-го, через що комгрупи Запорізької і не міг в цей день виконати директиви Штабу Армії: "атакувати 8-ю і 9-ю дивізіями большевиків і знову здобути переправи на р. Случ".

Наші успіхи 24.VІ. Сх. ч. 16.

24 червня 8-а і 9-а дивізії переходять в наступ, потискують большевиків до переправ на р. Случ (однак Красилів ще лишається в руках большевиків) і просовуються на півнiч вздовж шосе Заруддя-Староконстантинів верстов на 6.

Цілком відкинути большевиків за р. Случ не довелося, бо 9-а дивізія, стомлена попередніми боями, не виявила належної активности і навіть надвечір відтягнула свої частини назад на переправи при р. Бужок.

Зранку 7-а Запорізька дивізія з приділеними до неї частинами та 1-й і 3-й полки С.С. рішуче атакують большевиків у напрямку на північний захід і розбивають їх вщент.

Большевики у великому неладі відходять, на Базалію. Нами здобуто Купіль і ряд сіл на південь і північ. Кіннота енергійно переслідує відступаючого ворога. Наше військо виявляє величезну енергію і запал підчас свого наступу. Особливо жваво діяв кінний полк Костя Гордієнка з кінно-горним дивізіоном Алмазова і частини 7-ої Запорізької дивiзії (1-й полк С.С.).

В наші руки впадає багато трофеїв, між якими прапор 2-го Таращанського полку, здобутий козаком Мазепинського полку Мазняком. На жаль, докладні відомості про розгром обхідної групи большевиків вступають в Штадармії лише 25.VI., у вечірній же доповіді від 24.VI. від комгрупи С.С. картина бою не була досить змальована.

Становище надвечір 24.VI.

Надвечір 24.VI. ситуація взагалі уявляється в такому вигляді: ми одержали рішучий успіх на своєму лівому крилі і тим анулювали надто небезпечний для армії маневр частин Таращанської дивізії. Залізничу колію Волочиськ-Чорний Острів було цілком звільнено від большевиків; небезпека для нашого лівого флангу і тилу минула. Резерви, стягнені з інших напрямків і пущені в діло, блискуче виконали своє завдання.

Тим часом на напрямкові Староконстантинів-Проскурів і на переправах на р. Случ ситуація утворилась не цілком сприяюча для нас.

8-й і 9-й дивізіям не тільки не вдалося обсадити переправи на р. Случ, але надвечір большевики самі розпочали наступ невеликими групами вздовж шосе Староконстантинів-Проскурів на правий фланг 8-ої дивізії.

9-та дивізія цілком виснажилась і, згідно з донесенням начдива, стала майже небоєздатною. Правий фланг групи С.С. не міг вийти на переправи на р. Случ.

Ні в розпорядимості Штабу Армії, ні в Комгрупи Запорізької вільних резервів не було. В Штабах груп С.С. і Запорізької одержано відомості про зосередження свіжих большевицьких сил в районі Староконстантинів-Красилів потім ці відомости не потвердились. Це було безпосередньою загрозою Проскурову з півночі.

6-та дивізія з 22.VI. по 24.VI. веде надзвичайно вперті бої в районі ст. Деражня, наслідки яких ще не виявилися.

Плян Штабу Армії. Сх. ч. 18.

Штаб Армії, рахуючи, що ударна група вже виконала своє завдання, і вважаючи на нетверде становище на фронті 8-ої і 9-ої дивізій, а також вволяючи прохання командира Запорізької групй про передання до його розпорядимости резервів, наказує зосередити на ранок 25 трaвня 7-му Запорізьку дивізію в свою маневренну резерву в районі Чорного Острова.

Звідси була можливість, у випадку наступу супротивника з боку Староконстантинiв-Красилів на Проскурів діяти 7-ою дивізією у ворожий фланг, а Слобідський полк, полк. Костя Гордієнка, дивізіон Алмазова, тимчасово залишаються в розпорядимості С.С. для переслідування супротивника.

Плян полк-ів Капустянського і Сальського. Сх. ч. 18.

