Блоґобіг

Technorati, найпопулярніший пошукач блоґів, пришвидшив розробку локалізованих версій сервісу на італійській, китайській, корейській, німецькій і французькій мовах. Запускатимуть їх на початку 2007 року. На сьогоднішній день пошукач, окрім англійської версії, має лише японську.

Technorati об’єднав зусилля із провідною PR-агенцією Edelman, співробітники якої по всьому світу матимуть доступ до роботи сервісів уже цього року. Річард Едельман (Richard Edelman), син засновника і теперішній директор, у своєму блозі зазначає, що їх цікавить аналіз “про що гуде блоґосфера”:

Technorati … also provides the best analytic tools for tracking over time and in depth what the blogosphere is talking about.

Джерела: Technorati Weblog, Richard Edelman

НОВЕ Травня 24, 2006: Стів Рубель (Steve Rubel), старший віце-президент Edelman, відповідає у своєму блозі MicroPersuasion на деякі питання читачів стосовно угоди.

Свіжий сервіс Google Trends дозволяє простежити пошукові вподобання інтернетників. На графіках видно, наскільки часто шукали той чи інший термін, з яких регіонів найбільше запитів. Одночасно можна порівняти до п’яти слів, обрати країну, рік чи місяць для яких вивести результати. Наводяться посилання на новини, що могли призвести до раптових спалахів зацікавлення.

Схоже, тільки у нас знають про українопохідне написання Kyiv.
(Google Trends)

Користуючись сервісом, варто пам’ятати про обмеження. По-перше, Google Trends обробляє лише частину запитів до пошукача. По-друге, прочитайте FAQ, щоб упевнитися, що ви здатні правильно інтерпретувати відносні та приблизні результати сервісу. По-третє, враховуйте пошукові звички аудиторії, яка вас цікавить.

В Уанеті половину переходів з пошукачів забезпечує Google (за даними SputnikMedia). Припустимо, що половина від 3 млн. українських інтернетників надає перевагу Google. Хоча 50% переходів не означає, що стільки ж юзерів завжди користується ґуґлівським сервісом. Але для умовних трендових порівнянь можемо прийняти, що аудиторія Google в Україні складає 1,5 млн. Високу лояльність можна пояснити тим, що вітчизняні портали якісного пошуку не надають, і бренди їхні слабкі у порівнянні з “Великим Братом”. А якщо треба знайти що-небудь українською мовою, то Bigmir і META майже безсилі.

У Рунеті долю Google серед пошукових запитів оцінюють у 15%. У Росії 24 млн. користувачів мережі (за даними Фонду Общетвенное Мнение). Умовно припустимо, що російська аудиторія Google складає 3,6 млн. користувачів. Росіяни цілком задоволені релевантністю своїх пошукачів. У брендів Яндекс, Mail.ru, Rambler сильні позиції. Імовірно, до Google звертаються частіше, коли шукають інфу англійською мовою.

Можна подумати, ніби росіян Путін цікавить менше, ніж українців Янукович. Але Google - остання інстанція, до якої вони звернуться за інфою про Путіна. (збірний скриншот Google Trends)

Google Trends – файний привід потриндіти на будь-яку тему. Багато хто знайде потвердження для наперед зроблених висновків і писатиме статті на порожньому місці. Чудовий інструмент для ЗМІ, які люблять посилатися на “опитування в Інтернет”. Тепер газетярі зможуть графіки кольорові вставляти і підписувати: “за даними Google”.

• Чия абонентська база абонентніша: UMC, Kyivstar, Djuice, Джинс, Life?
• Де війна найзапекліша: Чечня, Ірак, Іран, Афганістан, Пакистан?
• Хто з піратів Силіконовї Долини крутіший: Steve Jobs vs. Bill Gates?
• Які новітні медіа найпопулярніші: блоґи, подкасти, wiki, RSS?
• Яка з консолей найбільш перехвалена: XBOX 360, PS3, Wii, PSP, Nintendo DS?

Google Trends допоможе намацати тренд і дасть поживу для роздумів. SEO-спеціалістам, мабуть, стане в пригоді, але робити практичні висновки для офлайну було би перебільшенням.

