ВСТУП (скорочено)

ЛАБУ – рекомендовано для використання у вузьких колах та широких середовищах, споріднених цікавістю до музичного життя своєї країни та бажанням пізнати душу українського музиканта.
Спеціально розроблена структура та лаконічність забезпечує зручність користування ЛАБОЮ як вичерпним посібником з питань музикування та шоу-бізнесу. Для музикознавців – це дзеркало сучасного фахового словотворення.
Хоча мовою словника важко змалювати портрет вітчизняного артиста у повний зріст чи то музичний пейзаж України. Все ж-таки сленг – більше, ніж просто фольклор. У всякому випадку, це явище може бути цікавим. Наприклад тим, що деякі слова у різних регіонах країни можуть мати різне тлумачення, а іноді навіть мати протилежні значення. Віковий діапазон лексичних елементів ЛАБИ – просто величезний: від вже маловідомого слова бібалдо – до все ще маловідомого зомбі. СЛОВНИК вміщує також слова, запозичені в інших фахових та соціальних осередках. Такі слова, як кайф або башлі – виключно музичним сленгом назвати важко, але музикантам не заборониш вживати їх часто, тож хай користуються. Оскільки звертання до сленгу чи користування ним має місце у специфічних ситуаціях – тлумачення явищ та дій, розміщених у СЛОВНИКУ, краще не сприймати як виключно притаманні героям струнної праці.

Лаботомія
Тільки-но дитина переступила поріг підготовчого класу дитячої музичної школи, як за декілька днів вона стає... носієм та користувачем музичного сленгу. Вона виводить на нотному стані картошки та “сачкує” сольфу з перших же уроків. Інші діти, не прагнучи стати фаховими музикантами, навіть не підозрюють, що коли вони, аматорствуючи, беруть до рук гітару, на додачу до неї, отримують і сленгово-музичну лексику – блатні акорди, співаючи під них мєдляки та бистряки.
Більшість слів ЛАБИ – іншомовного походження. До появи на “великій сцені” Елвіса Преслі, лексичну більшість складали слова, запозичені з мови носіїв національних меншин, що активно музикували того часу. В першу чергу, осіб єврейської національності, а також (рідше) циганських музикантів.
До чого тут Елвіс Преслі? Все це – рок-н-рол, а його мова, відповідно - англійська. Інший чинник словотворення – технічний прогрес із його наслідками.

Таким чином, нині маємо наступні співвідношення лексичної рецептури СЛЕНГУ (без урахування рідної мови): англійська – міжнародна торгівельна мова, що просочилася разом iз крамом та обладнанням (назва, способи користування, ефекти, прийоми, результати);
комп`ютерна мова;
мова виконавських прийомів, виконавських шкіл, пісенних текстів, джазу, “їхнього” сленгу, власних імен, назв творів тощо.
італійська – мова академічно-музичних термінів; джерело сучасних технічних термінів, рідше – псевдолатинських слів сленгу: вигрібато, тасканіні, клєсандро
єврейська, циганська - так вже історично склалося.
Музичний сленг являє собою декілька самостійних площин, що так само пов`язані чи ізольовані одна з одною, як і чинники їх виникнення.
Ось приблизний рейтинг носіїв та ЛАБОтворців:
У витоках сленготворення
1. Ресторанні музиканти.
Саме вони “породили” більшість еквівалентів назв грошових одиниць – через абсолютне взаємопроникнення процесу звуковидобування – у грошевидобування: квінта, терція, децима. Саме вони поширили в ЛАБI більшість слів соціального змісту, бо кожен салонний музикант був змушений перетворюватися на соціального психолога, адаптуючись у пістрявому, а іноді й небезпечному осередку. Саме через здатність того самого “кабацького скрипаля” у невимушенно-дипломатичний спосіб прерогативно приносити радість людям будь-якого виховання, виникає та діє незаперечний закон “Скрипаль – завжди В ЗАКОНІ”.
Вони “омузикантили” перетворили запозичену лексику кримінальних кіл на музичний сленг, перетворивши у доречну, влучну, пікантну та активно вживану ЛАБУ: башлі, кабак, барижник, злотий, лажа тощо.
Можна сказати, що виконавці музики на замовлення – виключно чемні та послужливі люди. У них завжди напоготові велика кількість елементів мовного етикету на випадок звертання до того, від кого залежить винагорода. Навіть до ворогів чи неприємних персон вони іменують шляхетно або, в крайньому випадку – незрозуміло, не виказуючи неприязні до збоченця: семьвосьмч, папаша, бібалдо, шеф!, чек!, мамулька, бабулька. В якійсь мірі це нагадує ставлення українців-ліриків до оточуючого світу: війнонька, воріженьки, конику-братику.

