Світлина 1
Роман Гуменюк
ОЗБРОЄННЯ УПА
|
Світлина 1 |
Фотоархів УПА, віднайдений у червні 1999 року в селі Яворів Косівського району Івано-Франківської області, дає можливість упевнено ідентифікувати озброєння, яке використовували повстанці упродовж 1945-1951 рр. у Тактичному Відтинку-21 "Гуцульщина", а отже, робити доволі достовірні висновки про озброєння в УПА загалом. Судячи з великого розмаїття стрілецької зброї, вся вона була трофейною — здобутою в боях, хитрощами тощо. Кожен воїн УПА використовував те, що йому вручили після присяги або що він сам здобув у ворога. Серед бойових засобів бачимо карабіни, гвинтівки, пістолети-кулемети, ручні кулемети, пістолети і гранати російського, німецького та угорського виробництва. Розглянемо їх докладніше.
1. КАРАБІНИ І ГВИНТІВКИ
1.1. Російський карабін зразка 1938 року бачимо на світлині № 1. Ним озброєний повстанець, що стоїть у центрі. Магазин цього карабіна вміщав 5 патронів калібру 7,62 мм. Спосіб зведення затвора, ведення вогню і перезарядки давав можливість здійснювати 10 пострілів за хвилину на прицільну віддаль до 1000 м. Основними недоліками карабіна є низька скорострільність і великі розміри.
|
Світлина 2 |
1.2. Німецький карабін 98к системи Маузера бачимо фрагментарно на світлині № 2 у вояка, повернутого до нас спиною. Магазин цього карабіна вміщав також 5 патронів (калібр 7,92 мм), що дозволяло здійснювати 10 пострілів за хвилину; прицільна віддаль — до 2000 м.
1.3. Угорський карабін М-43 (модифікація австрійської гвинтівки 1895 року конструкції Манліхера) є в повстанця на світлині № 1 (перший зліва). Як і в попередніх карабінів, його магазин вміщав 5 патронів калібру 7,92 мм. Скорострільність — 10 пострілів за хвилину, прицільна віддаль — до 2000 м.
1.4. Російська гвинтівка конструкції С. Мосіна 1891/1930 р. (трьохлінійка) стоїть припертою до одвірка на світлині № 5. Ця надійна, але на той час уже архаїчна зброя мала один суттєвий недолік — великі розміри. За своїми характеристиками подібна до карабіна 1938 року, але має прицільну віддаль до 2000 м.
|
Світлина 3 |
Опитування колишніх вояків УПА засвідчило, що зброя з ручним зведенням затвора не мала особливої популярності, однак дехто віддавав перевагу цьому типові, беручи до уваги простоту, надійність і можливість ведення прицільного вогню на велику віддаль. Серед перелічених зразків найкращим вважався німецький карабін Маузера. А ось його російський аналог знаходив несподіване застосування, про що мова йтиме далі.
1.5. Російська самозарядна гвинтівка СВТ-40 конструкції В. Токарева була популярною і вважалась непоганою зброєю. На світлині № 3 нею озброєні п'ять повстанців. За об'єм магазина (10 патронів) її називали "десятизарядка". Давала можливість здійснювати до 25 одиночних пострілів за хвилину, але дехто переробляв її на автоматичний режим (тоді гвинтівка швидко зношувалась). Калібр 7,62 мм, прицільна віддаль — 1500 м. Сотенний УПА Мирослав Симчич-"Кривоніс" сказав про неї так: "Зброя зроблена росіянином, а розрахована на використання німцем". Цим він підкреслив вибагливість СВТ-40 до режиму зберігання, експлуатації, змащування і т. ін. В умовах підпілля важко було забезпечити належні умови для цієї непоганої зброї.
|
Світлина 4 |
1.6. Німецьку самозарядну гвинтівку G-43(W) конструкції Вальтера бачимо на світлині № 4. Магазин цієї гвинтівки вміщав 10 патронів калібру 7,92 мм. Скорострільність — 20 пострілів за хвилину, прицільна віддаль — до 1200 м. У порівнянні з попередньою російською "посестрою" німецька була ще більш капризною, і вояки УПА набагато менше використовували її.
