МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

25.03.2005 № 25-32/621

Щодо застосування окремих норм Закону України "Про виконавче провадження"

З метою виключення випадків порушення державними виконавцями вимог Закону України "Про виконавче провадження" в частині строків зупинення виконавчих проваджень у випадках, передбачених пунктами 4 – 8, 10, 11 частини першої статті 34 та пунктами 1 та 5 статті 35 вказаного Закону, Міністерством юстиції України повідомляється наступне.

Відповідно до пунктів 4 – 8, 10, 11 частини першої статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадках: оспорювання боржником виконавчого напису нотаріуса у судовому порядку; прийняття судом до розгляду скарги на дії органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення; зупинення виконання відповідного рішення або виконавчого провадження посадовою особою, якій законом надано таке право; подання до суду позову про виключення майна з акта опису й арешту; порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника, якщо відповідно до закону на вимогу стягувача поширюється дія мораторію, введеного господарським судом, крім випадків знаходження виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від реалізації майна боржника); внесення касаційного подання прокурора на рішення суду; звернення до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною четвертою статті 11 вищезазначеного Закону.

Крім того, відповідно до пунктів 1 та 5 статті 35 зазначеного Закону, виконавче провадження може бути зупинено у разі звернення державного виконавця до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, що підлягає виконанню, про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання та подання скарги на дії державного виконавця або відмову в його відводі.

Відповідно до абзацу четвертого частини другої, частини п'ятої статті 36 зазначеного Закону, у випадках, передбачених пунктами 4-8, 10 і 11 статті 34, пунктами 1, 5 статті 35 Закону, виконавче провадження зупиняється до розгляду питання по суті. Після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець зобов'язаний своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою або заявою стягувача, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби.

Згідно з частиною першою статті 82 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова в позові повністю або частково) господарський суд приймає рішення. Відповідно до статті 209 Цивільного процесуального кодексу України суди України постановляють рішення ім'ям України негайно після розгляду справи.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Відповідно до частин першої та п'ятої статті 231 Цивільного процесуального кодексу України рішення суду, якщо воно не було оскаржене, набирає чинності після закінчення строку на апеляційне оскарження або на апеляційне подання. У разі подання апеляційної скарги рішення суду набирає чинності після розгляду справи судом апеляційної інстанції. Рішення, які не підлягають апеляційному оскарженню, набирають чинності негайно після їх проголошення.

Згідно зі статтею 14 Цивільного процесуального кодексу України та статтею 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

На підставі вищевикладеного, у випадку зупинення виконавчого провадження з підстав, визначених пунктами 4-8, 10 і 11 статті 34, пунктами 1, 5 статті 35 Закону України "Про виконавче провадження", обставиною, що зумовлює поновлення виконавчого провадження є фактичне набрання прийнятим по відповідній справі судовим рішенням законної сили.

Даний лист прошу довести до відома та використання у роботі всіх державних виконавців та забезпечити його належне виконання.