Цю назву кожен інтерпретує по-своєму, достеменно не знаючи, як правильно ставити наголос (хвала Богу, варіантів лише два).
Самі ж учасники гурту “Далі…” наполягають на наголосі на першому складі, що символізує напрямок розвитку, творчий поступ.
Насправді, музиканти “Далі…” не є новачками львівської рок-тусовки. Хоча рік заснування гурту – 2001, повноцінна робота розпочалася трохи більше року тому, оскільки до того більшість учасників були задіяні в інших, відомих на той час проектах.
Отож, знайомтеся: Соломія Чубай – вокал, рушійна сила творчого та позатворчого процесів, один із засновників групи. Микола Єрега – гітара, „соло” гурту. Ромко Андріїшин – гітара, запорука спокою під час музикотворення. Юрко Козій – бас-гітара, мозок гурту, другий співзасновник. Максим Ільїнов – барабани, стимулятор до дії.
Пісні “Далі…” – це відверта й особистісна проза Соломії та її музичне трактування Юрком. Оскільки всі музиканти слухають зовсім різну музику (рок 70-х, ґранж, джаз, хеві-метал, фольк, хардкор, фанк), то аранжування видаються дуже несподіваними. Раптові зміни і переходи, мішанка стилів свідчать про те, що група працює в режимі постійного пошуку, не зупиняючись на досягнутому. Часто після фінального акорду котроїсь з композицій слухача не покидає відчуття незрозумілості. Таку річ хочеться слухати ще і ще, щоразу дивуючись: як можна так формувати структуру пісні, поєднувати такі, здавалось би, непоєднувані гармонії. Саме тому музику «Далі…» важко охарактеризувати однозначно. Виконується цей коктейль у добротній манері невмирущого львівського року, але в цьому випадку, ”краще один раз почути, ніж сто разів прочитати”.

(http://www.rock.lviv.ua/)