Серед вірусних захворювань сільськогосподарських тварин лейкоз великої рогатої худоби (ВРХ) займає одне з основних місць.
Розповсюдження лейкозу в стадах великої рогатої худоби не є винятком для жодної розведеної в Україні породи або лінії цього виду тварин.
Тваринництво при цьому несе значні матеріальні збитки: недоотримання приплоду і молока через обґрунтовану передчасну вибраковку маточного поголів’я. І головне – через вживання молока від хворих тварин є потенційна небезпека для здоров'я людини через накопичення в такому молоці канцерогенних речовин. Проте, це не є вироком – при вірних підходах до справи, виконанні рекомендацій державної служби ветмедицини є можливість якомога швидше оздоровити тваринництво від цієї хвороби, –зазначив у розмові з кореспондентом «Аграрного тижня» заступник Голови Державного комітету ветеринарної медицини України Олександр Вержиховський.

Починаючи від 1987 року в Україні проводяться масові широкомасштабні епізоотичні обстеження тварин з використанням реакції імунодифузії (РІД) та оздоровлення господарств від лейкозу великої рогатої худоби.
В цілому по країні спостерігається тенденція до покращення епізоотичного стану по лейкозу, проте, в окремих регіонах ситуація залишається досить складною.
Робота з організації і здійснення оздоровчих і профілактичних протилейкозних заходів завжди мала в Україні достатню правову базу.
Стратегічні і практичні напрямки роботи у боротьбі з лейкозною інфекцією в державі визначають два основні документи: Інструкція по профілактиці та оздоровленню великої рогатої худоби від лейкозу від 28.09 1992 р. № 15-15/220 та Концепція щодо протиепізоотичних заходів в Україні на період до 2010 року: «Завдання щодо планування та проведення протиепізоотичних заходів проти лейкозу в сучасних умовах».
На сьогодні в державі створено необхідні умови для їх виконання: області повністю забезпечені лейкозним антигеном, щорічно проводяться семінари, стажування, підвищення кваліфікації фахівців ветеринарної медицини в Інституті післядипломного навчання.
Хід оздоровчих і профілактичних заходів постійно в центрі уваги Держветслужби. Ця діяльність проводиться в тісній взаємодії з місцевими держадміністраціями.
Поступово збільшується кількість і питома вага благополучних по лейкозу господарств. Так, якщо в 1991 році в Україні налічувалось всього 14.6% благополучних господарств до їх загальної кількості , то на сьогодні таких господарств вже 94,4%.
Станом на початок листопада 2007 року повністю оздоровлені від лейкозу господарства Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Миколаївської, Тернопільської та Чернівецької областей.
Відповідно плану серологічних досліджень на лейкоз за 9 місяців 2007 року необхідно було дослідити 4764,4 тис. голів, фактично за цей період досліджено 5302,1 тис. голів ВРХ, що становить 111,3% до плану, при цьому виділено 82076 голів РІД-позитивної худоби. Найбільше такої худоби виявлено в Київській області – 10751 голів, Волинській – 8051, Житомирській – 7842, Донецькій – 7287 та Харківській – 7136.
На сьогодні в Україні налічується 296 неблагополучних пунктів по лейкозу великої рогатої худоби, це на 155 пунктів менше ніж на цю дату минулого року, в яких утримується на 3749 голів хворої худоби менше. Неблагополучні по лейкозу господарства розміщені в 119 районах 18 областей та АР Крим.
За 10 місяців поточного року оголошено нових 133 неблагополучних по лейкозу великої рогатої худоби пунктів це на 37 більше ніж на цю дату попереднього року. Найбільше неблагополучних пунктів залишається в Київській області – 87, Донецькій –34, Дніпропетровській і Харківській по 30, Житомирській – 22. Найбільше перетримується хворої худоби в Київській області 10972 голів, Харківській 8936 голів, Донецькій 7716 голів, Запорізькій 4870 голів, Полтавській 4461 голова.
Відповідно плану оздоровлення неблагополучних по лейкозу господарств в 2007 році заплановано оздоровити 164 господарства. За 10 місяців поточного року оздоровлено 197 неблагополучних пунктів, що на 56 більше, ніж на цю дату минулого року. Найбільше оздоровлено в Київській області – 29 пунктів, Полтавській – 19, Дніпропетровській – 18, Хмельницькій – 17, Донецькій – 16.
Серед факторів, що знижують ефективність протилейкозних заходів, слід визначити наступні:
- При реорганізації сільськогосподарських підприємств виникло багато дрібних господарств, в яких вся велика рогата худоба розміщена в одному приміщенні, що не дає можливості розділити РІД-позитивну і РІД-негативну худобу, що практично унеможливлює проведення оздоровчих заходів.
- В більшості господарств відсутня нумерація тварин, таврування хворих тварин, не контролюється їх вибуття, що не дає можливості провести чіткий повний аналіз серологічних досліджень по РІД і проводити оздоровчі та профілактичні заходи по лейкозу.
- Із-за відсутності пастеризаторів в господарствах молоко від РІД-позитивних корів не пастеризується, а згодовується молодняку в сирому вигляді, або здається на молокопереробні підприємства на загальних умовах, що є грубим порушенням інструкції, відвійки які завозяться із молокопереробних підприємств, не проходять повторного знезараження. Це призводить до перезараження худоби лейкозом.
4. Після здачі хворої худоби в господарствах не завжди проводиться дезінфекція.
5. Не слід забувати й про людський фактор – це користування обмеженою кількістю голок при взяті крові, нумерація тварин вищипами, шляхом татуювання або бирками, (де порушується цілісність шкіряного покриву тварин і виникають кровотечі) без обов’язкової дезінфекції пристроїв після кожної тварини.
Зробивши повний аналіз проведення оздоровчих протилейкозних заходів провідні науковці разом з фахівцями Державного комітету ветеринарної медицини дійшли висновку, що для проведення оздоровчих (більш ефективних) профілактичних заходів з ліквідації лейкозу в господарствах України необхідно запровадити нові більш ефективні методи діагностики лейкозу – ІФА і ПЛР, доповнити чинну інструкції відповідно до сучасних методів ведення тваринництва, запровадити належний зоотехнічний облік тварин і т.і.
джерело : Державний департамент ветеринарної медицини