- Микола Аркас
- Іван Хворостецький
- Василь Сухомлинський |
- Григорій Сковорода
- Анней Луцій Сенека
- Лао-дзи
- Томазо Кампанелла |
АННЕЙ ЛУЦІЙ СЕНЕКА
Римський філософ, поет і державний діяч Анней Луцій Сенека народився в іспанському місті Кордуба
(Кордоба), близько 4 року до н.е.
Молоді роки Сенеки пройшли в Римі. Філософією він захопився з юності. Його наставники належали до
школи римського стоїка Секстія. Батьку вдалося схилити Сенеку до державної діяльності.
При імператорі Калігулі (37 - 41 р.р.) - він стає відомим письменником і оратором, членом
сенату.
У 41 році Сенека був звинувачений у перелюбстві і відправлений у вигнання на Корсику.
Уява про землю як єдине житло людей у вигляді умовисновку була почерпнута ним зі стоїчних книг,
наповнених змістом пережитого досвіду. "Нехай ми проїдемо від краю до краю будь-які землі - ніде
у світі ми не знайдемо чужої нам країни: звідусіль однаково можна підняти очі до неба". На Корсиці
Сенека написав трактат "Про стислість життя" - на користь філософії, що одна веде до щирого
блага.
Виконання боргу перед державою нічого не приносить, крім тривог і хвилювань, воно віднімає можливість
звернути погляд на себе. Вигнання Сенеки закінчилося у 48 році, коли дружиною Клавдія стала Агрипина,
яка домоглася повернення Сенеки зі заслання, і запропонувала, зробити його наставником її сина -
майбутнього імператора Нерона. У 54 році Клавдій був отруєний і до влади прийшов шістнадцятирічний
Нерон.
Слідом за стоїками Сенека думав, що монархія за умови управління справедливого царя, носія розуму,
може бути запорукою добробуту держави. Йому випадало боротися з впливом Агрипини. У цій боротьбі
Сенека переміг, але ця перемога була гіршою за поразку: у 59 році Нерон наказав убити Агрипину, і
Сенека був змушений не тільки санкціонувати матеревбивство, але й виступити з його виправданням
перед сенатом. На своє ж виправдання Сенека пише трактат "Про блаженне життя". Це - найрішучіша
спроба Сенеки примирити стоїчну доктрину і дійсність. Мова в ньому йде про свідомість моральної
норми, тобто про совість, що і відрізняє людей моральних (філософів) від натовпу. Поняття совісті
як усвідомленої розумом і пережитої почуттям моральної норми було введено в стоїцизм
Сенекою.
У 62 році Сенека пише наступний трактат - "Про спокій душі". Діяння залишається для нього щирим
поприщем чесноти і прихильних до неї, насамперед, діянням на благо держави. Сенека демонстративно
відсторонюється від громадського життя. Людина має право на дозвілля, навіть не відслуживши
визначений термін державі, - доводить він у книзі "Про дозвілля".
"Моральні листи до Луцилія" - останній твір Сенеки. Сенека був духовним вождем Луцилія, який
жагуче прагнув стати філософом. Улюбленою формою наставляння з часів Сократа став філософський
діалог (діатриба). З усного мовлення діатриба легко переходила в письмову форму: у невеликі трактати
(у Сенеки вони так і називаються "Діалоги", хоча в них і немає співрозмовників) і, тим більше,
у листи: лист, будучи й у життєвій практиці заміною безпосередньої бесіди, у літературі виявився
природною її іпостассю.
Сенека сам розбирає питання про те, яким варто бути повчанню філософа. На його думку, воно повинно
бути доступним, таким, що легко запам'ятовується, але головне - "вражаючим душу". І коли в 65 році
була розкрита змова Пісона - змова, що не мала позитивної програми, яка об'єднала учасників тільки
страхом і особистою ненавистю до імператора, - Нерон не зупинився перед вибором і вирішив покарати
свого наставника смертю. Філософ разом з дружиною розрізав собі вени.
Остаточні висновки філософії Сенеки показали, що, не зумівши на практиці примирити філософію як
моральну норму і служіння спільноті людей у державі, у теорії, він знайшов вихід з цього протиріччя,
вказавши на нього.
|