ЛАДИЖИНСЬКИХ ДІТЕЙ «КИНУЛИ» на три тисячі гривень!
ПОМЕР ЖМЕРИНСЬКИЙ “РОДИЧ” ОСТАПА БЕНДЕРА
“У ВЕСТИБЮЛI НАМ ХОЧУТЬ ВIДКРИТИ ВIДДIЛ СУБСИДIЙ”
“НАШУ ЗЕМЛЮ ХОЧУТЬ ЗАХОПИТИ ВИСОКОПОСТАВЛЕНI ЧИНОВНИКИ”
ПОНАД 100 РОКІВ У СУМІ ВИНІС СУД ВІННИЦЬКІЙ БАНДІ.
“Церковник” та його спільники мали карту з поміченими храмами в області. Вони забирали все — ікони, предмети культу, витрушували пожертвування прихожан...
ЗАПОРУКОЮ ДОВІРИ ДО ВЛАДИ Є ЇЇ ВІДКРИТІСТЬ
ЯКІ ВИБОРИ ПРЕЗИДЕНТА НАМ ПОТРІБНІ?
ДИСК ВIННИЧАНИНА МИКОЛИ КРОТЕНКА ВИЙШОВ У МОСКВI
СПОЧАТКУ КУПІТЬ СОБІ ПАМПЕРСИ,
а вже потім «кидайтеся в бій за справедливість у політесі»
ЧИ СТАНЕ ПУТІН ПРЕЗИДЕНТОМ УКРАЇНИ.
Опозиція об’єднається в одну партію — Демократичну
ХОТЕЛ БЫ ПОСМОТРЕТЬ В ГЛАЗА ТЕМ КТО ХОЧЕТ КУЧМУ В ПРЕЗИДЕНТЫ НА 3-Й СРОК
СТОЯЧИ В «КЛЯСІ» ЗА «КАТЕДРОЮ», ВЧИТИМЕМО УЧНІВ «АРИТМЕТИКИ», —
пропонують реформатори українського правопису. Або чи потрібна в українській мові революція?
ТАКСI «002» + ВIННИЦЯ = ТРИДЦЯТЬ РОКIВ РАЗОМ
«SNACH-KRU» ВЧИЛИ СТОЛИЦЮ ВІДПОЧИВАТИ.
Вінницька команда ді-джеїв “взірвала” своєю музикою київську тусовку
Середа, 22 жовтня 2003 p.
ЯКИЙ ХЛIБ ЇСТИМЕМО?
Росiйський, нiмецький, казахський чи наш, i за якими цiнами?
Або чого нас дурити, коли процес давно “пiшов”?
Минула хвиля нещодавнього ажiотажного попиту на макароннi вироби та борошно, пройшли мiтинги проти пiдвищення цiн на хлiб. Що ж маємо? Голова облдержадмiнiстрацiї запевнив, що на двi категорiї хлiба цiна не зросте. Але закони ринку продиктували свої умови. Деякi види хлiбобулочних виробiв подорожчали.
Iнакше i бути не могло. Як сказав генеральний директор ВАТ «Вiнницяхлiб» Вiктор Ляховецький, “нам потрiбно або закрити заводи, або пiдняти цiну на хлiб. Ненабагато: на чорний — на 12 коп., а на бiлий — на 20. Цiна на борошно зросла вдвiчi, i ми з дорогого борошна печемо дешевий хлiб. Минулого мiсяця збитки склали 850 тис. грн., а поточного — чекаємо 1 млн. грн.”
Пенсії піднімають на 2 грн. в місяць, а ціну буханки хліба — на 20 коп.
Який, все-таки, зiбрали врожай зернових на Вiнниччинi? Щоб прояснити ситуацiю, ми звернулися до начальника обласного управлiння сiльського господарства Василя Чернiя.
- Василю Васильовичу, скажiть, скiльки зернових зiбрано? Ранiше рапортували — 2 мiльйони тонн. Яка ситуацiя на обласному ринку зерна?
