Уведення в правовий обіг поняття "адміністративні послуги" („управлінські послуги") спрямоване не на запровадження окремого виду адміністративно-правових відносин між державою та людиною, а на перегляд взаємовідносин між державними органами та особами, оскільки за змістом цього поняття визнається принцип верховенства права.

Сенс змін полягає в тому, щоб місце домінуючої в минулому ідеології "панування" держави над людиною посіла протилежна - ідеологія "служіння" держави інтересам людини.

Вітчизняна правова наука єдиного підходу до розуміння понять "адміністративних (управлінських) послуг" ще не виробила. Більше того, вони не сприймаються українськими ученими. Деякі представники юридичної науки ставлять під сумнів саму можливість вживання категорії „послуги" щодо діяльності органів влади, які здійснюють владні повноваження.

Запровадження нової ідеології функціонування, насамперед, органів виконавчої влади є одним із основних завдань адміністративної реформи, в ході реалізації якої необхідно досягти такого стану, коли виконавча влада, реалізуючи призначення демократичної соціальної правової держави, створює умови для реалізації прав і свобод громадян, а також надання їм широкого кола адміністративних (управлінських) послуг.

Саме такий підхід до запровадження нової ідеології функціонування виконавчої влади закладений у Концепції адміністративної реформи в Україні, основні положення якої Указом Президента України від 22 липня 1998 року № 810 покладені в основу здійснення реформування системи державного управління.

Наголос робиться на необхідності виробити нову управлінську ідеологію, спрямовану на оновлення адміністративної культури, формування орієнтації управлінського персоналу на служіння людині.

Зазначена Концепція вихідними концептуальними засадами реформування органів виконавчої влади визначає необхідність, зокрема, переорієнтації діяльності цих органів з суто адміністративно-розпорядчих функцій на надання адміністративних (управлінських) послуг усім особам. Демократична, гнучка та ефективна організація управління повинна базуватися на формуванні ефективного механізму надання населенню повноцінних адміністративних (управлінських) послуг.

Враховуючи наведене, Концепцією адміністративної реформи в Україні пропонується законодавчо унормувати порядок надання органами виконавчої влади адміністративних (управлінських) послуг.

Оскільки впровадження доктрини адміністративних (управлінських) послуг має здійснюватися на єдиних засадах, потребують законодавчого визначення такі складові, як поняття адміністративних (управлінських) послуг, встановлення принципів та процедури їх надання, а також з’ясування ознак поняття адміністративних (управлінських) послуг та співвідношення з іншими суміжними категоріями, що має бути предметом науки адміністративного права.

Зважаючи на те, що в адміністративному законодавстві України саме процедурна частина є найменш розвинутою, надзвичайно важливим є запровадження у сфері управління раціональних та демократичних адміністративних процедур, зокрема, у сфері надання управлінських (адміністративних) послуг.

За результатами аналізу стану правового регулювання відносин у сфері надання адміністративних (управлінських) послуг як в українському законодавстві, так і в законодавстві європейських держав, узагальнення думки провідних українських та іноземних фахівців, з метою врегулювання на законодавчому рівні багатоманітних процедурних відносин в управлінській діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб та на виконання відповідних доручень Кабінету Міністрів України Міністерством юстиції України розроблено проект Адміністративно-процедурного кодексу України, який знаходиться на розгляді Верховної Ради України.

Правове регулювання порядку надання адміністративних (управлінських) послуг існує в більшості європейських країн, де ефективно діють кодифіковані акти, які присвячені детальній регламентації процедур в діяльності органів влади в частині їх взаємовідносин з фізичними та юридичними особами. Зокрема, у Федеративній Республіці Німеччині та Естонії існують закони про адміністративну процедуру, в Австрійській Республіці - Загальний закон про адміністративну процедуру, в Нідерландах – Акт з загального адміністративного права, в Польщі – Кодекс адміністративного провадження, в США – Федеральний закон про адміністративну процедуру.

Серед країн СНД вперше в Україні розроблено законодавчий акт про адміністративні процедури.

У проекті Кодексу надано визначення зазначених послуг, за яким адміністративні (управлінські) послуги - це результат діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, що відповідно до закону забезпечує юридичне оформлення умови реалізації фізичними та юридичними особами прав, свобод і законних інтересів за їх заявою (видача дозволів (ліцензій), сертифікатів, посвідчень, проведення реєстрації тощо). Як бачимо, адміністративні (управлінські) послуги надаються на місцевому рівні і органами місцевого самоврядування.

