This version of the page http://artvertep.dp.ua/news/810.html (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2007-12-30. The original page over time could change.
ГРИНДЖОЛИ: Поза політикою - Новини - АртВертеп

Вы хотите выйти из системы авторизации Face2Control:

Увійти · Зареєструватися
 

MP3

ГРИНДЖОЛИ РАЗОМ НАС БАГАТО (ТАК! ЮЩЕНКО) 2.40 Mb
Потік MP3 Товари Інформація

Автори / ГРИНДЖОЛИ / ГРИНДЖОЛИ: Поза політикою

Думаю, не варто казати, з чим у першу чергу асоціюють гурт «Ґринджоли». З Майданом, революцією, барикадами. «Співцями революції» «Ґринджоли» стали завдяки одній-єдиній пісні «Разом нас багато», але поза тим їх творчість не має нічого спільного з політикою та соціальщиною. Ні, шановні читачі, це не автор даного матеріалу так вважає. Це переконання самих учасників гурту. І слова свої музиканти підкріплюють ділом. Своїм дебютним альбомом «Хай буде так» «Ґринджоли» довели, що здатні створювати танцювальну та популярну музику, а не тільки хіти гостро соціальної тематики.

Останнім часом в житті гурту сталося чимало змін. Про які саме зміни йде мова, кореспондент сайту @music розпитував лідера гурту «Ґринджоли» — Романа Калина.

— Романе, розкажи про останні події, які відбувалися в житті гурту, про останні новини, які були б цікаві нашим читачам.

— Почну с того, що в нас змінився склад гурту. А саме з’явився новий клавішник, його звати Кирилом, родом він із Житомира. Він прийшов замість Андрія Пісецького, який півроку буде творчо реалізовуватися в Швейцарії, де йому запропонували вигідний контракт. Тому я не бачу нічого екстраординарного в тому, що він вирішив полишити групу. А Кирило чудово влився в нашу команду.

По-друге, 22 квітня в кіностудії імені Довженко оновлений склад гурту розпочне роботу над кліпом на одну із наших ліричних пісень «Я не знаю слова досить». Це автобіографічна композиція, якій вже понад 8 років. Цим кліпом ми плануємо показати ранній етап творчості «Ґринджол». Певен, що завдяки цьому відео ми зможемо показати глядачам свою душу і романтичність. Режисером кліпу виступить Катерина Царик, досить одіозна фігура, я вважаю, що на даний момент вона є найталановитішою із українських кліпмейкерів. Це буде її перша робота з нами, і сподіваюсь, що співпраця з нею принесе нашому гурту тільки користь.

— Я знаю, що ти тривалий час займався звукорежисурою: створював музичні роботи для інших виконавців, робив рекламні ролики. Як зараз з цим?

— (сміється) Дуже добре! Зараз я виступаю саунд-продюсером декількох талановитих колективів з Івано-Франківська. Це дуже цікава праця, якою я займаюся в вільний від основної роботи час. У мене також є пропозиції від місцевих радіостанцій, але я буду з ними лише співпрацювати. Відкрию секрет, що зараз по трудовій книжці я — безробітний! Зараз у мене є трохи вільного часу, тому я приділяю звукорежисурі значну увагу. Крім цього в Івано-Франківську в мене є проект на телебаченні. Я веду програму, присвячену інформаційним і цифровим технологіям. Ця справа також займає досить багато часу, але це ніяким чином не заважає мені плідно працювати в гурті.

— Чи думали «Ґринджоли» про співпрацю з іншими виконавцями? Були пропозиції з цього приводу?

— Так, в свій час ми намагалися створити спільні проекти з іншими виконавцями. Але, чесно кажучи, ми були здивовані упередженим ставленням українських зірок шоу-бізнесу до нашого гурту. Зараз ми працюємо власними силами, але ми не проти співробітництва, поки що це лише в планах. Ми б із задоволенням створили б щось неординарне с виконавцями, які відрізняються від нас по стилю. Думаю, це було б цікаво.

— Пісні, які увійшли до альбому «Хай буде так» — це результат восьми років творчої діяльності гурту «Ґринджоли». Чи плануєте повертатися до старих пісень на наступному альбомі — мабуть, за ці роки їх у вас написано багато?

— Ну, з цього приводу у нас з Романом (Костюком — авт.) відбуваються творчі суперечки. Всеж-таки зараз ми працюємо дещо в іншому музичному стилі. Але є одна ідея: ми хочемо ті пісні, з яких ми тільки починали наш творчий шлях, одягти дещо в іншу одежу. Тому, я думаю, що вже в кінці цього року у нас з’явиться другий альбом, який буде наполовину складатися з реанімованих записів.

— Як ти вважаєш, чи відчуєш той момент, коли зможеш точно вирішитись з питанням щодо завершення кар’єри музиканта?

— Ні! Скільки я живу, у мене такого відчуття не було. І чесно кажучи, не хочу, щоб воно виникало. Музика — це моє життя, і як я можу думати про те, що в одну мить мені доведеться кинути справу власного життя? За власне життя ким тільки я не працював: монтажником, продавцем в магазині, вантажником, слюсарем. Але ким би я не був, музика посідала в моєму житті головну роль. Я радий з того, що зараз нарешті займаюся улюбленою справою, яка приносить мені не тільки гроші, але і задоволення.

— Я знаю, що ти балотувався в івано-франківську обласну раду від партії «Пора-ПРП». Але ця партія не подолала 3 %-ного бар’єру. Не дуже засмутився з цього приводу?