|
Світлина 5 |
1.7. Німецька штурмова гвинтівка StG-44 (інша назва — MP-44) конструкції Г. Шмайсера була зброєю нового покоління і з'явилась на озброєнні частин СС та елітних підрозділів вермахту щойно в 1944 році. Теоретично в УПА її не повинно було бути, однак на світлині № 6 МР-44 тримає на колінах стрілець "Дунай" (перший справа). Марія Домнюк, яка зображена на цій світлині і мешкає нині у Верховинському районі, розповіла таке. Влітку 1944 року її брат, 18-річний хлопець, який тоді вже був у лавах УПА, якогось дня прийшов одягненим у німецьку уніформу, з пістолетом "Вальтер" і якимсь "модерним автоматом". На запитання батька, звідки він усе це має, відповів: "Позичив в одного німака". Йшлося про зображену тут штурмову гвинтівку — найновішу стрілецьку зброю. Після цього Григорія Домнюка призначили ройовим (стоїть третім зліва у крайньому ряду). StG-44 (прообраз відомого автомата Калашникова) мала калібр 7,92 мм, магазин на 30 патронів і прицільну віддаль 800 м. Бойова скорострільність — 90 пострілів за хвилину. Конструкцією також передбачена можливість одиночних пострілів.
2. ПІСТОЛЕТИ-КУЛЕМЕТИ
Найпоширеніший тип зброї вояків УПА цього регіону. Ідентифіковано російські, німецькі та угорські зразки. Тут слід наголосити, що як в УПА, так і в їх ворогів цей вид зброї часто називали "автомат", хоча за принципом дії (енергія вільного затвора) і патронами, що використовуються (пістолетні), вона належить до категорії саме пістолетів-кулеметів, що відображено і в назві (ППШ, ППС, MP тощо).
|
Світлина 6 |
2.1. Російський пістолет-кулемет ППД-40. Цей скорострільний ПК конструкції В. Дехтярєва, запущений у масове виробництво під враженням успіху під час радянсько-фінської війни його фінського аналога "Суомі" (звідси й популярна їх назва "фінка"), бачимо на світлині № 7 у вояка зліва. Дисковий магазин вміщав 71 патрон калібру 7,62 мм, прицільна віддаль вогню — 200 м, скорострільність в автоматичному режимі 100, а одиночними пострілами — 40 за хвилину.
|
Світлина 7 |
2.2. Російський пістолет-кулемет ППШ-41 конструкції Г. Шпагіна спочатку комплектувався дисковим магазином на 71, а згодом і секторним на 35 патронів калібру 7,62 мм. Судячи зі світлин був найпоширенішим серед повстанців на теренах Гуцульщини (на №№ 1, 4, 6, 7 і 8) бачимо варіанти з різними магазинами). "Папашка", як його називали в УПА, мав такі ж тактико-технічні характеристики, як і ППД-40 (див. 2.1).
2.3. Російський пістолет-кулемет ППС-43 був сконструйований А. Судаєвим під час блокади Ленінграда. Невеликі розміри і вага, відкидний приклад — усе це ідеально підходило для тактики партизанської війни, тому ППС був мрією кожного повстанця. Але цієї зброї було "негусто" і в оперативників з МГБ, тому в УПА її мали головним чином провідники. Характеристики ППС-43 ідентичні з ППД-40 (див. 2.1), за винятком режиму одиночних пострілів. А ще був у "пепееса" один недолік — погана якість ствола. Після інтенсивної стрільби внаслідок розігрівання він розкалібровувався. Про оригінальне вирішення проблеми розповів колишній сотенний Мирослав Симчич-"Кривоніс": повстанці замінювали ствол ППС-43 на вкорочений і відповідно підігнаний від карабіна 1938 року. На світлині № 8 бачимо два ППС-43 в "натуральному" вигляді, а на № 9 — зі стволом від карабіна.
|
Світлина 8 |
2.4. Німецький пістолет-кулемет MP-35 конструкції Бергмана випускали ще в довоєнний період. Його виготовили в кількості близько 40 тис. екз. і в 1938 р. зняли з виробництва. Перебував на озброєнні частин СС. Особливістю MP-35 було бокове розміщення магазина на 20 або 32 патрони калібру 9 мм. Бойова скорострільність — 90 пострілів в автоматичному режимі і 30 — одиночними. Прицільна віддаль — 500 м (світлина № 11).
