Digital Collection is powered by

Скарби нашої землі у Санкт-Петербурзькому Ермітажі

Державний Ермітаж займає шість величних будівель, розташованих уздовж набережної Неви в самому центрі Санкт-Петербурга. Провідне місце у цьому неповторному архітектурному ансамблі, що склався в XVIII - XIX століттях, займає Зимовий палац - резиденція російських царів, побудована в 1754 -1762 роках за проектом Франческо Бартоломео Растреллі. В музейний комплекс входять також східне крило будівлі Головного штабу, Меншиковський палац і недавно побудоване Фондосховище.

Майже за два з половиною сторіччя в Ермітажі зібрана одна з найбільших у світі колекцій, що налічує близько трьох мільйонів творів мистецтва і пам'яток культури, починаючи з кам'яного віку і до нашого часу. Нині, за допомогою сучасних технологій, музей створює свій цифровий автопортрет, який можуть побачити у всьому світі. Наш сайт демонструє лише кілька зразків із тисяч безцінних скарбів, які потрапили до Петербурга з нинішніх українських земель.

Всі авторські права на ілюстрації належать шановним власникам тих сайтів, на які зроблено відповідні посилання.

© Валерій Лисенко, макет, переказ із російської, користуючись Pragma. На мій подив, між російським та англійським текстами на сайті Ермітажу трапилось чимало розбіжностей, навіть у цифрах. Це легко помітити, співставляючи сторінки з буцімто однаковим змістом, адреси яких відрізняються лише позначками En / Ru

Copyright © 2003 State Hermitage Museum. All rights reserved. Image Usage Policy. About Hermitage Site

History of Ukraine.

Трипільська культура IV - III тисячоліть до нової ери Жіноча статуетка IV тис до н.е. Глина, ліплення, висота 16 см. Поселення Бернова-Лука. Такі статуетки характерні для ранньотрипільскої культури. Біноклевидна чаша. Перша пол. III тис. до н. е. Глина, ліплення, розпис, висота 18 см. Поселення Поливанів Яр. Ймовірно, подібні посудини використовувались у ритуальних дійствах, зокрема, у обряді "поїння землі". Вони стають характерною особливістю середнього етапу Трипільскої культури.

En / Ru

История ювелирного дела на Украине.     Бронзовий вік історії України.     Рудник XV—XIV ст. до н.е. на Донбасі.     Мезинська палеолітична стоянка на Чернігівщині.     Музей Трипільської культури у Трипіллі.     Велика неолітична революція     Гіперборея.

Ліна Костенко. Скіфська Одіссея.     Археолог Борис Мозолевский.     Бердянський курган.     Швайківський курган.     Великий священний казан царя Аріанта.

Північне Причорномор'я від VI століття до нової ери Золоті речі з некрополів античних міст-колоній Північного Причорномор'я: намиста, браслети, сережки, персні, підвіски і інші прикраси. Чудові античні художні вироби походять з багатих царських поховань в кургані Куль-Оба, з великого курганного некрополя Пантікапея - столиці Боспорського царства. Колекція пам'яток Північного Причорномор'я дає можливість відтворити картину життя античного суспільства. Основу складають матеріали розкопок грецьких міст і некрополів Ольвії, Херсонесу, території Боспорського царства, острова Березань, що проводяться кількома поколіннями археологів з початку XIX століття до наших днів. Пам'ятки представлені речами, що привезені з різних районів античного світу, а також роботами, що поєднали традиції варварів з греко-римським впливом. Ермітаж володіє найрідкіснішою колекцією дерев'яних саркофагів, прикрашених різьбленням, позолотою, інкрустаціями (IV-III ст. до н.е.), та інших виробів з дерева. Унікальною пам'яткою роботи боспорского майстра є саркофаг з вапняку з розписом на його внутрішніх стінках, де зокрема зображена майстерня художника-портретиста (I ст. н.е.).