- Зараз такого врожаю не вийде. Цього року двох мiльйонiв не зiбрав нiхто в державi. Маємо дещо бiльше одного мiльйона тонн (разом з кукурудзою). Раннiх зернових з круп'яними близько 800 тис.тонн. Загального валу буде 1 млн. 350 тис. тонн. Це другий результат у державi пiсля Київської областi. На жаль, ситуацiя склалася так, що 3-й рiк пiдряд природнi катаклiзми — вiд обледенiння трирiчної давнини до 75-денного безперервного дощу минулої осенi i засухи цiєї весни та дощiв у жнива. А щодо зернового клiмату, то рiк, що минає, не найвдалiший у всьому свiтi. Ми знаємо про недобiр врожаю в Європi, i сьогоднi Євросоюз закрив свої кордони — практично нема нiякої реалiзацiї з Заходу на Схiд. У нас були контракти i попереднi домовленостi з угорцями, нiмцями. На жаль, вони залишилися нереалiзованими. Єдине, що декiлька тисяч тонн завезли з Нiмеччини, в основному, жита. У Росiї також у зв'язку з погоднiми умовами недобiр — як у Кубанi, так i в Поволжi. Казахстан також не отримав того, що чекав — все зерно, яке було закуплене там — то зерно минулорiчного врожаю. Ми, на жаль, продовольчого зерна зiбрали трохи бiльше 230 тис. тонн, тодi, як в попередньому — бiльше 1 млн. тонн.
- У цьогорiчний врожай були вкладенi кошти. Наскiльки великими є втрати?
- Затрати ми понесли неймовiрнi, адже, щоб виростити продовольче зерно, потрiбно витратити в кiлька разiв бiльше коштiв, нiж на фуражне. А у нас структура налаштована на виробництво здебiльшого продовольчого зерна. Хоча, мiж iншим, такої його кiлькостi областi не потрiбно. Ми годували сусiднi регiони.
- Чи вистачить нам зерна на випiчку хлiба?
- У принципi, такої кiлькостi зерна достатньо. Але йде продаж його в iншi регiони, плата за борги по кредитних ресурсах, словом, йде реалiзацiя. Тому певну кiлькiсть потрiбно завозити — вже завезено бiльше третини до потреби. Кабмiн перед регiонами ставить завдання: мати 3-мiсячний запас зерна. У нас цi запаси навiть бiльшi, так що ажiотажу не повинно бути.
- Але все одно хлiбопекарі кажуть, що їм невигiдно вiдпускати такий дешевий хлiб. I навiть на тi двi категорiї хлiба, цiну на якi губернатор збирався залишити стабiльною, пiшло пiдвищення.
- По цих так званих соцiальних видах хлiба, якi користуються найбiльшим попитом, йде монiторинг, цiна вiдслiдковується. З цього приводу в областi працює комiсiя з Кабмiну. А недоотримання коштів, якi йдуть на випiчку цих двох видiв хлiба, буде компенсуватись iншими видами — здобою, тортами, iншою випiчкою.
Ситуацiю силовими методами деякий час тримали. Але вже добре видно, що цiну на зерно, борошно, а вiдтак i на хлiб — не втримати. До того ж, в останнiй час виросли цiни на паливо. Цiна на хлiб зросла у Вiнницi ненабагато, зате чим далi район — тим дорожчий хлiб. З Оратова телефонували — там у деякi села завозять хлiб цiною до 2 грн. за буханку.
Любов ДОБРИНСЬКА, фото Сергія ХІМІЧА
Головна сторінка |
Про нас |
Архiв |
Price-list | English
286000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25 Тел. +380 432 53-17-18, 53-17-15, 53-05-01
E-mail: chanel33@vinnitsa.com
286000, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 25 Тел. +380 432 53 0501, 53 1715, 53 1718
E-mail: chanel33@vinnitsa.com
Засновник i видавець: Т.О.В. «Регіна» ЛТД.
Виходить українською та російською мовами.
Редколегія: Анатолій Жучинський - головний редактор; Тетяна Редько - заступник гол. редактора.
Правове обслуговування - Світлана Чернюк.
При передруку посилання на «33 канал» обов’язкове.
Designed by Paul Lebedev, 2000-2003. = Best view in IE - 800x600 =