2.5. Німецький пістолет-кулемет МР-40 завдяки кінофільмам став легендою Другої світової війни — у них усі німецькі солдати озброєні "шмайсерами" (так кажуть на МР-40, хоча його конструктором був Г. Фольмер). Але насправді цим ПК озброювали частини СС, десантників та екіпажі танків. Якась частина MP-40 "надходила" і в УПА — бачимо його на світлині № 4. Магазин на 32 патрони, калібр 9 мм, прицільна віддаль — 200 м, бойова скорострільність — 90 пострілів за хвилину (режим одиночних пострілів не передбачений).
|
Світлина 9 |
2.6. Угорський пістолет-кулемет 39M конструкції П. Кіраї зафіксований фрагментарно на світлині № 10. Гонведи називали його "ґей-пушка", цю назву вживали й повстанці. Найбільший серед усіх пістолетів-кулеметів 39M нагадував карабін (конструкція передбачала навіть кріплення штика). Калібр 9 мм, магазин на 40 патронів, скорострільність — 120 пострілів за хвилину в автоматичному режимі і 40 — одиночними пострілами, прицільна віддаль 600 м (вказувалася виробником, але в реальних умовах — 200 м).
3. РУЧНІ КУЛЕМЕТИ
Ручним кулеметом в УПА, як правило, комплектували рій (10-15 стрільців), але цю ефективну зброю полюбляли носити й окремі стрільці менших боївок, якщо була така змога. Трофейні РК російського, німецького та угорського виробництва зафіксовані на багатьох світлинах Яворівського архіву.
|
Світлина 10 |
3.1. Російський ручний кулемет Дехтярєва ДП-27 був дуже поширений в УПА (світлина № 4). Його легко впізнати за характерним дисковим магазином, розміщеним над ствольною коробкою. Магазин вміщав 47 патронів калібру 7,62 мм, скорострільність — 80 пострілів за хвилину, прицільна віддаль — 1500 м. Кулемет не мав режиму одиночних пострілів, але досвідчений стрілець міг це робити за рахунок низької скорострільності. Ветерани підпілля зазначають, що ДП-27 був невибагливим до змазування і надійним у бою.
3.2. Німецький ручний кулемет MG-34 зафіксований на світлині № 15. Створений як єдиний кулемет (міг використовуватись піхотою, а також як зенітний чи
|
Світлина 11 |
3.3. Угорський ручний кулемет 31M "Солотурн" зафіксований на світлині № 12. Повстанці називали його "Сура" і вважали непоганою зброєю з єдиним недоліком — надто маломістким секторним магазином бокового розміщення (25 патронів). При великій бойовій скорострільності (150 пострілів за хвилину) боєзапас вилітав за лічені секунди, тому кулеметник мусив мати кілька заряджених запасних магазинів. Правда, "Сура" могла стріляти й одиночними пострілами. Калібр 8 мм, прицільна віддаль — 2000 м.
4. РУЧНІ ГРАНАТИ
Ручна граната — зброя індивідуального використання, і на світлинах можна бачити по 1-2, а в декого - і три гранати, прикріплені до ременя. Ми ідентифікували два типи російських і стільки ж німецьких гранат.
