|
Обуховський Вячеслав Володимирович
( Obuhovskyj Vyacheslav Volodymyrovych )
1943 р.н., професор кафедри математики та теоретичної радіофізики
Закінчив з відзнакою радіофізичний факультет Київського державного університету ім.Т.Г.Шевченко в 1966 р. Після закінчення аспірантури (1969 р.) залишився на викладацькій роботі на радіофізичному факультеті. В 1971 р. захистив кандидатську дисертацію "Нелінійна взаємодія фотонів в речовині та розсіювання світла на поляритонах" за спеціальністю “Фізика твердого тіла”. В 1989 р. захистив докторську дисертацію "Процеси фоторефракційного розсіювання світла в кристалах" за спеціальністю “Оптика”. З 1993 р. - професор кафедри математики та теоретичної радіофізики. Науковий керівник лабораторії лазерного зв’язку. Основні напрямки наукових досліджень включають в себе голографію, квантову електроніку, фотополімери, фізику кристалів, медичне застосування фізичних методів.
Основні наукові досягнення:
-
Сформулював “закон нелінійної дифузії” для частинок в (частково) рідких нерівноважних системах, якій має ширшу область застосування, ніж традиційний закон дифузії Фіка Запропонував “Концепцію кристалових модулів” як метод опису внутрішньої структури складних кристалів
-
Розвинув загальну теорію явища фоторефракційного розсіювання світла.
-
Відкрив явище “Автохвильового розсіювання світла” (разом з В.В.Лемешком), яке полягає в (квазі)періодичній появі яскравих конусів світлової генерації (потужність більш ніж 50% накачки, типовий період – від 0.1 до 50 сек.) в умовах, коли нерухомий фоторефрактивний кристал стаціонарно опромінюється лазерним світлом.
Викладацька діяльність зосереждена в таких галузях: Електродинаміка, Термодинаміка і Статистична Фізика, Голографія, Матеріали квантової електроніки.
Є автором більше 130 публікацій, займається публіцистикою та науково-популярними публікаціями.
|