|
Україна і болонський простір:
Приєднанню України до Болонської
декларації та інтеграції вищої освіти України у Європу Знань на думку більшості
фахівців немає альтернативи. Входження у Болонський простір є для українського
суспільства важливим та необхідним через потребу вирішити проблеми визнання
українських дипломів за кордоном, підвищення ефективності та якості освіти і
відповідно конкурентноздатності українських вузів та їхніх випускників на
європейському й світовому ринку праці. Адже Болонський процес вийшов за межі
Європейського Союзу та Європи і стає частиною процесу глобалізації вищої освіти
та глобального ринку праці. Приєднання до Болонського процесу сприятиме
утвердженню принципу автономії в університетській освіті України, послабленню, а
в перспективі зникненню жорсткого адміністративного та фінансового контролю з
боку державних органів за функціонуванням університетів, ефективному залученню
та використанню власних ресурсів у навчальному процесі, організації стажування
та обмінів для студентів та викладачів. У внутрішньосуспільних процесах ці зміни
сприятимуть розвитку громадянського суспільства, формуванню громадянської
культури та відповідальності, поглибленню демократичних трансформацій. Успішні
кроки України у цій сфері співробітництва та інтеграції з ЄС позитивно вплинуть
на прискорення процесів співробітництва в інших сферах, сприятимуть зміні
ставленню ЄС до України, подоланню існуючих стереотипів. Отже, входження України
у Європейський простір вищої освіти є одним з важливих чинників у реалізації
визначеного стратегічного напряму інтеграції України до
ЄС.
Одночасно
невизначеність перспектив та принципів взаємовідносин України та ЄС є одним з
об'єктивних обмежень інтеграції української системи вищої освіти у Європейський
простір. Можливо, вихід із цієї ситуації у "м'якому підході", при якому за
основу буде прийнятий принцип різношвидкісного руху - приєднання до окремих
компонентів Болонської системи в міру готовності української вищої освіти.
У вересні 2003 р. міністр освіти і
науки України Василь Кремень, що неодноразово наголошував на необхідності
"європеїзації" української вищої освіти, на
прес-конференції у Києві заявив, що українська вища освіта до
2010 року може перейти на європейські стандарти. За його словами, вже у 2005
році, на наступній конференції міністрів освіти європейських країн в Бергіні
(Норвегія) українська делегація буде ставити питання про приєднання України до
Болонського простору. За словами міністра, Україна вже давно працює над
втіленням головних вимог болонських документів щодо вищої освіти.
Наказом Міністра освіти та науки
України (№ 49) від 23.01.2004р.
"Про затвердження Програми дій щодо реалізації положень Болонської
декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004-2005 роки"
визначені основні напрями та заходи по реалізації вимог та принципів болонських
документів. Деякі з них розвивають принципи та положення вже затверджені Указом
Президента України № 347/2002 від 17 квітня 2002 р. у
Національній доктрині розвитку освіти на 2002-2004 рр.
Важливе значення в контексті
реалізації завдань інтеграції у Європейський простір вищої освіти мають семінари
та наради, на яких обговорювалися проблеми входження України у Болонський
простір, використання досвіду європейських країн, зокрема Центрально-Східної
Європи та Росії. 21 листопада 2003 р. у Львові на базі Національного
університету "Львівська політехніка" відбувся науково-практичний семінар
"Кредитно-модульна система підготовки фахівців у контексті Болонської
декларації", організований Міністерством освіти і науки України. В роботі
семінару взяли участь ректори провідних вузів України, роботодавці, студентська
молодь. Із доповіддю
"Основні завдання вищої школи щодо реалізації в Україні принципів
і завдань Болонського процесу" на семінарі виступив Перший заступник
Міністра освіти і науки України Віталій Журавський.
