Луцький верхній замок

Луцький Верхній замок — один з найбільших і найдавніших на Україні. Побудований в основному останнім великим князем Галицько-Волинської Русі Дмитром-Любартом у 1340–1385 роках, він слугував резиденцією глави держави...

Верхній замок - своєрідна історико-архітектурна емблема Луцька. Він добре зберігся і зараз реставрований. В народі, а подекуди і в краєзнавчій літературі цей замок називають Любартовим — за Ім'ям литовсько-волинського князя Любарта, який одружився з волинською князівною Бушею і якому 1340 року дісталася Волинь.

Цей замок є Ð¾Ð´Ð½Ð¸Ð¼ з найбільших і найдавніших в Україні. ÐŸÐ¾Ð±ÑƒÐ´Ð¾Ð²Ð°Ð½Ð¸Ð¹ в основному останнім великим князем Галицько-Волинської Русі Дмитром-Любартом у 1340–1385 роках, він, разом з примикаючим Окольним замком, служив столичною резиденцією уряду і глави держави. Саме роль останньої столиці Галицько-Волинської держави, cпадкоємиці Київської Русі, робить цей замок відмінним від усіх замків України. У свій час він також вважався фортифікаційною пам’яткою старовини Литви, Польщі і Росії.

Після смерті Вітовта польський король спробував оволодіти луцькою твердинею, а через неї і всією Волинню. Проте в час короткої, але жорстокої і кровопролитної Луцької війни 1431 року страж Волині витримав понад місячну облогу й руйнівні штурми польського війська та відстояв незалежність краю.

Зміщений з великокнязівського столу в Литві, Свидригайло як альтернативу обрав Луцький замок, розбудувавши тут свою резиденцію автономної держави за литовським зразком. 

Впродовж багатьох віків тут діяв крайовий уряд і соборний крилос Луцько-Острозької єпископії, збиралися сейми і станові суди волинської шляхти. Знаменита замкова канцелярія створила і зберегла для України півтора мільйони документів з її історії. Через цю школу адміністративного управління пройшла плеяда визначних громадських і державних діячів, серед яких був і гетьман України Іван Виговський.

Сьогоднішній архітектурний комплекс Луцького Верхнього замку включає в себе В’їздову, Владичу та Стирову башти, сполучені мурами, будинок шляхетських судів XVIІІ ст., повітову скарбницю поч. ХІХ ст., а також археологічні залишки собору Івана Богослова ХІІ ст. та князівського палацу XІV–XVI ст.  

В замку, на фундаментах князівського палацу, який примикав до В’їздової башти, останнім луцьким старостою Ю.Чарторийським був зведений будинок повітової канцелярії і шляхетських судів. Нині в ньому розмістився художній музей відділ Волинського краєзнавчого музею.

 ÐŸÐ¾ÑÐµÑ€ÐµÐ´Ð¸Ð½Ñ– замкового двору від давньоруських часів існувала соборна церква Івана Богослова. В ній захоронені луцькі князі та єпископи, серед них і будівничий замку Дмитро-Любарт. Зараз над розкритими археологами мурами древньої святині, що 600 літ була духовною столицею східної Волині, споруджено павільйон, в якому планується створення музею.

Будиночок з колонами – повітова скарбниця військового відомства – постав на місці двору владики у 1807 році і нині пристосований під виставки приватних колекцій.

За повітовою скарбницею розташована Владича башта, утримувана в давні часи на кошти владики, від чого і одержала відповідну назву. В ній окрім експозиції замкового арсеналу можна відвідати і єдиний в Україні музей дзвонів.

Під муром, що змикає Владичу і Стирову башти, знаходиться досить великий підвал, в якому зберігались запаси продуктів на випадок облоги замку.

Стирова башта використовувалась замковою канцелярією і архівом, тож, власне, завдяки їй збережено півтора мільйони документів в так званих гродських книгах. Підвальний поверх вежі служив в’язницею для засуджених до страти. В ній провів останні дні свого життя поет і громадський діяч XVIІ – початку XVIІІ ст. Данило Братковський.

Майбутнє національного пам’ятника архітектури України – Луцького замку – бачиться дирекції Луцького державного історико-культурного заповідника у відновленні його історичного архітектурного образу шляхом дальшої реставрації та показу функцій через музеєфікацію замкових об’єктів.