З цим пляном не погоджувався командир Запорізької групи і я. Ми намічували такий маневр: лівофлангова ударна група б'є Таращанців, здобуває Базалію, переслідує кіннотою вiдходячих на Білозірку-Теофіпіль большевиків, сама ж, залишивши заслону, круто повертає в напрямку на північний схід по північному берзі р. Случ, примiрно на Кульчини, та зрізуючи тили большевиків, що переправились через Случ, правий фланг С.С., 9-та і 8-ма дивізії енергійно натискують на большевиків і форсують Случ.

Цей маневр в разі його успіху приводив до повного розгрому большевицької групи і давав можливість зробити перегрупування і зосередити сильні резерви для розвитку успіху, бо рухом маневрової групи по північному березі р. Случ звільнялося в резерву частини майже всієї "групи С.С."

Цим же маневром робилося значну допомогу частинам, що прикривали Проскурів у Староконстантинівському напрямку, бо природньо, що большевики, для протидії на небезпечний рух 7-ої дивізії з приділеними частинами, повинні були спрямувати проти неї головні сили своєї північної групи або відійти на Шепетівку.

Вади цього пляну:

1) Маневр повинно переводити рішучо, хутко і сміливо, вимагаючи великих затрат енергії та сил. Правда, командир 7-ої Запорізької дивізії енергійний і палкий, дивізія, як показали попередні бої, здібна на форсовні марші та розгончасті удари.

2) Необхідно було розбити вщент західню большевицьку групу, щоб вона не ударила по Базалії підчас маневру.

3) 7-ма дивізія - цей маневровий резерв командування щохвилево відривався і діяв ізольовано на північному березі р. Случ і большевики могли перекинути свої резерви через Шепетівку на Кульчини, а звідси повести наступ на лівий фланг 7-ої дивізії, втягнути її в тривалий дій, а одночасно ж атакувати Базалію зі сторони Староконстантинова або Проскурова.

Правда, в большевиків вже не було в цей час для цього достатньої кількости резервів, як показали дальші бої, а у нас з'являлася можливість, як сказано вище, скупчити в резерві майже всю групу С.С.

Вислід.

Взагалі плян Штабу Армії був обережний і давав скромні, але, безумовно, позитивні наслідки. Він приводив до звільнення р. Случ від большевиків і гарантував безпечність Проскурова. Плян же полковників Сальського та Капустянського міг дати рішучі наслідки і розв'язати нам руки на Проскурівському напрямку, але міг також закінчитися великою невдачею.

У відповідь на уперті прохання комгрупи Запорізької¹⁸ провадити далі операції 7-ою дивізією з приділеними до неї частинами, про що особливо клопотався начальник цієї дивізії, начальник Штабу отаман Тютюнник полишив у силі своє розпорядження про відведення 7-ої дивізії в резерву. Це сталося ще й тому, що керівник нашого контр-маневру - командир групи С.С. охоче погодився на вирішення Штабу Армії, не з'ясувавши всієї ситуації.

Становище 25.VI. Переслідування большевиків.

Наш наступ на лівому флангові бурхливо розвивається. Наказ про зосередження в район Чорного Острова в резерву Штабу Дієвої Армії 7-ма дивізія одержала лише о 6-тій годині 25-го червня. Спинити свої від успіху сп'янілі частини вона не могла та, гадаю, і не пробувала.

В наслідок цього наша ударна група, переслідуючи ворога, досягнула передовими частинами піхоти м. Базалії і північного берега р. Случ, а кіннотою - Авратина, а навіть Білозірки.

Большевики, цілком здеморалізовані, втікли на підводах в напрямку на Горинь.

В наші руки потрапила значна воєнна здобич, особливо вартісне було захоплення 30 гарматних скриньок з набоями і декілька передків.

Очевидячки, щоби полегчити тяжкий стан розбитої нами групи, большевики переходять у наступ з району Чепелівки і Волиці Йодко на правий фланг групи С.С., і їм удається захопити село Слобідку.

Зі Староконстантинова по шосе большевицький загін силою до 500 шабель і багнетів демонструє і захоплює село Мотруньки.

Надвечір 25 червня видається вдруге розпорядження про зосередження на 26.VI. 7-ої Запорізької дивізії з доданими до неї частинами Запорізької групи в районі Чорного Острова.

Становище надвечір 26.VІ.