26-28 листопада 2003 р. у Києві
відбувся семінар "Болонський процес і результати реформ вищої освіти України",
організований Міністерством освіти та науки України за участі експертів Ради
Європи на чолі з директором Департаменту вищої освіти та дослідень Ради Європи
п. Сьюрром Берганом. На семінарі з доповідями про реформування вищої освіти
виступили Перший заступник Міністра освіти і науки України
Віталій Журавський,
ректори провідних університетів України, зокрема і ректор Львівського
національного університету ім.Ів.Франка І.О.Вакарчук. Протягом двох днів
представники Ради Європи знайомили керівників українських інститутів,
університетів та академій із шляхами реалізації в європейських країнах ідей та
цілей Болонського процесу. У свою чергу, ректори вітчизняних ВНЗ показали
закордонним учасникам на прикладах роботи провідних університетів України, що
оновлення української вищої школи корелюється із ідеями Болонії.
У травні 2004 р. у Львівському
національному університеті проведена конференція "Болонська декларація і
формування спільного освітнього простору в Європі".
27-28 травня 2004 р. у Львівському
національному університеті імені Івана Франка проведено Міжнародний семінар "
МОДЕЛІ ГАРМОНІЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНИХ І МІЖНАРОДНИХ СТАНДАРТІВ ОСВІТИ У
КОНТЕКСТІ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ". Представницький склад семінару (Голова комітету
з питань науки і освіти ВР України (тепер міністр науки і освіти) С. Ніколаєнко,
начальник департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки
україни Я. Болюбаш, народний депутат України І. Юхновський, ректор Львівського
національного університету імені Івана Франка І. Вакарчук, директор ОВТА
(Польща) Є. Аксер, національний координатор з питань ECTS у Польщі М. Місєвіч,
ректори львівських вузів, інші провідні науковці України) виробив рекомендації
щодо майбутнього вступу України до Болонського процесу та розглянув особливості
стандартизації вищої освіти в Україні в цьому контексті. За матеріалами семінару
у львівському видавництві "Літопис" опубліковано збірник "Моделі гармонізації
національних та міжнародних стандартів вищої освіти в контексті Болонського
процесу" (упорядник – проректор Львівського національного університету імені
Івана Франка М. Зубрицька).
20 травня 2005
року на конференції міністрів освіти країн Європи у м.Бергені (Норвегія)
українська делегація на чолі з міністром освіти та науки С.Ніколаєнком підписала
Болонську декларацію, визнавши цілі та принципи Болонського процесу
пріоритетними для розвитку та реформування вищої освіти. Крім України
учасниками Болонського процесу стали також Азербайджан, Вірменія, Грузія,
Молдова.
Після приєднання до Болонського
процесу перед українською вищої освітою стоїть завдання до 2010 р. гармонізувати
систему вищої освіти відповідно до європейських стандартів, втілених у
болонських принципах, не втрачаючи при цьому надбань та національних
особливостей. Це вимагає розробки та прийняття нормативної бази та її втілення у
навчальному процесі, переходу від експериментальних практик запровадження
елементів болонської системи (кредитної, модульної системи, тестування,
моніторингу якості викладення) до їхнього системної та загальнонаціональної
реалізації. Це вимагає не лише нормативних та організаційних змін у навчальному
процесі, але й прагнення, волі викладачів, адміністративних працівників і
безперечно студентів жити, працювати та навчатися за європейськими стандартами.
Це вимагає від суспільства загалом переосмислення ролі освіти науки у нашому
суспільному розвитку та у реалізації тих завдань, які перед ним постали.
Щоб досягти конкретних результатів
в сфері інтеграції у Болонський простір, Україна повинна виконати ряд вимог та
умов, зокрема: впровадження сучасних стандартів викладання та оцінки знань
студентів (кредитно-модульна система), широке використання Інтернету в
навчальному процесі, впровадження дистанційного навчання і т.п., організація
обміну студентами на етапі навчання між університетами різних європейських
країн. Запровадження європейської кредитної системи сприятиме не лише підвищенню
якості знань та вмінь студентів, але й прозорості української вищої освіти за
кордоном, допоможе студентам та фахівцям, які отримали диплом про вищу освіту в
Україні, працювати, продовжувати навчання та здійснювати дослідження у Європі,
зробить українську вищу освіту привабливішою для іноземних студентів із країн
Азії, Африки, Латинської Америки та ін.
