This version of the page http://gak.com.ua/review/6719 (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2008-01-06. The original page over time could change.
Стрибнути у невідоме | Рецензії | Гоголівська академія
ПОШУК
 

AlmaNAH






Жанри

Авантюрна проза
Авторська проза
Альтернативна історія
Антиутопія
Бойовик
Вірш
Горор
Детектив
Елегія
Жіноча проза
Жіночий детектив
Історична проза
Казка
Казка для дорослих
Кіберпанк
Конструктор
Мініатюра
Містерія
Містика
Ода
Оповідання
Переклад
Поезії
Поема
Постмодерн
Пригодницька проза
Притча
Сатира й гумор
Сонет
Соціальна драма
Трилер
Утопія
Фантастика
Фентезі
Цикл поезій
Щоденник

Гоголівський ФОРУМ




Наша статистика

Авторів: 524
Творів: 7486
Рецензій: 10627

Наша кнопка

Код:



Рецензії

Стрибнути у невідоме

(Рецензія на твір: Поводир., автор: Олександр)

© Наталка Дев’ятко, 07-04-2007
Цей твір мене стривожив. І не тому, що автору зовсім не шкода своїх героїв, а заради ідеї (хоча ідею я в цьому творі так і не побачила) він здатен на все... Мені б не хотілося коментувати цей твір, але і пройти повз я не можу.
Тому я просто наведу два уривки, хто розуміється на таких речах, той зрозуміє і без коментарів, порівняє з тим, що є в дійсності. А хто не зрозуміє, то вже його справа.

Перший уривок:
"- Ти віриш у духів?
- Яке це має значення?
- Існують світлі і темні духи. Добрі та злі з вашої точки зору.
- А з вашої?
- З нашої ми не добрі й не злі. Ми просто виконуємо накази Хазяїна.
- Служки значить?
- Для подорожніх і заблудлих існують окремі світлі і темні духи .- Голос не звернув уваги на іронію .- Про світлих, що виводять із лісу, з темряви, з печер, із снігів, ти вже мабуть чув. Вони з’являються людям у вигляді птахів, звірів, риб, плазунів, яскравого сяйва, і ваша уява ідеалізує їх, створюючи легенди про Білого Оленя, Білого Вовка чи Архангела Рафаїла. Проте існують і темні духи, такі як біси, лісовики, блукаючі вогники, що заводять людей у безвісті, у болота, в дрімучі ліси, у провалля".

Другий уривок (вирішення конфлікту):
"А тоді, з усіх сил відштовхнувшись від краю урвища, стрибнув наосліп уперед, уздовж мотузки, і, вже майже падаючи, обома руками міцно вчепився за нашийник і потяг його за собою униз".

Наче від тої сили можна так урятуватися.

Авторе, не підміняйте міфи! Я за Вами це вже неодноразово помічаю. Якщо ж Ви пишете це свідомо, то мені Вас навіть не шкода...

Відгуків поки що немає

© ,

  Додати свій відгук
 
 
Головна сторінка | Про нас | Автори | Художні твори [ Проза Поезія ] | Рецензії | Статті | Правила користування | Написати редактору
Згенеровано за 0.0102028846741 сек.
Усі права застережено.
Всі права на сайт належать ТОВ «Джерела М»
Авторські права на твори та рецензії належать їх авторам.
Дизайн та програмування KP-design