This version of the page http://www.pdpu.poltava.ua/nauka/kmsonp.php (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2007-12-16. The original page over time could change.
Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г.Короленка

конференції
Болонський процес
Студентське самоврядування КМСОНП

Положення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу (КМСОНП)


Соціально-економічні зміни в суспільстві, зміцнення державності України, входження її в цивілізоване співтовариство неможливі без реформування національної системи вищої освіти. Приєднання України до Болонського процесу визначило освітні орієнтири нашої країни: розвиток кращих вітчизняних традицій та модернізація навчального процесу відповідно до європейських вимог. Передумовою входження України до єдиної європейської зони вищої освіти є реалізація системою вищої освіти України ідей Болонського процесу.
Одним із найважливіших аспектів інтеграційних процесів, які проводяться в європейському освітянському просторі, є запровадження нових технологій системи навчання. Такою технологією є кредитно-модульна система організації навчального процесу (КМСОНП), що сьогодні використовується в багатьох зарубіжних країнах й опановується провідними навчальними закладами України.
З метою покращення підготовки фахівців Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г. Короленка бере на озброєння перспективні ідеї Болонського процесу та здобутки вітчизняних навчальних закладів освіти.
З 1 вересня 2006 року на перших курсах усіх факультетів Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка запроваджується КМСОНП, яка в наступні роки поширюється на інші курси. Це забезпечить поступовий перехід Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка на нову систему навчання.
Положення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу визначає порядок підготовки бакалаврів та спеціалістів денної і заочної форм навчання в Полтавському державному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка.
Нормативною базою Положення є:
  • Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України № 161 від 02. 06. 1993 р.;
  • Тимчасове положення про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України, "Про проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процесу" № 48 від 23. 01. 2004 р.;
  • Наказ Міністерства освіти і науки України "Про впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу" № 774 від 30. 12. 2005 р.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КРЕДИТНО-МОДУЛЬНОЇ СИСТЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
Мета впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП) – покращення рівня підготовки фахівців, формування високоосвічених спеціалістів, соціально зрілих і творчих особистостей – майбутніх учителів.
Основними завданнями кредитно-модульної системи організації навчального процесу є:
  • адаптація ідей ECTS до системи вищої освіти України для забезпечення мобільності студентів у процесі навчання;
  • забезпечення гнучкості підготовки фахівців з урахуванням зміни вимог національного та світового ринків праці;
  • забезпечення можливості навчання студентів за індивідуальною варіативною частиною освітньо-професійної програми, сформованою за вимогами замовників і побажаннями студента, яка сприяє його саморозвитку;
  • стимулювання учасників навчального процесу з метою досягнення високої якості вищої освіти;
  • унормування порядку надання можливості студентові отримати професійну кваліфікацію відповідно до ринку праці.
Основний зміст кредитно-модульної системи навчання передбачає:
  • запровадження єдиного кредиту як одиниці обсягу та вимирювання результатів навчання студента, числової міри повного навчального навантаження студента з конкретної дисципліни (згідно з наказом МОНУ 1 кредит = 36 годин);
  • поділ програмового матеріалу дисципліни на модулі й перевірку якості засвоєння теоретичного і практичного матеріалу кожного модуля;
  • контроль якості підготовки студентів до кожного практичного, лабораторного, семінарського заняття, урахування оцінок за всі види робіт студентів;
  • використання рейтингової системи оцінювання як більш широкої та гнучкої шкали порівняно з традиційною методикою;
  • застосування нових технологій навчання та методів контролю якості знань (тести, комп’ютерні методи тощо).
Принципи впровадження КМСОНП:
  • кредитності: декомпозиція змісту освіти й навчання на відносно єдині та самостійні за навчальним навантаженням студентів сегменти, які забезпечують:
    а) на рівні індивідуального навчального плану – набір (акумулювання) відповідної трудомісткості кількості кредитів, які узгоджені з встановленою нормою виконання студентом навчального навантаження в умовах кредитно-модульної організації навчального процесу;
    б) на рівні вивчення навчальної дисципліни – набір (акумуляція) відповідної для даної дисципліни кількості кредитів, узгоджених з встановленою нормою виконання студентом навчального навантаження в умовах КМСОНП;
  • порівняльної трудомісткості кредитів: досягнення кожним студентом встановлених ECTS норм, які забезпечують академічну мобільність студентів, державне й міжнародне визнання результатів освіти на конкретних етапах виконання індивідуального навчального плану;
  • модульності: організація процесу оволодіння змістовими модулями і виявлення специфічного для модульного навчання використання методів і прийомів навчально-виховних заходів, основним змістом яких є активна пізнавальна діяльність студента;
  • методичного консультування: наукове та інформаційно-методичне забезпечення діяльності учасників освітнього процесу;
  • організаційної динамічності: забезпечення можливостей зміни змісту навчання з урахуванням динаміки соціального замовлення і потреб ринку праці;
  • гнучкості та партнерства: побудова системи навчання таким чином, щоб зміст навчання й шляхи досягнення цілей освіти та професійної підготовки відповідали індивідуальним потребам і можливостям студента;
  • науковості та прогностичності: встановлення стійких зв’язків змісту навчання з науковими дослідженнями, які впливають на корекцію організації навчального процесу;
  • технологічності та інноваційності: використання ефективних педагогічних й інформаційних технологій, що сприяє якісній підготовці фахівців з вищою освітою та входженню в єдиний інформаційний та освітній простір;
  • діагностичності: можливість оцінювання рівня ефективності КМСОНП.
Кредитно-модульна система організації навчального процесу забезпечує:
  • підвищення мотивації студентів до систематичної роботи протягом навчального року (семестру), переорієнтацію їхній цілей з отримання позитивної оцінки на формування стійких знань, умінь та навичок;
  • підвищення якості знань студентів шляхом систематизації та активного засвоєння матеріалу протягом навчального року (семестру);
  • відкритість контролю: ознайомлення студентів на початку вивчення дисципліни з програмою, усіма видами робіт, формами контрольних заходів, критеріями оцінювання;
  • підвищення об’єктивності оцінювання знань студентів;
  • створення багатоступеневої системи контролю особистих досягнень студентів;
  • забезпечення належних умов вивчення програмового матеріалу й підготовки до контрольних заходів, що досягається шляхом чіткого їх розмежування за змістом у часі;
  • запровадження здорової конкуренції у навчанні студентів, створення умов для розвитку самооцінки студентів, уміння правильно оцінювати свої можливості, зіставляти себе з іншимими, фіксувати своє просування чи відсутність його;
  • розширення можливостей для всебічного розкриття здібностей студентів, розвитку їхнього творчого мислення;
  • створення умов для мобільності студентів, їх переходу з одного навчального закладу до іншого;
  • стимулювання самостійної роботи студентів, правильної її організації, уміння більш раціонально витрачати свій час;
  • підвищення ефективності роботи професорсько-викладацького складу кафедр.
ОСНОВНІ ТЕРМІНИ