Водночас українській вищій освіті
та університетам необхідно подолати немало труднощів та обмежень на шляху до
Європейського простору вищої освіти:
- Адаптація поки що незавершеної реформи
системи освіти України до вимог та принципів Болонської декларації (зокрема,
введення системи кредитів, реформа наукових ступенів згідно із
загальноєвропейськими стандартами, взаємне визнання наукових ступенів,
отриманих за кордоном та в Україні і т.п.) потребує збільшення фінансування
вищої освіти. Економічне становище України є суттєвим обмеженням для адаптації
та продовження реформ у вищій освіті, приведення її до європейських
стандартів.
- Незавершеність адаптації національного
законодавства до стандартів європейського права, а також неготовність
європейських країн та ЄС до ліквідації міграційних перешкод для громадян
України, зміни законодавства, пов'язаної з полегшенням пересування та
працевлаштування студентів. Це обмеження суперечить та не дозволить
реалізувати принцип мобільності у Болонському процесі для України.
- Відсутність постійно діючих громадських
структур - форумів освітян та їхньої співпраці з асоціаціями освіти та
наукових досліджень Європи, використання досвіду Європейської мережі
забезпечення якості в сфері вищого освіти (European Network of Quality
Assurance in Higher Education) і інформаційного обміну й забезпечення завдань
та принципів Болонського процесу в освітньому середовищі України та
інформування громадськості про їхні переваги для української вищої
освіти.
- Відсутність самостійних наукових та
соціологічних досліджень із цієї проблеми.
- Недостатній розвиток інформаційної системи
(інформаційних центрів, баз даних освітніх систем і даних порівняльних і
описових аналізів їхнього поточного стану), що забезпечували б європейські
університети і громадян інформацією про українську систему освіти,
університети і програми та аналогічною інформацією про європейські
університети. Створення такої системи сприятиме представленню прозорої
інформації про українські університети для європейських і інших закордонних
університетів та громадян.
Що необхідно зробити:
- Завершити реформу наукових ступенів згідно
з європейськими стандартами. Триступенева система бакалавр - спеціаліст -
магістр суттєво відрізняється від європейських традицій за змістом, методами
викладання, не є відповідною ступеням бакалавра та магістра у європейських
вузах.
- Змінити філософію навчання та викладання,
впроваджувати орієнтовані на студента підходи до викладання, тобто перейти від
стратегії викладання до стратегії навчання, до використання педагогічних
технологій, спрямованих на заохочення до набуття самостійних знань та наукових
досліджень студентів.
- Впроваджувати чітку систему критеріїв
оцінки знань та вмінь студентів.
- Змінити систему фінансування вищої освіти
та оплати праці викладачів, які повинні залежати від кількості студентів та
якості їхніх знань, а не від кількості аудиторних годин.
- Участь українських університетів у
програмах ERAZMUS та SOKRATES.
- Формування механізмів залучення
університетів, викладачів та студентів до обговорення та реформування вищої
освіти в контексті Болонських вимог.
- Підвищувати якість середньої та спеціальної
середньої освіти, її відповідності та сумісності з вимогами вищої школи, що
зумовлює особливу увагу до підготовки вчителів.
- Організація та вдосконалення системи освіти
протягом життя (lifelong learning), освіти для дорослих та неперервної
професійної освіти.
Запрошуємо викладачів, студентів,
управлінський персонал та всіх зацікавлених висловлювати свої думки та
міркування щодо проблем та суперечностей, пов'язаних з входженням України у
Болонський простір.
Ваші
матеріали, які можна подавати в Інститут європейської
інтеграції (Інститут європейської інтеграції Львівського національного
університету ім. Ів. Франка, ауд. 312-Г, вул. Університетська, 1, м. Львів,
79000, Україна) або надсилати електронною поштою - inst_evr@franko.lviv.ua, instevro@iatp.org.ua, будуть
розміщені на цій web-сторінці.
|