2. Ремісники соціально-побутового сервісу: гравці на весіллях, похованнях, тощо. Оскільки вони мали практику діяльності і в умовах салону, і в умовах табору (весільні намети у сільській місцевості), і в мобільних умовах (музичне оздоблення транспортування небіжчика до кладовища), їхній сленг так само пістрявий та дотепний, як і ті умови. До ЖМУРОВИХ КОМАНД часто входили музиканти (студенти) академічного походження, які в момент заробітчанства на людських бідах та радощах, за звичай, ставилися до своїх основних спеціалізацій скептично чи індиферентно. Це породило ряд таких самих скептичних перлин-контрапунктів про серйозну музику, її виконавців та спосіб їх існування: тягнути жмура, “по нотах чи - в до мажорі / по свадьбах, справочнік стеля, “пока-а-пока, і – на коду!”, грати по газетам, грати на музиці.

3. Виконавці стильових галузей, породжених ритм-енд-блюзом. До їхньої лексики увійшли терміни, що супроводжували ці стилі там, звідки вони запозичені. А також - ті прагнення, враження, явища, предмети, зусилля, наслідки та результати, що згодом рясно роїлися вперемішку із видобутими нотами у стилі “рок - н - рол”. А далі – за списком.
Їм належить рекордна кількість відповідникам емоційного стану, пов`язаного з критерієм діяльності у вищезгаданих стилях: драйв, тичка, кач, та запозиченого з іншомовних слів (соціального ґатунку): кайф, герла, хаєр.

4. Виконавці класичної, джазової та іншої (будь-якої) картатої музики. Породили більшість відповідників музично-теоретичним термінам, спростувавши життя собі та людям: бейний, давати бекар, фонарь, риф, махачкала, портянка тощо.

Оскільки ці музиканти щиро ставляться до колег будь-якої орієнтації, вони мають найбагатшу сленгову лексику.

Нині
1. Ді-джеї. Не вигадували нічого нового за недоцільністю вигадувати те, що давно вигадали для них там, звідки вони закуповують і привозять обладнання у комплекті з дискотечним “ноу-хау”. Так само, як БАРИЖНИКИ омузикантили кримінальний жаргон, так дискотечники дали привід сперечатися: де закінчується фаховий або технічний термін і де починається сленг. Головне, щоб дискотека була веселою.
Рекордна кількість слів, утворених на основі англомовних технічних термінів.

2. Фахівці з виготовлення та експлуатації шоу-техніки (світла, акустичних систем тощо).
Імпортне обладнання та складні технічні терміни вони виміняли на коротенькі та приємні вуху слівця: папа, мама, жопа, бідончик, тяні-толкай, топік, дрова. Якщо ді-джеї мають сленг у кожному другому слові, що промовляють, то ЗВУКОВИКИ встромляють сленгове слівце лише через раз. Володіючи обладнанням найбільших розмірів – тяжіють до вишуканих і тендітних іменників та епітетів у зменшувальних формах. Цікаво, що слова, які характеризують властивості певної людини, чи слугують для розподілу фахівців на категорії, у ЗВУКОВИКІВ – майже відсутні. Винятки становлять фірмач та мусорщик.

3. Музиканти, що вовтузяться зі звуком взагалі та звуками поштучно, тримаючи ніс за вітром технічного прогресу: композитори, аранжувальники, звукорежисери, саундпродюсери тощо. Вони не гребують зручними та місткими термінами закордонних колег. Майже кожне незграбне, на їхній погляд, слово вони завжди доводять до довершеності: дбайливо забезпечують їх відповідними рідній мові префіксами, суфіксами, закінченнями і усім, що треба: раздолбаний, мененгер, фанєра, в дабл, мінусовка, демуха.
Найсумлінніше ставлення до посягань на засмічення рідної мови.

4. Виконавці та фахівці, причетні до реалізації музично-видовищної продукції (комерційних проектів): продюсери, промоутери, режисери постановок, менеджери. Створений ними сленг найкраще пасує до описання: а/ всього, що відбувається на сцені під час концерту: обізяни, стьоб, мєбєль, сірки; б/ пригоди промоутера (матеріалу, виконавця) за повний період розкручування виконавської одиниці: обозначити, рахітпарад, розхітувати, засирати ефір, демонструха, не наш формат.
Носії найбільш молодого сленгу, що пов`язано з молодістю українського шоу-бізнесу.