Болонський процес – діяльність європейських країн, спрямована на те, щоб зробити узгодженими системи вищої освіти цих країн. Основний зміст Болонської декларації, прийнятої 19 червня 1999 року, полягає в тому, що країни-учасниці зобов’язалися до 2010 року свої освітні системи узгодити за певним єдиним стандартом. До Болонського процесу зараз приєдналися понад 40 країн, у тому числі й Україна (з 2005 р.), взявши активний курс на інтеграцію в загальноєвропейський освітній простір.
Європейська кредитно-трансферна система (ECTS – European Credit Transfer System) розроблена Європейською комісією, базується на кредитах і створена для сприяння мобільності, накопичення і трансферу кредитів та міжнародного визнання термінів навчання, прийнятих за кордоном.
Шкала оцінювання ECTS використовується для спрощення переведення оцінок між закладами, забезпечуючи конвертованість внутрішніх (національних) оцінок закладів освіти. Шкала оцінювання ECTS і відповідність її національній шкалі оцінювання:

Національна шкала Шкала ECTS
5 – відмінно

 А – відмінно – відмінне виконання роботи з незначною кількістю помилок.
4 – добре



 B – дуже добре – вище середнього рівня з кількома помилками.
C – добре – загалом правильна робота з кількома грубими помилками.
3 – задовільно



 D – задовільно – посередньо, зі значною кількістю недоліків.
E – достатньо – виконання задовольняє мінімальні критерії оцінки.
2 - незадовільно



 FX – незадовільно – для одержання кредиту потрібне певне доопрацювання.
F – незадовільно – необхідна серйозна подальша робота.

Кредитно-модульна система організації навчального процесу  (КМСОНП) – модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів).
Модуль – задокументована завершена частина освітньо-професійної програми, що реалізується відповідними видами навчальної діяльності студента (лекції, практичні, семінарські, лабораторні заняття, самостійна та індивідуальна робота, практики, контрольні заходи, кваліфікаційні роботи).
Змістовий модуль – це окрема самостійна частина дисципліни (тема, розділ, кілька тем або розділів), що логічно об’єднує систему навчальних елементів за змістом, результатами і є складовою одного з оцінювальних блоків знань студентів.
Оцінювальний блок – вид навчальної діяльності студентів (робота в семестрі, виконання наукової студії, семестрова атестація, іспит), оцінений у балах.
Кредит – одиниця обсягу та вимірювання результатів навчання студента; числова міра повного навчального навантаження студента з конкретної дисципліни (згідно з наказом МОНУ, 1 кредит = 36 годин; у європейських закладах освіти 1 кредит рахується в межах від 25 до 30 годин; кількість кредитів на рік – 60).
Заліковий кредит – завершена задокументована частина навчання студента (навчальної дисципліни, практики тощо), що підлягає обов’язковому оцінюванню та зарахуванню. Залікові кредити містять модулі одного або кількох видів навчальної діяльності студентів (аудиторну, самостійну та індивідуальну роботу студента). У заліковому кредиті оцінюються всі види навчальної діяльності студента, що формують компетенцію.
Рейтинг – це порядкова позиція студента за результатами навчання. Види рейтингу: семестровий, річний, загальний.
Модульна рейтингова оцінка з дисципліни – кількість балів, набраних студентом при проведенні контролю з кожного модулю дисципліни.
Семестрова рейтингова оцінка з дисципліни – арифметична сума поточних і модульних рейтингових оцінок з дисципліни, отриманих протягом семестру, і кількість балів, нарахованих студентові за активну участь у науково-дослідній роботі. Виставляється викладачем з урахуванням успішності студента на всіх видах занять.
Кількість балів, набрана студентом із дисципліни, переводиться в традиційну оцінку за такою шкалою.
Якщо форма контролю екзамен:
90-100 балів – “відмінно”;
75-89 – “добре”;
60-74 – “задовільно”;
1-59 – “незадовільно”.
Якщо форма контролю залік:
60 і більше – “зараховано”;
59 і менше – “не зараховано”.
Загальна семестрова рейтингова оцінка – арифметична сума семестрових рейтингових оцінок з усіх дисциплін і кількість балів, отриманих за виконання курсового проекту (роботи) та проходження практик.
Загальна рейтингова оцінка – арифметична сума загальних семестрових рейтингових оцінок за всі минулі семестри.
Організація навчального процесу – система заходів, які охоплюють розподіл навчального навантаження між кафедрами закладу освіти, підбір викладачів, складання розкладу занять, консультацій, видів модульного, семестрового та підсумкового контролю. Організація навчального процесу забезпечується навчальними підрозділами університету (навчальним відділом, факультетами, кафедрами).

ОРГАНІЗАЦІЙНО-МЕТОДИЧНЕ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КМСОНП

Упровадження КМСОНП передбачає використання документів, регламентованих чинною нормативною базою вищої освіти, адаптованих і доповнених з урахуванням специфіки навчального закладу.
Склад нормативних документів, які застосовуються в процесі впровадження КМСОНП:
  • освітньо-кваліфікаційна характеристика;
  • освітньо-професійна програма;
  • інформаційний пакет;
  • структурно-логічна схема підготовки студентів;
  • навчальний план (з урахуванням структурно-логічної схеми підготовки);
  • навчальні програми дисциплін;
  • робочі навчальні програми;
  • індивідуальний навчальний план студента;
  • відомості обліку успішності.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика
Це нормативний документ закладу освіти, погоджений із компетентним фаховим органом та замовником кадрів, у якому формулюються вимоги до професійних якостей, знань і умінь фахівця, необхідні для виконання завдань професійної діяльності згідно з потребами ринку праці.
Освітньо-професійна програма
В освітньо-професійній програмі вказані нормативний термін навчання, перелік навчальних дисциплін (з короткими анотаціями, зазначенням обсягу годин, необхідних для їх засвоєння, та форм семестрового контролю), послідовність їх вивчення та форми підсумкового контролю.
Інформаційний пакет
Інформаційний пакет – документ, який містить загальну інформацію про університет та відповідний факультет, про кваліфікацію, яку отримує випускник, відомості про навчальний графік та види навчальних занять, повний перелік пропонованих та вибіркових навчальних дисциплін, їх коротку анотацію, методики і технології викладання, відомості про форми та умови проведення контрольних заходів, опис системи оцінювання тощо.
Вищий навчальний заклад, що використовує ECTS, випускає інформаційні пакети як довідники для студентів, викладацького складу та потенційних партнерів. Інформаційний пакет може бути виданий як окремим факультетом, так і закладом. Призначення інформаційних пакетів у тому, щоб сприяти прозорості освітньо-професійної підготовки студентів, професійній орієнтації абітурієнтів.
Інформаційні пакети повинні щорічно оновлюватися і бути легкодоступними для користувачів, у тому числі в мережі Інтернет.
Структурно-логічна схема підготовки студентів
Структрно-логічна схема підготовки студентів (СЛС) – це наукове й методичне обґрунтування етапів реалізації освітньої програми. Основне призначення СЛС – зазначити послідовність та взаємозв’язок навчальних дисциплін та інших видів навчальної діяльності в навчальному процесі.
Навчальний план
Це основний нормативний документ закладу освіти, що визначає організацію навчального процесу. Навчальний план складається на підставі СЛС і містить графік та план навчального процесу, який визначає перелік, обсяг та послідовність вивчення нормативних і вибіркових навчальних дисциплін, аудиторне навчальне навантаження, обсяг часу на самостійну роботу, форми проведення семестрового контролю, державної атестації. Навчальний план підписують проректор з навчальної роботи, декан факультету, завідувач навчального відділу й затверджує ректор університету.
Навчальна програма дисципліни
Це нормативний документ, який визначає мету, завдання, зміст, об’єм і послідовність вивчення дисципліни, вимоги до знань і вмінь студента, навчально-методичне забезпечення.
Робоча навчальна програма
Робоча навчальна програма є нормативним документом вищого закладу освіти і розробляється для кожної навчальної дисципліни відповідно до навчального плану і навчальної програми.
До робочої навчальної програми входять:
  • мета і завдання вивчення дисципліни;
  • опис предмета навчальної дисципліни;
  • перелік видів навчальної діяльності студентів;
  • перелік форм контролю (поточного, модульного, підсумкового);
  • шкала оцінювання;
  • критерії оцінювання знань;
  • зміст модулів (напроти кожного модулю та виду навчальної діяльності зазначається, скільки балів студент за нього отримує);
  • навчально-наукова література та інші ресурси;
  • тематика наукових студій (рефератів);
  • перелік питань для підсумкового контролю студентів;
  • методичні рекомендації для студентів щодо опрацювання змістових модулів, індивідуальної та самостійної роботи, оформлення звітної документації, організації навчального процесу;
  • інші положення (на розсуд викладача).
На початку семестру студенти повинні отримати на відповідній кафедрі робочу навчальну програму із кожної навчальної дисципліни.
Кількість, зміст модулів на дисципліну, форми контролю, розподіл балів визначає викладач. Він несе основну відповідальність за виконання плану кредитно-модульного навчання з окремих дисциплін.
Робочий тематичний план є єдиним документом для студента й для викладача (згідно з рішенням вченої ради Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка).

