Жодних підстав обговорювати зміну лідера немає. Ще пройде багато років доти, доки хтось зможе хоча б претендувати дорівнювати лідерським якостям, які є у В.Януковича.

Пане Віталію, якими будуть дії партії у зв’язку із продовженням утримання під вартою одного з її лідерів Бориса Колесникова?
По-перше, ми будемо відстоювати ті позиції, на яких стояли. Тобто звільнення з-під варти Бориса Колесникова як голови Донецької обласної організації Партії регіонів, голови Донецької облради, активного члена нашої політичної сили. Наскільки це буде результативним, покаже час. Тобто ми продовжуватимемо займатися тим же, що й раніше.

Як трактує партія постійні виклики свого лідера Віктора Януковича у різні правоохоронні інстанції?
Звісно, ми негативно ставимося до цього. Насамперед тому, що усі ці питання надумані. Наприклад, у Івано-Франківську викликають за 10 соток землі, виділеної для матері Януковича. Що тут такого? Скажіть, будь-ласка, хто у нашій країні не має цих десяти соток, земельної ділянки, дачі тощо? Чому саме Янукович порушив усі можливі й неможливі закони і викликається як свідок? З іншого боку, викликають через якісь питаннях Резервного фонду. Уже в цьому році із Фонду чинний уряд перерахував декілька десятків мільйонів, про які теж можна сказати, що вони направлені не за призначенням. До прикладу, кошти відправлені на Євробачення і таке інше. Тобто куди йдуть кошти із Резервного фонду і чи мають вони перераховуватись на ту чи іншу проблему - це не питання правоохоронних органів. Так само щодо інших питань стосовно Януковича по Львову і т.д. Це робиться для того, щоб дестабілізувати ситуацію у партії, можливо, морально вплинути на лідера. Чинна влада мріє накопати такі речі, щоб посадити за ґрати лідера опозиції. Тоді для неї буде просто узяти контрольний пакет на парламентських виборах.

Крім лідера партії, ви маєте інформацію про переслідування рядових членів, наприклад у регіонах?
Як лідер Союзу молоді регіонів можу продемонструвати ситуацію на власному прикладі. Трьох моїх заступників постійно викликають на різні допити у МВС з різних причин. Тобто хтось хоче морально вплинути і на позицію молодіжного крила партії, бо бачать, що усі протестні акції, що відбуваються, проходять з ініціативи СМРУ. Безумовно, молоді громадяни, члени нашої організації, виконують основну роботу під час цих акцій - пікетування Генпрокуратури, МВС, інших владних структур. Зрозуміло, що це теж не дуже подобається владі. Тому для неї немає нічого простішого, ніж викликати на допити. Однак ми стоятимемо до останнього і не звертатимемо на це особливої уваги.

А як ваша студентська молодь? Карають у вузах за політичні переконання?
Я поки що не хочу на цьому зупинятися. На цей час кричущих випадків немає, і тому ми цю проблему поки що не розголошуємо через ЗМІ. Однак певні питання є. Ми накопичуємо інформаційну базу. Коли ситуація буде критичною, ми зробимо відповідну заяву і ці речі масово оприлюднимо.

Як із кількісним членством вашої партії і її молодіжного крила на Західній Україні?
Звичайно, певний тиск відчувається. Адже у політичному питанні відносно Партії регіонів Західна Україна специфічний регіон. Багато членів партії та її симпатиків бояться і приховують свою приналежність до нашої політичної сили. Тому що відбувається певний моральний тиск, відчувається певний дискомфорт через те, що влада демонстративно показує, що інакодумці сьогодні можуть втратити, наприклад, свою роботу та взагалі перспективу в майбутньому. Ці переслідування негативно впливають на людей. Є, на жаль, випадки, коли люди навіть змушені покидати територію нашої держави.

Авжеж питання є. Чинна влада, на жаль, ще не зрозуміла, що займатися потрібно не цим, а питаннями економіки, соціальними питаннями, там де дійсно є проблеми. Влада максимально переслідує опозицію для того, щоб взяти контрольний пакет на парламентських виборах і мати усю повноту влади в Україні. Парламентські вибори 2006 року будуть важливішими навіть за минулі президентські вибори, адже хто отримає більшість у парламенті, той і керуватиме країною. Бо саме парламент призначатиме Прем’єр-міністра, повноваження якого будуть ширші за президентські. Тому саме це питання є найпринциповішим.

Якою буде реакція партії на можливий арешт Віктора Януковича?
Ми навіть не уявляємо собі, що може трапитися. Від нинішньої влади і правоохоронних органів можна очікувати усього що завгодно. Наслідки такої дії передбачити важко. Думаю, що рівень народного обурення матиме масштаби не менші, ніж були під час помаранчевої революції.