4.1. Російська ручна граната РГ-42. Її бачимо на світлині № 13 у стрільця, який стоїть у центрі. Розроблена М. Бєляковим у 1941 р. Вага — 420 г, радіус
|
Світлина 12 |
4.2. Російська ручна граната Ф-1 конструкції Ф. Хромеєва створена за французьким зразком. Нею озброєний стрілець, який на світлині № 14 дивиться в об'єктив. "Репанку" (так називали її повстанці) можна було використовувати лише з-за укриття, оскільки радіус дії осколків сягає 200 м. Ф-1 у країнах СНД перебуває на озброєнні донині.
|
|
|
Світлина 13 |
Світлина 14 |
4.3. Німецьку ручну гранату M-24 (на світлині № 15) лежить на бруствері траншеї) через її характерну форму іронічно називали "макогоном". Її осколки уражали противника в радіусі 25 м.
4.4: Німецька ручна граната M-39 ідентифікована на світлині № 16 у повстанця, який стоїть з непокритою головою. Вага — 220 г, радіус дії осколків — 25 м.
5. РЕВОЛЬВЕРИ І ПІСТОЛЕТИ
Револьвери і пістолети — зброя індивідуального використання (в основному для самозахисту). Дуже часто останнім пострілом з пістолета повстанець зводив порахунки з життям, щоб не потрапити до рук ворога. На жаль, на світлинах архіву (крім однієї) пістолети лежать у кобурах, що утруднює їх ідентифікацію, але все-таки певні висновки й припущення зробити можна.
|
Світлина 15 |
5.1. Російський револьвер системи Нагана носили в кобурі характерної форми, тому можна думати, що саме револьвер є у стрільця на світлині № 17. Сконструйований бельгійським зброярем Леоном Наганом у 1895 році, револьвер зазнав багатьох модифікацій. Російська модель 1930 року мала калібр 7,62 мм і барабанний магазин на 7 патронів. Повністю зарядженим револьвером можна було зробити 7 пострілів за 20 с на прицільну віддаль 50 м.
5.2. Російський пістолет ТТ бачимо на світлині № 6. Створений В. Токаревим на початку 30-х років минулого століття за прототипом пістолета Кольта 1911 р. ТТ мав калібр 7,62 мм, магазин на 8 патронів і прицільну віддаль 50 м. За наявності запасних магазинів з ТТ можна було зробити до 30 пострілів за хвилину.
|
|
|
Світлина 16 |
Світлина 17 |
5.3. Німецький пістолет Р-626 конструкції Браунінга є, мабуть, у повстанця на світлині № 18. Калібр 9 мм, магазин на 8 патронів, скорострільність 30 пострілів за хвилину, прицільна віддаль — 50 м.
5.4. Німецький пістолет Р-38 конструкції Вальтера вважали найбільш престижним (світлина № 6. Хоча він мав стандартні для пістолетів характеристики (калібр 9 мм, магазин на 8 патронів, скорострільність 30 пострілів за хвилину, прицільну віддаль — 50 м), за рахунок великої початкової швидкості кулі вона (в разі влучення) могла уразити противника на віддалі до 200 м.
* * *
|
Світлина 18 |
Підбиваючи підсумки аналізу озброєння УПА за матеріалами Яворівського фотоархіву, можна зробити деякі висновки. Найперший з них такий: судячи з наявності в повстанців лише німецької, угорської та російської зброї, вся вона була трофейною, оскільки походила з арсеналів потенційних противників українських повстанців. Найпоширенішою є російська зброя — самозарядні гвинтівки, пістолети-кулемети, ручні кулемети. Основна маса зброї представлена новітніми зразками; застарілі типи (карабіни і гвинтівки ручного перезаряджання) трапляються рідко і як виняток. Незважаючи на наявність в архіві значної кількості світлин пізнього часу (1949-1951 рр.), нема жодного факту на підтвердження того, що в повстанців була зброя країн західних демократій — французька, англійська, американська. Таким чином інсинуації про підтримку дій УПА цими країнами (зокрема на Гуцульщині), на які можна натрапити в деяких публікаціях, не мають документального підтвердження.
Висловлюю подяку учасникові визвольного руху панові Юрію Паєвському за консультації при ідентифікації деяких видів озброєння.
...
P.S. Усі упізнані вояки УПА, крім "Кривоноса", загинули в боях або були розстріляні за вироком судів.