Індивідуальний навчальний план студента
Індивідуальний навчальний план студента укладається згідно з вимогами ECTS та “Тимчасового положення про впровадження кредитно-модульної системи підготовки фахівців”, затвердженого наказом МОНУ № 48 від 23.01. 2004 р., а також на підставі наказу МОНУ № 774 від 30.12.2005 року. Індивідуальний навчальний план студента є робочим документом студента, що містить інформацію про перелік та послідовність вивчення навчальних дисциплін (структурно-логічну схему), обсяг навантаження студента (усі види навчальної діяльності), типи індивідуальних завдань, систему оцінювання (поточний та підсумковий контроль знань, державну атестацію випускника).
В індивідуальному навчальному плані студента зазначаються нормативні навчальні дисципліни та навчальні дисципліни за вибором у межах нормативно встановлених термінів підготовки фахівців певного освітньо- кваліфікаційного рівня.
Обсяг нормативних навчальних дисциплін та навчальних дисциплін за вибором повинен становити не менше 60 кредитів на навчальний рік.
Індивідуальний навчальний план студента формується за відповідною освітньо-професійною програмою (бакалавр, спеціаліст, маґістр) і складається студентом за участі куратора на кожний рік навчання (на наступний навчальний рік складається в кінці поточного) і затверджується деканом факультету не пізніше перших двох тижнів навчання нового навчального року.
При формуванні індивідуального навчального плану студента на новий навчальний рік ураховується фактичне виконання студентом індивідуальних навчальних планів поточного й попередніх навчальних років. При цьому навчальне навантаження студента повинно бути виконане в повному обсязі.
Контроль за виконанням та реалізацією індивідуального плану студента здійснюється деканатами за участю куратора.
Структура індивідуального навчального плану студента:
1. Титульна сторінка
  • відомча підпорядкованість;
  • повна назва вищого навчально закладу;
  • назва документа, його номер, дата видачі (Індивідуальний навчальний план студента № … від … ).
2. Відомості про студента (перша сторінка)
  • прізвище, ім’я, по батькові студента;
  • назва спеціальності;
  • назва факультету;
  • шифр академічної групи;
  • календарний термін навчання;
  • форма навчання;
  • підпис декана факультету.
3. Коротка характеристика змісту підготовки фахівців (витяг з освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівця).
4. Перелік навчальних дисциплін в індивідуальному навчальному плані студента (за навчальний рік):
  • нормативні дисципліни;
  • дисципліни за вибором студента.
Для кожної навчальної дисципліни вказується:
  • порядковий номер за навчальним планом;
  • повна назва;
  • кількість тижнів, що відводиться на вивчення навчальної дисципліни;
  • кількість кредитів ECTS;
  • загальний обсяг годин;
  • форма підсумкового контролю;
  • підсумкова оцінка за шкалою вищого навчального закладу, національною (чотирибальною шкалою) та шкалою ECTS;
  • підпис викладача, який виставив підсумкову оцінку;
  • дата.
5. Підписи студента, декана.
6. Результати державної атестації.
Оформлюються на окремій сторінці та включають інформацію про:
  • форму атестаційного контролю;
  • назву дипломної (кваліфікаційної) роботи та (або) назви навчальних дисциплін, винесених на державну атестацію;
  • дати захисту дипломної (кваліфікаційної) роботи та (або) складання державних екзаменів;
  • оцінка за шкалою вищого навчального закладу;
  • оцінки за 4-бальною шкалою;
  • оцінки за шкалою ECTS;
  • рішення державної екзаменаційної комісії;
  • підписи голови та членів державної екзаменаційної комісії.
Відомість обліку успішності
Навчальні досягнення студентів з вивчення змісту навчальних дисциплін за видами діяльності відображаються у "Відомісті обліку успішності", що включає:
  • назву вищого навчального закладу;
  • назву документа – Відомість обліку успішності;
  • номер відомості;
  • підпис декана факультету;
  • дату;
  • навчальний рік;
  • номер семестру;
  • назву факультету;
  • назву спеціальності;
  • курс, шифр академічної групи;
  • назву навчальної дисципліни;
  • прізвище, ініціали, посада викладача, який виставляє підсумкову оцінку;
  • прізвище, посада викладача, який проводив практичні (семінарські, лабораторні) заняття і здійснював поточний контроль;
  • таблицю відомості, що містить:
    а) номер студента у списку;
    б) прізвище, ініціали студента;
    в) номер індивідуального навчального плану студента;
    г) підсумкову оцінку за шкалою вищого навчального закладу;
    ґ) підсумкову оцінку за національною шкалою;
    д) підсумкову оцінку за шкалою ECTS;
    е) підпис викладача, який виставив підсумкову оцінку.
СТРУКТУРА ЗАЛІКОВОГО КРЕДИТУ
Наказом Міністерства освіти і науки України від 30.12.2005 року № 774 визначена така структура залікового кредиту: залікові кредити містять модулі кількох видів навчальної діяльності студентів (аудиторну, самостійну та індивідуальну роботу студента).
В Україні 1 кредит = 36 годин. Кількість кредитів на рік – 60.
