На запитання кореспондента «УНІАН» відповів народний депутат, член парламентської фракції Партії регіонів Ярослав Сухий.

- Коли я сказала своїй подрузі про те, що йду до Вас на інтерв’ю, вона Вас ідентифікувала так: Ярослав Сухий – це такий україномовний регіонал. Вас тішить таке визначення?

- Моїм колегам приємно виряджати мене на дебати саме з так званими націонал-патріотами, бо так у них зникає один-єдиний проти нас аргумент: “а ви не володієте українською мовою”. А ви часом не москалька? (сміється. – Авт.).

У мене дружина – росіянка. То я, щоб її української мови навчити, навіть до сексуальних аргументів вдавався...

- За права другої державної мови в нас борються двома способами. Перший – активно про це говорять під час виборів, а потім забувають. Другий спосіб, до якого вдався свого часу Мороз: після виборів “зварганити” законопроект, який насправді нічим не допоможе російській мові, але допомагає зберегти лице “поборника другої державної” перед виборцями. Партія регіонів який спосіб обрала?

- Для нас питання двомовності ніколи не буде питанням преференцій якійсь мові, вивищення чи приниження якоїсь із мов. Це для нас питання прав людини. Ми маємо надати російськомовним людям можливість комфортно почуватися в українському суспільстві. Якщо є політика українізації, то її можна лише вітати, якщо вона в нас проводиться поступово, потихеньку, непомітно.

- А в нас українізація була дуже м’яка...

- Зараз вона не м’яка. Давайте опитаємо людей. Чи ви, україномовні українці, не проти того, щоб російськомовні українці могли читати анотації на ліки, писати офіційні листи чи звертатися до суду російською мовою? Хоча б на такому побутовому рівні прийняти рішення – і питання було б вирішено.

Наш електорат від нас цього вимагає. І ми не можемо зрадити нашого виборця. Бо, бачте, їздить Тимошенко і всім розповідає: вони тільки виступають проти НАТО, вони насправді за НАТО. Ну, провокаторка! Вона каже: ніколи вони (регіонали. – Авт.) не дадуть другу мову, я вам дам другу мову. Вона вже дасть другу мову...

- Якщо розроблятиметься нова редакція Конституції, то Ви порушуватимете питання другої державної мови та федералізму?

- Мова про нову Конституцію не йде. Бо Конституція 1996 року європейськими експертами визнана однією з найкращих. Ідеться про поглиблення реформи конституційним шляхом. Більше політичних, фінансових прав регіонам. Зміни до діючої Конституції – так, нова Конституція – ні.

Ні федеративний устрій, ні друга державна мова ніколи не виносилися Партією регіонів на щит. Ми вже мали гіркий досвід референдуму, коли для імплементації забракло 300 голосів, а нова Конституція після референдуму знову потребуватиме імплементації.

- А як Вам узагалі ідея проведення референдуму?

- Погано, коли до надзвичайно складного, наукомісткого процесу конституційної розбудови долучаються політики, а ще гірше – політикани. Коли вони намагаються використати процеси вдосконалення Основного закону України у вузьких партійних цілях. Референдум – це найоптимальніший шлях радитися з людьми в тих питаннях, які передбачені законом про референдум. Немає в законі про референдум такого, щоб радитися з людьми про форму державного устрою. Тим більше, пригадайте, що серед іншого пропонувала Тимошенко: визначити, чи має бути прем’єр-міністр главою держави? Такого немає у жодній країні!

Партія регіонів вважає необхідним перехід до парламентсько-президентської республіки, не з урізанням повноважень глави держави, що так боляче сприймає Секретаріат Президента. Президент має достатньо повноважень, він заветував близько ста законів, і ми навіть не долали це вето, він може загальмувати будь-який процес. Ми говоримо про перерозподіл повноважень на користь рад – сільських, районних, обласних, Верховної. Щоб долучити людей до управління державою.

- Поїздка в Росію Віктора Януковича сприймається експертами як готовність Прем’єра йти у фарватері Росії...

- А перед тим Юлія Тимошенко поїхала до Америки, зустрічалася з усіма посадовцями. А потім вийшли її “статейки” про те, як Заходу поставити на місце Росію. Це мудро? Це по-державницьки? З якою метою вона це пише? Вона поїхала на Захід, заручилася підтримкою Держдепартаменту, який сказав, що слід зібрати всіх помаранчевих і здобути реванш.

А чому поїхав Янукович у Росію? У нас дуже важка зима. І ціна на газ для України не була ринковою, вона є договірною, виходячи з особливих стосунків України та Росії. І для чого зараз руйнувати ці відносини й ставити нас у становище, скажімо, Данії, яка платить за російський газ більш як тисячу доларів за тисячу кубів?

