”Я не замислююсь, як заробити на життя”
(Київ, 12 жовтня, 2007 після DRUM'N'BASS SESSION 16)

До остаточного навернення в ді-джейські лави він був лідером легендарного скейт-панкового гурту The Stupids. Ця людина понад дванадцять років успішно працювала на Drum’n’Bass сцені та створила лейбл Commercial Suicide, який для цього стилю є топовим. Його творчість підтримують такі знані лейбли, як Metalheadz, 31 Records, Soul:R, Нospital та Certificate 18.

Це – Tom Withers, легендарний продюсер, автор одного з найкращих альбомів 2007 року (The Emperor’s New Clothes), більш відомий шанувальникам клубної музики під іменем KLUTE. Нещодавно він потішив і київських фанів.

– Це твій другий приїзд до України – минулоріч ти виступав у Львові.

– Так (сміється)! У мене залишились яскраві спогади про цей візит – добре пам’ятаю Львів, ресторан, готель, прогулянки містом. Пам’ятаю навіть клуб, в який ми зайшли перед тим, як грати в ”Неоні” (саме там відбувався минулорічний виступ, – ”Газета”), а от сам ”Неон” не можу пригадати – ні як він виглядає, ні що там всередині відбувалося!..

– Твоє сценічне ім’я – назва однойменного фільму з Джейн Фондою та Дональдом Сазерлендом у головних ролях. Чому?

– Мені просто сподобалася назва. Та й фільм загалом також. Думаю, мій підхід до вибору імені збігся з підходом режисера та продюсера до вибору назви фільму. У них, мабуть, теж немає якоїсь особливої загадкової історії.

– Тобі як власникові відомого лейблу напевне, дуже часто передають демо-CD, записи. Можеш визначити, чи буде їх автор хорошим продюсером?

– Дуже важко відразу про це сказати. Останнім часом з’явилося багато нових імен, значну частину яких слухачі запам’ятовують із перших треків. Хоча мені музика багатьох з них видається нудною та нецікавою. Крім того, великий відсоток тих, хто починає працювати (не важливо, добре чи погано), невдовзі припиняють писати і зникають. У такому разі немає значення, яке враження вони справили на старті.

– Кого з українських drum’n’bass-продюсерів ти чув і кого з них вважаєш талановитими?

– Правду кажучи, я не дуже добре ознайомлений з українським drum’n’bass. Один з українських продюсерів, якого я чув – Sunchase. А ще пам’ятаю деякі треки MaxNRG. Як на мене, це доволі цікаві речі, хоча не зовсім відповідають моїм уподобанням, проте зі всією відповідальністю можу стверджувати, що ці люди пишуть якісну і дуже потужну позитивну музику.

– Чи можна сподіватися на якісь спільні проекти?

– Усе залежить від обставин, адже ніколи не знаєш, що станеться завтра. Але не відкидаю такої можливості.

– Чи є в музичному світі людина, якою ти захоплюєшся і з якої хочеш брати приклад?

– Кел Калібр (Calibre). Захоплююся ним, бо це дійсно фантастична людина. Мені подобається його музика і, звичайно, наша з ним співпраця. Загалом, щоб створити творчий тандем, треба найперше відчувати один одного. Бо не завжди дружба гарантує якісну творчу співпрацю, адже вона залежить від багатьох факторів. Тому Калібр – це єдина людина, з якою мені не лише вдалося зійтися в багатьох питаннях, але й було приємно працювати.

– Раніше ти грав у панк-гурті. Не виникало бажання повернутися до цього і поєднати з електронною музикою?

– Звичайно, було.

– Як ідея чи задум, який згодом втілиш у життя?