Обсяг аудиторної роботи не повинен перевищувати 50 відсотків залікового кредиту, орієнтовні обсяги самостійної та індивідуальної роботи можуть становити по 25 вісотків.
У заліковому кредиті оцінюються всі види навчальної діяльності студента, що формують компетенції.
Структура навчальної дисципліни (протягом кожного семестру) складається, як правило, з двох-трьох основних модулів, на які виділяється рівна кількість балів, а також підсумкового контролю (25 балів). Остаточна оцінка з навчальної дисципліни визначається як підсумкова оцінка результатів засвоєння окремих модулів плюс бали, отримані за підсумковий контроль (накопичувальна система). За результатами вивчення навчальної дисципліни протягом одного семестру студент набирає 1-100 балів. Якщо дисципліна вивчається протягом двох і більше семестрів, загальна оцінка є середньозваженою за всі семестри. Види підсумкового контролю обирає викладач (усні чи письмові). Деканати повинні враховувати підсумковий контроль з навчальної дисципліни у розкладах (якщо формою контролю є екзамен).
Якщо формою контролю з навчальної дисципліни є екзамен, викладачеві на підсумковий контроль виділяється 0,1 години на 1 студента. На проведення підсумкового контролю із дисциплін, де формою контролю є залік, додаткові години не передбачені.
Навчальні досягнення студента з вивчення навчальних дисциплін за видами діяльності відображаються в індивідуальному навчальному плані студента, у заліковій книжці, у відомості обліку успішності.
ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ
Формами організації навчання в умовах КМСОНП є лекції, практичні, семінарські, лабораторні заняття, усі види практик, а також розмаїття індивідуальної та самостійної роботи студентів.
Аудиторні види навчальної діяльності здійснюються за розкладом, який складає деканат і затверджує декан факультету.
Інформування студентів щодо правил організації навчального процесу здійснюється викладачем-куратором під час складання індивідуального навчального плану.
Запис студентів на вивчення вибіркових навчальних дисциплін наступного року здійснюється за допомогою викладача-куратора під час складання індивідуального навчального плану на наступний навчальний рік.
Індивідуальна робота студентів є формою організації навчального процесу, яка передбачає створення умов для якнайповнішої реалізації творчих можливостей студентів через індивідуально-спрямований розвиток їх здібностей, науково-дослідну роботу і творчу діяльність. Індивідуальні заняття проводяться під керівництвом викладача з одним або кількома студентами в позааудиторний час за окремим графіком, складеним кафедрою і затвердженим деканом факультету. Організація та проведення індивідуальних занять доручається найбільш кваліфікованим викладачам. Індивідуальні заняття на молодших курсах спрямовуються здебільшого на поглиблене вивчення студентами окремих навчальних дисциплін, на старших вони мають науково-дослідний характер.
Види індивідуальної роботи студентів:
консультація;
тестування;
індивідуальне навчально-дослідне завдання (конспект із теми (модуля), реферат, розв’язування та складання задач різного рівня, анотація прочитаної наукової літератури з курсу, бібліографічний опис, розробка та виконання тестів, розробка конспектів уроків тощо);
наукові студії (курсова робота, кваліфікаційна робота, дипломна робота, маґістерська робота).
Самостійна робота є основним способом засвоєння студентом навчального матеріалу в час, вільний від обов’язкових навчальних занять, без участі викладача.
Час, відведений для самостійної роботи студента, повинен становити 25 % кредиту і в навчальну та індивідуальну роботу викладача не обліковується.
Зміст самостійної роботи з кожної навчальної дисципліни визначається робочою навчальною програмою дисципліни та методичними рекомендаціями викладача.
Самостійна робота студентів забезпечується всіма навчально-методичними засобами, необхідними для вивчення конкретної навчальної дисципліни чи окремої теми: підручниками, навчальними та методичними посібниками, конспектами лекцій, навчально-лабораторним обладнанням, інтерактивними навчально-методичними комплексами дисциплін, електронно-обчислювальною технікою тощо. Студентам також рекомендується для самостійного опрацювання відповідна наукова література та періодичні видання.
Методичне забезпечення самостійної роботи студентів: списки рекомендованих джерел, питання для самоконтролю, тести, пакети контрольних завдань, електронні версії лекцій тощо.
Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу з конкретної навчальної дисципліни може виконуватися у бібліотеці, навчальних кабінетах і лабораторіях, комп’ютерних класах, а також у домашніх умовах.
Викладач визначає обсяг і зміст самостійної роботи, узгоджує її з іншими видами навчальної діяльності, розробляє методичні засоби проведення поточного та підсумкового контролю, здійснює діагностику якості самостійної роботи студента (як правило, на індивідуальних заняттях), аналізує результати самостійної навчальної роботи кожного студента.