- Дешевий газ із Росії вже не сприймається суспільством як національний інтерес...

- Дешевий газ для споживачів який був, такий і залишиться. Тому що діє постанова Кабміну ще Пустовойтенка: сім’я не може платити за комунальні послуги більш як 20% сукупного доходу сім’ї, для пенсіонерів - не більш як 15%.

Ми прийняли закон, за яким сім’я може платити за комунальні послуги не більше як 15% процентів сукупного доходу, решта – субсидії. Тому це не вплине на побут, це впаде на бюджет. Це впаде на товари, які будуть купувати люди. Держава має шукати компроміс.

- Чому «НУ–НС» та Партія регіонів – дві право-ліберальні партії, остання з яких намагається нас переконати, що вона ще й демократична, – не можуть домовитися?

- Я сподівався, що у 2005 році, користуючись величезним кредитом довіри, Ющенко та Тимошенко запропонують вкрай необхідні реформи, які дадуть змогу здійснити ринкові перетворення. А ми застоялися в перехідному періоді...

Так, це мали бути непопулярні, несимпатичні кроки, але вкрай необхідні. Не може економіка рухатися, не маючи ресурсу. 80 відсотків усіх витрат бюджету – це соціальна сфера, а де мости, дороги, газифікація? Ми побачили, що “Наша Україна” відійшла від критеріїв ринковості й перейшла на ліво-популістський шлях. Це нас насторожило. Потім ми переконалися, що в пошуку консенсусу ми отримали кримінальні справи. Чого вартий арешт Колесникова? Тодішній міністр внутрішніх справ розповідав про гранату, нібито кинуту в старого Пенчука, про вивезених літаком свідків... Усе виявилося брехнею. Кушнарьов, бідний, набрав кредитів на будівництво метрополітену, і ні за що ні про що мусив пояснювати це прокуратурі. На “Мотор-Січі” було вісім кримінальних справ...

- Це вже історія. Чому не вийшло співпраці у 2006 році?

- Ми домовилися з керівництвом, що підписуємо з “Нашою Україною” угоду про широку коаліцію, і Єхануров стає прем’єром. Я, Герман, Чорновіл полегшено зітхнули, така коаліція – кінець розколу. Уранці перед відльотом Тимошенко прорвалася до Ющенка, а о 10-ій годині надійшов наказ перервати переговори. Була підписана демократична коаліція, яка накрилася мідним тазом. Ми не брали участі в її розвалі, ми виступили проти наміру Тимошенко не давати нам жодного комітету. Як же це так? Я вже тоді записався в комітет соціальної політики, мені була неважлива посада, але я хотів би щоб її очолив член “Регіонів”. Ми що, мали працювати в спеціально створених для нас комісіях?

Це було рішення коаліції. Наше перебування ставало непотрібним. І коли вони видали ноу-хау, що одним пакетом голосуємо і за прем’єра, і за спікера, хоча спікер обирається таємним голосуванням, то ми заблокували трибуну. І коли на посаду спікера запропонували кандидатури Порошенка та Мороза, то ми проголосували за Мороза.

- А може, справді в “Регіонів” з “Нашою Україною” все значно складніше: два світи, дві філософії, два різних геополітичних орієнтири?

- Тоді варто чесно сказати, “Наша Україна” та БЮТ орієнтуються на Америку, на продаж економічних інтересів України на користь транснаціональних корпорацій. “МіталСтіл” – яскравий приклад. “МіталСтіл” підняв на 20% ціну на проток, на весь метал, перестав закуповувати наше вугілля, бо в Караганді є дешеве вугілля. Є претензії ФДМ щодо порушень соціальних зобов’язань. Ми втратили родзинку металургії, віддавши транснаціональній кампанії...

- Віктор Пинзеник прогнозує інфляцію 14 відсотків...

- Ці всі балачки Пинзеника... Мені нецікаво про нього говорити. Хочу нагадати слова Пинзеника, які він у 90-х роках казав газеті “Независимость”: нам довелося штучно розкручувати маховик інфляції, аби спалити залишки соціалістичної системи господарювання. Їм би, хто розкручував маховик, руки поскручувати, бо тоді зникли і гроші підприємств, і заощадження.

Інфляція залежить не від прогнозів Пинзеника.

А що заважало опозиції пропонувати свій бюджет, свої рішення? Я не вірю ані Терьохіну, ані Пинзенику, бо пам’ятаю їх як страшних апологетів монетаризму. Не приведи Боже, щоб з інфляцією почав боротися Пинзеник. Тоді – хана. Під гарним гаслом боротьби за правду часто приховується бажання завдати шкоди.