Адміністративно-процедурний Кодекс України визначатиме також основні принципи діяльності органів влади з надання адміністративних (управлінських) послуг, серед яких присутні принципи верховенства права, рівності перед законом, законності, гласності та відкритості, повноти, об’єктивності та неупередженості, етичності у стосунках, оперативності та доступності.

У проекті Кодексу розкрито зміст цих принципів. Принцип верховенства права полягає у забезпеченні пріоритету прав і свобод людини та громадянина, справедливості і гуманності відповідно до Конституції та законів України; принцип законності забезпечується здійсненням державним органом процедурних дій та прийняттям рішень виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; принцип повноти, об’єктивності та неупередженості зводиться до забезпечення всебічності, повноти та об’єктивності з’ясування обставин адміністративної справи, безпосереднього дослідження доказів та інших матеріалів, недопущення у діяльності державного органу проявів будь-якої неправомірної заінтересованості в результатах розгляду та вирішення адміністративної справи; принцип етичності у стосунках полягає у дотриманні учасниками провадження поважного, ввічливого і коректного ставлення один до одного.

Дотримання встановлених принципів під час надання адміністративних (управлінських) послуг забезпечується шляхом здійснення відповідного контролю органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами у межах своїх повноважень, визначених законом. Положення щодо контролю за дотриманням закріплених принципів у ході надання зазначених послуг передбачені проектом Адміністративно-процедурного кодексу України. Така увага принципам та їх дотриманню в актах з питань адміністративно-правових відносин приділяється чи не вперше.

Щодо процедури надання адміністративних (управлінських) послуг, то Кодекс установлюватиме загальну процедуру надання таких послуг, в той час як порядок надання конкретних видів таких послуг визначається окремими нормативно-правовими актами, що регулюють відповідні відносини. Наприклад, Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" регулюється загальний порядок отримання ліцензій суб’єктами господарювання, а Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" детально регламентовано процедуру реєстрації суб’єктів господарювання.

Надання адміністративних (управлінських) послуг органами юстиції визначено Законами України "Про об’єднання громадян", „Про благодійництво та благодійні організації", „Про політичні партії в Україні", „Про професійних творчих працівників та творчі спілки", відповідно до яких Міністерство юстиції України здійснює легалізацію всеукраїнських об’єднань громадян, реєстрацію всеукраїнських і міжнародних благодійних організацій, політичних партій та їх символіки, всеукраїнських творчих спілок.

Правове регулювання цих відносин щодо органів юстиції є достатньо повним і відповідає основним вимогам щодо порядку надання адміністративних (управлінських) послуг. Підтвердженням цього слугує результат функціонального обстеження центральних органів виконавчої влади у сфері надання адміністративних (управлінських) послуг, яке проведено робочою групою, що створена Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України.

За проектом Кодексу процедурі надання адміністративних (управлінських) послуг присвячено окремий розділ, що встановлює склад учасників провадження, до яких віднесено суб’єкт звернення (фізичну чи юридичну особу), уповноваженого суб’єкта (відповідний орган влади), заінтересовану особу, свідка, експерта, спеціаліста, перекладача, представників органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб, залучених в установленому порядку до розгляду та вирішення адміністративної справи; порядок подання, форму і зміст заяви, строк розгляду та порядок прийняття рішення у справі.

Особливе місце у проекті Кодексу посідає процедура оскарження рішення, дії чи бездіяльності органу влади, що має на меті захист порушених прав фізичних та юридичних осіб.

Чітка і максимально повна регламентація способу діяльності органів виконавчої влади під час надання адміністративних (управлінських) послуг (тобто процедури їх надання) унеможливить зловживання при здійсненні посадовими особами своїх повноважень, що, в свою чергу, сприятиме забезпеченню дотримання прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб. Крім того, законодавче встановлення процедури надання адміністративних (управлінських) послуг сприятиме утвердженню конституційного принципу, за яким органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Заступник директора
Департаменту конституційного
законодавства та державного будівництва
Міністерства юстиції України Наталія Степанівна Темненко;

Начальник відділу
Департаменту конституційного
законодавства та державного будівництва
Міністерства юстиції України Олена Анатоліївна Загоруля