En / Ru En / Ru

En / Ru Поянешты-зарубинецкая культурная общность. Гуни — це анти... Змиевы валы

Початок нової ери На межі II та III століть з берегів Балтики на південь рушили племена германців-готів. Внаслідок цього у Північному Причорномор'ї, на обширній території від Донця до Дунаю, від Клужа в Румунії до Курська в Росії склалася Черняхівська культура - найцивілізованіша серед варварів Європи III-IV століть. Вона представлена знахідками з поселення Лепесовка на Південній Волині: чудовою керамікою, склом, складними у виготовленні кістяними гребенями. На черепках посуду зустрічаються підписи, грецькі і рунічні, а також ще не розшифровані піктограми. Гончарна ваза з піктограмами - "календарем". Черняхівська культура III-IV ст. Кераміка, висота 35 см. Поселення поблизу села Лепесовка, Південна Волинь (нині Білогорський р-н Хмельницкої обл.). Вазу виготовлено на гончарному крузі, вкрито сірим лощінням. Орнамент на вінчику поділено на 12 зон - можливо, це календар. Склеєна реставраторами з черепків, вмурованих у древнє святилище.

Боспорське царство кінця IV - початку V століть Матеріали боспорского некрополя пізньоантичного і ранньосередньовічнього періоду, з околиць нинішньої Керчі, вважаються найунікальнішою колекцією доби Великого переселення народів. З сімейних усипальниць - склепів боспорської знаті походять зброя, кінська збруя, прикраси одягу, золоті та срібні ювелірні вироби, виконані в поліхромному стилі, а також скляний посуд місцевого та імпортного походження. Значну групу речей представляють знахідки поліхромного стилю, серед яких розрізняють вироби, прикрашені вставками з напівкоштовного каміння або червоного скла тощо. En / Ru     En / Ru     En / Ru     En / Ru

En / Ru En / Ru

Перещепинський скарб У 1912 році біля села Мале Перещепине в околицях Полтави нога пастушка провалилася у горло позолоченої срібної посудини, що ховалася під землею. Так було знайдено один з найбагатших скарбів доби Великого переселення народів. Перещепинський скарб датується VII століттям і визнано поховальним інвентарем хана Великої Болгарії Кубрата. Скарб надзвичайно багатий: близько 800 окремих предметів, переважно із золота (загальною вагою майже 25 кг) і срібла (близько 50 кг). Серед них 16 золотих і 19 срібних посудин, два золотих ритони, золоте облицювання дерев'яного глека, патик у золотому облицюванні, майже неушкоджений залізний меч із золотим облицюванням руків'я та піхов, фрагменти інших мечів та кинджалів, золоті і срібні деталі поясів, золоті прикраси - гривна, сережка, сім браслетів та сім перснів зі вставками з коштовних каменів - аметистів, сапфірів, тигрового ока, гранатів, гірського кришталя і смарагдів; намисто із золотих візантійських монет; накладки і монети, що нашивалися на одяг, золоті квадратні облицювальні пластини дерев'яної похоронної споруди. В музеї також є предмети побуту XII ст. кочівників-половців, а також їх кам'яні статуї.

Киев в дохристианское время. Декоративно-прикладное искусство Руси X-XIII веков. Фрагменти діадем великокняжого головного убора з изображенням Богородиці та апостола Марка. Київ XII ст. Золото, перегородчата емаль 3,8х3 см, 4,5х2,9 см.

Кілька тисяч пам'яток - від фрагментів фресок та мозаїк церкви Успіння Богородиці (Десятинної ), першого кафедрального храму Русі, до побутових речей дають всебічне уявлення про культуру Києва періоду розквіту - XI-XIII сторіч. Пам'ятки знищених монголами у 1240-41 роках Ізяславля на Волині та фортеці Райки на Дніпрі, характеризують культуру периферійних центрів руських князівств. En / Ru

[16.02.2004] Возвращение Украине фрагментов фресок Киевского Михайловского Златоверхого монастыря + En.
Михайлівські пам'ятки в російських музеях.

