Документальна жорстокість
Чернівецькі старшокласники записували на відеокамеру знущання над молодшими школярами, а потім помістили свій ролик «Лох — це доля» в інтернет Ірина ВИШНЕВСЬКА   

Днями Чернівецька обласна прокуратура отримала цікавий відеоматеріал. Він уже кілька місяців «гуляв» в інтернеті. Такий собі восьмихвилинний кліп під назвою «Лох — це доля». Одинадцятикласники чернівецької школи-комплексу №27 у травні цього року вирішили спробувати свої акторські й операторські здібності. Попросивши перед тим дозвіл у директора на зйомки в приміщенні школи відео про шкільне життя випускників і отримавши його, хлопці взялися до справи. Згодом продемонстрували двогодинний фільм дирекції і на тому все. Щоправда, паралельно «митці» знімали зовсім інше відео, сценарій якого був жорстоким і жахливим.

Нари для студентів
В українських гуртожитках селять по п'ять чоловік у «двушку», тож студенти починають мріяти про двоповерхові ліжка Анастасія БОГУСЛАВСЬКА   

Права студентів на нормальне проживання під час навчання постійно порушують. Про це заявляє Всеукраїнська молодіжна громадська організація «Студентське братство». Основні проблеми гуртожитків — їхня перенаселеність та нестача вільних місць, погані умови проживання студентів (відсутність кухонних плиток, води, таргани, поламана сантехніка та інше), а також моральний тиск, який адміністрація гуртожитків здійснює на своїх студентів.

Російський «бешкет» над українською «Шалуньєю»
Українське судно потрапило в аварійну ситуацію через незаконнi дiї російських чорноморцiв Іван ДІДУШОК   

Міністерство закордонних справ України почало вивчати інцидент у Балаклавській бухті Севастополя, про який повідомила широкій громадськості молодіжна організація «Студентське братство». Цей факт позавчора підтвердив речник МЗС Андрій Дещиця. А суть інциденту полягає ось у чому. 29 серпня — в дні, коли у Криму та й по всій Україні лютувала негода, через дії представників російського Чорноморського флоту в аварійну ситуацію потрапила яхта «Шалунья-2» під прапором України.

«Помаранчева»... Катерина і католики на колінах
Днiпропетровці приголомшені: нова влада робить те, на що навіть стара наважитися не могла Сергій ДОВГАЛЬ   

Юрій Єхануров у першiй половинi 2005-го приїхав на Дніпропетровщину як голова обласної державної адміністрації з прикидом помаранчевим, вважай, на всі сто відсотків. Виснажена рішучою місячною боротьбою проти призначення його попередника Сергія Касьянова патріотично налаштована громадськість щодо цієї кандидатури мирно склала руки і чинити опору не стала. Логіка таких дій сприймалася цілком зрозумілою. Мовляв, Касьянова не назвеш «помаранчевим» за всього бажання, а Єхануров пліч-о-пліч з Ющенком уже скільки років крокує. Деякі політаналітики і взагалі щодо цього робили висновки високопарні: з боку Президента призначення на Дніпропетровщину «щирого бурята» було сильним ходом. І справді дії Єханурова засвідчували, що він, згідно з шаховою термінологією, налаштований поставити мат тим, хто до нової влади поставився з недовірою і скепсисом. Отож насамперед узявся за наповнення бюджету. Забігаючи наперед, скажемо: результатів у цьому він досяг вагомих без найменшої тіні іронії. Тому повернувся на столичний олімп, вважай, на білому коні.

Механічний апельсин
У Польщі Янукович став майже «помаранчевим»: заявив про підтримку євроінтеграції та назвав Помаранчеву революцію невідворотною Тарас ЗАКУСИЛО   

Перша поява Віктора Януковича на Заході в новій іпостасі Заходу сподобається. Месиджі, які від Януковича хочуть почути, безсумнівно, прозвучать у виступі Прем'єра на Міжнародному економічному форумі в Криниці Гурській (коли версталося це число «УМ», виступ ще не відбувся. — Ред.). Проте, вочевидь, основні тези він переповів напередодні в інтерв'ю впливовій польській газеті «Жеч Посполита» та інформагенції ПАП. З інтерв'ю Янукович постає... радше прозахідником, ніж «російськокультурним» політиком. Утім уважне прочитання дає підстави вважати, що євровектор є більше риторичною фігурою, ніж справді виявом упевненої політики євростратегії.

Кінець Чечні?
Бомбардування історії: Чечню хочуть стерти з карти, давши республіці іншу назву Олена ЗВАРИЧ   

Про намір перейменувати Чечню заявив цього понеділка президент республіки Алу Алханов. Про те, що це не просто навіжене слово, що вискочило з рота навмання, свідчить і відповідне розпорядження Алханова, яке, за його словами, вже «отримали фахівці». Які саме фахівці, якої національності і до якого політичного табору вони належать — невідомо, проте зауважмо інше: заява про можливу «ліквідацію» Чечні пролунала в Санкт-Петербурзі, північній столиці Росії, куди пан Алханов прибув як провінційний кавказький васал. А отже, свідомо чи мимоволі, заява ця стала інформацією для широкого вжитку і трактувань, а не винятково приводом для внутрічеченської дискусії, якою вона б стала, якби пролунала у Грозному.