Ще один текст на тему “що таке блоґ?” і про блоґосферу. Спершу написаний для веб-розробників, які ще не зовсім розібралися з поняттям блоґів, – щоб краще розуміли, що від них вимагається і навіщо, коли замовник хоче блоґ.
# # #
Блоґ – це сайт особливого типу, публіцистичний жанр і медіа-формат. Блоги зародилися у кінці 90-х як web-logs – добірки посилань на цікаві сайти, які укладач рекомендує відвідати. За кілька років блоґи еволюціонували від особистих заміток до масштабів одного з форматів онлайнових ЗМІ. Щоденна аудиторія найпопулярніших англомовних блоґів сягає мільйону читачів на день. З даними пошукача Technorati, в інтернеті більше 55 млн. блоґів (вересень 2006). Їх кількість подвоюється щопівроку. Два нових блоґи створюється щосекунди.
Від лоґів до медіа-бізнесу
Блоґ – персоналізований жанр. Оповідь ведеться від першої особи. У блоґа найчастіше один автор, який висловлює власну думку і дає суб’єктивну оцінку. Блоґер наводить лінки на інші сайти; коментує поточні події, публікації у ЗМІ та записи в інших блоґах; надає практичні поради; ділиться досвідом, ідеями та особистими переживаннями; рекомендує товари і послуги; пише аналітичні статті; закликає читачів до соціально-політичної активності; публікує аудіо, відео та фотоматеріали; тощо.
Жанрові риси блоґів: короткі замітки, багато гіперпосилань, рясні цитати, особистий поляд автора, оперативна реакція того самого дня, часто висока щоденна активність. Постійні читачі зазвичай отримують оновлення через RSS і рідко користуються веб-сторінкою блоґа. Блоґ діалогічний за своє природою. Передбачаються коментарі читачів та відгуки на інших блоґах. Технічні особливості веб-платформ, на яких ведуться блоґи, полегшують і заохочують спілкування між блоґерами і читачами. Достатньо поширений стандарт трекбек (trackback), за допомогою якого блоґи надсилають сигнали про наявність посилань одне на одного.
Проста навігація і подача інформації – важливі особливості блоґів. Блоґ наповнюється за принципом новинарної стрічки – свіжі повідомлення вгорі, минулі поступово відсуваються донизу, доки зникнуть з головної сторінки. Стрічка оновлень – основний елемент блоґа. Єдина колонка тексту максимально полегшує орієнтацію на сайті. Традиційним елементом стало вертикальне навігаційне меню – “сайдбар”, де розміщена додаткова і службова інформація. Сайдбари деяких блоґів прикрашені чисельними інфоблоками та кнопками різного призначення і ступеня корисності.
Постійні адреси та рубрикація за кількома параметрами – веб-стандарти, що допомогли блоґам завоювати популярність. Кожна замітка лише тимчасово з’являється на головній сторінці блоґа, але у неї є постійна адреса. У бідь-який момент можна послатися не лише на статтю, але й на конкретний коментар, залишений читачем. Постійні веб-адреси блоґів традиційно містять заголовок статті або ключові слова. Минулі записи категоризуються за кількома атрибутами: за датою, за тематичними рубриками, за мітками (мікроформат tags), за популярністю. Завдяки цьому легко шукати інформацію у блоґах як вручну, гортаючи архіви, так і за допомогою пошукових серверів.
Варто розділяти блоґи, розраховані на широке коло читачів, і особисті щоденники, у яких автори пишуть в основному про своє життя. Блоґи першого типу частіше притримуються однієї тематики. Найуспішніші блоґи приносять власникам помітні рекламні прибутки, які дозволяють найняти цілу редакцію для роботи на блоґом. Але переважна більшість блоґів – особисті щоденники на порталах на кшталт LiveJournal і MySpace.
У особистих щоденників зазвичай небагато читачів. Але саме вони спричинили величезну популярність блоґерської діяльності. За допомогою веб-сервісів будь-який інтернетчик без технічних навичок може отримати трибуну для висловлення своєї думки. Завдяки масовості, чисельним перехресним посиланням та іншим характеристикам блоґи демонструють синергетичний ефект: сукупність блоґів – це більше, ніж проста сума усіх блоґів. «Блоґосферу» розглядають як соціальний феномен.
Соціальний феномен
Стрімкий ріст блоґосфери підштовхнув розвиток супутніх веб-сервісів і програмного забезпечення. Блоґосфера – одна з причин формування та успіху концепції web2.0 і другого буму інвестицій в інтернет-фірми. Web2.0 – це новий підхід до онлайнової медіа-діяльності. Якщо раніше компанії створювали контент і публікували його в онлайні, то тепер компанії створюють “платформи” для користувачів, а вже користувачі самостійно наповнюють їх контентом. Wikipedia, Flickr, Del.icio.us – приклади популярних сервісів покоління web2.0, частково зобов’язаних своїм успіхом ентузіазму блоґерів. Блоґери також популяризували нові веб-стандарти, серед яких і загальновживаний зараз формат RSS.
Блоґосфера – це барометер настроїв і громадської думки. Моніторинг і пошук інформації в блоґосфері за допомогою спеціалізованих засобів поступово стає звичною практикою для журналістів, піарників, маркетологів і рекламістів.
Вельми важливою для організацій стала участь у блоґосфері з урахування усталених етичних норм. Компанії заводять блоґи заради зв’язків із громадськістю, просування нових товарів і підсилення брендів. Політичні активісти та партії агітують і координують діяльність прихильників. Громадські організації збирають пожертви, тощо. Для наповнення і промоції блоґів існує багатий набір засобів, технік і практик, які постійно удосконалюються.
Особливо ефективні запуски блоґів організацій, які першими у своєму сегменті приходять до блоґосфери. Багато блоґерів пише про цю подію і дає посилання на блоґ. Трафік і високий індекс цитування пришвидшують ріст аудиторії та підвищують позиції сайта у пошукових результатах. Компанії, які другими приходять до блоґосфери, отримують менше уваги і повільніше розбудовують аудиторію.
Блоґосфера – це зона громадянської журналістики. Очевидці розповідають про події наживо; описують життя у місцях, де “не ступала нога журналіста”; розкопують інсайдерську інформацію; піднімають питання, які замовчуються або поза увагою традиційної преси; вказують на помилки і неточності у повідомленнях ЗМІ. Відомості, що з’являлися у блоґах, неоднарозово призводили ло відставок політиків і керівників у західних країнах. Дискусії у блоґосфері впливали на рішення суспільно-важливих питань. Блоґи стали конкурувати з онлайновими виданнями за увагу читачів.
Західні новинарні та ІТ-портали відповіли на новий виклик – відкрили розділи з блоґами і авторськими колонками редакторів, щоб запобігти відтокові аудиторії. Використання технічних стандартів (RSS, трекбеків, сервісів web2.0) дозволило налагодити діалог з блоґосферою, і зрештою отримати додатковий трафік і зовнішні посилання.
У багатьох тематичних нішах блоґосфери дуже популярні блоґи-дайджести. Вони виробляють обмаль власного контенту, але стежать за великою кількістю блоґів і ЗМІ свого сегменту і посилаються на найбільш важливі та цікаві статті даної тематики. При активному оновленні такі веб-ресурси стають популярніші за блоґи, автори яких наводять оригінальні ідеї або ексклюзивні дані.
В англомовній блоґосфері при розробці та дизайні блоґів часто експериментують з формою і способами подачі інформації. У умовах розвиненої блоґосфери аудиторія добре знайома з форматом і може порівняно просто пристосуватися до нестандартного дизайну. В Україні блоґи – порівняно мало поширений формат і при розробці блоґа бажано дотримуватися усталених канонів і традицій. Це дозволить уникнути зайвих питань при просуванні “сайта в інноваційному форматі блоґ”.
Згідно із дослідженнями, читання і ведення блоґів особливо популярне серед молоді і тінейджерів, але аж ніяк обмежується ними. З часом значення і вплив блоґів буде рости – разом із найчисельнішою групою користувачів.
angizij разом з кількома спільниками відкрив два дні тому сайт nash-lj.org.ua. Тут збиратимуть всілякі приколи, призначені в основному для користувачів LiveJournal.