Пам’ятаю, як ми приватизовували “Мотор-Січ” – методом народної приватизації. Ми спеціально розпорошили акції, щоб ніхто не міг купити контрольний пакет та грохнути завод. Мене два роки тягали по судах, у тому числі завдяки Пинзеникові. Але ми приватизували завод, дякувати Пасхаверу (Олександр Пасхавер – економіст. – Авт.) та Лановому (колишньому віце-прем’єр-міністру. – Авт.), які розробили для нас схему приватизації. Цієї схемою потім скористався маріупольський завод Ілліча.

- Олександр Пасхавер спочатку належав до прихильників широкої коаліції, а згодом, слухаючи виступи Азарова, визначив вашу політику як реставрацію старого режиму. Мабуть, тому, що ви не прийняли цінності Помаранчевої революції?

- З точки зору економічної політики, навряд чи Пасхавер міг звинувачувати нас за наведення ладу в бюджеті. Щодо цінностей революції, я вас прошу... Такий пафос не для мене. Про які цінності ви мені розповідаєте? Держдепартамент, Борис Березовський кажуть, потратили...

- Це я Вас прошу, Ви ображаєте людей, які стояли там не за гроші...

- Я їх не ображаю, і я не про людей кажу, яких обдурили. Верховний Суд, неправедний, який придумав третій етап, не міг довести жодного пункту фальсифікації. Були порушення, і коли бабця приходила з двома десятками паспортів усіх, хто з цього села вже давно працює в Іспанії, і коли ганяють автобуси з відкріпниками. Це порушення законодавства, але не було фальсифікації. Чому людей вивели на Майдан? Чому не відзвітується Президент за два з половиною роки свого “царствування”? Мене втомив Президент своїм “нравоученіями”. Він мене постійно вчить, який я маю бути моральний, а я ще нікого не обманув – ані виборця, ані жінку. Чому він призначив Турчинова головою СБУ, а потім зняв? Хто Тимошенко поставив головою уряду? А потім казав, що її дії – це червона картка. Де результати отруєння? Він казав, що камазів на всіх не вистачить, отрути на всі вистачить. Де імена нардепів, які завозили діоксин? Призначили винних у справі Гонгадзе... Ми ніколи не дізнаємося, хто вбив Гію, Кравченка, Кирпу. Не чіпайте мене з ідеалами Майдану...

- Президент днями казав, що сорок відсотків поганого м’яса завозиться через одну дуже відому в Україну зону...

- Президент перетворюється на одне радіо...

- Ні, він по-джентельменьски, враховуючи, що йдуть вибори, не хотів називати, де ця зона...

- Чекайте... Він по-джентельменьски не хоче казати, хто його отруїв, хто камазом наїжджав, хто з членів ЦВК брав два мільйони. Хто ж із народних депутатів брав три мільйони? Я ж не пропустив жодного засідання. Чому ніхто мені не пропонував?

- Корупція в парламенті – це очевидна річ, давня хвороба Ради...

- Вона ж настільки очевидна, як і те, що всі журналісти – жуліки.

- Неправда...

- Певно, що неправда. Чого ж ви вірите в брехню про депутатів? Ви ж як преса не маєте перетворюватися в міщанське болото.

Він задовбав мене своїми пільгами та зарплатами...

Давайте про пільги депутатів поговоримо. Феофанія? Там лікується сорок сім тисяч хворих. Нас там – чотириста п’ятдесят. Недоторканність? П’ятдесят чотири тисячі чоловік мають форму “незалучення” до кримінальної відповідальності. Нас – чотириста п’ятдесят. У 1954 році Муссоліні, розігруючи цю карту, концтабори повідкривав, куди повідправляв опонентів.

Що Президент хоче? Скільки він може шельмувати Верховну Раду? Сказати, що всі ми погані, а його компанія з Секретаріату хороша? Коли я був партійним начальником, мені з КДБ доповідали оперативну інформацію, але я не ліз із цим на трибуну пленуму. Я просто брав до відома. Хіба ж можна бути таким мстивим?

-Як Ви розцінюєте відхід Петра Порошенка від публічної політики?

- Те, що Порошенко пішов з політики, – погано. Він був кваліфікованим політиком. Він мені не друг, не товариш і не брат. Але те, що в суспільстві виховується ненависть до багатих, це помилка. Який може бути добробут без національного капіталу?

- Якою буде наступна коаліція?

- Партія регіонів іде на вибори, буде вигравати та обирати собі союзників. Ми створимо її з комуністами та соціалістами.

- А хіба СПУ буде в новій Раді?

- Буде з тридцять чоловік...

Я не вірю в коаліцію з “Нашою Україною”, але вірю в спільні ситуативні голосування з нею. Соціальні ресурси популізму вичерпані у 2005 році.

Ми виграємо і ще довго будемо при владі...

- Дуже скоро ми це зможемо перевірити...