версія для друку

Коров'ячі хвороби й людські біди

  Володимир КАМЕНЕЦЬКИЙ 

ФОТО АНДРIЯ ГУДЗЕНКA / «День»  В УКРАЇНI ХВОРУ НА ЛЕЙКОЗ КОРОВУ ВЕДУТЬ НЕ НА СКОТОМОГИЛЬНИК, А... НА М'ЯСОКОМБIНАТ

Серед найпоширеніших захворювань і приватних, і «колективних» тварин — лейкоз. Знайома пенсіонерка із с. Кам'янці Галина Воропай живе на світі завдяки корові, яка влітку щодоби дає по 25 літрів молока. І коли улюблениця захворіла, жінка навіть запідозрила, що ветлікарі навмисне пишуть такі діагнози, щоб поповнити м'ясні засіки держави та й самим отримати навар від посередників.

Зоотехнік Катерина Воропай пояснює:

— Справді, лейкозних тварин везуть на м'ясокомбінати, а не в скотомогильники. Круті хлопці тут як тут. На жаль, за гроші, що вони пропонують сільським бабусям, купити добру дійну корову, яка нині коштує на базарі від 1200 до 1400 гривень, неможливо. Через це багато хто з власників лейкозних корівок і не поспішає розлучатися з ними.

Почувши таке, мимоволі подумав: а чи ж здорова корова, молоко від якої я п'ю? Виявилося — хвора.

Коли я сказав про це співробітникам ветеринарної лабораторії, то єдине, що вони спромоглися порадити, купувати молоко лише в межах базару. Втім, можна зрозуміти й молочниць, які не хочуть майже задарма віддавати своїх корівок.

Колись, щоб купити іншу корову, майже вистачало страховки і грошей, виручених від продажу шкури. Сьогодні посередники закуповують лейкозних корів по 80 коп. за 1 кг живої ваги. Зате готову продукцію, зокрема, ковбасу, продають у 10, 20, а то й у 30 разів дорожче. Отже, окрім лейкозу, нам загрожує ще й скорочення (услід за колективним) приватного стада великої рогатої худоби. Як наслідок, молочні павільйони й ряди в наших містах і селах спорожніють назавжди.

Ситуацію коментує головний державний інспектор ветеринарної медицини України Петро Вербицький:

— Виявити лейкоз на ранніх стадіях, коли корови зовні ще виглядають здоровими, можна лише в лабораторних умовах. Інфікованих корів необхідно обов'язково ізолювати, щоб не заразити інших.

Щоправда, вчені ще не довели, що цей вірус передається людям, але ми виходимо з того, що згодом це може підтвердитися. Тоді щось робити буде запізно, адже ця хвороба лікуванню не піддається. Тому в приватному секторі, де молоко в переважній більшості вживається в сирому вигляді, утримувати лейкозних корів забороняється. Щодо КСП підхід інший: якщо 5% корів хворі, то їх всіх здають на забій, а коли таких налічується понад 30% (є ж господарства, в яких від 80 до 90 відсотків поголів'я уражене лейкозом), тоді стадо розділяють на дві частини — здорову й хвору. Лейкозних корів дозволяється утримувати в таких умовах до чотирьох років. Тобто до того часу, поки не підросте молодняк.

Молоко і від здорових, і від хворих корів здається на молокозавод, де пастеризується (цей процес вбиває вірус лейкозу) і стає придатним до вживання. До речі, після кип'ятіння (навіть у домашніх умовах) лейкозне молоко також можна пити.

М'ясо хворих тварин переробляють на м'ясокомбінатах здебільшого при високих температурних режимах, що робить його безпечним. Але виробляти продукти для дитячого харчування з такого м'яса забороняється. (Щоправда, ми, батьки, ніде не бачили попередження, що дітям не можна вживати дану партію шинки чи ковбаси. — Авт. ). А при генералізованій формі лейкозу (коли процес поширився. — Авт. ) туші корів переробляються на м'ясокісткове борошно або знищуються.

На жаль, лейкозна ситуація в Україні складна: лише у Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Львівській та Чернівецькій областях ця інфекція відсутня. Стадо ВРХ у Рівненській області нині на стадії оздоровлення, тобто хвора худоба здається на забій.

Звичайно, у високорозвинених країнах подібні проблеми не виникають: там фермерам виплачуються такі компенсації за лейкозну худобу, на які вони можуть купити здорових корів. Наші сімейні господарства на подібні компенсації розраховувати, звісно, не можуть. У держбюджеті на це коштів немає, а система обов'язкового державного страхування худоби, яка була за часів Радянського Союзу, зруйнована. Та є й приємна інформація: полтавські вчені розробили вакцину проти лейкозу ВРХ, яка нині проходить випробовування. Перші результати обнадійливі: у вакцинованого поголів'я ознак захворювання на лейкоз не виявлено.

№163, вівторок, 7 вересня 1999

версія для друку

Інші матеріали цієї шпальти:

• Поворот рубильника як засіб боротьби з кризою
• Шахтарі гинуть, незважаючи на президентські обіцянки
• Повернення ДНД: збіг чи передбачливість?
• Угорський князь робить шпаги
• I в мене зламався телевізор
• Трагедія таїлася в чарці горілки
• 12 куль знадобилося для вбивці пастуха
• Коротко / СУСПІЛЬСТВО

Коментарі читачів: