Львівські дороги – це одвічний біль водіїв, чиновників, усіх мешканців міста, незалежно від їх статків. Двічі представники Ратуші намагалися поліпшити ситуацію із дорогами. Двічі проект не був втілений. Мережа доріг і досі не задовольняє потреби жителів міста.

Шляхова мережа Львова складає понад 1000 км вулиць і міжквартальних проїздів. Із 365 тис. автомобілів, які зареєстровані у Львівській області, 60%, тобто більше 200 тисяч, користуються шляховою мережею міста. Інтенсивність руху на окремих магістральних вулицях сьогодні перевищує 20 тис. автомобілів на добу.

Львівські дороги в „минулому житті"

Очевидно, що потреба нормалізувати рух транспорту з'явилася не сьогодні. Відтак, за словами спеціаліста з проектування організації дорожнього руху Валерія Астаф'єва, вперше проблема з львівськими дорогами гостро постала у 1982 році. Тоді ж київські та львівські спеціалісти розробили 28 варіантів "оптимальних схем організації дорожнього руху у м. Львові". Обстеження інтенсивності руху, проведене фахівцями по магістральній сітці доріг, показало, що об'єми руху неоднорідні з максимальною концентрацією в центральній частині міста. Із запропонованих 28 схем відібрали один варіант, що мав найбільш довговічний термін експлуатації.

Цей варіант передбачав існування у центрі міста двох зон. Маленької - пішохідної, обмеженої з півночі вулицею Підвальною, з півдня - проспектом Свободи, зі сходу Валовою, із заходу - пл. Торгова. Туди не мав право в'їзду ніхто, залишався лише рух трамваїв №1, 2, 9 через центр. Друга - зона помірного руху: Підвальна, Митна, Франка, Вітовського, Коперніка, Бандери, Городоцька, пл. Осмомисла, Підвальна. У цю зону мали право в'їзду ті, хто там живе, працює, обслуговує цей район.

„По периметру цієї зони пропонувалося зробити мережу автостоянок, з тим, щоб львів'яни, приїжджаючи в центр, залишали машину і пішки або «внутрішньо-центральним» автобусом проїжджали ще кілометр-два, платячи за проїзд символічно маленьку плату. Раніше центр міста був культурним центром, а не магазинно-офісно-банківським, яким є зараз", - зазначив ZAXID.NET Валерій Астаф'єв.

Окрім того, пропонувалося зробити односторонній рух на вулицях в середині зони помірного пересування. Однак, один з тодішніх заступників голови міськкому партії сказав, що на перекладання трамвайної колії немає коштів. Тому цей проект не був реалізований.

У 1994-95 році збільшення кількості авто, що пересувались містом, змусило міських чиновників знову зосередити увагу на проблемі організації автомобільного руху. Та справу знову не довели до кінця. У Львові відбуваються незворотні зміни - чимало підприємств зникало, відповідно змінювалися й автомобільні потоки. Відтак, проблема зникла сама по собі.

Львівські дороги сьогодні

Як зазначив ZAXID.NET начальник відділу капремонту управління інженерного господарства Львівської міськради Михайло Вантуха, у належному стані приблизно половина доріг. „А половину треба добре ремонтувати. Передусім, це стосується доріг з трамвайними коліями та бруківкою. Потребує ремонту і внутрішньоквартальне покриття. Ці дороги ніхто не ремонтував, вони потребують серйозного втручання", - запевнив він.

Оскільки "дорожнє" господарство фінансується, як правило, за залишковим принципом, що складає 3-5% коштів від потреби, то маємо те, що маємо: щорічно ремонтують 5% доріг, а технічний стан інших - з кожним роком лише погіршується.