Сьогодні мусуються чутки про тертя усередині партії, про можливість зняття її лідера. Прокоментуйте це, будь ласка.
Можу сказати однозначно - у нас один лідер, і ми не бачимо іншого. Жодних підстав обговорювати зміну лідера немає. Ще пройде багато років доти, доки хтось зможе хоча б претендувати дорівнювати лідерським якостям, які є у Віктора Януковича. Те, що у партії є певні непорозуміння, то це так. Відбуваються певні процеси, однак я вважаю, що вони мають вирішуватися тільки з часом. Наприклад, є певне крило партії, яке дуже не хотіло б бути більш радикальною опозицією, працювати, скажімо, у режимі блокування трибуни, протестних акцій, мітингів. Люди звикли працювати у кабінетах, вирішувати питання за круглими столами і зараз уявляють собі, що таким же чином можна домовитися із чинним режимом, бути у конструктивній опозиції до влади, і у той же час діяти проти неї неактивно і нерадикально.

Проте, чим більше часу проходить, тим більше людей, які міркують подібним чином. Розуміють, що цього не відбудеться, що влада і діючий режим не підуть ні з ким на жодні домовленості. Ця проблема зникне з часом. У нас є деякі регіональні відділення партії, приміром у Миколаївській області, які прийняли рішення не йти в опозицію до чинної влади. Звичайно, це запитання до членів партії цієї області. Вважаю, що партія має бути монолітною у цьому плані. Якщо прийняте рішення з’їзду про опозицію, то йому мають підпорядковуватися і регіональні організації, і члени парламентської фракції, які представляють партію у парламенті. Думаю, ця проблема буде знята уже найближчим часом.

Чи не переросте дискусія у партії у розкол і чи не можуть бути випадки, коли партію і фракцію покине частина її членів?
Якщо хтось і вийде, то не думаю, що це погіршить становище партії. Ті, хто може відійти зараз, не дуже активно працюють. Максимально ми можемо не дорахуватися тільки одного голосу в парламенті, але у цій ситуації краще мати менше, але якісніше. Бо, на жаль, у такій ситуації, яка є зараз, працювати можуть не усі.

На післявиборчому з’їзді партія заявила про створення альтернативного уряду на громадських засадах. Цей тіньовий уряд уже сформований? Він напрацьовує якісь рішення?
Кожен член фракції закріплений і працює у певному напрямі. Я як лідер СМРУ відповідаю за молодіжний напрям, а також фінансово-економічний, оскільки являюсь заступником голови Комітету з питань фінансової і банківської діяльності. Тому кожен відповідає за ту ділянку роботи, на якій працює.

Питання створення тіньового уряду – це суто формальна річ. Ми можемо у будь-який час оголосити кожного, хто яким питанням займається. А говорити, що це міністр чи віце-прем’єр не принципово. Головне - щоб люди відчували результат роботи у тих напрямах, над якими ми працюємо. Чи то соціальні питання, чи економічні, чи оборонні тощо.

Ваше бачення участі Партії регіонів у парламентських виборах? Підете самостійно чи формуватимете опозиційну коаліцію?
Насамперед я чітко переконаний, що якщо ми і будемо об’єднуватися у блок, то це має бути саме блок лідера нашої партії, блок Януковича. У цьому блоці позиція ПРУ має бути домінуючою. Ми маємо структури, парламентську фракцію, певний ресурс, лідера – усе це дає нам право мати більший вплив, ніж інші члени майбутнього блоку. Більше того, ми маємо боротися не за кількість партій і організацій у блоці, а за якість. Сьогодні дуже багато партій, але коли подивитися, що за ними стоїть, то можна нічого не побачити. Тому якщо є діяльні партії, які можуть нормально працювати, відповідати за певні напрями, доцільно залучати їх до себе. Але на сьогодні можу підтвердити, що партія має достатній ресурс і достатні позиції, щоб бути ключовим гравцем під час парламентських виборів.

„Регіони України”, перебуваючи у політичній опозиції до влади, дуже часто діють з нею у такт у прийнятті практичних парламентських рішень, як це було під час затвердження Кабміну, його Програми, та й нещодавно ви спільно із радником Президента Ксенією Ляпіною провели законопроект про повернення до спрощеного оподаткування. Чим ви поясните цю позицію?
Моя позиція відрізнялася від позиції фракції у питаннях підтримки прем’єра та програми уряду. Я не голосував за кандидатуру Прем’єр-міністра, я не голосував за Програму уряду, я не голосував за бюджет України, тому що це не відповідало моїй логіці бачення цих проблем. За бюджет я не голосував, бо бачив у ньому видимі проблеми, пов’язанні з оподаткуванням, так само як не розумів економічної доцільності прийняття тих чи інших рішень. Тому нещодавно ми разом із народним депутатом Ляпіною розробили законопроект і ліквідували ті огріхи, які виникли у зв’язку із прийняттям бюджету, за який я особисто не голосував. Однак якщо є можливість мати нормальних союзників у інших таборах, які зараз уже зрозуміли, що у прийнятому бюджеті є очевидні дурниці, то чому б не об’єднатися для досягнення результату. Так було із законопроектом для повернення єдиного податку для малого бізнесу. Ми об’єднали представників різних фракцій, не лише нашоукраїнку Ляпіну, і отримали результат у 330 голосів. Це я вважаю нормальним.