5. Реалізатори музичного краму та аудіопродукції, що майже не мають нічого спільного з музикою, окрім того, що стосується музичного краму. Кумедно те, що в “нашому” сленгові прижився і “їхній”, пройшовши подвійне коло парольного перегону: ганч, гаєр, жоржи, риф тощо.


Риси носія Лаби
Аналізуючи загальну картину словотворення, можна зробити певні висновки щодо ментальних та психологічних властивостей носіїв СЛЕНГУ.
Досить часто музиканти вживають дієслова саме у доконаному виді: відлабати, залігувати, розбашлятись. Швидше за все, це свідчить про прагнення отримати задоволення від процесу, довершеності та пошуку всесвітньої гармонії. І в житті – також. Тому “Сьогодні ми відтягнули три жмура” – замість “...ми тягнули трьох жмурів”.
Так само часто представники стилів, збоченців, фахових та кваліфікаційних категорій – також гуртують та згадують у множині: “ Ці домашні – ніколи не виступають” (про конкретного виконавця) замість: “Він (Петрик), будучи домашнім, ніколи не бере участі у виступах”. Можливо, коли людина відносить себе до більшості, вона почувається краще, а її патології - аргументовано : гудкі, попери, тєлєжнікі, пункери, дезовики. До того ж, перебільшення – властиві творчим людям.
Велика кількість слів має зменшено-пестливу форму: дімчик, лєсєнка, підкочумчик, басівка, скріпоца. Наші музиканти, окрім інших незліченних чеснот - щирі, лагідні та приємні люди. До речі, чим глибше інтимність поняття, тим старанніше воно “зашифроване”: піцикато, триполоска 2, баси, упасти в яму.
Для багатьох слів (особливо вигуків) характерні лаконічність та компактність водночас: кач!, кочум!, колесо!, кода!, ПС!, пауза, на фонарь! тощо. Звісно, що певні слова вживаються саме під час музикування, коли треба, не припиняючи гри, повідати щось партнеру. Рідше – коли про предмет розмови бажано приховати від сторонніх.
Та найбільша кількість слів вражає своєю дотепністю та іронією. Це своєрідне відчуження та захист митця від іноді чужого та жорстокого світу: жмурік, мичьйо, купити лижи, алєгро-мольто-модерато тощо. Такими ж щирими є ідіоми-побажання музикантів: не вішай ніс на квинту; до-ре-мі-до-ре-до.
ЛАБА у певній мірі є мовним дзеркалом музичної царини. Це – рецептурний збірник “ноу-хау” з місткими рецептами хітотворення та промоушну: раскрутка, брати, крючок, мінус, обізяна, засвєтка тощо. Логічним додатком до них є слова-свідоцтва щирого ставлення до них самих музикантів та виконавців: гудкі, пляжний чос, піпл вбитий, рахітпарад, мала сцена тощо.

Явища та їхні сленгові відповідники, що складають рекордну кількість у СЛОВНИКУ

• музичні інструменти, деталі до них та прийоми звуковидобування – барабани та електрогітара
• обладнання – акустичні системи
• приклади дотепності та винахідливості – ресторані музиканти
• персони, що не мають відношення до музики – жінки

Унікальна відмінність МУЗИЧНОГО СЛЕНГУ, це – висловлення думок не лише у вербальний спосіб. Багату та пістряву лексику доповнює можливість висловлення за допомогою музичних фраз. Зазвичай, вони слугують своєрідною мелодійною мапою, яка пропонує обрати бажаний напрямок руху неприємного співбесідника.

Слід зазначити, що, принаймні, у цій версії СЛОВНИКА майже не трапилися відповідники побутовим явищам та предметам. Хтозна...

UkrProstir
наш сіндікейшн
Автопілот
блог однодумців

livejournal.com
наші кожного дня
Pilman TV
сховище відео українського музичного андерграунду
ФДР-Радіоцентр
скромно кажучи, український музичний гугль
Perekrestock
багато нашої музики і людей, які нею по-справжньому цікавляться
Український Готичний Портал
а таки й правда готичний портал
Арт-Вертеп
наша музика зокрема і будні нашого арту в принципі - очима митців з-над Дніпра
Гомін
Українські народні пісні - тексти і MIDI
Варган
радіопрограма Павла Нечитайла про етнічну музику
"Дзига"
Мистецьке Об'єднання міста Львів
"СУМНО"
Сумно культурі без політики
Zliy Pes Programming
первісна технічна та ідейна підтримка