— Я не засмутився, а навіть навпаки залишився радий тому, що зараз знаходжусь поза політикою. Коли я побачив, що відбувається під час передвиборчої компанії — побачив, що насправді відбувається — скажу відверто, у мене відпало будь-яке бажання йти у політику. Справа в тім, що політика — це дуже компромісна справа, і не відомо чи зміг би я вжитися в ній. І раз так сталося, значить мені справді не місце серед політиків. Тому я не засмучуюсь, буду займатись тим, чим і повинен займатись — музикою.

— А ось твоя колега Руслана пройшла до Верховної Ради, як ти це сприймаєш?

— Я сприймаю це позитивно, тому що у Верховній Раді дуже мало депутатів, які розуміють, що насправді необхідно музичним виконавцям. Я хочу, щоб в ефірі нашої держави україномовний продукт ротувався як мінімум 80% часу від загального. Той закон, який повинен регулювати цей процес, зараз не працює. Потрібно робити відповідні кроки, і я сподіваюся, що з ініціативи Руслани вони будуть зроблені.

— Як ти взагалі відносишся до участі представників шоу-бізнесу, спортсменів, відомих особистостей в політичному житті країни?

— Це практикується в усьому світі. Я вважаю, що участь публічних людей в політичному житті країни є нормальною і стандартной формою волевиявлення.

— Тобто ти вважаєш, що співачка стане таким собі представником музичної індустрії в вищому законодавчому органі держави?

— Звичайно. Я певен, вона свідомо пішла на такий крок. Я думаю, що вона йде в парламент розставити пріоритети, донести до законодавців, що українська музика — це є продукт, який має право на існування.

— Чи слідкував ти за цьогорічним відбірковим конкурсом «Євробачення» і як можеш оцінити його організацію?

— Так, звісно, я слідкував за цьогорічним відбірковим конкурсом «Євробачення». Звичайно, я підтримував переможицю відбіркового етапу Тіну Кароль хоча б через те, що вона є моєю землячкою, вона виросла на Івано-Франківщині. На мій погляд, вона достойна представляти Україну в Афінах. І схвально те, що вона відважилась на участь у цьому конкурсі. Адже у нас «Євробачення» позиціонується як чемпіонат світу з футболу, тобто в ситуації, коли виконавець виступає не так, як подобається глядачам, всі звинувачення падають лише на його. Щодо самого проведення конкурсу, то це, мабуть, треба запитати у організаторів конкурсу. Особисто мені здається неправильним впровадження в підрахунок голосів так званої «ірландської» системи, коли підраховуються голоси телеглядачів та членів журі, адже ця система має велику кількість недоліків.

— Багато критиків підкреслювали, що головною причиною вашої невдачі на «Євробаченні» була відсутність концертного досвіду. Чи не хотіли б ви взяти реванш за таку критику и представити Украину на «Євробаченні» ще раз чи, можливо, в будь-якому іншому конкурсі?

— Якщо нам запропонують виступити на «Євробаченні» з показовими концертами, ми, звичайно, погодимося. Повторно приймати участь в цьому конкурсі ми не маємо бажання. Можливо, дійсно не формат для нас. Люди були не готові віддавати за нас свої голоси, тому що вони звикли з року в рік бачити одну і ту саму картину — красиву дівчину з приємним голосом. Ніхто не очікував, що вийдуть декілька хлопців і будуть співати в стилі хіп-хоп. Я чув відгуки з нашого виступу, багатьом сподобалось, однак майже всі задавались питанням: «Навіщо? Це ж не формат!». Напевно, саме тому наш виступ був визнаний організаторами «Євробачення» як найоригінальніший за всю історію конкурсу.

— Я чув, що ви давали концерти в Індії буцім-то на пропозицію місцевого шейха. Чи відповідає ця інформація дійсності?

— (сміється) Ні, ця інформація не відповідає дійсності. Насправді, це повинен бути індійсько-український проект, але нажаль, поки що він знаходиться в стадії розробки.

— Нещодавно ваш альбом було презентовано в Росії. Не думаєш, що подібний крок може викликати у місцевих слухачів як мінімум здивування? Адже відомо, що у вас не досить добре складалися музичні відносини з цією країною. А якщо враховувати цей факт, то це може не дуже добре позначитись на розповсюдженні диску…

— Ні, я думаю, що розповсюдження нашого диску залежить від рекордингової компанії, яка випустила його в Росії. Якщо буде правильно проведена піар-кампанія, я думаю, що наш альбом буде добре розповсюджуватися. Я часто зустрічаюся зі своїми друзями з Росії і вони переконують мене, що гурт «Ґринджоли» нічим не поступається за популярністю, скажімо, «Океану Ельзи» або «ВВ», які дуже відомі в цьому регіоні. Також відкрию вам невеличкий секрет, з недавніх пір гурт «Ґринджоли» припинив співпрацю з українським представництвом рекордингової компанії Universal Music Group — Ukrainian Records. Ми виконали всі зобов’язання перед нашими партнерами, вони перед нами. Тому тепер ми самі собі продюсери.

— Романе, яка в гурту «Ґринджоли» кінцева творча мета?

— Дуже складне питання. Спочатку, коли ми тільки починали свій творчий шлях, для нас головним було досягти популярності. Зараз для нас головним — і я впевнений, що кожний творчий колектив до цього йде — є бажання самореалізації. У нас є багато ідей, які нарешті ми можемо втілити в життя. Наша мета — це залишити по собі слід не тільки в українському шоу-бізнесі, а якщо і вдасться — вирватися на міжнародний ринок.

Олексій Потапов, @Music

 

Додав Art-Vertep 24 квітня 2006

 

Коментарi

24 квітня 2006
gallek

мені здається проблема в тому, що інших пісень окрім "Нас багато" мало хто чув. цікаві у Вас ТВОРЧІ плани.

Коментувати