|
Конділенко Іван Іванович
1919-1993 р.р., професор, декан, завідувач кафедри нелінійної оптики, Член-кореспондент АН України
Видатний український вчений Іван Іванович Конділенко народився 21 травня 1919 року на Донеччині (с. Велике Мішкове Амвросієвського району). Школу закінчив у 1936 році і як відмінник навчання без іспитів був зарахований до Київського державного університету ім. Тараса Шевченка на фізичний факультет. Переддипломну практику проходив у Ленінграді в Державному оптичному інституті під керівництвом акад. АН СРСР Тереніна О. М. У 1941 році І. І. Конділенко блискуче захистив дипломну роботу та одержав направлення до аспірантури. Але суворі корективи внесла Велика Вітчизняна війна - І. І. Конділенко був мобілізований і з листопада 1941 по травень 1945 року був на фронтах у лавах артилерійських підрозділів.
У 1945 році його переводять в Головне артилерійське управління і тільки завдяки клопотанню президента Академії наук СРСР акад. Вавілова С. І., який знав кілька наукових студентських робіт І. І. Конділенка, він був демобілізований (армія не хотіла відпускати кваліфікованих спеціалістів) і в 1946 р. був зарахований до аспірантури фізичного факультету Київського університету.
У 1950 році І. І. Конділенко успішно захищає кандидатську дисертацію "Люминесценция и поглощение растворов солей таллия" (під керівництвом проф. Шишловського О.А.). З 1951 року І. І. Конділенко по рекомендації Акад. АН України Лашкарьова В. С. очолює кафедру експериментальної фізики, якою керував до 1963 р.
Прекрасні людські риси і велика наукова повага обумовлюють обрання доц. І. І. Конділенка у 1963 р. на посаду декана радіофізичного факультету, яку він обіймав до 1972 р. Перші повідомлення, на той час закриті, відносно мазерів спонукали І. І. Конділенка створити в 1964 р. кафедру молекулярної та радіоспектроскопії. В 1965 р. на Об'єднаному засіданні вчених рад Інституту фізики і напівпровідників він захистив докторську дисертацію "Вплив умов збудження і фізичного стану середовища на інтенсивність спектрів комбінаційного розсіювання світла", отримує ступінь доктора фізико-математичних наук і згодом звання професора. Наукові результати цієї роботи настільки були вагомими, що в 1967 році Академія наук України обирає І. І. Конділенка членом-кореспондентом.
І. І. Конділенко проводить широку навчально-організаційну роботу по створенню практикумів, проведенню наукових семінарів, читає лекції, організує міжнародні та союзні наукові конференції. Лекції І. І. Конділенка відзначалися широкою ерудицією, глибоким розумінням фізичних явищ, образною мовою, ентузіазмом лектора у викладанні складних питань. Він майстерно читав як загальні курси: "Оптика", "Атомна фізика", так і спецкурси "Спектри та будова багатоатомних молекул", "Сучасні проблеми аналітичної спектроскопії"; за його участю були створені практикуми: "Оптичний", "Атомний", "Техніка спектроскопії".
Під керівництвом проф. І. І. Конділенка проведене широке коло досліджень у визначенні закономірностей властивостей комбінаційного розсіяння світла, а саме: частотної залежності інтенсивності ліній комбінаційного розсіювання для різних за формою коливань молекул, встановлено вплив відносного розташування частоти збуджуючого світла і електронних смуг поглинання речовини; досліджено вплив симетрії молекул, їх концентрації і температури середовища на закономірність інтенсивності комбінаційного розсіювання молекулярних коливань; визначений квантовий вихід ліній комбінаційного розсіювання; значний вклад вніс в дослідження властивостей вимушеного та оберненого комбінаційного розсіювання; значний внесок внесений в розвиток підвищення ефективності реєстрації слабких оптичних сигналів і створення джерел для збудження ліній комбінаційного розсіювання, що значно підвищило чутливість і точність кількісного аналізу методом комбінаційного розсіювання світла.
Член-кор. НАН України І. І. Конділенко сформував кілька великих напрямків у спектроскопії комбінаційного розсіювання, заклав і створив наукову школу, був засновником і активним організатором створення періодично діючих союзних і міжнародних конференцій по комбінаційному розсіянню світла. Він виростив тисячі спеціалістів, кілька десятків кандидатів і докторів наук. Його роботи широко відомі в науковому світі далеко за межами України. І. І. Конділенко співавтор більш 260 наукових праць, монографії "Электрооптическая дефлекция света" (співавтори Гриб Б. М., Коротков П. А., Цященко Ю. П., Київ, Техніка, 1980. - 208 с.) та двох навчальних посібників: "Введение в атомную спектроскопию" (співавтор Коротков П. А., Київ, Вища школа, 1976. - 304 с.) і "Физика лазеров" (співавтори Коротков П. А., Хижняк А. І., Київ, Вища школа, 1984. -232 с.).
Член-кор. І. І. Конділенко завжди поєднував педагогічну, наукову і громадську діяльність: був Головою Правління Товариства "Знання" УРСР в 1970-78 р.р., депутатом Верховної Ради УРСР дев'ятого скликання, членом понад 25 вчених та координаційних рад, членом редколегії Української радянської енциклопедії.
За бойові заслуги у Великій Вітчизняній війні та визначні досягнення у науковій діяльності він нагороджений орденами "Червоної Зірки", "Великої Вітчизняної війни другого ступеня", медалями "За Перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.", "За оборону Києва", "Знак Пошани", Почесною грамотою Верховної Ради Української РСР, медаллю ім. Вавілова, ще 7 медалями СРСР та багатьма почесними грамотами та ювілейними медалями Української РСР.
|