|
БІОФІЗИКА СКЛАДНИХ СИСТЕМ
1.Історія досліджень функцій тваринного та людського організмів.
Уявлення о них у Древній Греції та Римі. Середньовіччя. Період відродження. Становлення експериментальних досліджень в 17-18 сторіччі. Основні напрями біофізичних досліджень в 19-20 віках.
2.Еволюційний розвиток організмів.
Розвиток нервової системи у безхребетних і хребетних тварин. Основні принципи онтогенетичного розвитку хребетних тварин.
3.Нервова клітина як структурна і функціональна одиниця нервової системи.
Принципи об’єднання нервових клітин у нервову мережу. Нейрологія.
4.Електрична збудженість та її біофізичні механізми.
Спряження мембранних і цитоплазматичних процесів. Внутріклітинні джерела енергії і механізми її переносу в клітині.
5.Ріст і диференціація клітини.
Клітини в культурі тканини. Регенерація клітинних відростків. Ретроградні зміни в клітині.
6.Внутріклітинний транспорт речовини і його біофізичні механізми.
7.Загальні уявлення про механізми міжклітинної передачі сигналів.
Спрямляючі електричні синапси. Щілинний контакт з каналами.
8.Хімічні синапси.
Потенціал та струм кінцевої пластинки. Квантове виділення синаптичного передавача.
9.Властивості никотинового холінорецептора.
Залежність доза-ефект. Кооперативність. Послідовна модель. Визначення кінетичних констант. десентизація.
10.Пізнавальний центр никотинового холінорецептора по даним хіміко-фармакологічного методу і методу хімічної модифікації білка.
Модель Карлина. Біохімічні властивості і субодинична структура никотинового холінорецептора. Первинна структура субодиниць та їх функції по даним генної інженерії.
11.Іонний канал никотинового холінорецептора.
Будова, провідність іонного каналу і кінетика його роботи за даними методу стрибку концентрації, аналізу ацетилхолінового шуму і релаксацій ацетілхолінового трансмембранного струму.
12. Аналіз роботи одиничного іонного каналу никотинового холінорецептора.
Визначення кінетичних констант в послідовній моделі.
13.Адренергічна передача.
Амінокислоти як передавачі. Пуринова передача. Пептидергічна передача.
15.Загальні уявлення о рецепції.
Типи рецепторів та їх структура. Біофізика механо-, термо- і хемореценції. Кількісні закономірності перетворення зовнішнього сигналу в нервовий імпульс.
16.Структура рецепторів звукових коливань.
Біофізичні процеси в середньому вусі. Функція Кортиєвого органа. Електричні явища при рецепції звуку.
17.Структура світлових рецепторів.
Нейронна організація сітківки. Периферичні механізми розпізнавання яскравості, кольору та руху світлових подразнювачів.
18.Загальні принципи передачі сенсорної інформації в нервовій системі.
Частотне та просторове кодування сигналів. Роль проміжних синаптичних перемикань в передачі сенсорної інформації.
19.Характеристика сенсорних шляхів в центральній нервовій системі.
Структурні і функціональні особливості шляхів передачі і аналізу тактильної, температурної, слухової, зорової ,смакової, больової чутливості.
20.Загальні принципи рефлекторної діяльності нервової системи.
Явища полегшення і окклюзії. Рецепторне поле рефлексу. Фракціонування рефлексів. Домінанта.
21.Принципи управління рухами з боку спинного мозку.
Моторні ядра. М’яз як система, що саморегулюється. Інервація м’язів. Спінальні рухальні генератори.
22.Принципи управління положенням тіла.
Вестибулярна система. Шийні тонічні рефлекси. Напівкружні канали та стато-кінетичні рефлекси. Зорова орієнтація в просторі.
23.Мозжечок - анатомічна та гістологічна структура.
Основні нейронні зв’язки мозжечка. Системи зворотного зв’язку, що створюються, та їх роль в управлінні рухами.
24.Самовільні рухи.
Коркові механізми їх ініціації. Властивості пірамідної та екстрапірамідної рухальних систем. Принципи управління стереотипними рухами. Погоджені рухи та пози.
25.Принципи управління вісцеральними функціями.
Гомеостаз та основні механізми його підтримки. Симпатична та парсимпатична системи - організація та принципи функціонування.
26.Вищі центри регуляції вегетативних функцій.
Дихальний та судиннорухальний центри. Біофізичні аспекти їх функціонування.
27. Гіпоталамус.
Гіпоталамус як центр інтеграції нервових та гуморальних регулярних механізмів. Гіпоталамічні гормони та їх функціональна роль. Гіпоталамогіпофізарні взаємовідношення. Лімбічні структури кори та їх функція.
28.Сон та бадьорість.
Біофізичні процеси в мозку при цих станах. Ретикулярна формація мозкового стовбуру та неспецифічні структури таламусу як регулятори переходу від сну до бадьорості.
29.Вища нервова діяльність та психіка.
Характеристики матеріалістичних та дуалістичних уявлень про природу психічного. Критика дуалістичних концепцій. Можливості об’єктивного вивчення психічної діяльності та кількісної її оцінки.
ЛІТЕРАТУРА:
1.Рубин А.Б. Биофизика. Кн.2, Высшая школа.
2.Физиология человека. Перевод под ред.Костюка П.Г., т.1, М., Мир,1985.
3.Общая физиология нервной системы. Под ред. Костюка П.Г., Наука, 1979.
4.Костюк П.Г. Физиология центральной нервной системы.Киев,Вища школа, 1977.
5.Котляр Б.И., Шульговский В.В. Физиология центральной нервной системы.М.,изд.МГУ,1979.
6.Костюк П.Г.,Крышталь О.А. Механизмы возбудимости нервной клетки. М.,Наука,1981.
7.Ходоров Б.И. Общая физиология возбудимых мембран. М., Наука,1975.
8.Куффлер С., Никольс Дж. От нейрона к мозгу. М., Мир, 1979.
|