14:07   10 Липня 2003

Від Goldfrapp: Віл Ґреґорі

Від ФДР Радіоцентру: Олег Карп’як





Вілле, перш за все хочу привітати вас із виходом нового альбому.



Дякую.



Моє перше запитанням його і стосуватиметься. На сьогодні це ваш другий альбом. Чим він відрізняється від попереднього запису Felt Mountain?



Гадаю, він важчий, гучніший, швидший, на ньому ми наче прийняли наркотик хеві-металу (сміється). Ми хотіли наробити більше шуму і бути трохи грубуватішими. Ми змінили свої сценічні костюми. У Mountain ми одягались у золоті костюми. Загалом ми залишились тими самими людьми, але і нас є свого роду клаустрофобія стосовно атмосфери Felt Mountain, і я думаю, ми хотіли наче випростатись у щось гучніше і трошки небезпечніше.



Хто продюсував цей запис?



Ми самі, без продюсера.



Як ви з Елісон розподіляли свої ролі під час запису?



Насправді ми небагато про це говорили. Майк просив Елісон поспівати під музику із синтезаторів. Ми мали маленькі кишенькові диктофони, з яких можна приймати і на яких можна лишати повідомлення. Ми носили їх із собою, і коли комусь приходила ідея, він записував її. А іноді намагалися імпровізувати удвох, пробуючи вловити ідеї. Ми просто грали. А тоді придивлялися до того, дивилися, чи є там щось вартісне і творили на тому ґрунті. Насправді все робили разом. Щоправда я не співав.



А тексти пісень. Їх писала Елісон?



Так, правильно, вона написала всі ці пісні.



А тепер стосовно вашого особистого життя. Вілле, раніше ви мешкали у Сан-Франциско. Так?



Так, це було дуже давно.



Ви можете пригадати той час і сказати, чому ви вирішили тоді поміняти Об'єднане Королівство на Сполучені Штати? Мені просто цікаво...



Це було десь у році так 1982-83, я щойно закінчив коледж і взявся за саксофон, дуже пізно. Братися у двадцять за інструмент - це пізно. Перед тим я грав на гобої і мав багато розчарувань через нього. Він дуже тихий, хоч і гарно звучить. А я хотів відкрити для себе іншу музику, я хотів відкрити джаз. І я подумав, що якщо я граю на саксофоні, то треба їхати до Америки і намагатися дізнатися більше про джаз саме там. Насправді це була фантазія. А реальність була такою: я закінчив тим, що знайшов роботу, де навчав дітей у музичній школі. А ще я грав у різних командах щовечора. Натрапив на оголошення "Для групи потрібен саксофоніст. Великий досвід необов'язковий". Це було чудово. І я почав грати у різних бендах такий-собі музичний коктейль, заробляючи вечорами трохи грошей. Я провів там 9 місяців.



Наскільки я знаю, раніше ви писали музику для деяких фільмів. Не пробували залучити до цієї справи ще й Елісон?



Так, ми намагаємося робити фільми разом. Коли я починав, я ще не знав Елісон, але вже співпрацював з іншими людьми над фільмами. Це така річ, де потрібна співпраця. Іноді, якщо ви пишете всю музику самостійно, вона може вийти дещо одинокою. Гадаю, ми з Елісон хотіли б зробити саундтрек Goldfrapp. Ми дуже хочемо знайти потрібний проект.



Я багато разів слухав ваш перший сингл "Train". На диску ціла купа реміксів. Як ви вибирали людей, котрим довіряли міксувати цю річ?



Цим займалася звукозаписувальна компанія. Ми вмішувалися лише іноді. Вони мають зв'язки з набагато більшою кількістю людей. В минулому ми мали друзів, котрим могли довірити таке. А зараз це відбувається так, що компанії присилають ідеї, а ми їх усіх переслуховуємо і перебираємо. Ми також завжди намагаємося самі писати ремікси, якщо є можливість. А в цьому випадку чудова річ вийшла у Raumschmiere . Раніше ми нічого не чули про Raumschmiere , це вже заслуги записувальної компанії. Наприклад, я знаю двох людей, котрі спробують реміксуати наступний сингл. Просто просити про це друзів важко, тому що в кінці ти повинен бути наче суддею, судячи справедливо і друзів, і людей, котрих ти не знаєш. І не хочеться робити людям прикро. Іноді легше, коли ти їх не знаєш. А ще іноді є фантазії про те, хто б міг написати ремікс, але, як правило, всі ці люди зайняті. Тому, коли ми задаємо собі запитання, хто це зробить, то перш за все переглядаємо довжелезний список людей зі своєї фантазії, а тоді показуємо його записувальній компанії, і вона каже "ОК". Тоді йде довга перерва, а тоді вони відзвонюють і кажуть, що вони знайшли натомість таких-то й таких (сміється).



Стосовно вашого веб-сайту www.goldfrapp.co.uk. Він надзвичайно неординарний, я б навіть назвав його карнавальним, маю на увазі флеш-версію. Чия це була ідея зробити таку візуальну репрезентацію Goldfrapp у мережі?



Великою мірою до візуальної його частини доклалася сама Еліот. Вона працювала над цим з таким собі Стівом Клейтоном. Якось я писався у студії, вона прийшла до мене і ми говорили про ті колажі. Все це робилося паралельно зі створенням альбому. Але ще раз кажу, у Елісон просто чудове візуальне сприйняття, і вона веде багато візуальних сторін Goldfrapp.



Я помітив, що ви якоюсь мірою захоплюєтесь людськими зображеннями із тваринячими головами. Це видно як на сайті, так і на обкладинці першого синглу "Train". Де лежать корені цієї ідеї?



Гадаю, це зіткнення об'єктів. Якимось чином колаж нагадує нашу музику. Ми робили багато музики через розщеплення, через мішанину, імпровізацію, яка потім була розібрана і зведена докупи. І в таких умовах траплялися випадки, коли ми отримували такі фігури. Іноді дуже цікаво поєднувати непоєднувальні речі. Це природно, очевидно. Тому можна сказати, що ті колажі є відображенням цього. Але щоб почути справді хорошу відповідь, треба спитати у Елісон.



Я думаю, ці картинки справді пасують вашій музиці. А як із концертними турами? У вас щось буде?



Так. З червня по серпень ми виступаємо на фестивалях. На скільки запросять - на стількох і виступатимемо. Ми хочемо зіграти на багатьох фестивалях. А вже восени, думаю, почнемо робити серйозні тури.



Вілле, весь світ стежить зараз за війною в Іраку. Що ви відчуваєте стосовно своєї країни, яка задіяна у ній?



-Думаю, це жахливо. Чесно кажучи, я відчуваю, що те, що роблять багато людей, є дуже поганим. Це все таке безпорадне. Не думаю, що вторгнення до країни може вирішити якусь проблему. Зазвичай це не вирішує нічого, натомість лише створює більше проблем. І це трапиться. Зовнішня політика не повинна визначатися вторгненням.



Тобто ви чітко налаштовані проти цієї війни, так?



Так, саме так.



Кого ви любите найбільше з британських музикантів?



Я люблю Bjork, люблю Sparks, хоча вони й не англійці. Люблю.... кого ж я ще люблю? (сам до себе). На жаль, більшість із них залишились у минулому. А зараз я люблю таку групу як Bent, а ще Moloko і Garbage. Ну і багато інших.