ОЦІНЮВАННЯ ДОСЯГНЕНЬ СТУДЕНТІВ
ТА ФОРМИ КОНТРОЛЮ
Академічні успіхи студента визначаються за допомогою 100-бальної системи оцінювання з обов’язковим переведенням оцінок до національної шкали та шкали ECTS.
За шкалою ECTS За національною шкалою За шкалою навчального закладу
А відмінно 90-100
BC добре 75-89
DE задовільно 60-74
FX незадовільно з можливістю повторного складання 35-59
F незадовільно з обов’язковим повторним курсом 1-34
Кількість балів на кожний модуль, на відповідні види та форми діяльності студентів, на певні контрольні заходи розподіляє викладач.
Оцінювання навчальних досягнень студента здійснюється у формі поточного, модульного та підсумкового контролю.
Поточний контроль
Поточний контроль спрямований на перевірку систематичності роботи студентів, рівня засвоєння матеріалу протягом викладання курсу.
Здійснюється під час проведення аудиторних та позааудиторних занять.
Форми проведення поточного контролю визначаються викладачем.
Модульний контроль
Модульний контроль здійснюється як підсумок роботи студента протягом вивчення окремого модуля за результатами теоретичного та практичного матеріалу, передбаченого модулем.
Форми проведення модульного контролю обираються викладачем.
Модульний контроль може бути проведений під час лекцій, практичних, семінарських чи лабораторних занять або в позааудиторний час.
До модульного контролю допускаються студенти, які виконали всі види робіт, що є складовими модуля.
Підсумковий контроль
Підсумкова оцінка складається з усіх балів, отриманих студентом під час поточного й модульного видів контролю.
Оцінки, отримані студентами в процесі навчання в умовах КМСОНП, є остаточними.