Отдел рукописей Российской национальной библиотеки

Остромирово евангелие 1056-1057

Киевская псалтырь. 1397

Новгородская Троицкая псалтырь. 1006

Библиотека Межигорского монастыря на Кубани

Икона Богоматери Владимирской в Третьяковской галерее

Ось що писав про Реймське Євангеліє Сергій Лєсной (1898-1968), один з відкривачів Книги Велеса: Реймське Євангеліє зберігалося в соборі у Реймсі; на ньому присягали французькі королі при вступі на престол... За переказами, першим королем, що присягнув на цьому Євангелії, був Філіпп I, син Генріха і Анни, доньки Ярослава Мудрого... Книга має 45 аркушів, писаних з обох сторін, і складається з двох частин: перша, з 16 аркушів, писана кирилицею, містить недільні читання з Нового Заповіту за слов'янським обрядом; орнамент рукопису візантійський, IX-Х ст.; друга, з 29 аркушів, - глаголицею, містить недільні читання з Нового Заповіту (від Цвітного (???) тижня до Благовіщення) за католицьким обрядом. На тексті глаголиці є напис французькою мовою: "Літа господня 1395. Це Євангеліє і послання написане слов'янською мовою. Вони повинні співатися протягом року, коли правиться архієрейська служба. Що ж до іншої частини цієї книги, то вона відповідає руському обряду. Написана власною рукою св. Прокопу, ігумена, і цей руський текст був дарований покійним Карлом IV, імператором римської імперії, для увічнення св. Ієроніма і св. Прокопа. Боже, дай їм вічний спокій. Амінь". Таким чином вказується, що кирилиця писана св. Прокопом, а глаголица нагадує про св. Ієроніма, що жив у IV ст. Св. Прокіп, абат монастиря у Сазаві, помер 25.02.1053, служив літургії за римо-католицьким обрядом, але старослав'янскою мовою.

Копія сторінок знаменитого Реймського Євангелія зберігається в музеї Сазавського монастиря, неподалік від Праги. Цей молитовник належав доньці київського князя Ярослава Мудрого, яка стала королевою Анною Руською. Інші доньки князя Ярослава також були видані за видатних правителів сусідніх держав, і лишили помітний слід у історії. Творцем Реймського Євангелія у Чехії вважається один із засновників чеської церкви і Сазавського монастиря святий Прокіп. Він повторив класичні подвиги чудотворців - захист бідних, відлюдний спосіб життя, приручення тварин, перетворення води на вино. Молитовник для княжни Анни він, ймовірно, писав у славетному скрипторії Ярослава Мудрого, а освятив його у Свято-Преображенськім храмі, заснованім поблизу Вишгороду близько 955 р. рівноапостольною Великою княгинею Ольгою. Схоже, що до Праги Прокіп прибув з весільним поїздом нареченої французького короля, як посланець київського князя. Чехи вважають його місцевим уродженцем, проте схоже що родом він був із Хотова, оточеного скіфськими городищами. Чи не тому, в наслідування стародавнім легендам київської землі про Змієвих вали і переможця грізного чудовиська, в околиці свого монастиря Прокоп також переміг невеликого біса, запріг його у плуга і проорав борозну. Прокопій Сазавській зображений на ряду пам'ятників в центрі Праги, а також на стеллі біля Чортової борозни, неподалік Сазавського монастиря. Цей святий водночас вшановується як католицькою, так і православною церквами.

Ніжинські скарби У 1873 р. поблизу Ніжина було знайдено скарб із 1312 давньоримських динаріїв IV ст., найбільший в Україні, який було названо Пашковським. У ньому були також дві дорогоцінні застібки-фібули. Фібула, кін. IV - перша половина V ст. Довжина 13,8 см, ширина щитка 7,5 см. Вирізана зі срібної пластини, обтягнутої тонким золотим листом, лицьова сторона всипана криваво-червоними краплями гранатових вставок. Форма традиційна для Черняхівської культури, із впливом смаків нової гуннської доби.

En / Ru

Археологічною сенсацією 1852 р. став знайдений у передмісті Ніжина Магерках скарб златників та срібників Володимира Великого, із зображенням тризуба. Найповнішим його дослідженням стали праці Івана Спаського (1904-1990): Русская монетная система (3,9 Mb) та "К 1000-летию русской монетной чеканки". Докладна біографія Івана Спаського - на сторінці, присвяченій його рідному місту Ніжину. Чтения к 100-летию со дня рождения Ивана Георгиевича Спасского - главного хранителя отдела нумизматики Эрмитажа. + En

Іван Спаський був вихованцем навчального закладу, заснованого як Ніжинська гімназія вищих наук катерининським вельможею, видатним дипломатом, князем Олександром Андрійовичем Безбородьком (1747-1799), уродженцем сіверського містечка Глухова. З його колекції до Ермітажу було передано 330 оригінальних полотен європейських майстрів. Не знаю, як буде за ваших часів, а за наших - жодна гармата у Європі не сміла випалити без нашого дозволу. (О. А. Безбородько)

Золото Полуботка

Батуринський архів гетьмана Мазепи

Архів Івана Мазепи у Ермітажі

Як шукали шаблю Мазепи

Полювання на шаблю Мазепи

Видано біографію Івана Мазепи

Зустрічний рух історії