26-го зосереджується в Чорний Острів 7-ма дивізія, а додані до неї частини покищо лишились у розпорядимості групи С.С.

Командування 7-ої дивізії і штаб Запорізької групи були дуже невдоволені з відведення 7-ої дивізії в резерву в момент найбільших її успіхів. Державний інспектор Запорізької групи з опалу післав Головному Отаманові Петлюрі гостру телеграму.

Коли копію цієї телеграми було одержано в Штабі Армії, начальник штабу, начальник оперативного відділу і я, хоч я принципово і не поділяв точки зору штабу, але розумів підставнiсть пляну маневру штадарма, подалися до димісії.

На нараді під головуванням Головного Отамана в присутності Наказного Отамана чинність Штабу Армії визвано, правильною, але, на жаль, державний iнспектор Запорізької групи залишився на своєму місці і стосунки поміж Наказним Отаманом, Начальником Штабу Армії і командувачем Запорізької групи загострилися.

Я на цьому спинився докладно тому, що цей конфлікт несприяюче відбився на дальших наступальних операціях.

З огляду на те, що в околиці Красилова-Волиці Йодко большевики ще заступали пляцдарм на правому березі р. Случ, то конче треба було вибити їх, захопити нашими частинами переправи на цій річці. Штаб Армії наказує командиру Запорізької групи 27-го перейти в наступ 8-ою і 9-ою дивізіями, маючи на меті вийти на лінію Кузьмин-Волиця Йодко.

У підлеглість командиру Запорізької групи передається 7-му дивізію з доданими частинами.

Групі С.С. призначається дільниця Волиця Йодко-Базалія Авратин. Надвечір частини цієї групи з боями здобули с.с. В. і. М. Зозулинці (переправа на р. Случ).

Зі здобуттям Запорізькою групою і решти переправ р. Случ, наше становище під Проскуровом ставало б твердим.

День 27.VI.

27-го на фронті північних груп бойових сутик не було. Командир Запорізької групи, не вважаючи на видану Штабом Армії директиву, не наступав, а лише підтягнув більш на північ 7-у Запорізьку дивізію, підготовлюючись до атаки большевицького пляцдарму на 28.VI.

Події 28-30.VI.

З 28 по 30 червня на фронті північних груп активних чинів з нашого боку не було, большевики поступово поширювали свій пляцдарм.

Командуючий Запорізької групи не атакує большевиків, що заступають пляцдарм на р. Случ, покликуючись на велику втомленість війська (особливо 7-ої Запорізької дивізії) хоча Штаб Армії настирливо вимагає поновити становище і обсадити переправи на р. Случ (Директива ч. 0,1605 від 26.VI.).

6-та дивізія після многоденних боїв остаточно зломлює опір большевиків і енергійно просувається до ст. Комарівці.

Запорізькій Січі після ряду боїв з перемінним успіхом вдається міцно закріпитися в Барі і звідси розвивати наступ в напрямі на ст. Васютинці в тил Комарівцям.

3-та дивізія веде планомірно і енергійно свій наступ, обсаджує залізничу дільницю Котюжани і для її прикриття і загрози Жмеринці успішно просувається на схід в напрямі на Шаргород.

Волинська група після 19 червня відійшла на південь від залізничної колії Волочиськ-Проскурів в район Кузьмина і там упорядковувалась і поповнювалась.

З огляду на велику втому С.С. і невідступні прохання отамана Коновальця про відведення січовиків у резерву, командування ще 26.VІ. видало розпорядження про зміну Групи С.С. Волинською в ніч з 30-го червня на 1-е липня. Групу С.С. після зміни намічено відвести в резерву в район Фельштина.

30-го червня можна рахувати закінченим другий період Проскурівської операції.

 

-----------------------------------------------------------------------

[17] Керування цим маневром спочатку було покладено на полк. Сальського, але через те, що він для підтриму 7-ї дивізії надіслав недостатнi сили (Слобідський піший полк, кінний полк Костя Гордієнка 100 шабель з кінно-горним дивізіоном Алмазова), то прибувші частини увійшли у тимчасову підлеглість комгрупи С.С.

[18] Переговори по апарату полковників Сальського та Капустянського в ніч з 24 на 25.