Riya.com відкрилася нещодавно. Саме тут я розмістив 286 фото із суботнього “Маршу Свободи“.

Унікальність і контраверсійність сервісу полягає у здатності впізнавати і шукати людей. На завантажених світлинах система автоматично виділяє обличчя, хоча від ручної допомоги не відмовляється. Кожну істоту чи об’єкт на фото можна підписати. Якщо залити десяток зображень однієї людини, то система навчиться автоматично її розпізнавати. При чому, визначатиме на усіх світлинах, що завантажуються на сервер.

Будь-хто може познайомити “Раю” з вашим виглядом, і тоді вас буде легко знайти на всіх світлинах, що містяться на їхньому сервері. Цілком можливо, що через кілька років розробники допрацюють свою “шпигунську” технологію настільки, що знаходитимуть конкретних людей на будь-яких зображеннях в інтернеті.

Riya позиціонується як “фотопошук”,
щоб уникнути кпинів за недостатню функціональність фотосховища

Розпізнаванням облич я не переймався, а дивився на функції фотохостингу, які поки що виглядають слабенько. Щоб розмістити на сайті одразу багато світлин, потрібно інсталювати спеціальну програму. Завантажуєш маленький інтсталятор на 240 кб, а потім він тягне невідомо який обсяг файлів, що у розгорнутому вигляді займають 30 мб. При цьому функціональність програми прямує до нуля - вона лише завантажує файли і автоматично зменшує їхній розмір, не розрізняючи горизонтальну і вертикальну орієнтацію. Максимальна висота світлини на сервері 600 пікселів, а ширина - 800.

Маніпуляцій з файлами передбачено мінімум, і більшість із них поки що взагалі не працює. Альбом із фото отримує таку саму назву, як папка на диску, де містилися файли. Відредагувати назву альбома неможливо. На світлинах у кутку автоматично ставиться ім’я, на яке зареєстровано екаунт. Відключити такий додаток неможливо. Поки що відсутні посилання для кожної фото, що дозволяють легко вставляти їх у блоґи і веб-сторінки.

Вердикт : оминати сервіс, принаймні на стадії beta (до того ж, бровзер Opera не підтримується). Riya сподобається тільки тим, хто цікавиться технологіями розпізнавання облич.

А наступного разу напишу про те, чому модний фотосайт Flickr, улюбленець англомовних блоґерів, насправді відстійний сервіс.

Куди дівати надлишковий українського трафіку UA-IX, що входить у щомісячну абонплату кабельних та dsl-провайдерів? Треба діжками вантажити що-небудь вагоме. Сервери з піратськими фільмами, музикою та іграми є у більшості провайдерів. Але коли потрібне щось конкретне або легальне, то марна справа переглядати по черзі усі місця компактного проживання файлів.

У пригоді стане пошукач Гуугля, що мешкає за адресою justua.info. Він же надає архікорисний сервіс перевірки сайтів на приналежність до священної точки обміну UA-IX. Вводите адресу ресурса й одразу дізнаєтеся, чи безпечно для вашого гаманця тягнути з нього стометровий відео-ролік.
НОВЕ Квітня 27, 2006: У коментарях umis підказує, що на сайті київського провайдера IPNET також перевіряють сайти чи ip-адреси на “українськість”.

Знаючи приблизну назву файла, користуйтеся ftp-пошуком - locate.in.ua. Багато корисного і цікавого можна знайти у нетрях українських ftp-серверів.

Якщо бажаний файл досі не потрапив у тенета UA-IX, то звертайтеся до добрих людей на сайті gate.in.ua. Залишайте на форумі замовлення і через деякий час омріяна інфа буде доступна українським юзерам. Ганяти порнуху та варезний софт для вас не стануть.

Часто виникає потреба розмістити файл у мережі. Бо якщо він більше 10 метрів, то навіть Gmail такоий шматок не проковтне. А якщо групі осіб треба передати дані або залишити їх тимчасово в онлайні, то е-поштою зовсім недоречно надсилати. Сервісів, що розміщують файли, наразі мільйон. Але більшість із них глючить, показує купу реклами, вимагає реєстрації, тощо. Доведеться згаяти чимало часу, щоб знайти пристойний варіант.