ОБОВ’ЯЗКИ ТА ПРАВА УЧАСНИКІВ КМСОНП

Безпосередніми учасниками КМСОНП є студенти, викладачі, куратори груп, завідувачі кафедр, деканати. Методичну та методологічну допомогу учасникам КМСОНП надають навчальний відділ, методичні ради факультетів та університету. Адміністративний контроль за впровадженням КМСОНП здійснює проректор з навчальної роботи.
Студент:

виконує навчальний план згідно з графіком навчального процесу та індивідуальним навчальним планом;
опановує навчальні дисципліни відповідно до робочого тематичного плану;
вибирає навчальні дисципліни для вивчення ( до 40 %);
отримує інформацію щодо КМСОНП, форм, видів і термінів контролю, критеріїв оцінювання;
складає модулі згідно з графіками навчального процесу;
повинен набрати не менше 60 кредитів за навчальний рік.

Викладач:

складає навчальні програми дисциплін з урахуванням завдань КМСОНП;
розробляє робочі тематичні плани з дисциплін і доводить їх до відома студентів;
здійснює структурування курсів на змістові модулі;
проводить згідно з графіком аудиторні та індивідуальні заняття;
визначає види та форми контролю знань, умінь і навичок студентів;
своєчасно інформує студентів про результати контрольних заходів;
роз’яснює студентам допущені помилки та відповідність оцінки визначеним критеріям.

Куратор:

допомогає студентам визначитися у формуванні індивідуального навчального плану;
інформує студентів щодо специфіки КМСОНП;
роз’яснює систему оцінювання в умовах КМСОНП.

Завідувач кафедри:

контролює науково-методичне забезпечення дисциплін кафедри в умовах КМСОНП;
надає організаційну, наукову, методичну, технічну допомогу викладачам, котрі працюють за кредитно-модульною системою;
забезпечує регулярне обговорення процесу впровадження КМСОНП;
здійснює контроль за виконанням навчальних програм і робочих тематичних планів, якістю навчального процесу, трудовою дисципліною викладачів;
звітує про хід та результати КМСОНП.

Деканати факультетів:

здійснюють контроль за формуванням та виконанням індивідуальних навчальних планів студентів;
створюють нормативну базу КМСОНП (освітньо-кваліфікаційна характеристика, освітньо-професійна програма, інформаційний пакет, структурно-логічна схема підготовки студентів, навчальні плани, графіки навчального процесу, відомості обліку успішності студентів тощо);
надають організаційну підтримку викладачам, які впроваджують КМСОНП;
складають графіки навчального процесу дисциплін згідно з індивідуальними планами викладачів.

Навчальний відділ:

забезпечує контроль за підготовкою та виконанням індивідуальних планів та робочих навчальних планів викладачів, графіками навчального процесу, розкладом занять в умовах КМСОНП;
слідкує за дотриманням правил ведення звітної документації.

Голови методичних рад факультетів та університету:

організовують обговорення світового та вітчизняного досвіду КМСОНП;
забезпечують діагностування результатів упровадження КМСОНП і доповідають про них на засіданнях методичних та вчених рад.

Проректор з навчальної роботи:

забезпечує загальну організацію впровадження КМСОНП;
контролює своєчасне виконання наказів та рекомендацій Міністерства освіти і науки України щодо оптимізації КМСОНП.


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВПРОВАДЖЕННЯ КМСОНП

З 2006-2007 навчального року КМСОНП упроваджується на перших курсах усіх факультетів Полтавського державного педагогічного університету імені В.Г. Короленка. У подальшому ці курси будуть навчатися за КМСОНП. У зв’язку з цим на курсах, де впроваджується КМСОНП, традиційна сесія не планується. Студенти отримують оцінки протягом семестру (навчального року). Наприкінці семестру деканати та кафедри планують 1-2 тижні для підбиття остаточних підсумків навчання студентів та складання (чи перескладання) студентами певних видів модульного контролю.
Викладачам, які працюють за КМСОНП, не планується навчальне навантаження на проведення екзаменаційних консультацій, заліків та екзаменів.
Контроль за самостійною роботою студентів та робота зі студентами щодо ліквідації академічної заборгованості й підвищення підсумкової оцінки, отриманої за наслідками рейтингового контролю, планується в межах 10 % від загального обсягу аудиторного часу, відведеного на вивчення навчальної дисципліни.
На проведення контрольних модульних заходів та індивідуальну роботу зі студентами планується 2 години на одну академічну групу (в межах однієї дисципліни) .
Інші норми часу регламентовані наказом МОНУ № 450 від 07.08.2002 р."Про затвердження норм часу для планування і обліку навчальної роботи та переліків основних видів методичної, наукової й організаційної роботи педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів".
Стипендіальне забезпечення студентів здійснюється за підсумками виконання індивідуального навчального плану.


Додаток № 1. Структура робочої навчальної програми
Титульна сторінка

Міністерство освіти і науки
Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г. Короленка
Назва факультету
Назва кафедри

  Затверджено на засіданні кафедри (назва)
“___” __________ 2006 р., протокол №
_____________________(підпис зав. каф.)
завідувач кафедри (прізвище, ініціали)



Н А З В А Д И С Ц И П Л І Н И
Робоча навчальна програма
для студентів (якого) курсу, (яких) груп


Шифр і назва спеціальності




Розробник (и): науковий ступінь, посада, прізвище та ініціали




Полтава – 2006-2007 н.р.


