...ідея великого синтезу двох способів мислення, (мислення мудреця-філософа, в арійській традиції – брахмана, та воїна, в арійській традиції - кшатрія) двох українських культур здавна хвилювала душі наших предків, проте не знаходила виразного формулювання і не могла реально здійснитися. Але ті великі і драматичні колізії, які народ не може вирішити в реальному житті, він вирішує у своїх міфах.

Життєво необхідна проблема синтезу двох частин української душі втілилась у міфічному образі козака Мамая. Згадаймо його зображення на народних картинах. На перший погляд - це чистої води кшатрій-козак: під рукою у нього шабля і сагайдак зі стрілами, кінь поряд - осідланий, заграє сурма - і через мить він вже в бою.

Але, придивившись уважніше, ми знаходимо в цьому образі чимало дивного і таємничого, що ніяк не вписується в наші уявлення про звичайного воїна. Адже Мамай сидить у дивній для українців позі і є ніби в стані медитації. Його очі розфокусовані і направлені вдалечінь. Таке враження, що перед нами знаходиться тільки тіло, фізична оболонка, а душа злетіла до неба. Можливо, у такий спосіб Мамай живиться космічною енергією або через молитву просвічується божественною мудрістю. В руках у нього бандура, яка ще більше посилює враження, що перед нами поет і філософ, священик і мудрець. Його обличчя сповнене неземними спокоєм і добротою, натхненням і любов'ю.

Таким чином, в одній особі народна міфологія поєднала, здавалось би, несумісні якості - якості воїна і священика, безкомпромісного бійця і мудрого філософа, кшатрія і брахмана. Це вже не є звичайна людина - це надлюдина, яка володіє новими можливостями, в стані вирішувати принципово нові завдання.

Мамай - це ідеальний образ, що дає міфологічне вирішення проблеми України, показує шлях, яким треба прямувати, - шлях синтезу і універсалізму. А чи можливо здійснити такий синтез у реальному житті? Є підстави стверджувати, що так. До подібного універсалізму наближалася українська козацька еліта (особливо ХVІ-ХVІІ ст.), яка була високодуховною і високоосвіченою, володіла високими інтелектуальними, моральними І водночас бійцівськими якостями. Це стало можливим завдяки тіснішій взаємодії тодішніх українських брахманів і кшатріїв.

з книжки "Нація золотих комірців", Ігор Каганець