– Минулого року перед початком роботи над своїм останнім альбомом я зустрівся з гітаристом колишнього гурту. Була ідея разом щось зробити. Власне, ми мали декілька репетицій. Але незабаром я засів у студії над альбомом, а гітарист узявся за приватні справи – словом, спільний проект не розвинувся. Можливо, це й на краще, адже якщо ти не присвячуєш якійсь справі достатньо часу, не варто сподіватися, що результат буде хорошим, а показати людям щось неготове, недороблене, звісно ж, ніхто не хоче. Ми ще спробуємо і, якщо вийде щось справді Чудове, то воно матиме право на життя.

– Як ді-джей ти розпочинав на початку 1990-х. Зараз кінець 2007-го. Що змінилося в drum’n’bass відтоді загалом?

– Drum’n’bass розвинувся, еволюціонував, пройшов багато стадій.Змінив апаратуру, програмне забезпечення. Розширився в підстилях. Образно кажучи, коли запалюється сірник – початок завжди яскравий, а потім усе це переростає у вогонь. Зараз, на мою думку, це – початок, в якому drum’n’bass увійшов у певні рамки, але в подальшому він таки буде розвиватися, щоправда, вже повільніше. І хоча це порівняно новий напрям, проте його вже можна прирівняти до таких стилів, як Jazz, Funk.

– Тепер ти граєш заради грошей чи власного задоволення?

– Направду, я не замислююсь, як заробити на життя. Просто займаюся цікавими мені речами та ще й отримую за це гроші. Хоча, щоб заробляти більше, напевно, треба робити щось інше або писати іншу музику. Важко сказати. Наразі баланс між заробітком і творчістю знаходжу, хоча й не шукаю його спеціально – це якось природно виходить. Роблю те, що мені подобається, і на життя вистачає.

– За 17 років на drum’n’bass-сцені ти записав 5 альбомів, маєш свій лейбл, тебе запрошують у різні країни світу… Ти відчуваєш себе щасливою людиною?

– Важко сказати, чи щасливий я. Можливо, тому, що просто не задумуюсь над тим, чого бракує в житті і приймаю речі такими, якими вони є.

– Що на тебе впливає під час написання музики? Про що думаєш тоді?

– Не сказав би, що були чи є речі або події, які спровокували б виникнення нової ідеї для нового треку. Я просто живу музикою, вона в мене йде з середини.

Про що думаю у процесі написання треку? Пам’ятаєте перші серії ”Зоряних воєн”? Так от, я уявляю собі, наприклад, як люди прилітають на іншу планету, заходять у зоряний бар. Інопланетяни (смішні такі дядьки) там грають на різних інструментах, говорять, слухають якусь музику, як і звичайні люди. Інколи ще розмірковую над тим, як люди сприймають мій трек, слухають, танцюють у клубі чи п’ють пиво під нього. Загалом же написання музики – це творчий процес, який зазвичай мене повністю поглинає.

– В одному з інтерв’ю ти висловив ідею, що інтернет убиває любов до музики, її справжню цінність…

– Я дійсно так казав, і досі так вважаю. Але що з того? У цій ситуації нічого не зробиш і не зміниш – не забереш у людей інтернет і не зміниш спосіб їхнього мислення.

Розумієте, на мій погляд, коли ти чогось чекаєш, шукаєш (альбом, трек), то завдяки цьому збільшується цінність отриманого результату. А легкий доступ до будь-чого вбиває його цінність – принаймні я так вважаю.

– Над чим працюєш зараз? Чого очікувати прихильникам найближчим часом?

– Після виходу останнього альбому гастролюю. Об’їздив більшість країн світу, крім Південної Америки. Саме через насичений графік виступів катастрофічно бракує часу на студійну роботу. Тому не буду нічого обіцяти... Є деякі ідеї, але втілити їх у музичний матеріал вдасться не раніше, ніж у березні наступного року – тоді й почуєте щось нове від мене.

Розмовляла Tёzka FreeClub, підготувала Марічка Ільїна, Київ-Львів
фото: topdj.ua
"Львівська Газета" середа, 24 жовтня, 2007 року, № 191 (1442)