Українців порятує shareua.com. Файли до 60 мб живуть на сервері 90 днів після останнього звернення до них. Інтерфейс елементарний - вказали файл; почекали, доки він заллється на сервер; отримали згенерований лінк на файл; розіслали лінк усім зацікавленим чи повісили в інеті. Клікнувши пізніше на свій лінк, дізнаєтеся, скільки разів зверталися до файла.
НОВЕ Травня 02, 2006: Нагадали про сервіс для розміщення файлів київського провайдера Цифра - file.cyfra.net. Після реєстрації отримаєте у своє розпорядження 100 мб, а якщо ви “цифровий” клієнт, нібито навіть 300. Я їхній клієнт і при реєстрації вказав ім’я, на яке укладав угоду, але квоту мені дали стометрову. Намагався я завантажити файли по 30 мб і на file.cyfra.net, і на shareua.com - в обох випадках безуспішно. Статус завантаження не показується, і повідомлення про помилку теж відсутнє. Чи time out сесії, чи якесь лихо - хто його зна.

Наскільки мені відомо, всі ці сервіси, крім Гууглі, з’явилися протягом 3-4 останніх місяців. (file.cyfra.net існує більше півроку.)

НОВЕ Квітня 21, 2006: Тільки-но опублікував запис, як через годину побачив у метро рекламу ще одного сервісу. Працівники xfile.net.ua завантажують потрібний файл і викладають його на українському сервері або записують на cd і надсилають поштою. За один мб закордонного трафіку беруть дві копійки, українські файли - по п’ять копійок за сотню метрів. Рекомендований лист по Україні - дев’ять гривень.

Оплата банківськими картками або prepaid-картками провайдера Експрес. Саме ця фірма надає послугу. Загалом xfile економить час - не треба заморочуватися з даунлоад-манагерами, - але за гроші.

Подякуймо Інтернет Асоціації України за UA-IX і наше щасливе дитинство.

Ґаретт Роджерс (Garett Rogers) веде блоґ на ZDNet, присвячений компанії Google. Ґаретт аналізує HTML-код сторінок і структуру ґуґлівських сайтів, де знаходить згадки про сервіси, які тільки-но тестуються у закритому режимі. За його прогнозами, скоро у поштовику Gmail з’являться голосові повідомлення та пройде інтеграція із безкоштовним сервісом Evite, який допомагає гуртома планувати події і розсилати запрошення. На початку місяця він написав про можливу інсталяцію Gmail на чужих доменах за два дні до офіційного анонсу.

Мені Ґареттів блоґ подобається тим, що він не покладається на ОБС (один блоґер сказав), а самотужки копається у програмному коді веб-сторінок і на основі цікавих дослідів породжує чутки, які мають багато шансів справдитись. Саме його я читаю постійно (і, звісно, офіційний блоґ Google), щоб бути у курсі справ, як там Брін і Пейдж організовують світову інформацію.

Ще трохи блоґів про Google:
Google Blogoscoped - найвідоміший неофіційний блоґ про події навколо літери G.
The Unofficial Google Weblog - за ґуґлівськими справами стежать у мережі Weblogs, Inc.
Valleywag: Google - блоґ мережі Gawker Media, що збирає чутки Силіконової Долини, часто пише про мешканців штаб-квартири Google.
Matt Cutts - SEO-спеціалісти усього світу пильнують, раптом штатний оптимізатор Google вибовкає який-небудь секрет про пошукові алгоритми.

Взагалі блоґів про “Великого Брата” мульйон, але і цього досить, щоб голова ґуґлем пішла.

Copyscape шукає веб-ресурси з копіями текстів будь-якого сайта. У рядок пошуку вводьте адресу своєї сторінки, щоб знайти сайти, які містять розлогі цитати ваших доробків. Серед них, цілком можливо, трапляться і вкрадені записи без посилання на вашу автуру. Перевіритись не завадить.

На мої тексти, на щастя, ніхто не позарився (а кому воно треба?), але я дізнався, хто разом зі мною цитував ті самі джерела. Оголошення про вакансію “Денної Варти” привернуло увагу видання AdMe.ru і газети Комсомольская Правда. Вони також процитували першоджерело і виявили нові факти, які я долучив до “історії хвороби”, оновивши запис двотижневої давності.