|
ФОМІН НАРІМАН ГЕОРГІЄВИЧ
1925 р.н., зав. лабораторією кафедри напівпровідникової електроніки
Народився 16 квітня 1925 року в місті Оріхів Запорозької області. З 1932 року сім’я переїздить до м. Києва, де і закінчив вісім класів середньої школи № 25 в 1941 році. Після початку війни наша школа була перетворена на приймальний пункт для біженців і поранених. З нас, школярів старших класів були сформовані дружини протиповітряної оборони та дружини, які приймали перших поранених та біженців. Приймав активну участь у проведенні обороних робіт. При наближені фронта до Києва був евакуйований до до м. Верхне Лісичанського р-ну Ворошиловградської обл., де був прийнятий на роботу електриком підприємства “Донсола”. Але коли фронт просунувся до Донбасу був евакуйований до Самарканду з групою супроводження заводського обладнання. По приїзді в листопаді 1941 року був прийнятий на роботу до хлопкового заводу № 66. Пройшов шлях від робітника до майстра цеху. В грудні 1942 поку був призваний до лав Радянської Армії. Закінчив Харківське піхотне та хімічне училище. По закінченні його було присвоєне військове звання молодший лейтенант та надано призначення на ІІ Білоруський фронт. Приймав участь у складі І, ІІ,ІІІ Білоруських фронтів в бойових операціях “Бобруйський”, “Кінегсбергський”, “Берлінський” на посадах командира взводу та роти 1018 Червонопрапорного ордена Суворова, ордена Кутузова Рогачовської стрілецької дивізії 3 армії генерала Горбатова.
Нагороджений орденами “Червоної зірки”, “Великої Вітчизняної війни ІІ ст.”, “Богдана Хмельницького ІІІ ст.”, а також медалями “За Победу над Геманией”, “Взятие Берлина”, “Взятие Кінегсберга” та численними ювілейними медалями та нагородами.
В Київському державному університеті ім. Т.Г.Шевченка з 1950 року. Був на посадах ст. лаборант, технік, зав. лабораторією, провідний інженер. На цей час продовжую працювати зав. лабораторією кафедри напівпровідникової електроніки радіофізичного факультету. Усього маю 15 друкованих наукових робіт, в тому числі 3 авторських свідотства.
|