2-3 сторінки
1. Загальні положення.
1.1.  Мета і завдання вивчення дисципліни.
1.2. Опис предмета навчальної дисципліни.


Загальна кількість годин –
Загальна кількість кредитів –
Обов’язкова чи за вибором –
Семестр –
Лекції – (кількість годин)
Практичні заняття – (кількість годин)
Лабораторні заняття – (кількість годин)
Самостійна робота – (кількість годин)
Індивідуальна робота – (кількість годин)
Кількість змістових модулів та їх назви –
Вид контролю – (екзамен або залік)


1.3. Перелік видів навчальної діяльності студентів (лекції, практичні, лабораторні тощо), їх стисла характеристика.
1.4. Перелік форм контролю (поточного, модульного, підсумкового).
1.5. Шкала оцінювання.
За шкалою ECTS За національною шкалою За шкалою навчального закладу
А відмінно 90-100
BC добре 75-89
DE задовільно 60-74
FX незадовільно з можливістю повторного складання 35-59
F незадовільно з обов’язковим повторним курсом 1-34
1.6. Критерії оцінювання знань.
1.7. Рекомендації для студентів щодо опрацювання змістових модулів, індивідуальної та самостійної роботи, оформлення звітної документації, організації навчального процесу.


4 і наступні сторінки
2. Зміст модулів.
Модуль 1. Назва теми.
2.1. Зміст теми.
2.2. Види навчальної діяльності студентів:

Лекції
№№ Тематика і зміст лекцій Кількість Література (основна, додаткова) Обладнання, ресурси Кількість балів
  Лекція 1. Тема, основні питання лекції        
  Лекція № 2.        
  Лекція № 3.        
           
           
           

Практичні заняття
№№ Тематика і зміст практичних занять Кількість Література (основна, додаткова) Обладнання, ресурси Кількість балів
  Практичне заняття № 1. Тема, план.        
  Практичне заняття № 2.        
  Практичне заняття № 3.        
           
           
           

Лабораторні заняття
(аналогічно)


Індивідуальна робота студентів
Консультації
Колоквіуми
Індивідуальні науково-дослідні завдання та ін.
Самостійна робота студентів
Опрацювання спеціальної літератури
Опрацювання додаткової теми
Робота в інформаційних мережах та ін.

Напроти кожного виду навчальної діяльності слід зазначити, скільки балів студент може за нього отримати.

Модульний контроль
Форма, орієнтовні завдання (питання)
Інші модулі – за аналогією.

3. Навчальна та наукова література до всієї дисципліни (книжні та електронні ресурси).
4. Теми для наукових студій (рефератів), якщо вони заплановані викладачем.
5. Перелік питань для підсумкового контролю студентів.
6. Інші положення – на розсуд викладача.





Додаток № 2. Структура інформаційного пакета

1 сторінка
Міністерство освіти і науки України
Назва закладу
Назва факультету
European credit transfer system
Інформаційний пакет
Шифри та назви спеціальностей
2007-2008 навчальний рік

2 сторінка
Вступ. Що таке ECTS?
1. Навчальний заклад:
1.1. Назва та адреса.
1.2. Академічний календар.
1.3. Загальний опис закладу.
1.4. Процедура допуску до навчання.

2. Загальна практична інформація.
2.1. Формальності, прийняті в Україні щодо прийому студентів.
2.2. Вартість навчання.
2.3. Забезпечення житлом.
2.4. Медичне обслуговування.
2.5. Умови навчання (бібліотеки, аудиторний фонд, матеріальна база).
2.6. Інша практична інформація (інформація про наукову роботу студентів, гуртки художньої самодіяльності, про зв’язки закладу з іншими закладами тощо).

3. Факультет.
3.1. Загальний опис факультету.
3.2. Спеціальності, які забезпечує факультет (їх шифр, назви, коротка характеристика).
3.3. Ступенева структура.
3.4. Структура та організація факультету (інформація про кафедри, викладацький склад, про кількість студентів різних форм навчання тощо).
3.5. Умови навчання.
3.6.Перелік запропонованих програм навчання з присвоєнням ступенів (бакалавр, маґістр), кваліфікацій і тривалості навчання за кожною з них.
3.7. Опис основних методів викладання і навчання.
3.8. Інформація про форми контролю та шкалу оцінювання студентів.
3.9. Індивідуальні розділи програми навчання (анотації навчальних дисциплін, практик, кваліфікаційних робіт – курсових, дипломних, маґістерських).

В індивідуальних розділах програми навчання зазначені:
а) мета і завдання дисципліни (практики),
б) обов’язкова чи не обов’язкова,
в) тривалість,
г) інша інформація.


4. Словник.
Основні терміни, що використовуються в інформаційному пакеті.

Copyright © ПДПУ
2002-2007