|
Українське товариство охорони пам’яток історії та культури
(УТОПІК) є добродійною науково-творчою громадською організацією.
Засноване 21 грудня 1966 року з метою збереження, реставрації,
вивчення та пропаганди пам’яток історії та культури, а також
контролю за додержанням законодавства про їх охорону і
використання.
Впродовж 40 років свого існування Товариство зробило вагомий внесок
у справу виявлення і збереження пам’яток в Україні: нині важко
назвати бодай одну відому пам’ятку, у впорядкуванні, ремонті чи
реставрації якої воно б не брало участі. Громадським коштом
реставрувалися і пристосовувалися для нових потреб замки і фортеці
у Вінницькій, Закарпатській, Тернопільській, Хмельницькій,
Чернівецькій областях, відтворювалися Золоті Ворота в Києві, садиба
батьків Т. Шевченка на Черкащині. За часів войовничого атеїзму лише
Товариство осмілювалося фінансувати реставраційні роботи на пам’ятках
культової архітектури. Завдяки авторитету і фінансовій підтримці
Товариства вдалося врятувати тисячі храмів та монастирських
комплексів, унікальні зразки народної дерев’яної архітектури.
Найкращі з них (близько 300) перевезено до Музею народної архітектури
та побуту України, створеного Товариством у 1969 році.
До 1992 року щорічно УТОПІКом фінансувалися ремонтно-реставраційні
роботи на суму близько 10 млн. карбованців (у той же час з державного
бюджету виділялися лише 5-6 млн. крб.). На будівництво Музею народної
архітектури та побуту були виділені понад 50 млн. карбованців, 5 млн.
залучені на будівництво Музею Великої Вітчизняної війни у Києві.
Всього ж з часу свого заснування на охорону пам’яток Товариство
витратило суму, еквівалентну 400 млн. доларів США.
До кінця 1980-х років Товариство лишалося єдиною в Україні
недержавною структурою, що опікувалася збереженням пам’яток історії
та культури, нині ж є найбільшою і найструктурованішою інституцією
з-поміж інших громадських організацій цього напряму. У складі УТОПІК
діють 24 обласні організації, а також прирівнювані до них Київська і
Севастопольська міські та Кримська республіканська організації.
Організацій низового рівня (міських, районних, міжрайонних) та
первинних осередків налічується близько 450.
Вищим органом самоврядування Товариства є з’їзд, який скликається
один раз на п’ять років; проведення чергового ІХ-го з’їзду УТОПІК
заплановане на грудень 2006 року. У період між з’їздами діяльність
Товариства координується Головною радою. Пленуми Головної ради
скликаються не рідше одного разу на рік.
Для поглибленої розробки окремих напрямків роботи УТОПІК була
створена низка наукових та культурно-просвітницьких центрів:
Науково-дослідний центр «Часи козацькі»,
Культорологічний центр УТОПІК, Український центр біографічної некрополістики. З 1991 року діє спільна структура НАН України та УТОПІК –
Центр пам’яткознавства.
Товариство традиційно проводить широку просвітницьку діяльність:
виступило засновником і видавцем інформаційно-методичних бюлетенів
«Пам’ятки України: історія та культура» (1969-1989, з 1989 року –
всеукраїнський науковий часопис) та «Вісник УТОПІК» (1997-2003).
З ініціативи Товариства у 1992 році був відновлений науковий
історико-філологічний журнал "Київська старовина" – колишній
друкований орган Київської Старої Громади (1882-1906). Нині
УТОПІК видає всеукраїнський часопис «Відлуння віків» (з 1994 року)
та кілька наукових і науково-популярних видавничих серій. В межах
пам’яткоохоронних програм Товариства проводяться численні публічні
та наукові заходи, покликані привернути увагу як офіційних органів,
так і широкої громадськості до пам’яткознавчої і пам’яткоохоронної
проблематики.
|