Фактично тільки з 1996 року у Львові розпочали реконструкцію міських вулиць. Перший об'єкт - проспект Шевченка, далі - реконструкція так званого малого об'їзного кільця: Городоцька - Лепкого - Словацького - Стефаника - Дудаєва - просп. Шевченка - Саксаганського - Франка - Підвальна - Гонти - Городоцька. „Центральна частина міста щільно забудована. Дороги не розраховані на такий інтенсивний рух транспорту. І нікуди не дінемося - ми не можемо їх розширювати", - запевнив Михайло Вантух. За його словами, є у Львові об'їзна дорога, щоправда з північної сторони міста вона не закінчена: Б. Хмельницького - Винники - кінець Зеленої - Стрийська - Городоцька - Шевченка, а від вулиці Шевченка на Б.Хмельницького дороги нема. Тому і "боронують" вантажні машини львівські дороги... Але окрім них, вистачає і місцевого транспорту.

За даними ДАІ, в день у Львові реєструється від 50 до 100 машин. МРЕВ працює 4 дні на тиждень. Отже 200-300 машин в тиждень проходять першу реєстрацію, у рік - 15 тисяч. З огляду на це, не дивним видається той факт, що „корки" стали нормальним життєвим моціоном мешканців та гостей міста. То, можливо, вулиці розширити? „Розширити вулиці в центральній частині міста можливості немає. Потрібні паркінги, щоб транспорт припарковувався не на тротуарі і проїжджій частині, а на відведених для того місцях. Підземні паркінги - трудомістка робота, і надзвичайно дорога. Зрозуміло, що в міста таких коштів нема. Термін окупності паркінгів - 10-20 років, тому мало є таких бізнесменів, які б хотіли вкласти у це кошти", - зазначив ZAXID.NET начальник управління транспорту і зв'язку департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міськради Микола Шкурган.

Чи мають львівські дороги „завтра"?

Центр Львова - проїжджа частина міста. Тут є проблеми і з потоком машин, і з паркуванням. Водії тих автомобілів, що об'їжджають центр, часто нарікають і на технічний стан хордових вулиць. І хоча, як запевнив Михайло Вантух, стан львівських доріг не відрізняється від стану доріг по цілій Україні, але дечого обов'язкового у нас таки нема. Зокрема, зовнішнього кільця та... асфальтобетонного заводу. Ці дві проблеми впираються в кошти, хоча певні напрацювання вже є, зокрема, добудова зовнішнього кільця. „На 2008 рік заплановано добудувати навколо Львова кільцеву дорогу. На це вже виділено кошти. Дорога повинна бути концесійна. Курувати будівництво буде не місто, це рівень області", - заявив Микола Шкурган.

Міська влада планує розвантажити і центр міста: „Для тих, хто приїжджає на роботу з районів, потрібно запропонувати певні вузли: людина під'їхала до межі міста - заїжджає на безкоштовний паркінг, де ставить машину, а далі - громадським транспортом. Так роблять в багатьох країнах", - запевнив начальник управління транспорту і зв'язку міськради.

Як зазначив спеціаліст з проектування організації дорожнього руху Валерій Астаф'єв, карта Львова подібна до Парижа, Дрездена та багатьох інших міст Європи. Там вирішили проблему перевантаження центру. „За схемою Львів подібний до Парижа. Там -  односторонній рух, хоч вулиці й ширші від львівських. У Дрездені - те ж саме. Водії вважають, що краще проїхати зайвий квартал, аніж стояти в заторі, - розповів В. Астаф'єв. - Варто громадський транспорт зняти з центральної частини міста".

На втілення існуючих планів потрібні чималі кошти. Та, як запевнив Микола Шкурган, місто давно могло не знати цих проблем. „Проблема в тому, що немає виділених коштів на ремонти доріг, добудови тощо. Чому? Тому що така система у розподілі бюджетних коштів: Львів заробляє кошти, 80% «віддає» у Київ, 20% залишаються в місті. А потім Львів просить столицю про субвенції. Так не повинно бути. 20% туди, 80 - залишається в місті. Тоді у нас швидко налагодиться ситуація і з дорогами, і з електротранспортом. На жаль, цього нема. Ми гроші заробляємо тут, віддаємо в центр, а потім з центру йде розподіл на міста. Так було в Союзі. Це й залишилося", - вважає М.Шкурган.

От і виходить, що розуміння проблеми є, концепція реформування доріг - розроблена, навіть гроші є, щоправда, в Києві. Залишається заволати в бік столиці: подайте на відновлення львівських доріг!

Аліна Небельмес  ZAXID.NET